Лінгводіагностика

Лінгводіагностика (від лат. lingua - "мова" або "язик" і diagnosis - "дігноз", "діагностування") - це отримання інформації про стан організму з вивчення поверхні язика. Тут враховується форма язика, колір, характер нальоту, вираженість вен і т. п. Цей найдавніший метод грунтується на тому, що ряд захворювань внутрішніх органів супроводжується змінами слизової оболонки порожнини рота і мови, що виникають раніше інших клінічних симптомів. Проблеми з язиком можуть виникнути в результаті інфекцій, пухлин, хронічних захворювань, травми або токсинів.

Зв'язок язика з іншими органами

Розташування внутрішніх органів на поверхні язика

Язик - м'язовий орган, який не тільки бере участь в акті жування, але і закриває вхід в носоглотку, дихальну трубку - трахею, а також перешкоджає попаданню в неї і порожнину носа їжі і осідання її на голосових зв'язках. Тобто, виконує захисну функцію. Крім того, язик визначає температуру і смак їжі, забезпечує акт ковтання і бере участь в мові. А певні ділянки на ньому показують стан внутрішніх органів:

• Корінь язика — кишечник;
• З лівого боку від кореня язика — ліва нирка, з правого боку — права;
• Нище кореня - підшлункова залоза;
• Кінчик язика — серце;
• Зліва від кінчика язика — ліва легеня, справа — права;
• З правого боку, між проекціями легенів та нирки — проекція печінки;
• З лівого боку, між проекціями лівої легені та лівої нирки - проекція селезінки.

Язик в довжину - 9 см, шириною - 5 см і масою 50 г. На ньому знаходиться приблизно 300 видів бактерій і 9000 нервових закінчень.

Історія

Відомо, що в 1882 році з'явилася занятная наука – лінгводіагностика. Вона здатна допомогти визначити, яка хвороба прокралася в організм людини по стані його язика, коли основні симптоми хвороби ще не виявилися. 

У трактатах давньосхідної медицини увагу до цього органу зосереджено переважно на топографії ділянок зміненого стану спинки язик. Індійська система самооздоровлення (Аюрведа) містить розділ мовної діагностики "джива" і розглядає сприйняття спинки мови як поверхня, на якій мають представництво різні органи в двічі зворотної проекції ( "двічі перевернуті"): ліві частина - справа, верхньої половини тіла - на передній половині мови , яка при його висуванні стає по вертикалі нижньою частиною.

У китайській системі діагностики та лікування за допомогою біологічно активних точок і зон (чжень-цзю-терапія) язик розглядається як поверхня відображення функціонального стану ряду енергетичних кинів (меридіанів М), для кожного з них основний орган, винесений у назву кіна. Китайська схема від індійської системи відрізняється "розташуванням" окремих органів і систем (селезінка, нирки).

Засновник російської терапевтичної школи М.Я.Мудров закликав "дивитися і відчувати мову як вивіску шлунка ...". А його сучасник М.Нечєаев писав, що язик під час хвороби - є вірний відбиток внутрішнього стану організму, стану не тільки травних знарядь, а й інших органів.

В даний час встановлено, що тільки 10% захворювань слизової оболонки порожнини рота виникають під впливом місцевих факторів, в основному травм, а 90% патологічних змін обумовлені захворюваннями внутрішніх органів і нервової системи. І це не випадково, оскільки порожнину рота має тісний анатомо-фізіологічну взаємозв'язок з різними системами організму і перш за все травної.

Схема проекційних зон внутрішніх органів людини на язиці була описана М. Нечаєвим.

Огляд

Файл:Здоровий язик.jpg

Вигляд здорого язика

При огляді хворого слід звернути увагу на такі параметре: 

• Запах, що виходить із порожнини рота хворого; 

• Зміна смакових відчуттів пацієнта.

• Рухливість.
• Розмір.
• Форма.
• Колір.
• Наявність і характер нальоту.
• Різні утвори на язиці - папіломи, бульбашки, афти. Місце їх локалізації вказує на хворий орган.

Слід також звернути увагу на те, яка частина язика зазнала змін, адже кожна зона язика відповідає за той чи інший орган людини.

