Біосенсор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Біосенсори)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема типового біосенсора.[1]

Біосе́нсор (від грец. βιο — життя і лат. sensus — відчуття) або біодатчик — аналітичний пристрій, призначений для виявлення, кількісного визначення та аналізу специфічних біологічних речовин, які часто називають аналітами, у складних зразках. Біосенсор вимірює біологічні або хімічні реакції шляхом генерування сигналів, пропорційних концентрації аналіту в реакції.[2]

Біосенсор працює за принципом використання елемента біологічного розпізнавання в поєднанні з датчиком для генерації вимірюваних сигналів, що відповідають присутності та концентрації цільового аналіту. Це поєднання біологічних компонентів із передовими технологіями датчиків дозволяє біосенсорам запропонувати швидкі, чутливі та специфічні можливості виявлення в різних областях. Ключові компоненти біосенсора складаються з елемента біологічного розпізнавання та перетворювача. Елемент біологічного розпізнавання, також відомий як біорецептор, відповідає за вибіркову взаємодію з цільовим аналітом. Біорецептори можуть включати ферменти, антитіла, нуклеїнові кислоти, клітини або біоміметичні матеріали, кожен з яких має високий ступінь специфічності та спорідненості до відповідних аналітів.[3][4] Датчик, з іншого боку, перетворює взаємодію біорецептор-аналіт у вимірюваний сигнал. Використовуються різні механізми трансдукції, такі як електрохімічні, оптичні, п’єзоелектричні, термічні, які перетворюють біохімічні реакції в електричні, оптичні чи фізичні сигнали. Потім ці сигнали обробляються та інтерпретуються для отримання кількісної або якісної інформації про досліджуваний аналіт.[5]

Біосенсори знаходять широке застосування в багатьох областях, включаючи охорону здоров’я, моніторинг навколишнього середовища, сільське господарство, безпеку харчових продуктів і біотехнології. В охороні здоров’я вони відіграють вирішальну роль у медичній діагностиці, постійному моніторингу біомаркерів і системах доставки ліків. Додатки моніторингу навколишнього середовища передбачають виявлення забруднювачів, хвороботворних мікроорганізмів та інших забруднень у повітрі, воді та ґрунті, сприяючи екологічній стійкості та здоров’ю населення. У сфері безпеки харчових продуктів біосенсори допомагають виявляти алергени, патогени та маркери псування, забезпечуючи якість і безпеку харчових продуктів.

В еволюції біосенсорів відбувся значний прогрес, зокрема мініатюризація, що призвело до портативних біосенсорних пристроїв, які можна носити. Інтеграція зі штучним інтелектом та Інтернетом речей (IoT) дозволила аналізувати дані та приймати рішення в режимі реального часу, підвищуючи точність і зв’язок мереж біосенсорів. Однак біосенсори також стикаються з проблемами та обмеженнями. До них належать стабільність і довговічність біологічних елементів, стандартизація, відтворюваність, економічна ефективність, етичні міркування та нормативні рамки, що регулюють їх розробку й використання, та конфіденційність даних. Біосенсори являють собою ключову технологію, яка революціонізує аналітичні методи виявлення, і тривають дослідження, спрямовані на розширення їх можливостей.

Історія[ред. | ред. код]

Ранні розробки[ред. | ред. код]

Електрод Кларка
Леланд Кларк у 2005 році

Виникнення біосенсорів сходить до ранніх концепцій використання біологічних систем для аналітичних цілей. Ідея використання біологічних елементів для виявлення конкретних речовин виникла, коли вчені шукали інновацйні методи для точних і ефективних вимірювань. Ранні розробки наприкінці 1950-х і на початку 1960-х років заклали основу для створення біосенсорів.

В 1950-х роках Леланд Кларк[en] описав аналітичне застосування винайденого ним кисневого електрода, який у подальшому стали називати «електродом Кларка». Він призначався для вимірювання вмісту кисню в рідких і газових середовищах, зокрема в крові і тканинах організма.

Переломний момент в історії біосенсорів стався в 1962 році, коли Леланд Кларк і Чемп Лайонс розробили перший біосенсор на основі ферментів. Свої напрацювання Леланд Кларк спільно з Чампом Ліонсом опублікували 1962 року в статті «Електродні системи для безперервного моніторингу в серцево-судинній хірургії».[6] Ця новаторська робота представила концепцію використання ферментів як елементів біологічного розпізнавання, поєднаних з електродами для виявлення та кількісного визначення аналітів. Робота Кларка та Лайонса заклала основу для подальшого прогресу в технології біосенсорів, продемонструвавши можливість проведення ферментативних реакцій для аналітичних цілей. У 1962 році Кларк виступив в Академії наук США, де повідомив результати експериментів, а також плани на майбутнє, пов'язані з можливістю аналізу складу біологічних рідин. Він розповів як можливо зробити електрохімічні сенсори (pH, полярографічні, потенціометричні або кондуктометричні електроди) більш «розумними», поєднуючи їх з ферментами. Вчений продемонстрував експеримент, у якому на електроді була іммобілізована глюкозооксидаза. Глюкоза окиснюється ферментом, процес супроводжувався споживанням кисню. Зниження концентрації кисню було пропорційно концентрації глюкози.

Термін «ферментний електрод», який спочатку використовувався для опису першого біосенсора на основі ферментів був прийнятий Апдайком і Хіксом для опису подібного пристрою в 1967 році.[7] Гільбо і Монтальво використовували скляні електроди, поєднані з уреазою, для вимірювання концентрації сечовини за допомогою потенціометричного вимірювання замість амперометричного методу.[8]

В електрохімічному співтоваристві в той період дослідження іонних іонселективних електродів були дуже активними, і ідея розширення діапазону датчиків до неелектрохімічних активних сполук була широко прийнята, навіть для неіоногенних речовин, таких як глюкоза.[7] Відтоді було досягнуто великих успіхів у розробці високочутливих та селективних біосенсорних пристроїв, де біологічні елементи поєднуються з електрохімічними сенсорами.[7][9] Деякі з них перераховані нижче:

  • У 1976 році командою Клемена була розроблена «штучна підшлункова залоза біля ліжка», яка включала електрохімічний біосенсор глюкози. Незабаром після цього було вона почала продаватись компанією Miles (Elkhart) під назвою Biostator Glucose-Controlled Insulin Infusion System.[7]
  • У 1984 році Касс і його колеги опублікували наукову статтю, яка демонструє використання фероцену та його похідних як посередників для амперометричних біосенсорів. Через кілька років глюкометр Medisense Exac Tech був випущений на ринок і став найбільш продаваним біосенсором у світі. Початковим продуктом був лічильник у формі ручки з одноразовим надрукованим електродом.[7]
  • З 1999 року по теперішній час дослідження біосенсору призвели до розробки наноелектромеханічного біосенсора (BioNMES), квантових точок, наночастинок, нанокантилевера, нанодротин та нанотрубок.[10]

Еволюція конструкцій біосенсорів[ред. | ред. код]

3 покоління конструкції біосенсора (Mox: окислений медіатор; Mred: відновлений).[1]

Сфера біосенсорів пережила швидку еволюцію від своїх рудиментарних форм до складних, мініатюрних систем. Ранні біосенсори переважно використовували ферментативні реакції та прості механізми перетворювача. Проте прогрес у матеріалознавстві, мікрофабрикаціях і біотехнологіях уможливив розробку більш складних і ефективних конструкцій біосенсорів. Удосконалення біосенсорної технології зосереджено на підвищенні чутливості, вибірковості та можливостей моніторингу в реальному часі. Це включало інновації в інженерії біорецепторів, розробку нових матеріалів перетворювачів і методи посилення сигналу. Ці вдосконалення призвели до створення біосенсорів, здатних виявляти аналіти в наднизьких концентраціях з винятковою специфічністю.[11][4][5]

Постійне дослідження різноманітних методів трансдукції та інновацій у дизайні біорецепторів ознаменувало ключові моменти в історії біосенсорів, сприяючи еволюції цих пристроїв від стадії зародження до високопрогресивних і універсальних інструментів, які можна побачити сьогодні.

Будова[ред. | ред. код]

Біосенсори поєднують в собі елементи біологічного розпізнавання (біорецептори) та перетворювачі, щоб розрізняти та кількісно визначати аналіти з точністю та специфічністю.

Елементи біологічного розпізнавання[ред. | ред. код]

Схематична ілюстрація біосенсору.[5]

Суть біосенсорів полягає в їх елементах біологічного розпізнавання, які надають цим аналітичним пристроям специфічність і вибірковість. Ці елементи, включаючи ферменти, антитіла, нуклеїнові кислоти, клітини, тканини та полімери з молекулярним імпринтом, забезпечують цілеспрямовану взаємодію з аналітами, закладаючи основу для точного виявлення та кількісного визначення в різноманітних застосуваннях.

Перетворювачі[ред. | ред. код]

Перетворювачі служать перетворювачами біологічних взаємодій у вимірювані сигнали, що визначає ефективність і чутливість біосенсорних пристроїв.

  • Електрохімічні перетворювачі: різноманітні методи охоплюють цю категорію, перетворюючи біологічні реакції в електричні сигнали, або підсилюючи наявні електричні сигнали.[55] Амперометричні біосенсори вимірюють зміни струму[56][57][58][59]; потенціометричні біосенсори виявляють зміни потенціалів під час окисно-відновних реакцій[60][61]. Спектроскопія імпедансу фіксує зміни в електричному імпедансі, пропонуючи високу чутливість[62].
  • Оптичні перетворювачі: використовуючи зміни у властивостях світла внаслідок біологічних взаємодій, оптичні біосенсори включають методи поверхневого плазмонного резонансу (SPR)[63][64], флуоресценції[65][63][66][67], люмінесценції[68][69][70] та абсорбції.[71][72] Ці високочутливі методи знаходять широке застосування в біомедичних дослідженнях і медичній діагностиці[17][73][74], та моніторингу навколишнього середовища[75]. (див. також Нанофотоніка[71], Біофотоніка)
  • П’єзоелектричні перетворювачі: вимірювання змін маси на поверхні датчика, кварцові мікроваги[en][76][77][78] і пристрої з поверхневими акустичними хвилями[79][80][81][82][83] забезпечують високу чутливість і моніторинг у реальному часі.[84][85] Вони знаходять застосування в різних галузях від медичної діагностики[86][87][88] до аналізу навколишнього середовища[89].
  • Термоперетворювачі: виявляючи теплові зміни в біохімічних реакціях, калориметричні біосенсори забезпечують чутливе виявлення без міток.[5] Ці біосенсори є корисними для вивчення кінетики ферментів, зв’язування лігандів і молекулярних взаємодій.[90][91]
  • Механічні перетворювачі: ці перетворювачі вимірюють механчні зміни, спричинені біохімічними взаємодіями. Біосенсори на основі мікроконсольної балки (мікрокантилевера)[92][93] та наномеханічні біосенсори[94][95][96][97] пропонують високу чутливість, дозволяючи виявлення без міток і дослідження біомолекулярної взаємодії.[98]
  • Перетворюваі електронних біосенсорів: електронні біосенсори спеціалізуються на перетворенні біологічних реакцій в електронні сигнали для виявлення. Ця категорія включає різноманітні платформи, такі як польові транзистори[99][100], провідні полімери[101][102], іон-селективні польові транзистори[en] (ISFET), вуглецеві нанотрубки або біосенсори на основі графену. Біосенсори на основі польових транзисторів використовують зміни електричного поля, тоді як провідні полімери впливають на зміни провідності через події зв’язування. ISFET вимірюють зміни концентрації іонів, а вуглецеві наноматеріали пропонують високу чутливість для виявлення біомолекул. Ці платформи являють собою прогресивний рубіж біосенсору, що використовує досягнення нанотехнологій і матеріалознавства для досягнення чутливого виявлення без міток у різних програмах.

Об’єднання ряду елементів біологічного розпізнавання з набоом механізмів трансдукції розширило універсальність біосенсорів у багатогранних застосуваннях.

Класифікація біосенсорів[ред. | ред. код]

Класифікація біосенсорів на основі різних використовуваних біорецепторів і перетворювачів.[1]

Біосенсори класифікують на основі елемента біологічного розпізнавання (біорецептора), який вони використовують, і принципу трансдукції, який використовується для перетворення біологічних реакцій у сигнали, які можна вимірювати.[1]

Також, деякі класифікації зроблено залежно від системи виявлення (оптична, електрична, електронна, теплова, механічна та магнітна) і технології (нано, поверхневий плазмонний резонанс (SPR), біосенсори на чіпі (lab-on-chip), електрометри , і розгортається).[1]

На основі біологічного елемента розпізнавання[ред. | ред. код]

Біосенсори класифікуються відповідно до типу елемента біологічного розпізнавання (біорецептора), який вони використовують для виявлення цільового аналіту. Залежно від біорецептора біосенсори класифікуються як ферментативні біосенсори (найпоширеніший клас біосенсорів), імуносенсори (володіють високою специфічністю та чутливістю та особливо корисні для діагностики), аптамерні біосенсори або біосенсори на основі нуклеїнової кислоти (володіють високою специфічністю для мікробних штамів і нуклеїнової кислоти). -містять аналіт) і мікробні або цільноклітинні біосенсори.[1]

Біосенсори на основі ферментів[ред. | ред. код]

Cхема ферментативного електрохімічного й флуоресцентного біосенсора.[103]

Біосенсори на основі ферментів, що використовують каталітичну здатність і специфічність ферментів, утворюють наріжний камінь багатьох аналітичних платформ завдяки своїй універсальності та надійності.[12][13] Інтеграція цих ферментів у платформи біосенсорів підкреслює їх ключову роль у вирішенні різноманітних аналітичних потреб у сферах медицини[14][16][17], довкіллєзнавства[19][20], сільського господарства[21][22][23] та харчової промисловості[24][26][27]. Їхня точність і надійність закладає основу для передових і ефективних технологій біосенсору, що приносить користь суспільству в різних критичних секторах.[104][105]

Біосенсори на основі антитіл[ред. | ред. код]

Електрохімічні імуносенсори з наноматеріалами для посилення сигналу.[116]

Біосенсори на основі антитіл (імуносенсори), які керуються винятковою специфічністю антитіл або їх похідних молекул, володіють передовою точністю в розпізнаванні антигенів. Імуносенсори,стають незамінними в багатогранних застосуваннях, починаючи від складної медичної діагностики і закінчуючи пильним моніторингом навколишнього середовища та суворими перевірками безпеки харчових продуктів.[28][29][30]

Їх висока чутливість і специфічність у ідентифікації різноманітних антигенів пропонує точне та швидке виявлення захворювань, патогенів і біомаркерів. Біосенсори на основі антитіл є інструментами для скринінгу захворювань, прогнозування та моніторингу терапії, даючи можливість покращити догляд за пацієнтами та результати лікування.[31][32]

Крім медицини, імуносенсори відіграють вирішальну роль у моніторингу навколишнього середовища, виявляючи забруднювачі та патогени, забезпечуючи безпеку чистоти повітря, води та ґрунту.[33] Більше того, у харчовій промисловості ці біосенсори захищають здоров’я споживачів, швидко ідентифікуючи харчові патогени та забруднювачі, забезпечуючи таким чином якість і безпеку харчових продуктів, що надходять на ринок.[34][26][27][35]

Біосенсори на основі нуклеїнових кислот[ред. | ред. код]

Загальні принципи електрохімічного біосенсора на основі нуклеїнових кислот.[117]

Біосенсори на основі нуклеїнових кислот, які використовують послідовності ДНК або РНК, аптамери[36], ДНК-зими[en][37] або події гібридизації (Hybridization events)[38] як елементи розпізнавання, використовують принципи подій гібридизації або взаємодій, специфічних для послідовностей, щоб точно визначити цільові нуклеїнові кислоти.[39][40][41] Цей механізм, заснований на комплементарному зв’язуванні послідовностей нуклеїнових кислот, забезпечує високоспецифічне та селективне виявлення в різних застосуваннях, служачи наріжним каменем у генетичному тестуванні та інших біомедичних застосуваннях, ідентифікації патогенів та аналізі середовища.

