Амурська Соціалістична Радянська Республіка
| Амурская социалистическая советская республика Амурська Соціалістична Радянська Республіка | |||||||||||
| Республіка | |||||||||||
| |||||||||||
|
Прапор | |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Благовєщенськ | ||||||||||
| Мови | російська | ||||||||||
| Релігії | Світська держава | ||||||||||
| Форма правління | Радянська Республіка | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Декларація незалежності | 10 квітня 1918 | ||||||||||
| - Вторгнення військ інтервентів і білогвардійських формувань. Амурська Трудова Соціалістична Республіка припинила своє існування | 18 вересня 1918 | ||||||||||
| |||||||||||
| Сьогодні є частиною | Амурської області | ||||||||||
Амурська Радянська Соціалістична Республіка (також Амурська Трудова Соціалістична Республіка, або Амурська Соціалістична Федеративна Республіка) [1] (10 квітня — 18 вересня 1918) — територіальне утворення, проголошене на території Амурської області в 1918 році, формально у складі Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки. [2] Столицею було місто Благовєщенськ.
Утворення[ред. | ред. код]
З початком громадянської війни в Благовєщенську розгорілася широкомасштабна боротьба за владу між Благовіщенською радою, міською думою і обласною земською управою.
26 січня 1918 Благовіщенська Рада робітничих і солдатських депутатів оголосила про взяття влади в місті в свої руки, а вже 25 лютого 1918 року в Благовіщенську відбувся 4-й обласний з'їзд селянських делегатів. Благовєщенська Рада оголосила про перехід влади в Амурській області до Рад. Ліквідовувалися земства і міське самоврядування. [3]
6 — 13 березня 1918 року земська управа та крайовий козацький уряд організували повстання проти радянської влади на чолі з отаманом Гамовим, але були жорстоко придушені, що забезпечило відновлення влади рад.
10 квітня 1918 року на 5-му селянському з'їзді було прийнято постанову про організацію Амурської Трудової Соціалістичної Республіки — складової частини Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки. [2]
Уряд та очільники[ред. | ред. код]
Для самоврядування було обрано виконком із 30 осіб, головою виконкому став Федір Мухін.
Для підприємств створювалися фабричні бригади. На загальних міських зборах представників таких колективів створювався міський комітет, а в обласному масштабі самоврядування перебувало в руках Ради народного господарства. Головою Ради народного господарства обрано Михайла Дельвіга. [4]
Також в республіці були створені революційний військовий штаб, контрольна комісія, комісія по боротьбі з контрреволюцією, революційний трибунал.
Ліквідація[ред. | ред. код]
Протягом усього існування республіки залишки антибільшовицьких сил продовжували боротьбу проти радянської влади з території Китаю. [2] У зв'язку з поваленням радянської влади у Владивостоці 29 червня виник Уссурійський фронт, і республіка була змушена перекинути туди військові частини, що значно послабило її військову силу. [4] У серпні в республіці активізувалася антирадянська діяльність. Почалися повстання козаків і селян приамурських сіл. 18 вересня 1918 року війська інтервентів і білогвардійські формування вторглися в Благовєщенськ і на територію області. Радянські загони відступили в північні райони Амурської області і продовжували чинити опір. Амурська Трудова Соціалістична Республіка припинила своє існування. [5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Vladimir Daines. History of Russia and the World Community – Moscow: Olma–Press, 2004 – Page 214 – ISBN 5-224-04064-7
- ↑ а б в Amurskaya Oblast // Encyclopedia of Siberia
- ↑ Amur Region in the 20th Century. Архів оригіналу за 1 November 2016.
- ↑ а б Utopia on the Banks of the Amur
- ↑ Vladimir Daines. History of Russia and the World Community – Moscow: Olma–Press, 2004 – Page 219 – ISBN 5-224-04064-7
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