Багаторічний досвід діагностики захворювань по язиці східних цілителів показує, що у здорової людини цей орган має наступний опис: 

• колір коливається від блідо-рожевого до червонувато-рожевого;
• складка посередині рівна, без викривлень;
• відсутній помітний наліт;
• язик вологий;
• розмір язика нормальний, не виходить за межі лінії зубів;
• поверхня рівна, з вираженими смаковими сосочками.

Це все вказує на те, що шлунок і травна система здорові і добре функціонують в процесі перетравлення їжі.

Колір язика

Файл:Зміни зика при різник захворюваннях.jpg

Зміни кольору язика при різних захворюваннях: 1. - жовтий; 2. - коричневий; 3. - червоний; 4. - синюшний; 5. - блідо - білий; 6. - малиновий.

Колір язика може вказувати на:

1. Блідо-білий язик - указує на анемію чи серцеву недостатність, зниження імунітету, захворювання шлунково-кишкового тракту, гастрит, кандидоз, ГРВІ. Надзвичайно блідий, сухий язик також може вказувати на дефіцит крові, який як правило, супроводжується відчуттям тривоги, запамороченням, порушенням пам'яті, безсоння, потрісканими губами.
2. Червоний язик вказує на: авітаміноз, скарлатину або синдром Кавасакі. Також може вказувати і на наявність інфекції, запалення крові, інтоксикацію організму, хронічний алкоголізм. У дітей таким чином може проявлятися імунна відповідь інфекції.
3. Малиновий колір — важкі інфекційні захворювання, що супроводжуються високою температурою, отруєння, (до прикладу пневмонія)
4. Синюшний відтінок — серцево-судинні захворювання, порушення кровообігу з серцево-легеневою недостатністю.
5. Жовтий язик. Якщо жовтизна язику не проходить тривалий час, то вона є ознакою хвороб печінки, порушення в роботі шлункового тракту, захворюваннь підшлункової залози, реакція на прийом лікарських препаратів, проблеми з відтоком жовчі, ГРВІ, проблеми з жовчним міхурем. Передня частина язик жовтого кольору — вірна ознака гепатиту.
6. Сухий язик, з нальотом і тріщинами є ознакою діабету.
7. Фіолетовий язик - найчастіше такий колір викликаний дефіцитом вітаміну В2. Так само може спостерігатися у жінок, які мають дуже складні менструальні цикли або у людей, які відчувають хронічну біль.
8. Зелений колір язика - це говорить про захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, а також про ослаблений імунітет та недостатню гігієну порожнини рота.
9. Чорний язик – ацидоз (порушення в організмі людини кислотно-лужного балансу), захворювання підшлункової залози, жовчного міхура і органів травлення; грибкові ураження.
10. Сірий язик – ангіна, пневмонія, проблеми з шлунково-кишковим трактом внаслідок зловживання смаженою, гострою і солоною їжею.
11. Коричневий язик – дисбактеріоз, харчове отруєння, грибкові ураження, зловживання чаєм, кави, куріння, стоматит, дефіцит вітамінів групи В.

Різні ліки можуть іноді викликати зміни в кольорі, будові і/ або нальоті язика. Наприклад:

• Антибіотики можуть спричинити появу на язиці плям;
• Кортикостероїди, при прийомі кортикостероїдів протягом 30 днів можуть спричинити почервонінням або роздуття язика;
• Бронхорозширювач може привести до того, що кінчик язика стане червоним, якщо довго користуватися бронхорозширювачем;
• Діуретики можуть призвести до того, що наліт на язиці може протягом тривалого час злазити;
• Протизапальні препарати (як за рецептом так і без нього) може призвести до появи червоних плям на язиці.

Наліт на язиці

Хворобливим, "нехорошим" признається лише той наліт, морфологічні характеристики якого істотно відрізняються від своїх типових, умовно здорових показників. Нормой визнається: тонкий білий наліт на язиці, що не приховує його структуру і колір, що легко видаляється звичайною зубною щіткою. Як правило, природне покриття язикової поверхні помітне лише напередодні уранішніх гігієнічних процедур. До кінця дня такий наліт може бути відсутнім. В цьому випадку не вимагається спеціально видаляти білий наліт на язиці .