У рамках генетичного тестування ці біосенсори відіграють трансформаційну роль у ідентифікації конкретних генів, мутацій або цікавих послідовностей. Їх висока специфічність і точність полегшують діагностику генетичних розладів, сприяючи розвитку персоналізованої медицини та прогностичну оцінку. Наприклад, у діагностиці раку ці біосенсори допомагають ідентифікувати мутації або варіації, критичні для вибору лікування та моніторингу терапевтичних відповідей.[118][41][43]

У ідентифікації патогенів біосенсори на основі нуклеїнових кислот служать швидкими та точними інструментами для виявлення вірусних, бактеріальних або грибкових патогенів. Їх здатність націлюватися на конкретні генетичні послідовності дозволяє раннє та точне виявлення інфекційних агентів, що має вирішальне значення для спостереження за захворюваннями, боротьби зі спалахами та забезпечення готовності громадської охорони здоров’я.[119][120][121][42]

Крім того, в аналізі навколишнього середовища ці біосенсори роблять значний внесок у моніторинг якості води, виявлення забруднювачів навколишнього середовища та виявлення мікробних забруднень. Їхня специфіка дозволяє цілеспрямовано виявляти певні організми або генетичні маркери, що вказують на здоров’я навколишнього середовища, сприяючи своєчасному втручанню та зусиллям щодо збереження.[122][123]

Біосенсори на основі клітин[ред. | ред. код]

Використовуючи живі клітини або частини тканин як елементи розпізнавання, ці біосенсори пропонують відповіді в реальному часі на різні аналіти, служачи для оцінки токсичності, скринінгу ліків і моніторингу навколишнього середовища.[45][46][47][48][49]

Вони є цікавим вибором біорецепторів, оскільки вони забезпечують гнучкість у визначенні стратегії зондування, дешевші, ніж очищені ферменти та антитіла, і роблять виготовлення відносно простим і економічно ефективним. А завдяки прогресу в галузі синтетичної біології, мікрофлюїдики та літографії за останні п’ять років було зроблено багато захоплюючих подій у розробці біосенсорів на основі клітин. 3D-системи клітинної культури, інтегровані з електродами, тепер дають нові знання про патогенез і фізіологію захворювання, тоді як технологія матриці мікроелектродів[en] (MEA), інтегрованої, до прикладу, в кардіоміоцити, буде стандартизована для оцінки серцевої токсичності, спричиненої ліками. Від клітинних мікрочипів для застосування з високою пропускною здатністю до плазмонних пристроїв для тестування антимікробної чутливості та появи мікробних біосенсорів на паливних елементах, клітинні біосенсори еволюціонували від простих інструментів для виявлення специфічних аналітів до багатопараметричних пристроїв для моніторингу та оцінки в реальному часі. Однак, незважаючи на ці досягнення, необхідно вирішити такі проблеми, як регенерація та термін зберігання, гетерогенність клітинних популяцій, високі перешкоди та високі витрати на допоміжне обладнання, перш ніж можна буде реалізувати повний потенціал клітинних біосенсорів у більших масштабах.[124]

При оцінці токсичності ці біосенсори забезпечують більш біологічно релевантну реакцію, імітуючи фізіологічні стани людини, таким чином уможливлюючи точні оцінки токсичності для фармацевтичних препаратів, хімічних речовин і забруднювачів навколишнього середовища.[125] (див. також Орган на чипі, Органоїд)

Крім того, у скринінгу лікарських засобів використання клітинних і тканинних біосенсорів пропонує платформу для високопродуктивного скринінгу, що дозволяє оцінити ефективність, токсичність і потенційні побічні ефекти ліків. Ці біосенсори допомагають прискорити процеси відкриття ліків і сприяють більш ефективній фармацевтичній розробці.[126]

У моніторингу навколишнього середовища їх динамічний характер дозволяє виявляти складні взаємодії між забруднювачами та живими організмами. Вони дають цінну інформацію про вплив забруднювачів навколишнього середовища на біологічні системи, пропонуючи ранні попередження про потенційні екологічні загрози та керуючи зусиллями щодо збереження навколишнього середовища.[125]

Адаптивність і реакція в режимі реального часу клітинних і тканинних біосенсорів відзначають їх як потужні інструменти в області біосенсорнх технологій. Їх унікальна здатність імітувати біологічні реакції дозволяє проводити більш точні, чутливі та прогнозні аналізи, сприяючи прогресу в токсикології, фармацевтиці та науках про навколишнє середовище.

Біосенсори на основі полімерів з молекулярним відбитком (MIP)[ред. | ред. код]

Принципи роботи біосенсорів на основі полімерів з молекулярним відбитком (MIP) для хімічного зондування.[127]

Ці синтетичні полімери — полімери з молекулярним відбитком[en] — мають селективні сайти зв’язування, сформовані до конкретних цільових молекул, що відображають природні елементи розпізнавання. Біосенсори на основі MIP виявляють стабільність і специфічність, придатні для різних застосувань, включаючи хімічний і біологічний аналіз в медичній діагностиці[50][51] та інших сферах.[52][53][54]

Біосенсори на основі полімерів з молекулярним відбитком (MIP) представляють собою інноваційний рубіж у технології біосенсорів, що використовує синтетичні полімери зі спеціально розробленими сайтами зв’язування, створеними для імітації природніх елементів розпізнавання. Ці полімери виявляють чудову здатність вибірково зв’язуватися з конкретними цільовими молекулами, забезпечуючи стабільність і специфічність, що має вирішальне значення для різноманітних застосувань у хімічних і біологічних аналізах. Унікальна особливість біосенсорів на основі MIP полягає в їхніх спеціально створених місцях зв’язування, створених за допомогою методів молекулярного імпринтингу під час синтезу полімерів. Ці ділянки точно відповідають формі, розміру та функціональним групам цільових молекул, що забезпечує високоспецифічне та вибіркове розпізнавання, подібне до природних рецепторів. (див. також Хімія полімерів, Біополімери)

Стабільність біосенсорів на основі MIP робить їх надійними та пружними, здатними витримувати суворі умови навколишнього середовища та багаторазове використання без шкоди для їхньої специфічності зв’язування. Ця довговічність робить їх безцінними в різноманітних аналітичних програмах, де стабільність і відтворюваність є найважливішими.[128]

Їхня універсальність охоплює різні сфери, включаючи моніторинг навколишнього середовища, фармацевтичний аналіз і оцінку безпеки харчових продуктів. У моніторингу навколишнього середовища біосенсори на основі MIP полегшують виявлення забруднюючих речовин або цільових молекул у складних матрицях, пропонуючи чутливі та специфічні можливості виявлення, критично важливі для захисту екосистем. Крім того, у фармацевтичній та харчовій промисловості ці біосенсори відіграють ключову роль у контролі якості, виявляючи специфічні сполуки, забруднювачі або алергени. Їхня специфічність забезпечує точну ідентифікацію цільових молекул, забезпечуючи безпеку продукту та відповідність суворим нормам.

Точність, стабільність і специфічність, притаманні біосенсорам на основі MIP, підкреслюють їхню важливість як потужних аналітичних інструментів, що обіцяють досягнення в різних наукових дисциплінах і промислових застосуваннях.

На основі принципу перетворювача[ред. | ред. код]

Біосенсори також класифікують за принципом трансдукції, який використовується для перетворення біологічних взаємодій у вимірювані сигнали: як електрохімічні (які далі групуються як потенціометричні, амперометричні, імпедансні та кондуктометричні), електронні біосенсори, термічні біосенсори, оптичні та масові (гравіметричні).[1]

Електрохімічні біосенсори[ред. | ред. код]

Схематичні діаграми (a) амперометричного/вольтамперометричного, (b) потенціометричного, (c) кондуктометричного біосенсорів і (d) еквівалентної схеми імпедиметричного біосенсорів.[1]

Різноманітні методи охоплюють цю категорію, перетворюючи біохімічні реакції в електричні сигнали, або підсилюючи наявні електричні сигнали.[55]

  • Амперометричні біосенсори вимірюють силу струму в результаті окисно-відновних реакцій, що відбуваються на поверхні сенсора. Їх висока чутливість дозволяє виявляти аналіти в низьких концентраціях, що робить їх безцінними в різних областях, таких як клінічна діагностика, моніторинг навколишнього середовища та оцінка безпеки харчових продуктів.[57][58][59]
  • Потенціометричні біосенсори виявляють зміни потенціалів, що виникають внаслідок взаємодії між аналітом і поверхнею сенсора.[60][61][129] Ця модальність пропонує специфічність у виявленні іонів або сполук, знаходить застосування в вимірюванні рівня рН[130][131], вимірюванні ферментативної активності[132] та іон-селективному виявленні[133].
  • Біосенсори на основі імпедансу вимірюють зміни в електричному імпедансі в результаті біомолекулярних взаємодій. Їхня здатність виявляти зміни провідності внаслідок подій зв’язування забезпечує високочутливий підхід без міток для застосувань біосенсору, включаючи гібридизацію ДНК, білок-білкові взаємодії та клітинні реакції.[62]

Інтеграція цих електрохімічних методів полегшує розробку високочутливих, швидких, чутливих і вибіркових біосенорних платформ, придатних для широкого спектру застосувань.[55] Їх здатність перетворювати біологічні реакції в електричні сигнали забезпечує точне виявлення в реальному часі, сприяючи прогресу в діагностиці, моніторингу навколишнього середовища та біомедичних дослідженнях.

Оптичні біосенсори[ред. | ред. код]

Схематичні діаграми (а) хемілюмінесцентного біосенсора, (б) біосенсора поверхневого плазмонного резонансу і (в) оптоволоконного біосенсора на основі швидкоплинних хвиль.[1]

Оптичні біосенсори представляють собою складний клас біосенсорних технологій, які використовують зміни у властивостях світла в результаті біологічних взаємодій. Ці біосенсори охоплюють низку методів, включаючи поверхневий плазмонний резонанс (SPR), флюоресценцію, люмінесценцію та методи на основі абсорбції, кожен з яких пропонує унікальні переваги у виявленні та кількісному визначенні аналітів.

  • Поверхневий плазмонний резонанс (SPR) використовує зміни показника заломлення на поверхні датчика, що дозволяє виявляти біомолекулярні взаємодії в реальному часі без міток. Цей метод широко використовується у вивченні подій молекулярного зв’язування, пропонуючи високу чутливість і можливість відстежувати кінетику в реальному часі.[134][63][64]
  • Біосенсори на основі флюоресценції[65][63][66][67] та люмінесценції[68][69][70] використовують випромінювання світла флуоресцентними або люмінесцентними молекулами під час збудження, що забезпечує високочутливе виявлення. Ці методи дозволяють виявляти низькі концентрації аналітів і сприяють мультиплексуванню, що дозволяє одночасно виявляти кілька цілей.
  • Біосенсори на основі абсорбції вимірюють зміни в поглинанні світла молекулами, надаючи кількісну інформацію про концентрацію конкретних аналітів. Вони пропонують простоту та універсальність, що робить їх придатними для різноманітних застосувань у біомедичних дослідженнях та моніторингу навколишнього середовища.[71][72]

Відсутність міток в оптичних біосенсорах, а також їх висока чутливість і здатність виявляти найменші зміни, позиціонують їх як цінні інструменти в різних сферах, таких як медична діагностика[17][73][74] та моніторинг[135], моніторинг навколишнього середовища[75] та молекулярні дослідження. Їхня здатність забезпечувати кількісні та неінвазивні вимірювання в реальному часі робить значний внесок у вдосконалення біосенсорних технологій для різноманітних застосувань.

Як підмножину оптичних біосенсорів також виділють так звані метафотонні біосенсори. Метафотонні біосенсори маніпулюють світлом через наноструктури за межами оптичної поведінки природних матеріалів. Використовуючи метаматеріали та нанофотоніку, вони пропонують точний контроль над електромагнітними хвилями для посиленої модуляції властивостей матеріалу. Використовуючи такі конфігурації, як нанострижні та плазмонні метаповерхні, ці біосенсори досягають надзвичайної чутливості, забезпечуючи точне біомолекулярне виявлення. Резонансна метафотоніка, особливо діелектричні метаповерхні, революціонізує субхвильову оптику та обіцяє високий коефіцієнт пропускання та заломлення для розширеного рефрактометричного зондування. Інтеграція метафотонних біосенсорів у діагностику трансформує виявлення захворювань, пропонуючи економічно ефективні, чутливі та зручні рішення для персоналізованого медичного обслуговування.[136]

П’єзоелектричні біосенсори[ред. | ред. код]

Схематичні діаграми (a) п’єзоелектричного біосенсора, (b) біосенсора на основі кварцових мікровагів та (c) біосенсора на основі магнітопружності.[1]

П’єзоелектричні перетворювачі: вимірювання змін маси на поверхні датчика, кварцові мікроваги[en] і пристрої з поверхневими акустичними хвилями забезпечують високу чутливість і моніторинг у реальному часі.[84][85] Вони знаходять застосування в різних галузях від медичної діагностики[86][87][88] до аналізу навколишнього середовища[89].

П’єзоелектричні біосенсори використовують п’єзоелектричний ефект, коли механічна напруга створює електричний заряд у певних матеріалах, уможливлюючи точне виявлення шляхом визначення змін маси на поверхні датчика. Мікроваги з кварцового кристала (QCM) і пристрої з поверхневими акустичними хвилями (SAW) є прикладом цього принципу, пропонуючи високу чутливість і можливості моніторингу в реальному часі в програмах біосенсору.

  • Кварцові мікроваги[en] (QCM) функціонують шляхом вимірювання змін частоти в кристалі кварцу, викликаних осіданням або видаленням маси на його поверхні. Ця технологія має виняткову чутливість, дозволяючи в режимі реального часу виявляти найменші зміни маси. Біосенсори QCM знаходять широке застосування у вивченні біомолекулярних взаємодій, моніторингу клітинних реакцій та аналізі тонких плівок.[137][76][77][78]
  • Пристрої з поверхневими акустичними хвилями (SAW), які подібним чином використовують п’єзоелектричний ефект, поширюють акустичні хвилі поверхнею п’єзоелектричного матеріалу. Вони вимірюють зміни фазової швидкості або амплітуди хвилі в результаті молекулярного зв’язування або зміни маси на поверхні датчика. Біосенсори SAW пропонують високу чутливість, швидкий час відгуку та можливості безперервного моніторингу, що підходить для різноманітних застосувань біосенсору, таких як моніторинг навколишнього середовища та медична діагностика.[79][80][81][82][83][138][139]

Надзвичайна чутливість і функції моніторингу в реальному часі п’єзоелектричних біосенсорів роблять значний внесок у технологію біосенсору. Їх здатність розпізнавати тонкі зміни маси або молекулярні взаємодії є перспективною для просування біомедичних досліджень, моніторингу навколишнього середовища та розробки різноманітних діагностичних інструментів.

