Технецій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Технецій (Tc)
Атомний номер 43
Зовнішній вигляд
простої речовини
сріблясто-сірий
радіоактивний метал.
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
97,9072 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 136 пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
702,2(7,28) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Kr] 4d6 5s1
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 127 пм
Радіус іона (+7e)56 пм
Електронегативність
(за Полінгом)
1,9
Електродний потенціал 0
Ступені окиснення 7
Термодинамічні властивості
Густина 11,5 г/см³
Питома теплоємність 0,243 Дж/(K моль)
Теплопровідність 50,6 Вт/(м К)
Температура плавлення 2445 K
Теплота плавлення 23,8 кДж/моль
Температура кипіння 5150 K
Теплота випаровування 585 кДж/моль
Молярний об'єм 8,5 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки гексагональна
Період ґратки 2,740 Å
Відношення c/a 1,604
Температура Дебая n/a K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Технецій - радіоактивний хімічний елемент. Символ Тс, ат. н. 43; ат.м. 98,9062.

Кристалічна структура технецію.

Загальний опис[ред.ред. код]

Перший штучно отриманий елемент. Відомо 20 радіоактивних ізотопів з мас. числами 92-108. Найбільш довгоживучий – 99Тс має період напіврозпаду Т1/2 2,12•105 років. Оксиди: Тс2О7, ТсО3, ТсО2. Комплексоутворювач (К2ТсН9).

Проста речовина – технецій. Метал сріблясто-білого (сріблясто-корич¬невого) кольору. Кристалічна ґратка гексагональна, у надтонких шарах (бл. 10-8 мкм і менше) гранецентрована кубічна. Густина 11,5. tплав 2172oС, tкип 4877oС. Розчиняється в Н2О2. Взаємодіє з хлором, сіркою, киснем.

Історія[ред.ред. код]

У 1937 вчені з університету Палермо - Еміліо Сеґре та Карло Перьєр ізолювали новий елемент, який вони отримали при бомбардуванні ядрами дейтерію молібденової фольги:

\mathrm{^{2}_{1}D\ +\ ^{96}_{42}Mo\ \longrightarrow\ ^{97}_{43}Tc +\ ^{1}_{0}n}
Дейтерони перетворюють Мо на Тс.

Походження назви[ред.ред. код]

Від грец. τεχναστος — штучний.

Поширення[ред.ред. код]

У природі Т. у незначних кількостях виявлено в уранових рудах (5×10−10 г на 1 кг урану). Виявлений у спектрі деяких зірок, зокрема Сонця.

Отримання[ред.ред. код]

Технецій отримують з радіоактивних відходів хімічним способом. Нагромаджується в атомному реакторі кілограмами за рік.

Технецій виділяють з продуктів розкладу 235U – відходів атомної енергетики за допомогою осадження, екстракції, йонного обміну. Металічний Т. одержують відновленням його сполук воднем при 500-1000 °С або електрохімічно. Крім того, технецій утворюється при поділі нуклідів 232Th, 233U, 238U, 239Pu і може накопичуватися в реакторах кілограмами за рік. Світове виробництво технецію – дек. тонн на рік.

Застосування[ред.ред. код]

Метастабільний ізотоп технецію Tc99m є складовою частиною більшості сучасних радіофармпрепаратів, які використовуються у ядерній медицині

Застосовують як інгібітор проти корозії, як компонент каталізаторів, у ядерній енергетиці, у діагностиці пухлин, дослідженні гемодинаміки, ізотоп 99Тс – β-стандарт в радіометрії та дозиметрії тощо.

Біологічна роль[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]