Файл:Наліт на язиці.jpg

Наліт при різних захворюваннях: 1. - білий; 2. - зелений; 3. - товстий шар білого нальоту; 4. - легкий білий; 5. - жовтий; 6. - "географічний"

Тонкий наліт означає, що тільки починається захворювання, товстий говорить про хронічну форму хвороби.

Основними причинами появи нальоту на мові є захворювання шлунково-кишкового тракту і недостатня гігієна порожнини рота. Однак, ці причини є далеко не єдиними, і перелік захворювань, які проявляються нальотом на мові можна розширити. Наліт, що покриває язик, свідчить про скупчення в шлунку, тонкій або товстій кишці токсинів. Наліт на язиці може бути:

1. Легкий білий наліт - такий язик свідчить про:

• Білий наліт по середині язика (зазвичай з тріщинами) указує на гастрит, виразку шлунку і дванадцятипалої кишки.
• Білий наліт біля кореня язика, швидше за все, відповідає ентероколіту.
• Білий наліт по краях спереду говорить про хворобу легенів, а коричневий — пневмонії.
• Білий наліт на задній частині по краях — страждають нирки. Білий наліт може виникнути і при: кандидозному стоматиті; лейкоплакії; лишаї ротової порожнини. Якщо з часом білий наліт поступово потовщується й стає жовтим, а потім сірим і темним — це говорить про те, що захворювання прогресує. А якщо ж наліт світлішає та стоншується — хвороба відступає.

1. Жовтий наліт - цей вид нальоту свідчить про хворобах печінки або жовчного міхура. Так само може бути ознакою застою їжі в організмі та поганого травлення або при холециститі.
2. Товстий шар білого нальоту. Тонкий, але стійкий білий шар на краях язика може свідчити про виникнення запального процесу в легенях, бронхах. Концентрація білого нальоту переважно на задній частині язика, оформленої в горбисті і неоднорідні сегменти вказують на можливі проблеми з функціонуванням сечового міхура. Періодична білизна усього язика - частий показник застійних процесів, що почалися, в кишечнику. Як правило, цей симптом проявляється у осіб, що страждають від закрепів. Нетипова загальна "блідість" язика також свідчить про захворювання серця і посудин. У усіх представлених випадках білий наліт на язиці не піддається лікуванню. Будучи наслідком розвитку внутрішніх захворювань, його зникнення може стати результатом грамотної і послідовної лікарської дії на джерело проблеми.
3. Зелений наліт на язиці може виникнути при поганому харчуванні, коли пацієнт споживає занадто багато жирної або смаженої їжі. Як правило, в цьому випадку в першу чергу страждає печінка, її захворювання і є причиною того, чому язик зелений. Пацієнту слід звернути особливу увагу, якщо поєднуються одночасно зелений наліт на язиці та сухість у роті, в цьому випадку практично не залишається сумнівів, що першопричиною такого позеленіння язика є проблеми з печінкою і слід негайно звернутися до лікаря. Досить часто виникає зелений наліт на язиці після антибіотиків, при молочниці і ВІЛ-інфекції. Під впливом антибіотиків активно розвиваються грибкові інфекції, особливо роду кандиди. Подібним впливом відрізняються і препарати, що пригнічують імунну систему.
4. Нерівномірно забарвлений, покритий борозенками язик («Географічний» язик) — вірна ознака шлунково-кишкових захворювань. Якщо борозенки настільки глибокі, що схожі на тріщинки — це свідчить про підвищений вміст цукру в крові. Встановити точний діагноз допоможе лікар.
5. Фіолетовий плямистий наліт — застій крові.
6. Чорний наліт — серйозне порушення травної системи, особливо, підшлункової залози та жовчного міхура. Також такий наліт виникає в разі порушення кислотно-лужного балансу крові (збільшення кислотності) в результаті зневоднення організму.
7. Світло-сірий наліт — дифтерія.
8. Блакитний наліт — тиф, дизентерія.