Електронні біосенсори[ред. | ред. код]

Схематичні діаграми (а) біосенсора на основі ферментного термістора, (б) біосенсора на основі польового транзистора (Bio-FET) на основі кремнієвих нанодротів (D — стік, а S — джерело) і (в) біосенсора на основі поверхневих акустичних хвиль (SAW). біосенсор.[1]

Електронні біосенсори включають ряд датчиків, які перетворюють біологічні реакції в електронні сигнали, сприяючи чутливому та швидкому виявленню:

  • Польові транзистори: біосенсори на основі польових транзисторів (Bio-FET) використовують зміни в електричному полі на поверхні транзистора, викликані біомолекулярними взаємодіями. Ці біосенсори мають високу чутливість і застосовуються для виявлення ДНК, аналізу білка та діагностики захворювань.[99][100]
  • Провідні полімери: біосенсори, що використовують електропровідні полімери, впливають на зміни електропровідності внаслідок зв’язування на поверхні полімеру. Ці біосенсори використовуються для виявлення різних біомолекул і забруднювачів навколишнього середовища.[101][102]
  • Іон-селективні польові транзистори[en] (ISFET): ISFET вимірюють зміни концентрації іонів на поверхні сенсора внаслідок біохімічних реакцій.[140][141] Вони зазвичай використовуються для вимірювання pH і виявлення активності ферментів та антитіл.[142][143]
  • Вуглецеві нанотрубки і біосенсори на основі графену: використовуючи унікальні електричні властивості наноматеріалів на основі вуглецю, ці біосенсори пропонують високу чутливість і вибірковість для виявлення біомолекул, патогенів і забруднень навколишнього середовища.[144][145][146][143]

Теплові біосенсори[ред. | ред. код]

Теплові біосенсори, які працюють за принципом виявлення змін тепла в результаті біохімічних реакцій, охоплюють різні модальності, одним з яких є калориметричні біосенсори.[5]

Калориметричні біосенсори точно вимірюють тепло, яке утворюється або поглинається під час біохімічних процесів, таких як ферментативні реакції або події зв’язування. Ця техніка забезпечує високочутливе виявлення без міток шляхом кількісного визначення теплових змін, пов’язаних із певними взаємодіями чи реакціями.

Їхня здатність виявляти дрібні зміни теплових сигнатур робить калориметричні біосенсори корисними для вивчення кінетики ферментів, зв’язування лігандів і молекулярних взаємодій.[90][91]

Механічні біосенсори[ред. | ред. код]

Механічні біосенсори, зосереджені на виявленні механічних змін, викликаних біохімічними взаємодіями, включають біосенсори на основі мікроконсольної балки (мікрокантилевера) та наномеханічні біосенсори. Ці інноваційні платформи пропонують виняткову чутливість, дозволяючи виявляти без міток і детально вивчати біомолекулярні взаємодії.

Біосенсори на основі мікроконсольної балки використовують мікромасштабні пучки, які зазнають відхилення через молекулярні взаємодії, що відбуваються на їх поверхні. Ці відхилення, які часто вимірюються як зміни вигину пучка або резонансної частоти, дозволяють чутливо виявляти події молекулярного зв’язування.[92][93]

Подібним чином наномеханічні біосенсори використовують нанорозмірні структури для виявлення незначних змін у результаті біохімічних взаємодій. Ці пристрої мають високу чутливість, дозволяючи вимірювати сили або переміщення на нанорозмірі, дозволяючи детально охарактеризувати біомолекулярні взаємодії.[94][95][96][97]

Висока чутливість і можливості виявлення без міток механічних біосенсорів позиціонують їх як потужні інструменти для вивчення біомолекулярних взаємодій, розробки ліків і нанотехнологій. Їх здатність точно вимірювати механічні зміни, викликані біохімічними процесами, відкриває шляхи для розуміння фундаментальних біологічних механізмів і розробки передових діагностичних і аналітичних інструментів.

Застосування[ред. | ред. код]

Різноманітні застосування, де використовуються біосенсори.[147]

Завдяки своїй універсальності, точності та можливостям моніторингу в реальному часі біосенсори знаходять широкий спектр застосувань у різних галузях промисловості та науки. Їх постійний розвиток пропонує інноваційні рішення та трансформаційний вплив у різних сферах, формуючи більш стійкий і здоровіший світ.

Медицина та охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Біосенсори революціонізують медичну діагностику, забезпечуючи швидке, чутливе та специфічне виявлення біомаркерів, патогенів і захворювань. Вони спрощують тестування на наявність різноманітних хвороб та патологій, покращуючи догляд за пацієнтами та результати лікування.[148][149][150][151][152][153]

Існує нагальна потреба у швидкому клінічному моніторингу та діагностичних підходах, які пов’язують високу чутливість, вибірковість і швидку роботу з визначенням зразків. Недавній прогрес у біоаналітичних методах призвів до інтеграції звичайних біологічних концепцій із цифровим приладдям для створення легкої у використанні портативної системи. Біосенсори є значним проривом у наукових дослідженнях, який можна визначити як пристрій, який спирається на специфічні біохімічні реакції за участю ізольованих ферментів, імунних систем, тканин, органел або цілих клітин під час виявлення електричних, теплових або оптичних сигналів хімічних сполук. Вони мають потенціал уможливити виявлення біологічних речовин за допомогою біорозпізнавання та передачі сигналу економічно ефективно, високоточно та швидко, що пропонує великі перспективи для зміни медичної парадигми: від лікування до профілактики й діагностики, через потенціал біомолекул як біомаркерів захворювань.[154]

Використання біосенсорів в охороні здоров’я стало ключовим у виявленні захворювань, моніторингу та оцінці лікування. Три важливі умови обумовлюють їх важливість: ідентифікація конкретних біомаркерів, використання неінвазивних методів моніторингу та розрізнення нормальних і хворобливих станів. Біосенсори, особливо в дослідженнях діабету, серцевих захворювань і онкопатологій, пропонують швидкий час реакції, доступність, зручність у використанні та потенціал для одноразових пристроїв, придатних для масового виробництва. Ці датчики показали багатообіцяюче застосування для діагностики таких захворювань, як малярія, деменція й хвороба Альцгеймера, інфекціні хвороби тощо.[152]

Постійний прогрес у біосенсорних технологіях підкреслює їх глибокий вплив на охорону здоров’я, забезпечуючи шляхи для швидкого й точного виявлення захворювань, моніторингу та персоналізованих підходів до лікування для широкого спектру захворювань.[152]

Застосування при діабеті[ред. | ред. код]

Дизайн гнучкого епідермального біомікрофлюїдного пристрою для постійного моніторингу рівня глюкози в крові.[155]

У лікуванні діабету біосенсори відіграють вирішальну роль у моніторингу рівня глюкози.[106][107] Останні досягнення включають паперові датчики глюкози, інтегровані в смартфон чіпи для виявлення глюкози в слині та мікрофлюїдні[en] біосенсори, що демонструють чудову стабільність і вибірковість у моніторингу глюкози в сироватці крові. Ці інновації обіцяють покращену профілактику та клінічну діагностику діабету, вирішуючи такі проблеми, як вартість, доступність і дискомфорт, пов’язані з традиційними методами моніторингу.[152]

Застосування при серцево-судинних захворюваннях[ред. | ред. код]

Принципова схема системи дистанційного моніторингу здоров'я на основі носимих біосенсорів.[151]

Біосенсори, зосереджені на серцево-судинних захворюваннях, часто націлені на рівень холестерину та специфічні біомаркери, такі як мікроРНК-21[en]. Аптасенсори для виявлення тропоніну Т (TnT) і портативні пристрої для постійного моніторингу життєво важливих показників у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями демонструють значний потенціал для покращення діагностики, зниження рівня смертності та інтеграції телемедицини в звичайну практику охорони здоров’я.[152]

Застосування в онкології[ред. | ред. код]

Розробка біосенсорів для діагностики раку передбачає різноманітні підходи, від електрохімічних біосенсорів для виявлення протипухлинних препаратів до нанокомпозитних електродів для виявлення метотрексату в зразках крові. Ці біосенсори демонструють високу чутливість, вибірковість і стабільність, пропонуючи багатообіцяючі інструменти для раннього виявлення раку та терапевтичного моніторингу.[152]

Застосування при нейродегенеративних хворобах[ред. | ред. код]

Біосенсори для нейродегенеративних захворювань[en], таких як хвороба Паркінсона та Альцгеймера, включають передові технології, такі як рідкокристалічні біосенсори без міток та електрохімічні нейробіосенсори. Ці платформи демонструють виняткову чутливість у виявленні специфічних білків, пов’язаних із цими захворюваннями, що дозволяє ранню діагностику та потенційно покращує результати пацієнтів.[152][156]

Біосенсори при інших захворюваннях[ред. | ред. код]

Окрім таких захворювань, як малярія, інфекції та ішемічна хвороба серця, біосенсори також відіграють ключову роль у боротьбі з COVID-19. Їх швидкі, недорогі та надійні можливості виявлення були продемонстровані за допомогою інноваційних підходів, таких як холестеричні рідкокристалічні біосенсори, паперові електрохімічні сенсори та біосенсори на основі CRISPR для виявлення SARS-CoV-2 у слині.[152]

Перспективні технології[ред. | ред. код]

Персоналізована медицина[ред. | ред. код]

Перехід до персоналізованої медицини знаменує значну трансформацію в охороні здоров’я, відхід від узагальнених підходів до розгляду індивідуальних молекулярних профілів. Ця еволюція не тільки приносить користь пацієнтам, але й обіцяє довше, здоровіше життя при оптимізації використання ресурсів у сфері охорони здоров’я. Біосенсорні технології є перспективними на цій арені, пропонуючи децентралізовану, економічно ефективну ідентифікацію біомаркерів. Ця актуальна колекція аналітичної та біоаналітичної хімії висвітлює новаторські розробки біосенсорів для персоналізованої охорони здоров’я. Ці пристрої використовують наноматеріали, різноманітні біорецептори та нетрадиційні підкладки електродів.[157][158]

Також, важлива особливість технології персоналізованих біосенсорів на місці надання медичної допомоги полягає в тому, що це може бути зроблено швидко і клінічним персоналом, який не навчений клінічним лабораторним наукам. Результати експрес-тесту можуть швидко дати лікарю або іншому медичному працівнику відповіді, які можуть допомогти їм вирішити, що робити або як лікувати пацієнта. Це корисно майже скрізь, від відділення невідкладної допомоги до пацієнта, який отримує допомогу вдома.[159]

Крім того, персоналізована медицина — це галузь із величезним потенціалом для покращення якості життя пацієнтів, у якій терапевтичний моніторинг лікарських засобів (TDM) може надати корисну інформацію. Що ще важливіше, неправильна доза препарату є звичайним фактором лікарських помилок. Однак сучасна практика TDM займає багато часу та коштує, а також потребує спеціалізованих техніків. Одним із рішень є використання електрохімічних біосенсорів, які є недорогими, портативними та високочутливими.[160]

Профілактична медицина[ред. | ред. код]
Концепція біосенсору для одночасного неінвазивного відбору проб і моніторингу інтерстиціальної рідини (ISF) і поту.[161]

Носимі датчики здоров'я можуть стежити за здоров'ям користувача у режимі реального часу, що відкриває великі перспективи для профілактичної (превентивної) медицини. З розвитком апаратних технологій сенсорів і операційних систем функції переносних пристроїв поступово збагачуються більш різноманітними формами та точнішими фізіологічними показниками. Ці датчики рухаються до високої точності, безперервності та комфорту, вносячи великий внесок у покращення персоналізованого медичного обслуговування.[162] Носимі біосенсори є ідеальною платформою для безперервного моніторингу здоров’я в режимі реального часу, які демонструють унікальні властивості, такі як автономне живлення, легкість, низька вартість, висока гнучкість, зручність виявлення та чудова відповідність.[163]

Наприклад, наукова стаття 2022 року, опублікована в науковому журналі Nature Biomedical Engineering, описує переносний електрохімічний біосенсор для безперервного аналізу в поті під час фізичних вправ і в стані спокою слідових рівнів багатьох метаболітів і поживних речовин, включаючи всі незамінні амінокислоти та вітаміни. Біосенсор складається з графенових електродів, які можливо багаторазово регенерувати на місці, функціоналізованих метаболітно-специфічними полімерами (MIP) з молекулярним імпринтом, подібних до антитіл, і окислювально-відновних репортерних наночастинок, а також інтегрованим з модулями для індукції поту на основі іонофорезу[en], мікрофлюїдного відбору зразків поту, обробки сигналів і калібрування, та бездротового зв’язку. У добровольців біосенсор дозволяв у режимі реального часу відстежувати споживання амінокислот та їх рівні під час фізичних вправ, а також оцінювати ризик метаболічного синдрому (шляхом кореляції рівнів амінокислот у сироватці крові та поті). Моніторинг метаболітів для раннього виявлення аномальних станів здоров’я може також полегшити застосування в персоналізованному харчуванні.[164]

БІосенсорні пристрої можуть розширити можливості лікарів первинної ланки, медсестер, фармацевтів та інших медичних працівників, а також пацієнтів, щоб швидко визначати та запроваджувати відповідні методи лікування та стратегії профілактики. Вони стануть значним стимулом для нових проактивних, прогностичних і профілактичних медичних пристроїв.[165]

Штучний інтелект та інтеграція даних[ред. | ред. код]

Дані, отримані з таких джерел, як переносні датчики, медичні зображення, особисті записи про стан здоров’я та дані громадських організацій охорони здоров’я, призвели до значного зростання кількості інформації в медичних науках за останнє десятиліття. Удосконалення обчислювального обладнання, такого як хмарні обчислення, графічні процесори (GPU), програмовані вентильні матриці (FPGA) і тензорні процесори (TPU), забезпечують засоби для використання цих даних. Було розроблено низку складних методів штучного інтелекту (ШІ), щоб отримати цінну інформацію з обширних наборів великих даних у галузі охорони здоров’я. Ці інноваційні рішення використовують штучний інтелект для допомоги в моніторингу електрофізіологічних і електрохімічних сигналів організму, а також у діагностиці захворювань. Ці досягнення є прикладом тенденції до персоналізованої медицини, що забезпечує високоефективне, економічно ефективне та точне лікування на місці.[166][167][168]

Крім того, досягнення у сфері інтернету речей та обчислювальних технологій, таких як ШІ-прискорвач, кордонні обчислення та федеративне навчання[en] також пропонують песпективні застосування для цілей медицини.[166]

Наномедицина[ред. | ред. код]

Біосенсори мають великий потенціал у сфері наномедицини. Ці пристрої готові зробити революцію в цільовій доставці ліків на клітинному рівні, пропонуючи новаторські кроки у фармакології. Крім того, біосенсори обіцяють надати безпрецедентне розуміння клітинної динаміки, прокладаючи шлях для новітньої діагностики та терапевтичних методів.[169][170] (див. також Нанобіотехнологія)

Біомедична інженерія[ред. | ред. код]

Хоч біосенсори є загалом сферою досліджень біоінженерії та біомедичної інженерії, якщо розглядати саме в контексті біомедичної інженерії, то біосенсори, зокрема, привносять значні інновації в технології медичної діагностики, моніторингу, медичних імплантів, тканинної інженерії, та багатьох інших.

Медичні імпланти[ред. | ред. код]

Удосконалення технології біосенсорів призвело до створення переносних і імплантованих пристроїв для безперервного моніторингу здоров’я. Ці пристрої відстежують життєво важливі функції, рівень глюкози та інші біомаркери, пропонуючи персоналізоване лікування та лікування захворювань. Біосенсори в медичних імплантатах відстежують такі фізіологічні параметри, як рівень глюкози або біомаркери, що дозволяє збирати дані в організмі в реальному часі. Вони полегшують раннє виявлення аномалій, покращують діагностичні можливості та дозволяють своєчасно втручатися. Ці датчики передають дані по бездротовому зв’язку, забезпечуючи віддалений моніторинг постачальниками медичних послуг і підтримуючи телемедицину. Інтегровані в системи замкнутого циклу, вони коригують лікування на основі інформації в реальному часі, покращуючи догляд за пацієнтами та безпеку. У майбутньому біосенсори можуть забезпечити цілеспрямовану доставку ліків в організм, революціонізуючи підходи до лікування.[171][172][173][174][175]

Тканинна інженерія[ред. | ред. код]

Біосенсори в тканинній інженерії (включно з технологіями органоїдів та органів на чипі) та регенеративній медицині забезпечують моніторинг важливих параметрів, таких як рН, рівень кисню, концентрації іонів і метаболітів, та наявність поживних речовин та біомолекул, таких як глюкоза та аденозин, у створених тканинах, у реальному часі. Вони дозволяють оцінювати контроль якості, забезпечуючи життєздатність і зрілість тканин перед трансплантацією. Інтегровані в каркаси біосенсори можуть оптимізувати умови культивування та регулювати доставку ліків, підтримуючи ріст і регенерацію тканин. Ці датчики також сприяють розробці біогібридних систем, просуваючи створення функціональних сконструйованих тканин і потенційне застосування в регенеративній медицині та штучних органах.[176][177][178]

Також, біосенсори сприяють створенню 3D-біодрукованих сенсорних пристроїв, оптимізуючи властивості біочорнила для передачі сигналу та використовуючи різноманітні технології друку для виготовлення біосенсорів. (див. також Друк органів) Крім того, біосенсори допомагають у вдосконаленні технологій «орган-на-чіпі», уможливлюючи моніторинг мікротканин і органоїдів у реальному часі, розширюючи можливості біомедичних досліджень.[178]

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Ілюстрація застосування біосенсорів та наносенсорів для моніторингу агроекосистем в сільському господарстві.[179]

Біосенсори сприяють розвитку сільського господарства, особливо, сталого сільського господарства[180][181][182] та точного землеробства[183][184][185][186][187], контролюючи стан ґрунту[22] і сприяючи його родючості, виявляючи пестициди[21] та оцінюючи захворювання рослин.[188][179][189][23][190] (див. також Нанобіотехнологія)

Харчова промисловість[ред. | ред. код]

У сфері якості харчових продуктів біосенсори відіграють важливу роль у моніторингу поживних речовин, ідентифікації забруднювачів, алергенів й патогенів, і забезпеченні безпеки харчових продуктів. Вони використовують такі нові технології, як мікрофлюїдні системи, роблячи технологію зондування більш доступною для використання на ринку. Вони контролюють свіжість, ідентифікують псування та перевіряють справжність інгредієнтів, забезпечуючи дотримання стандартів якості та охорону здоров’я населення.[191][192][193]

Екологічний моніторинг та довкіллєзнавство[ред. | ред. код]

У науках про навколишнє середовище біосенсори відіграють ключову роль у моніторингу якості повітря, води та ґрунту. Вони виявляють забруднюючі речовини, важкі метали, пестициди та мікробні забруднювачі, допомагаючи в оцінці екологічного ризику, контролі забруднення та збереженні екосистеми.[194][195][196][197]

Біотехнологія[ред. | ред. код]

Біосенсори в біотехнології сприяють вивченню біомолекулярних й білок-білкових взаємодій,а також експресії генів в генетичній інженерії, клітинних реакцій в клітинній інженерії, та різноманітних застосувань в синтетичній біології, просуваючи фундаментальні наукові та прикладні знання.[198][199][200][201]

Екологічна безпека[ред. | ред. код]

Біосенсори мають вирішальне значення для виявлення біологічних і хімічних загроз. Вони пропонують швидку ідентифікацію небезпечних речовин, біоагентів і токсинів.[202][203]

Перспетивні технології[ред. | ред. код]

Біосенсорні технології продовжують розвиватися, обіцяючи значний прогрес у різних областях. Невпинне прагнення до інновацій привело до розробки передових технологій, які підвищують чутливість, специфічність, портативність і універсальність біосенсорів. Деякі з найбільш перспективних технологій, що сприяють майбутньому біосенсорів представлені нижче.

Інтеграція нанотехнологій[ред. | ред. код]

Нанотехнології революціонізували біосенсори, дозволивши створювати наноматеріали з винятковими властивостями. Наночастинки, нанодротини та нанотрубки пропонують збільшену площу поверхні, допомагаючи покращити іммобілізацію та виявлення біомолекул. Ці нанорозмірні компоненти значно підвищують чутливість і селективність біосенсорів, одночасно зменшуючи їх розмір і вимоги до потужності.[1][30][70][71][120][204][205]

Інтеграція Інтернету речей (IoT)[ред. | ред. код]

Включення біосенсорів у структуру IoT відкрило захоплюючі можливості для моніторингу та аналізу даних у реальному часі. Біосенсори з підтримкою IoT сприяють безперебійній передачі даних, дозволяючи безперервно віддалено контролювати фізіологічні параметри, умови навколишнього середовища тощо. Ця інтеграція сприяє швидкому реагуванню й профілактичній медичній допомозі[166][206][207], та ефективнішому управлінню ресурсами, наприклад, в точному рільництві та сталому сільському господарстві[208][209].

Штучний інтелект і машинне навчання[ред. | ред. код]

Конвергенція біосенсорів з алгоритмами штучного інтелекту і машинного навчання проклала шлях для ефективнішого аналізу даних. Ці технології дають змогу біосенсорам інтерпретувати складні біологічні сигнали, розрізняти тонкі зміни та прогнозувати тенденції, полегшуючи ранню діагностику захворювань, персоналізовану медицину та точний моніторинг навколишнього середовища.[166][167][168][210][211][212]

3D-друк[ред. | ред. код]

3D-друк пропонує неперевершену гнучкість у виготовленні біосенсорів, дозволяючи виготовляти точні складні структури. Ця технологія дозволяє розробляти індивідуальні біосенсори, адаптовані до конкретних застосувань, підвищуючи їх адаптивність у різних сферах, включаючи охорону здоров’я, моніторинг навколишнього середовища та безпеку харчових продуктів.[213][214][215]

Гнучкі носимі біосенсори[ред. | ред. код]

Поява гнучких носимих біосенсорів сприяє переосмисленню охорони здоров’я, забезпечуючи постійний неінвазивний моніторинг. Ці легкі, сумісні пристрої інтегруються в організм людини, відстежують життєво важливі показники, біомаркери та інші фізіологічні параметри, обіцяючи персоналізоване управління охороною здоров’я та раннє виявлення захворювань.[162][163][216][217]

Біосенсори на основі CRISPR[ред. | ред. код]

Використовуючи надзвичайну точність технології CRISPR-Cas, біосенсори, що містять системи CRISPR, пропонують неперевершену специфічність у виявленні генетичних послідовностей. Ці біосенсори мають величезний потенціал у швидкому та точному виявленні патогенів, генотипуванні та цілеспрямованому аналізі ДНК/РНК, революціонізуючи діагностику та біомедичні дослідження.[218][219][220][221][222]

Фотоніка та плазмоніка[ред. | ред. код]

Удосконалення фотоніки та плазмоніки революціонізували біосенсор, увімкнувши методології виявлення без міток і в реальному часі. Оптично активні біосенсори використовують принципи взаємодії світла та матерії, пропонуючи надчутливі можливості виявлення різних біомолекул, сприяючи швидкому та високопродуктивному аналізу.[136]

Загалом, ці досягнення пропонують покращену чутливість, специфічність, портативність і адаптивність, що дає змогу біосенсорам переосмислити охорону здоров’я, моніторинг навколишнього середовища, сільське господарство, безпеку харчових продуктів та інші галузі. Синергія цих багатообіцяючих технологій пропонує світле майбутнє, де біосенсори продовжуватимуть відігравати важливу роль у вирішенні різноманітних суспільних проблем і сприянні інноваціям.

Див. також[ред. | ред. код]

Додаткова література[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Журнали[ред. | ред. код]