Біль у язиці

Глосалгія - це біль у язику, неприємні відчуття печіння, поколювання, пощупування язика. Іноді здається, що язик збільшений. Може вважатися патологічним станом, який характеризується суттєвим болем і навіть деяким дискомфортном виключно в області кореня язика. Буває, знижується смакова чутливість, з'являється сухість у роті. При цьому цей стан відрізняється повною відсутністю помітних (іншого характеру) місцевих патологічних змін. Ці явища то затихають, то посилюються, особливо вечорами. Несильний, але майже постійний біль, приковуючи увагу до язика, часом позбавляє людину спокою.

Етіологія може бути багатофакторно. Не існує загальноприйнятих діагностичних критеріїв; діагноз глосалгія робиться, щоб виключити всі інші причини. Повинно бути проведено ретельне обстеження, щоб встановити диференційний діагноз. Глосалгія відбувається перш за все в середнього віку і літніх людей. Глосалгія зазвичай вражає жінок після сорока років, чоловіки схильні до шість разів менше.

Причиною глосалгії може бути травма язика і рота, непрофесійно поставлених пломб і протезів, сторонніх предметів. Захворювання пов'язане з цілою низкою загальних симпомів: розлади шлункової секреції, розлади функцій кишечника, анемія, порушення функції яєчників, гельмінтози. Часто захворювання центральної і периферичної нервової системи в поєднанні з судинними ураженнями і ендокринними захворювань сприяють розвитку глосалгії. Також захворювання може виникнути внаслідок травми слизової оболонки всій порожнини рота, при патології гіпоталамуса, біль у язиці може також бути симптомом різних видів алергічних реакцій, дефіциту заліза в організмі або проявом побічних ефектів при прийомі певних медичних препаратів.

Часто причиною болю в язиці є вірусна виразка – болюче пошкодження тканини, яке з'являється на язиці (або ще десь в ротовій порожнині) без будь-якої очевидної причини. Деякі лікарі думають, що ці вірусні ранки (больовий стоматит) є результатом емоційного стресу, втоми або зниженого імунітету організму.

Симптоми глосалгії можуть швидко або повільно з'являються протягом довгого часу. Вони включають в себе:

• Труднощі з жування, ковтання, або розмовою;
• Гладка поверхня язика;
• Хворобливість язика;
• Зміни кольору язика. Блідий при анемії. Вогненно-червоний, якщо воно викликано відсутністю вітамінів;
• Язик припухлий.

Глосалгія як і раніше важко піддається лікуванню. Безперервне симптоматичне лікування та наступні заходи допомагають полегшити його симптоми.

Форма язика

Форма язика також є визначальною при діагностиці захворювань за язиком. При цьому слід звернути увагу на наступні моменти:

• занадто тонкий язик свідчить про наявність проблем у функціонуванні кровоносної системи, а також про проблеми з обміном речовин;
• потовщенийязик є симптомом при дисбактеріозі кишечника, зниження функції щитоподібної залози, захворювання печінки, а також про серйозне психічне захворювання.
• припухлий і збільшений язик часто буває при неполадках з шлунково-кишковим трактом;
• довгий язик зі збільшеним кінчиком свідчить про неполадки з серцем;
• викривлення або відхилення язика в сторону — судинні порушення головного мозку (інсульт), психічні захворювання;
• викривлення лінії язика свідчить про викривлення хребта: викривлення складки біля кореня язика говорить про викривлення хребта в поперековому відділі, викривлення складки в центрі язика — викривлення в грудному відділі, викривлення лінії у кінчика язика — викривлення в шийному відділі (шийний остеохондроз);
• опуклість в передній частині зустрічається при захворюваннях легенів; зміни рельєфу мови бувають при нестачі вітамінів групи В.
• якщо язик пече (звичайно, не після поїдання гострого) указує на стрес, шийний остеохондроз.

Якщо язик тремтить, то це може вказувати на гіпертиреоїдизм, і треба взяти аналіз крові для підтвердження. Інші симптоми включають втрату ваги, опуклі очі, безсоння, занепокоєння і депресію. Для лікування можна дати фосфат калію. Якщо язик ледь тремтить, то це говорить про важке захворювання щитоподібної залози або про запущений алкоголізмі.

Сухий язик може бути викликантй стресом або нервозом, наприклад, перед виступом на аудиторії або перед здачею іспиту. Хворий відчуває втрату мови, не в змозі говорити. Візьміть нітрат срібла перед, і за 1 годину до початку заходу або візьміть гельземій. Пийте багато води.