Статті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Naresh, Varnakavi; Lee, Nohyun (2021-01). A Review on Biosensors and Recent Development of Nanostructured Materials-Enabled Biosensors. Sensors (англ.). Т. 21, № 4. с. 1109. doi:10.3390/s21041109. ISSN 1424-8220. PMC 7915135. PMID 33562639. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. ↑ Bhalla, Nikhil; Jolly, Pawan; Formisano, Nello; Estrela, Pedro (30 червня 2016). Introduction to biosensors. Essays in Biochemistry. Т. 60, № 1. с. 1—8. doi:10.1042/ebc20150001. ISSN 0071-1365. PMC 4986445. PMID 27365030. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  3. ↑ Morales, Marissa A.; Halpern, Jeffrey Mark (17 жовтня 2018). Guide to Selecting a Biorecognition Element for Biosensors. Bioconjugate Chemistry (англ.). Т. 29, № 10. с. 3231—3239. doi:10.1021/acs.bioconjchem.8b00592. ISSN 1043-1802. PMC 6416154. PMID 30216055. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  4. ↑ а б Shanbhag, Mahesh M.; Manasa, G.; Mascarenhas, Ronald J.; Mondal, Kunal; Shetti, Nagaraj P. (15 листопада 2023). Fundamentals of bio-electrochemical sensing. Chemical Engineering Journal Advances. Т. 16. с. 100516. doi:10.1016/j.ceja.2023.100516. ISSN 2666-8211. Процитовано 24 грудня 2023.
  5. ↑ а б в г д Polat, Emre Ozan; Cetin, M. Mustafa; Tabak, Ahmet Fatih; Bilget Güven, Ebru; Uysal, Bengü Özuğur; Arsan, Taner; Kabbani, Anas; Hamed, Houmeme; Gül, Sümeyye Berfin (2022-06). Transducer Technologies for Biosensors and Their Wearable Applications. Biosensors (англ.). Т. 12, № 6. с. 385. doi:10.3390/bios12060385. ISSN 2079-6374. PMC 9221076. PMID 35735533. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  6. ↑ Clark, Leland C.; Lyons, Champ (1962-10). ELECTRODE SYSTEMS FOR CONTINUOUS MONITORING IN CARDIOVASCULAR SURGERY. Annals of the New York Academy of Sciences (англ.). Т. 102, № 1. с. 29—45. doi:10.1111/j.1749-6632.1962.tb13623.x. ISSN 0077-8923. Процитовано 24 грудня 2023.
  7. ↑ а б в г д Mascini, Marco (2006). A Brief Story of Biosensor Technology. Biotechnological Applications of Photosynthetic Proteins: Biochips, Biosensors and Biodevices (англ.). Boston, MA: Springer US. с. 4—10. doi:10.1007/978-0-387-36672-2_2. ISBN 978-0-387-33009-9.
  8. ↑ Guilbault, George G.; Montalvo, Joseph G. (1969-04). Urea-specific enzyme electrode. Journal of the American Chemical Society (англ.). Т. 91, № 8. с. 2164—2165. doi:10.1021/ja01036a083. ISSN 0002-7863. Процитовано 24 грудня 2023.
  9. ↑ Li, Yi-Chen Ethan; Lee, I-Chi (3 серпня 2020). The Current Trends of Biosensors in Tissue Engineering. Biosensors (англ.). Т. 10, № 8. с. 88. doi:10.3390/bios10080088. ISSN 2079-6374. PMC 7459738. PMID 32756393. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. ↑ Javed H, Niazi KM. (2009). Overview, History & Types of Biosensors (PDF).
  11. ↑ Turner, Anthony P. F. (2013). Biosensors: sense and sensibility. Chemical Society Reviews (англ.). Т. 42, № 8. с. 3184. doi:10.1039/c3cs35528d. ISSN 0306-0012. Процитовано 24 грудня 2023.
  12. ↑ а б Liu, Chunxiu; Xu, Chenghua; Xue, Ning; Sun, Jian Hai; Cai, Haoyuan; Li, Tong; Liu, Yuanyuan; Wang, Jun (18 липня 2018). Yellampalli, Siva (ред.). Enzyme Biosensors for Point-of-Care Testing. MEMS Sensors - Design and Application (англ.). InTech. doi:10.5772/intechopen.73249. ISBN 978-1-78923-394-0.
  13. ↑ а б Fan, Yu-Fan; Guo, Zhao-Bin; Ge, Guang-Bo (2023-04). Enzyme-Based Biosensors and Their Applications. Biosensors (англ.). Т. 13, № 4. с. 476. doi:10.3390/bios13040476. ISSN 2079-6374. PMC 10136108. PMID 37185551. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. ↑ а б Rocchitta, Gaia; Spanu, Angela; Babudieri, Sergio; Latte, Gavinella; Madeddu, Giordano; Galleri, Grazia; Nuvoli, Susanna; Bagella, Paola; Demartis, Maria Ilaria (2016-06). Enzyme Biosensors for Biomedical Applications: Strategies for Safeguarding Analytical Performances in Biological Fluids. Sensors (англ.). Т. 16, № 6. с. 780. doi:10.3390/s16060780. ISSN 1424-8220. PMC 4934206. PMID 27249001. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  15. ↑ Soldatkin, O. O.; Kucherenko, I. S.; Sayapina, O. Ya.; Kucherenko, D. Yu.; Marchenko, S. V.; Soldatkin, A. P.; Dzyadevych, S. V. (4 жовтня 2021). РОЗРОБКА КОНДУКТОМЕТРИЧНОГО БІОСЕНСОРА НА ОСНОВІ АРГІНІНДЕІМІНАЗИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ АРГІНІНУ. Sensor Electronics and Microsystem Technologies. Т. 18, № 2. с. 4—13. doi:10.18524/1815-7459.2021.2.235200. ISSN 2415-3508. Процитовано 24 грудня 2023.
  16. ↑ а б Zhang, Zhiling; Zhang, Xiang; Fung, Ka Yip; Ng, Ka Ming (7 серпня 2019). Product Design: Enzymatic Biosensors for Body Fluid Analysis. Industrial & Engineering Chemistry Research (англ.). Т. 58, № 31. с. 14284—14294. doi:10.1021/acs.iecr.9b02849. ISSN 0888-5885. Процитовано 24 грудня 2023.
  17. ↑ а б в г Sadani, Kapil; Nag, Pooja; Thian, Xiao Yun; Mukherji, Soumyo (1 грудня 2022). Enzymatic optical biosensors for healthcare applications. Biosensors and Bioelectronics: X. Т. 12. с. 100278. doi:10.1016/j.biosx.2022.100278. ISSN 2590-1370. Процитовано 24 грудня 2023.
  18. ↑ Martsenyuk, V. P.; Zhulkevych, I. V.; Sverstiuk, A. S.; Melnyk, N. A.; Kozodii, N. V.; Berezovska, I. B. (18 жовтня 2019). ВИКОРИСТАННЯ БІОСЕНСОРІВ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. № 2. с. 107—114. doi:10.11603/1681-2786.2019.2.10491. ISSN 2414-9470. Процитовано 24 грудня 2023.
  19. ↑ а б Colmati, Flavio; Flório Sgobbi, Lívia; Ferreira Teixeira, Guilhermina; Silva Vilela, Ramon; Duque Martins, Tatiana; Oliveira Figueiredo, Giovanna (20 листопада 2019). Rinken, Toonika; Kivirand, Kairi (ред.). Electrochemical Biosensors Containing Pure Enzymes or Crude Extracts as Enzyme Sources for Pesticides and Phenolic Compounds with Pharmacological Property Detection and Quantification. Biosensors for Environmental Monitoring (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.84220. ISBN 978-1-78923-823-5.
  20. ↑ а б Gavrilaș, Simona; Ursachi, Claudiu Ștefan; Perța-Crișan, Simona; Munteanu, Florentina-Daniela (2022-01). Recent Trends in Biosensors for Environmental Quality Monitoring. Sensors (англ.). Т. 22, № 4. с. 1513. doi:10.3390/s22041513. ISSN 1424-8220. PMC 8879434. PMID 35214408. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  21. ↑ а б в Bucur, Bogdan; Munteanu, Florentina-Daniela; Marty, Jean-Louis; Vasilescu, Alina (2018-06). Advances in Enzyme-Based Biosensors for Pesticide Detection. Biosensors (англ.). Т. 8, № 2. с. 27. doi:10.3390/bios8020027. ISSN 2079-6374. PMC 6022933. PMID 29565810. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  22. ↑ а б в Kratasyuk, Valentina A.; Kolosova, Elizaveta M.; Sutormin, Oleg S.; Lonshakova-Mukina, Viktoriya I.; Baygin, Matvey M.; Rimatskaya, Nadezhda V.; Sukovataya, Irina E.; Shpedt, Alexander A. (2021-01). Software for Matching Standard Activity Enzyme Biosensors for Soil Pollution Analysis. Sensors (англ.). Т. 21, № 3. с. 1017. doi:10.3390/s21031017. ISSN 1424-8220. PMC 7867351. PMID 33540862. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  23. ↑ а б в Wang, Xin; Luo, Yunbo; Huang, Kunlun; Cheng, Nan (1 вересня 2022). Biosensor for agriculture and food safety: Recent advances and future perspectives. Advanced Agrochem. Т. 1, № 1. с. 3—6. doi:10.1016/j.aac.2022.08.002. ISSN 2773-2371. Процитовано 24 грудня 2023.
  24. ↑ а б Kumar, Harish; Neelam, Rani (20 квітня 2016). Enzyme-based electrochemical biosensors for food safety: a review. Nanobiosensors in Disease Diagnosis (English) . Т. 5. с. 29—39. doi:10.2147/NDD.S64847. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  25. ↑ Martsenyuk, V.; Sverstiuk, A.; Dzyadevych, S. (2019). Identification of parameters and investigation of stability of the mathematical model biosensor for measuring α-chaconine. Scientific journal of the Ternopil national technical university. Т. 96, № 4. с. 101—111. doi:10.33108/visnyk_tntu2019.04.101. Процитовано 24 грудня 2023.
  26. ↑ а б в г Curulli, Antonella (2021-01). Electrochemical Biosensors in Food Safety: Challenges and Perspectives. Molecules (англ.). Т. 26, № 10. с. 2940. doi:10.3390/molecules26102940. ISSN 1420-3049. PMC 8156954. PMID 34063344. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  27. ↑ а б в г Wijayanti, Sudarma Dita; Tsvik, Lidiia; Haltrich, Dietmar (2023-01). Recent Advances in Electrochemical Enzyme-Based Biosensors for Food and Beverage Analysis. Foods (англ.). Т. 12, № 18. с. 3355. doi:10.3390/foods12183355. ISSN 2304-8158. PMC 10529900. PMID 37761066. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  28. ↑ а б Cristea, Cecilia; Florea, Anca; Tertis, Mihaela; Sandulescu, Robert (24 вересня 2015). Rinken, Toonika (ред.). Immunosensors. Biosensors - Micro and Nanoscale Applications (англ.). InTech. doi:10.5772/60524. ISBN 978-953-51-2173-2.
  29. ↑ а б Kim, JeeYoung; Park, Min (2021-10). Recent Progress in Electrochemical Immunosensors. Biosensors (англ.). Т. 11, № 10. с. 360. doi:10.3390/bios11100360. ISSN 2079-6374. PMC 8533705. PMID 34677316. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  30. ↑ а б в Police Patil, Avinash V.; Chuang, Yu-Sheng; Li, Chenzhong; Wu, Ching-Chou (2023-01). Recent Advances in Electrochemical Immunosensors with Nanomaterial Assistance for Signal Amplification. Biosensors (англ.). Т. 13, № 1. с. 125. doi:10.3390/bios13010125. ISSN 2079-6374. PMC 9855954. PMID 36671960. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  31. ↑ а б Mollarasouli, Fariba; Kurbanoglu, Sevinc; Ozkan, Sibel A. (2019-09). The Role of Electrochemical Immunosensors in Clinical Analysis. Biosensors (англ.). Т. 9, № 3. с. 86. doi:10.3390/bios9030086. ISSN 2079-6374. PMC 6784381. PMID 31324020. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  32. ↑ а б Chen, Huinan; Zhang, Jialu; Huang, Rong; Wang, Dejia; Deng, Dongmei; Zhang, Qixian; Luo, Liqiang (2023-01). The Applications of Electrochemical Immunosensors in the Detection of Disease Biomarkers: A Review. Molecules (англ.). Т. 28, № 8. с. 3605. doi:10.3390/molecules28083605. ISSN 1420-3049. PMC 10144570. PMID 37110837. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  33. ↑ а б Piro, Benoit; Shi, Shihui; Reisberg, Steeve; Noël, Vincent; Anquetin, Guillaume (2016-03). Comparison of Electrochemical Immunosensors and Aptasensors for Detection of Small Organic Molecules in Environment, Food Safety, Clinical and Public Security. Biosensors (англ.). Т. 6, № 1. с. 7. doi:10.3390/bios6010007. ISSN 2079-6374. PMC 4810399. PMID 26938570. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  34. ↑ а б Department of Agriculture Biotechnology, Kwame Nkrumah University of Science and Technology, Private Mail Bag, University Post Office, Kumasi, Ghana; Daliri, Frank; Aboagye, Agnes Achiaa; Kyei-Baffour, Vincent; Elahi, Fazle; Chelliah, Ramachandran; Daliri, Eric Banan-Mwine (31 грудня 2019). Immunosensors for Food Safety: Current Trends and Future Perspectives. Journal of Food Hygiene and Safety. Т. 34, № 6. с. 509—518. doi:10.13103/JFHS.2019.34.6.509. ISSN 1229-1153. Процитовано 24 грудня 2023.
  35. ↑ а б Pérez-Fernández, Beatriz; Maestroni, Britt Marianna; Nakaya, Shuichi; Bussalino, Sofia; Vlachou, Christina; de la Escosura-Muñiz, Alfredo (1 жовтня 2023). Development, optimization and validation of an electrochemical immunosensor for determination of total aflatoxins in pistachio. Food Control. Т. 152. с. 109859. doi:10.1016/j.foodcont.2023.109859. ISSN 0956-7135. Процитовано 24 грудня 2023.
  36. ↑ а б Sequeira-Antunes, Beatriz; Ferreira, Hugo Alexandre (2023-12). Nucleic Acid Aptamer-Based Biosensors: A Review. Biomedicines (англ.). Т. 11, № 12. с. 3201. doi:10.3390/biomedicines11123201. ISSN 2227-9059. PMC 10741014. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  37. ↑ а б McConnell, Erin M.; Cozma, Ioana; Mou, Quanbing; Brennan, John D.; Lu, Yi; Li, Yingfu (16 серпня 2021). Biosensing with DNAzymes. Chemical Society Reviews (англ.). Т. 50, № 16. с. 8954—8994. doi:10.1039/D1CS00240F. ISSN 1460-4744. PMC 9136875. PMID 34227631. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  38. ↑ а б Rashid, Jahwarhar Izuan Abdul; Yusof, Nor Azah (1 листопада 2017). The strategies of DNA immobilization and hybridization detection mechanism in the construction of electrochemical DNA sensor: A review. Sensing and Bio-Sensing Research. Т. 16. с. 19—31. doi:10.1016/j.sbsr.2017.09.001. ISSN 2214-1804. Процитовано 24 грудня 2023.
  39. ↑ а б Fu, Zirui; Lu, Yi-Cheng; Lai, James J. (2019). Recent Advances in Biosensors for Nucleic Acid and Exosome Detection. Chonnam Medical Journal (англ.). Т. 55, № 2. с. 86. doi:10.4068/cmj.2019.55.2.86. ISSN 2233-7385. PMC 6536430. PMID 31161120. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  40. ↑ а б Onur Uygun, Zihni; Deniz Ertuğrul Uygun, Hilmiye; Girgin Sağin, Ferhan (5 травня 2021). Jesús Villarreal-Gómez, Luis; Leticia Iglesias, Ana (ред.). Nucleic Acids for Electrochemical Biosensor Technology. Biosensors - Current and Novel Strategies for Biosensing (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.93968. ISBN 978-1-83962-431-5.
  41. ↑ а б в Kulkarni, Madhusudan B.; Ayachit, Narasimha H.; Aminabhavi, Tejraj M. (2023-03). A Short Review on Miniaturized Biosensors for the Detection of Nucleic Acid Biomarkers. Biosensors (англ.). Т. 13, № 3. с. 412. doi:10.3390/bios13030412. ISSN 2079-6374. PMC 10046286. PMID 36979624. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  42. ↑ а б Zhang, Zijie; Adhikari, Bal Ram; Sen, Payel; Soleymani, Leyla; Li, Yingfu (1 вересня 2023). Functional nucleic acid-based biosensors for virus detection. Advanced Agrochem. Т. 2, № 3. с. 246—257. doi:10.1016/j.aac.2023.07.006. ISSN 2773-2371. Процитовано 24 грудня 2023.
  43. ↑ а б Zhang, Zijie; Sen, Payel; Adhikari, Bal Ram; Li, Yingfu; Soleymani, Leyla (12 грудня 2022). Development of Nucleic‐Acid‐Based Electrochemical Biosensors for Clinical Applications. Angewandte Chemie International Edition (англ.). Т. 61, № 50. doi:10.1002/anie.202212496. ISSN 1433-7851. Процитовано 24 грудня 2023.
  44. ↑ Hashem, Abu; Hossain, M. A. Motalib; Marlinda, Ab Rahman; Mamun, Mohammad Al; Simarani, Khanom; Johan, Mohd Rafie (1 червня 2021). Nanomaterials based electrochemical nucleic acid biosensors for environmental monitoring: A review. Applied Surface Science Advances. Т. 4. с. 100064. doi:10.1016/j.apsadv.2021.100064. ISSN 2666-5239. Процитовано 24 грудня 2023.
  45. ↑ а б Gupta, Niharika; Renugopalakrishnan, Venkatesan; Liepmann, Dorian; Paulmurugan, Ramasamy; Malhotra, Bansi D. (15 вересня 2019). Cell-based biosensors: Recent trends, challenges and future perspectives. Biosensors and Bioelectronics. Т. 141. с. 111435. doi:10.1016/j.bios.2019.111435. ISSN 0956-5663. Процитовано 24 грудня 2023.
  46. ↑ а б Inda, Maria Eugenia; Mimee, Mark; Lu, Timothy K. (2019-09). Cell-based biosensors for immunology, inflammation, and allergy. Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 144, № 3. с. 645—647. doi:10.1016/j.jaci.2019.07.024. ISSN 0091-6749. Процитовано 24 грудня 2023.
  47. ↑ а б Mihaela, Gheorghiu (2021). A short review on cell-based biosensing: challenges and breakthroughs in biomedical analysis (PDF). The Journal of Biomedical Research (англ.). Т. 35, № 4. с. 255—263. doi:10.7555/JBR.34.20200128. ISSN 1674-8301. PMC 8383170. PMID 33888671. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  48. ↑ а б Chen, Shijing; Chen, Xiaolin; Su, Hongfei; Guo, Mingzhang; Liu, Huilin (2023-01). Advances in Synthetic-Biology-Based Whole-Cell Biosensors: Principles, Genetic Modules, and Applications in Food Safety. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 24, № 9. с. 7989. doi:10.3390/ijms24097989. ISSN 1422-0067. PMC 10178329. PMID 37175695. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  49. ↑ а б Funk, Maximilian A.; Leitner, Judith; Gerner, Marlene C.; Hammerler, Jasmin M.; Salzer, Benjamin; Lehner, Manfred; Battin, Claire; Gumpelmair, Simon; Stiasny, Karin (28 листопада 2023). Interrogating ligand-receptor interactions using highly sensitive cellular biosensors. Nature Communications (англ.). Т. 14, № 1. с. 7804. doi:10.1038/s41467-023-43589-1. ISSN 2041-1723. Процитовано 24 грудня 2023.
  50. ↑ а б Mustafa, Yasemin L.; Keirouz, Antonios; Leese, Hannah S. (28 вересня 2022). Molecularly imprinted polymers in diagnostics: accessing analytes in biofluids. Journal of Materials Chemistry B (англ.). Т. 10, № 37. с. 7418—7449. doi:10.1039/D2TB00703G. ISSN 2050-7518. Процитовано 24 грудня 2023.
  51. ↑ а б Pilvenyte, Greta; Ratautaite, Vilma; Boguzaite, Raimonda; Ramanavicius, Simonas; Chen, Chien-Fu; Viter, Roman; Ramanavicius, Arunas (2023-06). Molecularly Imprinted Polymer-Based Electrochemical Sensors for the Diagnosis of Infectious Diseases. Biosensors (англ.). Т. 13, № 6. с. 620. doi:10.3390/bios13060620. ISSN 2079-6374. PMC 10296657. PMID 37366985. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  52. ↑ а б Crapnell, Robert D.; Dempsey-Hibbert, Nina C.; Peeters, Marloes; Tridente, Ascanio; Banks, Craig E. (1 грудня 2020). Molecularly imprinted polymer based electrochemical biosensors: Overcoming the challenges of detecting vital biomarkers and speeding up diagnosis. Talanta Open. Т. 2. с. 100018. doi:10.1016/j.talo.2020.100018. ISSN 2666-8319. Процитовано 24 грудня 2023.
  53. ↑ а б Wu, Licheng; Li, Xiaolei; Miao, Haohan; Xu, Jingjing; Pan, Guoqing (2022-05). State of the art in development of molecularly imprinted biosensors. VIEW (англ.). Т. 3, № 3. doi:10.1002/VIW.20200170. ISSN 2688-268X. Процитовано 24 грудня 2023.
  54. ↑ а б Park, Rowoon; Jeon, Sangheon; Jeong, Jeonghwa; Park, Shin-Young; Han, Dong-Wook; Hong, Suck Won (2022-03). Recent Advances of Point-of-Care Devices Integrated with Molecularly Imprinted Polymers-Based Biosensors: From Biomolecule Sensing Design to Intraoral Fluid Testing. Biosensors (англ.). Т. 12, № 3. с. 136. doi:10.3390/bios12030136. ISSN 2079-6374. PMC 8946830. PMID 35323406. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  55. ↑ а б в Wu, Jie; Liu, Hong; Chen, Weiwei; Ma, Biao; Ju, Huangxian (2023-05). Device integration of electrochemical biosensors. Nature Reviews Bioengineering (англ.). Т. 1, № 5. с. 346—360. doi:10.1038/s44222-023-00032-w. ISSN 2731-6092. Процитовано 24 грудня 2023.
  56. ↑ С. В. ДЗЯДЕВИЧ (2008). АМПЕРОМЕТРИЧНІ ФЕРМЕНТНІ БІОСЕНСОРИ (PDF).
  57. ↑ а б Schachinger, Franziska; Chang, Hucheng; Scheiblbrandner, Stefan; Ludwig, Roland (2021-01). Amperometric Biosensors Based on Direct Electron Transfer Enzymes. Molecules (англ.). Т. 26, № 15. с. 4525. doi:10.3390/molecules26154525. ISSN 1420-3049. PMC 8348568. PMID 34361678. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  58. ↑ а б Tricase, Angelo; Imbriano, Anna; Macchia, Eleonora; Sarcina, Lucia; Scandurra, Cecilia; Torricelli, Fabrizio; Cioffi, Nicola; Torsi, Luisa; Bollella, Paolo (2023-04). Enzyme based amperometric wide field biosensors: Is single‐molecule detection possible?. Electrochemical Science Advances (англ.). Т. 3, № 2. doi:10.1002/elsa.202100215. ISSN 2698-5977. Процитовано 24 грудня 2023.
  59. ↑ а б Pedersen, Thor; Fojan, Peter; Pedersen, Anne Kathrine Nissen; Magnusson, Nils E.; Gurevich, Leonid (2023-05). Amperometric Biosensor for Quantitative Measurement Using Sandwich Immunoassays. Biosensors (англ.). Т. 13, № 5. с. 519. doi:10.3390/bios13050519. ISSN 2079-6374. PMC 10216821. PMID 37232880. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  60. ↑ а б Ding, Jiawang; Qin, Wei (1 березня 2020). Recent advances in potentiometric biosensors. TrAC Trends in Analytical Chemistry. Т. 124. с. 115803. doi:10.1016/j.trac.2019.115803. ISSN 0165-9936. Процитовано 24 грудня 2023.
  61. ↑ а б Walker, Nicole L.; Roshkolaeva, Anastasiya B.; Chapoval, Andrei I.; Dick, Jeffrey E. (1 серпня 2021). Recent advances in potentiometric biosensing. Current Opinion in Electrochemistry. Т. 28. с. 100735. doi:10.1016/j.coelec.2021.100735. ISSN 2451-9103. PMC 8162913. PMID 34056144. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  62. ↑ а б Magar, Hend S.; Hassan, Rabeay Y. A.; Mulchandani, Ashok (2021-01). Electrochemical Impedance Spectroscopy (EIS): Principles, Construction, and Biosensing Applications. Sensors (англ.). Т. 21, № 19. с. 6578. doi:10.3390/s21196578. ISSN 1424-8220. PMC 8512860. PMID 34640898. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  63. ↑ а б в г Camarca, Alessandra; Varriale, Antonio; Capo, Alessandro; Pennacchio, Angela; Calabrese, Alessia; Giannattasio, Cristina; Murillo Almuzara, Carlos; D’Auria, Sabato; Staiano, Maria (2021-01). Emergent Biosensing Technologies Based on Fluorescence Spectroscopy and Surface Plasmon Resonance. Sensors (англ.). Т. 21, № 3. с. 906. doi:10.3390/s21030906. ISSN 1424-8220. PMC 7866296. PMID 33572812. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  64. ↑ а б Azzouz, Abdelmonaim; Hejji, Lamia; Kim, Ki-Hyun; Kukkar, Deepak; Souhail, Badredine; Bhardwaj, Neha; Brown, Richard J. C.; Zhang, Wei (1 лютого 2022). Advances in surface plasmon resonance–based biosensor technologies for cancer biomarker detection. Biosensors and Bioelectronics. Т. 197. с. 113767. doi:10.1016/j.bios.2021.113767. ISSN 0956-5663. Процитовано 24 грудня 2023.
  65. ↑ а б Leopold, Anna V.; Shcherbakova, Daria M.; Verkhusha, Vladislav V. (2019). Fluorescent Biosensors for Neurotransmission and Neuromodulation: Engineering and Applications. Frontiers in Cellular Neuroscience. Т. 13. doi:10.3389/fncel.2019.00474. ISSN 1662-5102. PMC 6819510. PMID 31708747. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  66. ↑ а б Qu, Hongke; Fan, Chunmei; Chen, Mingjian; Zhang, Xiangyan; Yan, Qijia; Wang, Yumin; Zhang, Shanshan; Gong, Zhaojian; Shi, Lei (2021-12). Recent advances of fluorescent biosensors based on cyclic signal amplification technology in biomedical detection. Journal of Nanobiotechnology (англ.). Т. 19, № 1. doi:10.1186/s12951-021-01149-z. ISSN 1477-3155. PMC 8645109. PMID 34863202. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  67. ↑ а б Fluorescent protein biosensors. Nature Chemical Biology (англ.). Nature Portfolio. 8 лютого 2021. Процитовано 24 грудня 2023.
  68. ↑ а б Elledge, Susanna K.; Zhou, Xin X.; Byrnes, James R.; Martinko, Alexander J.; Lui, Irene; Pance, Katarina; Lim, Shion A.; Glasgow, Jeff E.; Glasgow, Anum A. (2021-08). Engineering luminescent biosensors for point-of-care SARS-CoV-2 antibody detection. Nature Biotechnology (англ.). Т. 39, № 8. с. 928—935. doi:10.1038/s41587-021-00878-8. ISSN 1546-1696. Процитовано 24 грудня 2023.
  69. ↑ а б Pham, Ha; Hoseini Soflaee, Mona; Karginov, Andrei V.; Miller, Lawrence W. (28 березня 2022). Förster resonance energy transfer biosensors for fluorescence and time-gated luminescence analysis of rac1 activity. Scientific Reports (англ.). Т. 12, № 1. с. 5291. doi:10.1038/s41598-022-09364-w. ISSN 2045-2322. Процитовано 24 грудня 2023.
  70. ↑ а б в Kumar, Vaneet; Bhatt, Diksha; Saruchi; Pandey, Sadanand (2023-07). Luminescence nanomaterials for biosensing applications. Luminescence (англ.). Т. 38, № 7. с. 1011—1025. doi:10.1002/bio.4373. ISSN 1522-7235. Процитовано 24 грудня 2023.
  71. ↑ а б в г Altug, Hatice; Oh, Sang-Hyun; Maier, Stefan A.; Homola, Jiří (2022-01). Advances and applications of nanophotonic biosensors. Nature Nanotechnology (англ.). Т. 17, № 1. с. 5—16. doi:10.1038/s41565-021-01045-5. ISSN 1748-3395. Процитовано 24 грудня 2023.
  72. ↑ а б Singh, Amit Kumar; Mittal, Shweta; Das, Mangal; Saharia, Ankur; Tiwari, Manish (15 березня 2023). Optical biosensors: a decade in review. Alexandria Engineering Journal. Т. 67. с. 673—691. doi:10.1016/j.aej.2022.12.040. ISSN 1110-0168. Процитовано 24 грудня 2023.
  73. ↑ а б Xu, Meimei; Li, Yanyan; Lin, Chenglong; Peng, Yusi; Zhao, Shuai; Yang, Xiao; Yang, Yong (2022-10). Recent Advances of Representative Optical Biosensors for Rapid and Sensitive Diagnostics of SARS-CoV-2. Biosensors (англ.). Т. 12, № 10. с. 862. doi:10.3390/bios12100862. ISSN 2079-6374. PMC 9599922. PMID 36291001. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  74. ↑ а б Azab, Mohammad Y.; Hameed, Mohamed Farhat O.; Obayya, Salah S. A. (2023-02). Overview of Optical Biosensors for Early Cancer Detection: Fundamentals, Applications and Future Perspectives. Biology (англ.). Т. 12, № 2. с. 232. doi:10.3390/biology12020232. ISSN 2079-7737. PMC 9953566. PMID 36829508. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  75. ↑ а б Wang, Guey-Horng; Cheng, Chiu-Yu; Tsai, Teh-Hua; Chiang, Pin-Kuan; Chung, Ying-Chien (2021-10). Highly Sensitive Luminescent Bioassay Using Recombinant Escherichia coli Biosensor for Rapid Detection of Low Cr(VI) Concentration in Environmental Water. Biosensors (англ.). Т. 11, № 10. с. 357. doi:10.3390/bios11100357. ISSN 2079-6374. PMC 8534196. PMID 34677313. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  76. ↑ а б Pohanka, Miroslav (1 грудня 2021). Quartz Crystal Microbalance (QCM) Sensing Materials in Biosensors Development. International Journal of Electrochemical Science. Т. 16, № 12. с. 211220. doi:10.20964/2021.12.15. ISSN 1452-3981. Процитовано 24 грудня 2023.
  77. ↑ а б Akgönüllü, Semra; Özgür, Erdoğan; Denizli, Adil (2022-03). Recent Advances in Quartz Crystal Microbalance Biosensors Based on the Molecular Imprinting Technique for Disease-Related Biomarkers. Chemosensors (англ.). Т. 10, № 3. с. 106. doi:10.3390/chemosensors10030106. ISSN 2227-9040. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  78. ↑ а б Alanazi, Nadyah; Almutairi, Maram; Alodhayb, Abdullah N. (4 березня 2023). A Review of Quartz Crystal Microbalance for Chemical and Biological Sensing Applications. Sensing and Imaging (англ.). Т. 24, № 1. doi:10.1007/s11220-023-00413-w. ISSN 1557-2072. PMC 9985094. PMID 36908332. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  79. ↑ а б Huang, Yuqi; Das, Pradipta Kr.; Bhethanabotla, Venkat R. (1 листопада 2021). Surface acoustic waves in biosensing applications. Sensors and Actuators Reports. Т. 3. с. 100041. doi:10.1016/j.snr.2021.100041. ISSN 2666-0539. Процитовано 24 грудня 2023.
  80. ↑ а б Mandal, Debdyuti; Banerjee, Sourav (2022-01). Surface Acoustic Wave (SAW) Sensors: Physics, Materials, and Applications. Sensors (англ.). Т. 22, № 3. с. 820. doi:10.3390/s22030820. ISSN 1424-8220. PMC 8839725. PMID 35161565. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  81. ↑ а б S. Thomas, Marlon (21 грудня 2022). Asadpour, Vahid; Karakuş, Selcan (ред.). Development of Simple and Portable Surface Acoustic Wave Biosensors for Applications in Biology and Medicine. Biomedical Engineering (англ.). Т. 14. IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.106630. ISBN 978-1-80355-561-4.
  82. ↑ а б Liu, Xianglian; Chen, Xuan; Yang, Ziwei; Xia, He; Zhang, Chuanyu; Wei, Xueyong (19 травня 2023). Surface acoustic wave based microfluidic devices for biological applications. Sensors & Diagnostics (англ.). Т. 2, № 3. с. 507—528. doi:10.1039/D2SD00203E. ISSN 2635-0998. Процитовано 24 грудня 2023.
  83. ↑ а б Gouda, Mostafa; Ghazzawy, Hesham S.; Alqahtani, Nashi; Li, Xiaoli (2023-01). The Recent Development of Acoustic Sensors as Effective Chemical Detecting Tools for Biological Cells and Their Bioactivities. Molecules (англ.). Т. 28, № 12. с. 4855. doi:10.3390/molecules28124855. ISSN 1420-3049. PMC 10304203. PMID 37375410. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  84. ↑ а б Pohanka, Miroslav (1 січня 2017). The Piezoelectric Biosensors: Principles and Applications, a Review. International Journal of Electrochemical Science. Т. 12, № 1. с. 496—506. doi:10.20964/2017.01.44. ISSN 1452-3981. Процитовано 24 грудня 2023.