Тріщини на язиці

Файл:Тріщини на язиці.jpg

Тріщини на язиці при синдромі Меркельссона-Розенталя

Тріщини на язиці проявляються приблизно у 5 відсотків американців. Тріщини можуть бути помітними при народженні або можуть появитися в дитинстві. Це може означати, що ви стаєте старшими (так, навіть наш язик показуює ознаки старіння). Тріщини в язиці, як правило, нешкідливі, але можуть виникнути проблеми, при поганій гігієні порожнини рота, може призвести до інфекції в щілинах, може розвинутися грибкова інфекція. Деякі зубні прилади, такі як зубні протези, також вони можуть викликати вм'ятини на язиці. Точна причина тріщин на язиці не відома. Так як складчастий язик часто розглядається в сім'ях, умова може також бути і генетичною схильністю. Тріщини на язиці видно частіше у чоловіків, ніж у жінок. Частота і тяжкість тріщин на язиці, схоже, збільшується з віком.

Причини виникнення дефектів язика:

• Якщо у дитини з народження, язик у тріщинах - це складчастий глосит, вроджена аномалія, яка не потребує лікування, при цьому тріщини глибокі;
• Якщо тріщини виникли в перебігу життя - це симптом різних захворювань порожнини рота, травної системи, видільної, ендокринної, імунної систем організму. Може виникнути і в результаті недостатнього харчування, інфекції, або синдрому Дауна.

Відповідно до цього, прояв тріщин, їх зовнішній вигляд, локалізація на язиці і супутні симптоми можуть бути різні. Всі причини формування цієї патології можна умовно розділити на дві групи:

1. Стоматологічні (місцеві);
2. Загальні, які пов'язані з:

• захворюваннями внутрішніх органів;
• порушенням обмінних процесів;
• інфекційну патологію.

Стоматологічні причини

Файл:Glossit-2.jpg

Різні форми глоситу: 13. - кровоточиві ерозії; 14. - тріщини; 15. - прояви плям на язиці; 16. - рісне виділення слини.

Такий дефект може бути проявом стоматологічної патології та бути самостійним захворюванням, яке носить назву глосит. У перекладі з грецької мови «gloss» - мова, «it» - запалення, тобто запалення такини язика. У зв'язку з цим хвороба поділяють на кілька видів: поверхневий глосит, глибокий глосит, виразковий глосит, катаральний глосит і ще кілька. Його симптомами є:

• поява плям на язиці;
• тріщини;
• кровоточиві ерозії;
• порушення ковтання, мовлення, труднощі в пережовуванні, з'являється рясне виділення слини, печіння, неприємний запах з рота.

Якщо тріщини викликані наступними провокуючими факторами, то усунувши їх, можна позбутися від подібного дефекту:

• Алергія - алергічні реакції на засоби гігієни порожнини рота: зубні пасти, бальзами-ополіскувачі для рота та інше. Зазвичай, після їх скасування язик набуває свій первинний зовнішній вигляд.
• Травми - не менше часта причина формування таких симптомів - механічна травма язика. Вона може носити гострий характер, і виникати одноразово - з'являється одиночна тріщина, яка швидко затягується. У разі хронічної травми - при постійному прикушення мови, травми від країв зруйнованих зубів, носіння неякісних протезів, тріщини множинні і тривало зберігаються. Місцеві причини формування швидко проходять, якщо прибрати джерело роздратування.

  Файл:«Географічний язик».jpg

  Так виглядає «географічний язик»

На окрему увагу заслуговує формування десквамативного глоситу, більш відомого як «географічний язик», у дітей і жінок. Найбільш часто таку патологію можна зустріти:

• в період прорізування зубів у дітей;
• у підлітків в період пубертанту;
• у вагітних жінок, при хронічних захворюваннях ШКТ, паразитарних захворюваннях, глистовихінвазіях, хворобах крові, печінки, при порушенні обміну речови і менопаузи.

Географічний язик являє собою доброякісний стан, в якому безбарвні, безболісні плями язика з'являються, а потім, внаслідок атрофії, локалізуються в різному розподілі. Це проявляється в 1-3% населення. Причини «географічного язика» поки до кінця не вивчені, але вчені вважають, що провідну роль грає генетична схильність. Були запропоновані також стрес, алергії, діабет і гормональний дисбаланс, але вчені досі не змогли остаточно довести, будь-який з них може викликати стан.