  85. ↑ а б Pohanka, Miroslav (2018-03). Overview of Piezoelectric Biosensors, Immunosensors and DNA Sensors and Their Applications. Materials (англ.). Т. 11, № 3. с. 448. doi:10.3390/ma11030448. ISSN 1996-1944. PMC 5873027. PMID 29562700. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  86. ↑ а б Narita, Fumio; Wang, Zhenjin; Kurita, Hiroki; Li, Zhen; Shi, Yu; Jia, Yu; Soutis, Constantinos (2021-01). A Review of Piezoelectric and Magnetostrictive Biosensor Materials for Detection of COVID‐19 and Other Viruses. Advanced Materials (англ.). Т. 33, № 1. doi:10.1002/adma.202005448. ISSN 0935-9648. PMC 7744850. PMID 33230875. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  87. ↑ а б Development of Piezoelectric Biosensors for Pathogen Detection | IEEE Conference Publication | IEEE Xplore. ieeexplore.ieee.org. doi:10.1109/i4c57141.2022.10057715. Процитовано 24 грудня 2023.
  88. ↑ а б Huang, Shunyao; Gao, Yujia; Hu, Yian; Shen, Fengyi; Jin, Zhangsiyuan; Cho, Yuljae (4 жовтня 2023). Recent development of piezoelectric biosensors for physiological signal detection and machine learning assisted cardiovascular disease diagnosis. RSC Advances (англ.). Т. 13, № 42. с. 29174—29194. doi:10.1039/D3RA05932D. ISSN 2046-2069. PMC 10561672. PMID 37818271. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  89. ↑ а б Marrazza, Giovanna (2014-09). Piezoelectric Biosensors for Organophosphate and Carbamate Pesticides: A Review. Biosensors (англ.). Т. 4, № 3. с. 301—317. doi:10.3390/bios4030301. ISSN 2079-6374. PMC 4264360. PMID 25587424. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  90. ↑ а б Zhang, Yuyan; Tadigadapa, Srinivas (15 липня 2004). Calorimetric biosensors with integrated microfluidic channels. Biosensors and Bioelectronics. Т. 19, № 12. с. 1733—1743. doi:10.1016/j.bios.2004.01.009. ISSN 0956-5663. Процитовано 24 грудня 2023.
  91. ↑ а б Gaddes, David; Reeves, William Brian; Tadigadapa, Srinivas (23 червня 2017). Calorimetric Biosensing System for Quantification of Urinary Creatinine. ACS Sensors (англ.). Т. 2, № 6. с. 796—802. doi:10.1021/acssensors.7b00161. ISSN 2379-3694. Процитовано 24 грудня 2023.
  92. ↑ а б Li, Chen; Ma, Xingxing; Guan, Yanxue; Tang, Jilin; Zhang, Bailin (22 листопада 2019). Microcantilever Array Biosensor for Simultaneous Detection of Carcinoembryonic Antigens and α-Fetoprotein Based on Real-Time Monitoring of the Profile of Cantilever. ACS Sensors (англ.). Т. 4, № 11. с. 3034—3041. doi:10.1021/acssensors.9b01604. ISSN 2379-3694. Процитовано 24 грудня 2023.
  93. ↑ а б Liu, Yi; Tian, Yuan; Lin, Cong; Miao, Jiahao; Yu, Xiaomei (16 травня 2023). A monolithically integrated microcantilever biosensor based on partially depleted SOI CMOS technology. Microsystems & Nanoengineering (англ.). Т. 9, № 1. с. 1—11. doi:10.1038/s41378-023-00534-y. ISSN 2055-7434. Процитовано 24 грудня 2023.
  94. ↑ а б Shiwarski, Daniel J.; Tashman, Joshua W.; Tsamis, Alkiviadis; Bliley, Jaci M.; Blundon, Malachi A.; Aranda-Michel, Edgar; Jallerat, Quentin; Szymanski, John M.; McCartney, Brooke M. (18 листопада 2020). Fibronectin-based nanomechanical biosensors to map 3D surface strains in live cells and tissue. Nature Communications (англ.). Т. 11, № 1. с. 5883. doi:10.1038/s41467-020-19659-z. ISSN 2041-1723. Процитовано 24 грудня 2023.
  95. ↑ а б Pujol-Vila, Ferran; Villa, Rosa; Alvarez, Mar (2020). Nanomechanical Sensors as a Tool for Bacteria Detection and Antibiotic Susceptibility Testing. Frontiers in Mechanical Engineering. Т. 6. doi:10.3389/fmech.2020.00044. ISSN 2297-3079. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  96. ↑ а б Ruz, Jose Jaime; Malvar, Oscar; Gil-Santos, Eduardo; Ramos, Daniel; Calleja, Montserrat; Tamayo, Javier (2021-01). A Review on Theory and Modelling of Nanomechanical Sensors for Biological Applications. Processes (англ.). Т. 9, № 1. с. 164. doi:10.3390/pr9010164. ISSN 2227-9717. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  97. ↑ а б Rao, Depeng; Mei, Kainan; Yan, Tianhao; Wang, Yu; Wu, Wenjie; Chen, Ye; Wang, Jianye; Zhang, Qingchuan; Wu, Shangquan (2022-02). Nanomechanical sensor for rapid and ultrasensitive detection of tumor markers in serum using nanobody. Nano Research (англ.). Т. 15, № 2. с. 1003—1012. doi:10.1007/s12274-021-3588-4. ISSN 1998-0124. PMC 8240779. PMID 34221250. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  98. ↑ Zhou, Jie; Huang, Jiabin; Huang, Haoqiang; Zhao, Cong; Zou, Mengqiang; Liu, Dejun; Weng, Xiaoyu; Liu, Liwei; Qu, Junle (1 травня 2023). Fiber-integrated cantilever-based nanomechanical biosensors as a tool for rapid antibiotic susceptibility testing. Biomedical Optics Express (англ.). Т. 14, № 5. с. 1862. doi:10.1364/BOE.484015. ISSN 2156-7085. PMC 10191643. PMID 37206142. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  99. ↑ а б Sadighbayan, Deniz; Hasanzadeh, Mohammad; Ghafar-Zadeh, Ebrahim (1 грудня 2020). Biosensing based on field-effect transistors (FET): Recent progress and challenges. TrAC Trends in Analytical Chemistry. Т. 133. с. 116067. doi:10.1016/j.trac.2020.116067. ISSN 0165-9936. PMC 7545218. PMID 33052154. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  100. ↑ а б Hao, Ruisha; Liu, Lei; Yuan, Jiangyan; Wu, Lingli; Lei, Shengbin (2023-04). Recent Advances in Field Effect Transistor Biosensors: Designing Strategies and Applications for Sensitive Assay. Biosensors (англ.). Т. 13, № 4. с. 426. doi:10.3390/bios13040426. ISSN 2079-6374. PMC 10136430. PMID 37185501. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  101. ↑ а б Lakard, Boris (2020-01). Electrochemical Biosensors Based on Conducting Polymers: A Review. Applied Sciences (англ.). Т. 10, № 18. с. 6614. doi:10.3390/app10186614. ISSN 2076-3417. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  102. ↑ а б Ramanavicius, Simonas; Ramanavicius, Arunas (2021-01). Conducting Polymers in the Design of Biosensors and Biofuel Cells. Polymers (англ.). Т. 13, № 1. с. 49. doi:10.3390/polym13010049. ISSN 2073-4360. PMC 7795957. PMID 33375584. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  103. ↑ Choi, Hye Kyu; Yoon, Jinho (2023-04). Enzymatic Electrochemical/Fluorescent Nanobiosensor for Detection of Small Chemicals. Biosensors (англ.). Т. 13, № 4. с. 492. doi:10.3390/bios13040492. ISSN 2079-6374. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  104. ↑ Dzyadevych, S. V.; Soldatkin, O. O.; Arkhypova, V. M.; Shkotova, L. V.; Pyeshkova, V. M.; Saiapina, O. Ya; Jaffrezic-Renault, N.; Soldatkin, A. P.; Elskaya, A. V. (2022). Practical application of electrochemical enzyme biosensors. Біополімери і клітина (EN) . Т. 38, № 2. с. 71—92. doi:10.7124/bc.000A76. ISSN 0233-7657. Процитовано 24 грудня 2023.
  105. ↑ Wang, Xin; Luo, Yunbo; Huang, Kunlun; Cheng, Nan (1 вересня 2022). Biosensor for agriculture and food safety: Recent advances and future perspectives. Advanced Agrochem. Т. 1, № 1. с. 3—6. doi:10.1016/j.aac.2022.08.002. ISSN 2773-2371. Процитовано 24 грудня 2023.
  106. ↑ а б Pullano, Salvatore Andrea; Greco, Marta; Bianco, Maria Giovanna; Foti, Daniela; Brunetti, Antonio; Fiorillo, Antonino S. (1 січня 2022). Glucose biosensors in clinical practice: principles, limits and perspectives of currently used devices. Theranostics (англ.). Т. 12, № 2. с. 493—511. doi:10.7150/thno.64035. ISSN 1838-7640. PMC 8692922. PMID 34976197. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  107. ↑ а б Valdés-Ramírez, Gabriela; Galicia, Laura (2023-06). Glucose Oxidase Captured into Electropolymerized p-Coumaric Acid towards the Development of a Glucose Biosensor. Chemosensors (англ.). Т. 11, № 6. с. 345. doi:10.3390/chemosensors11060345. ISSN 2227-9040. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  108. ↑ Wang, Bo; Li, Yiru; Hu, Huaying; Shu, Wenhao; Yang, Lianqiao; Zhang, Jianhua (29 квіт. 2020 р.). Acetylcholinesterase electrochemical biosensors with graphene-transition metal carbides nanocomposites modified for detection of organophosphate pesticides. PLOS ONE (англ.). Т. 15, № 4. с. e0231981. doi:10.1371/journal.pone.0231981. ISSN 1932-6203. PMC 7190139. PMID 32348360. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  109. ↑ Nunes, Erik W.; Silva, Martin K. L.; Rascón, Jesús; Leiva-Tafur, Damaris; Lapa, Rainer M. L.; Cesarino, Ivana (2022-07). Acetylcholinesterase Biosensor Based on Functionalized Renewable Carbon Platform for Detection of Carbaryl in Food. Biosensors (англ.). Т. 12, № 7. с. 486. doi:10.3390/bios12070486. ISSN 2079-6374. PMC 9313315. PMID 35884288. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  110. ↑ Phongphut, Angkana; Chayasombat, Bralee; Cass, Anthony E. G.; Phisalaphong, Muenduen; Prichanont, Seeroong; Thanachayanont, Chanchana; Chodjarusawad, Thanawee (8 листопада 2022). Biosensors Based on Acetylcholinesterase Immobilized on Clay–Gold Nanocomposites for the Discrimination of Chlorpyrifos and Carbaryl. ACS Omega (англ.). Т. 7, № 44. с. 39848—39859. doi:10.1021/acsomega.2c03899. ISSN 2470-1343. PMC 9647858. PMID 36385833. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  111. ↑ Rajagopalan, Vahulabaranan; Venkataraman, Swethaa; Rajendran, Devi Sri; Vinoth Kumar, Vaidyanathan; Kumar, Vaithyanathan Vasanth; Rangasamy, Gayathri (15 червня 2023). Acetylcholinesterase biosensors for electrochemical detection of neurotoxic pesticides and acetylcholine neurotransmitter: A literature review. Environmental Research. Т. 227. с. 115724. doi:10.1016/j.envres.2023.115724. ISSN 0013-9351. Процитовано 24 грудня 2023.
  112. ↑ Singh, Saravjeet; Sharma, Minakshi; Singh, Geeta (2021-06). Recent advancements in urea biosensors for biomedical applications. IET Nanobiotechnology (англ.). Т. 15, № 4. с. 358—379. doi:10.1049/nbt2.12050. ISSN 1751-8741. PMC 8675831. PMID 34694714. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  113. ↑ Urbanowicz, Marcin; Sadowska, Kamila; Paziewska-Nowak, Agnieszka; Sołdatowska, Anna; Pijanowska, Dorota G. (2021-11). Highly Stable Potentiometric (Bio)Sensor for Urea and Urease Activity Determination. Membranes (англ.). Т. 11, № 11. с. 898. doi:10.3390/membranes11110898. ISSN 2077-0375. PMC 8623495. PMID 34832127. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  114. ↑ Mikani, Mohaddeseh; Rahmanian, Reza (2021-08). Sensitive Biosensor Based on Urease/In2O5Sn Nano-Coated Fluorinated SnO2 for Urea Detection in Blood Serum. Journal of Analytical Chemistry (англ.). Т. 76, № 8. с. 981—992. doi:10.1134/S1061934821080116. ISSN 1061-9348. Процитовано 24 грудня 2023.
  115. ↑ Botewad, Sunil N.; Gaikwad, Dhammajyot K.; Girhe, Nitin B.; Thorat, Hanuman N.; Pawar, Pravina P. (2023-04). Urea biosensors: A comprehensive review. Biotechnology and Applied Biochemistry (англ.). Т. 70, № 2. с. 485—501. doi:10.1002/bab.2168. ISSN 0885-4513. Процитовано 24 грудня 2023.
  116. ↑ Police Patil, Avinash V.; Chuang, Yu-Sheng; Li, Chenzhong; Wu, Ching-Chou (2023-01). Recent Advances in Electrochemical Immunosensors with Nanomaterial Assistance for Signal Amplification. Biosensors (англ.). Т. 13, № 1. с. 125. doi:10.3390/bios13010125. ISSN 2079-6374. PMC 9855954. PMID 36671960. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  117. ↑ Santhanam, Manikandan; Algov, Itay; Alfonta, Lital (2020-01). DNA/RNA Electrochemical Biosensing Devices a Future Replacement of PCR Methods for a Fast Epidemic Containment. Sensors (англ.). Т. 20, № 16. с. 4648. doi:10.3390/s20164648. ISSN 1424-8220. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  118. ↑ Carvajal Barbosa, Laura; Insuasty Cepeda, Diego; León Torres, Andrés Felipe; Arias Cortes, Maria Mercedes; Rivera Monroy, Zuly Jenny; Garcia Castaneda, Javier Eduardo (7 грудня 2021). Nucleic acid-based biosensors: analytical devices for prevention, diagnosis and treatment of diseases (PDF). Vitae. Т. 28, № 3. doi:10.17533/udea.vitae.v28n3a347259. ISSN 2145-2660. Процитовано 24 грудня 2023.
  119. ↑ Wang, Jiangshan; Davidson, Josiah Levi; Kaur, Simerdeep; Dextre, Andres A.; Ranjbaran, Mohsen; Kamel, Mohamed S.; Athalye, Shreya Milind; Verma, Mohit S. (2022-12). Paper-Based Biosensors for the Detection of Nucleic Acids from Pathogens. Biosensors (англ.). Т. 12, № 12. с. 1094. doi:10.3390/bios12121094. ISSN 2079-6374. PMC 9776365. PMID 36551061. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  120. ↑ а б Choi, Hye Kyu; Yoon, Jinho (2023-02). Nanotechnology-Assisted Biosensors for the Detection of Viral Nucleic Acids: An Overview. Biosensors (англ.). Т. 13, № 2. с. 208. doi:10.3390/bios13020208. ISSN 2079-6374. PMC 9953881. PMID 36831973. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  121. ↑ Eksin, Ece; Erdem, Arzum (2023-02). Recent Progress on Optical Biosensors Developed for Nucleic Acid Detection Related to Infectious Viral Diseases. Micromachines (англ.). Т. 14, № 2. с. 295. doi:10.3390/mi14020295. ISSN 2072-666X. PMC 9966969. PMID 36837995. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  122. ↑ Palchetti, Ilaria; Mascini, Marco (24 червня 2008). Nucleic acid biosensors for environmental pollution monitoring. Analyst (англ.). Т. 133, № 7. с. 846—854. doi:10.1039/B802920M. ISSN 1364-5528. Процитовано 24 грудня 2023.
  123. ↑ Szymczyk, Anna; Ziółkowski, Robert; Malinowska, Elżbieta (2023-01). Modern Electrochemical Biosensing Based on Nucleic Acids and Carbon Nanomaterials. Sensors (англ.). Т. 23, № 6. с. 3230. doi:10.3390/s23063230. ISSN 1424-8220. PMC 10057701. PMID 36991941. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  124. ↑ Gupta, Niharika; Renugopalakrishnan, Venkatesan; Liepmann, Dorian; Paulmurugan, Ramasamy; Malhotra, Bansi D. (15 вересня 2019). Cell-based biosensors: Recent trends, challenges and future perspectives. Biosensors and Bioelectronics. Т. 141. с. 111435. doi:10.1016/j.bios.2019.111435. ISSN 0956-5663. Процитовано 25 грудня 2023.
  125. ↑ а б Gui, Qingyuan; Lawson, Tom; Shan, Suyan; Yan, Lu; Liu, Yong (2017-07). The Application of Whole Cell-Based Biosensors for Use in Environmental Analysis and in Medical Diagnostics. Sensors (англ.). Т. 17, № 7. с. 1623. doi:10.3390/s17071623. ISSN 1424-8220. PMC 5539819. PMID 28703749. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  126. ↑ Pan, Yuxiang; Hu, Ning; Wei, Xinwei; Gong, Lin; Zhang, Bin; Wan, Hao; Wang, Ping (1 квітня 2019). 3D cell-based biosensor for cell viability and drug assessment by 3D electric cell/matrigel-substrate impedance sensing. Biosensors and Bioelectronics. Т. 130. с. 344—351. doi:10.1016/j.bios.2018.09.046. ISSN 0956-5663. Процитовано 24 грудня 2023.