Загальні причини

Якщо говорити про загальні фактори виникнення, то в такому випадку необхідно враховувати вік пацієнта. На дитячому прийомі, в першу чергу необхідно буде виключити такі стани як:

• нестача вітамінів РР і групи В і А
• формування залізодефіцитної анемії
• глистяні інвазії
• отруєння солями важких металів

У середньовічній Іспанії, була поширена така патологія як пелагра. В основі розвитку захворювання лежав нестача вітаміну РР, який відбивався на роботі травного тракту, нервової системи та ін. Основні прояви цієї патології були на шкірі у вигляді різних дерматитів, а одним з перших ознак був поява тріщин на язиці. Така ж картина розвитку відбувається при нестачі вітаміну А.

Захворювання внутрішніх органів

Для дорослого населення причини криються в основному в захворюваннях внутрішніх органів. Порожнина рота, і язик зокрема, є складовою шлунково-кишкового тракту, і неполадки в роботі цієї системи будуть проявлятися на всьому її протязі, і порожнина рота схильна до змін однією з перших. Різні зміни язика можуть вказувати на такі хронічні захворювання:

• гастрит шлунка (гостру форму або рецидив);
• виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки;
• ентероколіт;
• гострий холецистит і хронічний холецистит;
• поєднання тріщин і нальоту на язиці, залежно від кольору, буде вказувати на патології нирок і печінки (гепатити, цироз печінки, рак печінки).

Лікування

Тріщини на язиці, як правило, не потребує лікування. Проте, це важливо для підтримки порожнини рота і догляду за зубами, такі як чистка верхньої поверхні язика, щоб видалити залишки їжі і очистити язик. Бактерії і зубний наліт можуть накопичуватися в тріщинах, що призводить до неприємного запаху з рота і підвищення імовірності карієсу.

Слідкуйте за вашою чисткою зубів, включаючи щоденне чищення щіткою і зубною ниткою. Відвідуйте стоматолога двічі на рік для професійного прибирання.

Спадкові та системні захворювання

Порушення процесу зроговіння клітин мови при системних і спадкових захворюваннях:

• лейкоплакія;

• червоний волосяний лишай;
• крауроз;
• різні синдроми Брюнауэра, Сіменса та інші;
• дерматози (червоний плоский лишай).

Плями на язиці

Файл:Біла пляма на язиці.jpg

Біля пляма на язиці при лейкоплакії

Якщо є плями, то це може свідчити про наступне:

• Чергування білих і червоних плям — захворювання скарлатиною.
• Синюваті плями — застійні явища в серцево-судинній системі.
• Темні плями — важке ураження нирок.
• Малі білі плями на язиці. Безболісно білі плями (лейкоплакія) викликані надмірним зростанням клітин. Часто асоціюється з курцями. Імовірність розвитку в рак у курців складає від 5 до 17 відсотків. У багатьох випадках лейкоплакія може зникнути, якщо ви кинете курити.

Догляд за язиком

Файл:Скребок для чистки язика.jpg

Спеціальний скребок для чистки язика і його різновид

Язикові потрібен ретельний догляд: рекомендується чистити його за допомогою спеціальних щіточок - язикових скребків, які продаються в аптеках (звичайна зубна щітка не підходить). Особливу увагу слід приділяти язику, на якому є глибокі складки і борозенки - його ще називають «географічним». Справа в тому, що в них може накопичуватися велика кількість слизу і нальоту, що є сприятливим середовищем для розмноження мікроорганізмів, що провокує запальні процеси в роті. Чисти язик слід рухами в напрямку від кореня до кінчика язика, видаляючи наліт і слиз, а потім прополощіть рот еліксиром або відваром трав.

Порожнина рота також очищається за допомогою рослинного масла, для чого потрібно узяти в рот столову ложку будь-якого з них і полоскати впродовж 15-20 хвилин. Масло стане водянистим по закінченню процедури: білий його колір говорить про очищення, жовтий — про необхідність повтору полоскань.

Лікування

З метою купірування больового синдрому, усунення запалення та активізації регенеративних і імунологічних процесів при лікуванні променевих реакцій сдизової оболонки порожнини рота Кравченко Л. С. в 2015 р. розробив схему лікування, за якою після проведення гігієни порожнини рота проводять аплікації спеціальним гелем на уражені ділянки слизової оболонки шаром 1,0-1,5 мм, що містить прополіс, віск, амарантову олію, лізоцим, ксилітол до повного його розсмоктування і володіє знеболювальною, радіопротекторною, протизапальною, антимікробною, ранозагоювальною, імуномоделюючою дією. Накладання гелю у вигляді аплікацій можна проводити не тільки в амбулаторних умовах, але й у домашніх умовах, самим пацієнтом. Лікування призначають упродовж 8-10 днів в залежності від тяжкості захворювання, тривалість лікування за необхідності може бути продовжена до 12-15 днів. Запропонований спосіб лікування реакцій слизової оболонки порожнини рота на променеву терапію, створює умови для безболісного, прискореного загоювання виразокта їх зникнення.

Зважаючи на значне поширення різних уражень твердих тканин зуба, пародонту, слизової оболонки і роль одонтогенних вогнищ інфекції в патогенезі захворювань сполучної тканини, слід проводити ретельний огляд порожнини рота в осіб із зазначеною патологією. Проблема патології слизової оболонки рота може бути вирішена лише спільними зусиллями стоматологів, дерматологів, патофізіологів, морфологів і інших спеціалістів.

Зміни функціонального стану судинної системи у патогенезі ревматоїдного артиту та тривалий прийом нестероїдних протизапальних препаратів та глюкокортикостероїдів призводить до структурних змін кровоносних судин. Разом з тим при десквамативному та атрофічному глоситах також спостерігаються склеротичні процеси у периферичних судинах. Виходячи з цього, можна припустити суттєве обтяження та поглиблення патологічного процесу в судинній системі язика при розвитку захворювань язика, які супроводжуються аутоімунними пошкодженнями сполучної тканини. У зв’язку з цим актуальним та перспективним стає вивчення стану кровообігу у судинній системі язика, який недостатньо вивчений при поєднанні уражень язика і ревматоїдний артит.

Встановлено, що в пацієнтів із захворюваннями язика, поєднаними з ревматоїдним артритом, характер і ступінь порушень локальної гемодинаміки залежить від форми глоситу та обумовлені функціональними та структурними змінами судинної системи при десквамативному і атрофічному глоситі та їх поглиблення на фоні ревматоїдного артриту.

Див. також

• Захворювання нирок

• Захворювання шлунка

• Серцеві хвороби

• Хвороби похилого віку

• Язик
• Стоматит

Література

• Боровский Е. В. Заболевания слизистой оболочки полости рта и губ / Е. В. Боровский, А. Л. Машкиллейсон. – М.: МЕДпресс– информ, 2001. – 320 с.
• Захворювання слизової оболонки порожнини рота / [Данилевський М. Ф., Борисенко А. В., Антоненко М. Ю. та ін.]. – К. : Медицина, 2010. – 640 с.
• Коваль Н. И. Заболевания губ. Клиническая картина. Диагностика. Дифференциальная диагностика. Лечение. Профилактика : учеб. пособие / Коваль Н. И., Несин А. Ф., Коваль Е. А. ; под. ред. проф. А. В. Борисенко. – К. : ВСИ «Медицина», 2013. – 344 с.
• Луцкая И. К. Заболевания слизистой оболочки полости рта / И. К. Луцкая. – М. : Мед. лит., 2006. – 288 с.
• Трухан Д. И. Изменение органов и тканей полости рта при заболеваниях внутренних органов : уч. пособие [для системы послезвукового профессионального образования врачей] / Д. И. Трухан, И. А. Викторова, Л. Ю. Трухан. – М. : Практическая медицина, 2012. – 208 с.

Посилання

• Сапа, И.Ю. Лингводиагностика. Язык подскажет диагноз. http://www.zdravamir.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=849:2014-10-23-19-48-16&catid=12:2010-11-17-16-13-13&Itemid=1 ((рос.)) . Здрава-Мир Мир здоровья и медицины!.