  127. ↑ Leibl, Nadja; Haupt, Karsten; Gonzato, Carlo; Duma, Luminita (2021-06). Molecularly Imprinted Polymers for Chemical Sensing: A Tutorial Review. Chemosensors (англ.). Т. 9, № 6. с. 123. doi:10.3390/chemosensors9060123. ISSN 2227-9040. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  128. ↑ Akgönüllü, Semra; Kılıç, Seçkin; Esen, Cem; Denizli, Adil (2023-01). Molecularly Imprinted Polymer-Based Sensors for Protein Detection. Polymers (англ.). Т. 15, № 3. с. 629. doi:10.3390/polym15030629. ISSN 2073-4360. PMC 9919373. PMID 36771930. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  129. ↑ Mou, Junsong; Ding, Jiawang; Qin, Wei (22 грудня 2023). Modern Potentiometric Biosensing Based on Non‐Equilibrium Measurement Techniques. Chemistry – A European Journal (англ.). Т. 29, № 72. doi:10.1002/chem.202302647. ISSN 0947-6539. Процитовано 24 грудня 2023.
  130. ↑ Park, Hong Jun; Yoon, Jo Hee; Lee, Kyoung G.; Choi, Bong Gill (2019-12). Potentiometric performance of flexible pH sensor based on polyaniline nanofiber arrays. Nano Convergence (англ.). Т. 6, № 1. doi:10.1186/s40580-019-0179-0. ISSN 2196-5404. PMC 6421353. PMID 30880366. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  131. ↑ Tang, Yitian; Zhong, Lijie; Wang, Wei; He, Ying; Han, Tingting; Xu, Longbin; Mo, Xiaocheng; Liu, Zhenbang; Ma, Yingming (2022-05). Recent Advances in Wearable Potentiometric pH Sensors. Membranes (англ.). Т. 12, № 5. с. 504. doi:10.3390/membranes12050504. ISSN 2077-0375. PMC 9147059. PMID 35629830. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  132. ↑ Urbanowicz, Marcin; Sadowska, Kamila; Paziewska-Nowak, Agnieszka; Sołdatowska, Anna; Pijanowska, Dorota G. (1 серпня 2022). Biosensor based on coupled enzyme reactions for determination of arginase activity. Bioelectrochemistry. Т. 146. с. 108137. doi:10.1016/j.bioelechem.2022.108137. ISSN 1567-5394. Процитовано 24 грудня 2023.
  133. ↑ Ismail, Rimeh; Šeděnková, Ivana; Černochová, Zulfiya; Romanenko, Iryna; Pop-Georgievski, Ognen; Hrubý, Martin; Tomšík, Elena (2022-07). Potentiometric Performance of Ion-Selective Electrodes Based on Polyaniline and Chelating Agents: Detection of Fe2+ or Fe3+ Ions. Biosensors (англ.). Т. 12, № 7. с. 446. doi:10.3390/bios12070446. ISSN 2079-6374. PMC 9313018. PMID 35884249. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  134. ↑ Меренич, Н. А.; Калашнікова, Л. Є. (22 грудня 2018). Метод поверхневого плазмонного резонансу як перспектива розвитку біосенсорики. Біомедична інженерія і технологія (укр.). № 1(1). doi:10.20535/2617-8974.2018.1(1).152465. ISSN 2707-8434. Процитовано 24 грудня 2023.
  135. ↑ Garzón, Vivian; Pinacho, Daniel G.; Bustos, Rosa-Helena; Garzón, Gustavo; Bustamante, Sandra (2019-12). Optical Biosensors for Therapeutic Drug Monitoring. Biosensors (англ.). Т. 9, № 4. с. 132. doi:10.3390/bios9040132. ISSN 2079-6374. PMC 6955905. PMID 31718050. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  136. ↑ а б Nguyen, Dang Du; Lee, Seho; Kim, Inki (2023-06). Recent Advances in Metaphotonic Biosensors. Biosensors (англ.). Т. 13, № 6. с. 631. doi:10.3390/bios13060631. ISSN 2079-6374. PMC 10296124. PMID 37366996. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  137. ↑ Lim, Hui Jean; Saha, Tridib; Tey, Beng Ti; Tan, Wen Siang; Ooi, Chien Wei (15 листопада 2020). Quartz crystal microbalance-based biosensors as rapid diagnostic devices for infectious diseases. Biosensors and Bioelectronics. Т. 168. с. 112513. doi:10.1016/j.bios.2020.112513. ISSN 0956-5663. PMC 7443316. PMID 32889395. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  138. ↑ Hafizh, Muhammad; Soliman, Md Mohiuddin; Qiblawey, Yazan; Chowdhury, Muhammad E. H.; Islam, Mohammad Tariqul; Musharavati, Farayi; Mahmud, Sakib; Khandakar, Amith; Nabil, Mohammad (2023-01). Surface Acoustic Wave (SAW) Sensors for Hip Implant: A Numerical and Computational Feasibility Investigation Using Finite Element Methods. Biosensors (англ.). Т. 13, № 1. с. 79. doi:10.3390/bios13010079. ISSN 2079-6374. PMC 9855817. PMID 36671914. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  139. ↑ Cheng, Chia-Hsuan; Yatsuda, Hiromi; Goto, Mikihiro; Kondoh, Jun; Liu, Szu-Heng; Wang, Robert Y. L. (2023-06). Application of Shear Horizontal Surface Acoustic Wave (SH-SAW) Immunosensor in Point-of-Care Diagnosis. Biosensors (англ.). Т. 13, № 6. с. 605. doi:10.3390/bios13060605. ISSN 2079-6374. PMC 10296254. PMID 37366970. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  140. ↑ Goma, Priyanka; Rana, Ashwani K. (21 вересня 2023). Current Progress in Ion-Sensitive-Field-Effect-Transistor for Diagnostic and Clinical Biomedical Applications. Silicon (англ.). doi:10.1007/s12633-023-02675-1. ISSN 1876-990X. Процитовано 24 грудня 2023.
  141. ↑ Cao, Shengli; Sun, Peng; Xiao, Gang; Tang, Qiang; Sun, Xinyue; Zhao, Hongyu; Zhao, Shuang; Lu, Huibin; Yue, Zhao (2023-08). ISFET‐based sensors for (bio)chemical applications: A review. Electrochemical Science Advances (англ.). Т. 3, № 4. doi:10.1002/elsa.202100207. ISSN 2698-5977. Процитовано 24 грудня 2023.
  142. ↑ Min, Thu Zar Ma Ma Moe; Phanabamrung, Sonwit; Chaisriratanakul, Woraphan; Pankiew, Apirak; Srisuwan, Awirut; Chauyrod, Kondee; Pongskul, Cholatip; Promptmas, Chamras; Leelayuwat, Chanvit (2022-01). Biosensors Based on Ion-Sensitive Field-Effect Transistors for HLA and MICA Antibody Detection in Kidney Transplantation. Molecules (англ.). Т. 27, № 19. с. 6697. doi:10.3390/molecules27196697. ISSN 1420-3049. PMC 9572778. PMID 36235233. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  143. ↑ а б Rizzato, Silvia; Monteduro, Anna Grazia; Leo, Angelo; Todaro, Maria Teresa; Maruccio, Giuseppe (2023-12). From ion‐sensitive field‐effect transistor to 2D materials field‐effect‐transistor biosensors. Electrochemical Science Advances (англ.). Т. 3, № 6. doi:10.1002/elsa.202200006. ISSN 2698-5977. Процитовано 24 грудня 2023.
  144. ↑ Zhu, Zanzan (2017-07). An Overview of Carbon Nanotubes and Graphene for Biosensing Applications. Nano-Micro Letters (англ.). Т. 9, № 3. doi:10.1007/s40820-017-0128-6. ISSN 2311-6706. PMC 6199032. PMID 30393720. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  145. ↑ Monavari, Seyyed Mostafa; Marsusi, Farah; Memarian, Nafiseh; Qasemnazhand, Mohammad (22 лютого 2023). Carbon nanotubes and nanobelts as potential materials for biosensor. Scientific Reports (англ.). Т. 13, № 1. с. 3118. doi:10.1038/s41598-023-29862-9. ISSN 2045-2322. Процитовано 24 грудня 2023.
  146. ↑ Sengupta, Joydip; Hussain, Chaudhery Mustansar (2023-07). CNT and Graphene-Based Transistor Biosensors for Cancer Detection: A Review. Biomolecules (англ.). Т. 13, № 7. с. 1024. doi:10.3390/biom13071024. ISSN 2218-273X. PMC 10377131. PMID 37509060. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  147. ↑ Tetyana, Phumlani; Morgan Shumbula, Poslet; Njengele-Tetyana, Zikhona (10 листопада 2021). Ameen, Sadia; Shaheer Akhtar, M.; Shin, Hyung-Shik (ред.). Biosensors: Design, Development and Applications. Nanopores (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.97576. ISBN 978-1-83880-209-7.
  148. ↑ Haleem, Abid; Javaid, Mohd; Singh, Ravi Pratap; Suman, Rajiv; Rab, Shanay (1 січня 2021). Biosensors applications in medical field: A brief review. Sensors International. Т. 2. с. 100100. doi:10.1016/j.sintl.2021.100100. ISSN 2666-3511. Процитовано 24 грудня 2023.
  149. ↑ Arakawa, Takahiro; Dao, Dzung Viet; Mitsubayashi, Kohji (2022-05). Biosensors and Chemical Sensors for Healthcare Monitoring: A Review. IEEJ Transactions on Electrical and Electronic Engineering (англ.). Т. 17, № 5. с. 626—636. doi:10.1002/tee.23580. ISSN 1931-4973. Процитовано 24 грудня 2023.
  150. ↑ Kim, Eun Ryung; Joe, Cheulmin; Mitchell, Robert J.; Gu, Man Bock (2023-03). Biosensors for healthcare: current and future perspectives. Trends in Biotechnology. Т. 41, № 3. с. 374—395. doi:10.1016/j.tibtech.2022.12.005. ISSN 0167-7799. Процитовано 24 грудня 2023.
  151. ↑ а б Smith, Aaron Asael; Li, Rui; Tse, Zion Tsz Ho (27 березня 2023). Reshaping healthcare with wearable biosensors. Scientific Reports (англ.). Т. 13, № 1. с. 4998. doi:10.1038/s41598-022-26951-z. ISSN 2045-2322. Процитовано 24 грудня 2023.
  152. ↑ а б в г д е ж и Alemdar, Sündüz; Pekel Bayramgil, Nursel; Karakuş, Selcan (23 серпня 2023). Applications of Cutting-Edge Biosensors in Healthcare and Biomedical Research. Biomedical Engineering (англ.). Т. 0. IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.112693.
  153. ↑ Bhatia, Dinesh; Paul, Sohini; Acharjee, Tania; Ramachairy, Shrimanata Sundar (1 січня 2024). Biosensors and their widespread impact on human health. Sensors International. Т. 5. с. 100257. doi:10.1016/j.sintl.2023.100257. ISSN 2666-3511. Процитовано 24 грудня 2023.
  154. ↑ Suhito, Intan Rosalina; Koo, Kyeong-Mo; Kim, Tae-Hyung (2021-01). Recent Advances in Electrochemical Sensors for the Detection of Biomolecules and Whole Cells. Biomedicines (англ.). Т. 9, № 1. с. 15. doi:10.3390/biomedicines9010015. ISSN 2227-9059. PMC 7824644. PMID 33375330. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  155. ↑ Pu, Zhihua; Zhang, Xingguo; Yu, Haixia; Tu, Jiaan; Chen, Hailong; Liu, Yuncong; Su, Xiao; Wang, Ridong; Zhang, Lei (29 січня 2021). A thermal activated and differential self-calibrated flexible epidermal biomicrofluidic device for wearable accurate blood glucose monitoring. Science Advances (англ.). Т. 7, № 5. doi:10.1126/sciadv.abd0199. ISSN 2375-2548. PMC 7840141. PMID 33571117. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  156. ↑ Kalinke, Cristiane; De Oliveira, Paulo Roberto; Banks, Craig E.; Janegitz, Bruno Campos; Bonacin, Juliano Alves (15 квітня 2023). 3D-printed immunosensor for the diagnosis of Parkinson’s disease. Sensors and Actuators B: Chemical. Т. 381. с. 133353. doi:10.1016/j.snb.2023.133353. ISSN 0925-4005. Процитовано 25 грудня 2023.
  157. ↑ Lobo-Castañón, Maria Jesús; Campuzano, Susana (2023-03). Electrochemical biosensors — driving personalized medicine. Analytical and Bioanalytical Chemistry (англ.). Т. 415, № 6. с. 1001—1002. doi:10.1007/s00216-022-04471-z. ISSN 1618-2642. PMC 9734388. PMID 36477907. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  158. ↑ Analytical and Bioanalytical Chemistry, Electrochemical Biosensors – Driving Personalized Medicine - Springer. link.springer.com (англ.). Процитовано 24 грудня 2023.
  159. ↑ Chandra, Pranjal (9 лютого 2023). Personalized biosensors for point-of-care diagnostics: from bench to bedside applications. Nanotheranostics (англ.). Т. 7, № 2. с. 210—215. doi:10.7150/ntno.81485. ISSN 2206-7418. PMC 9925350. PMID 36793349. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  160. ↑ Pollard, Thomas D.; Ong, Jun Jie; Goyanes, Alvaro; Orlu, Mine; Gaisford, Simon; Elbadawi, Mohammed; Basit, Abdul W. (1 січня 2021). Electrochemical biosensors: a nexus for precision medicine. Drug Discovery Today. Т. 26, № 1. с. 69—79. doi:10.1016/j.drudis.2020.10.021. ISSN 1359-6446. Процитовано 24 грудня 2023.
  161. ↑ Kim, Jayoung; Sempionatto, Juliane R.; Imani, Somayeh; Hartel, Martin C.; Barfidokht, Abbas; Tang, Guangda; Campbell, Alan S.; Mercier, Patrick P.; Wang, Joseph (2018-10). Simultaneous Monitoring of Sweat and Interstitial Fluid Using a Single Wearable Biosensor Platform. Advanced Science (англ.). Т. 5, № 10. doi:10.1002/advs.201800880. ISSN 2198-3844. PMC 6193173. PMID 30356971. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  162. ↑ а б Smith, Aaron Asael; Li, Rui; Tse, Zion Tsz Ho (27 березня 2023). Reshaping healthcare with wearable biosensors. Scientific Reports (англ.). Т. 13, № 1. с. 4998. doi:10.1038/s41598-022-26951-z. ISSN 2045-2322. Процитовано 24 грудня 2023.
  163. ↑ а б Song, Zhimin; Zhou, Shu; Qin, Yanxia; Xia, Xiangjiao; Sun, Yanping; Han, Guanghong; Shu, Tong; Hu, Liang; Zhang, Qiang (2023-06). Flexible and Wearable Biosensors for Monitoring Health Conditions. Biosensors (англ.). Т. 13, № 6. с. 630. doi:10.3390/bios13060630. ISSN 2079-6374. PMC 10296135. PMID 37366995. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  164. ↑ Wang, Minqiang; Yang, Yiran; Min, Jihong; Song, Yu; Tu, Jiaobing; Mukasa, Daniel; Ye, Cui; Xu, Changhao; Heflin, Nicole (2022-11). A wearable electrochemical biosensor for the monitoring of metabolites and nutrients. Nature Biomedical Engineering (англ.). Т. 6, № 11. с. 1225—1235. doi:10.1038/s41551-022-00916-z. ISSN 2157-846X. Процитовано 24 грудня 2023.
  165. ↑ Mills, David K.; Nestorova, Gergana G. (2023-01). Biosensor Development and Innovation in Healthcare and Medical Applications. Sensors (англ.). Т. 23, № 5. с. 2717. doi:10.3390/s23052717. ISSN 1424-8220. PMC 10007022. PMID 36904921. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  166. ↑ а б в г Artificial Intelligence and Biosensors in Healthcare and Its Clinical Relevance: A Review | IEEE Journals & Magazine | IEEE Xplore. ieeexplore.ieee.org. doi:10.1109/access.2023.3285596. Процитовано 24 грудня 2023.
  167. ↑ а б Wang, Chan; He, Tianyiyi; Zhou, Hong; Zhang, Zixuan; Lee, Chengkuo (2 серпня 2023). Artificial intelligence enhanced sensors - enabling technologies to next-generation healthcare and biomedical platform. Bioelectronic Medicine (англ.). Т. 9, № 1. doi:10.1186/s42234-023-00118-1. ISSN 2332-8886. PMC 10394931. PMID 37528436. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  168. ↑ а б Ding, Yan; Sun, Yang; Liu, Cheng; Jiang, Qiao‐Yan; Chen, Feng; Cao, Yue (2023-01). S E RS‐Based Biosensors Combined with Machine Learning for Medical Application**. ChemistryOpen (англ.). Т. 12, № 1. doi:10.1002/open.202200192. ISSN 2191-1363. PMC 9831797. PMID 36627171. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  169. ↑ Barbosa, Ana I.; Rebelo, Rita; Reis, Rui L.; Bhattacharya, Mrinal; Correlo, Vitor M. (2021-02). Current nanotechnology advances in diagnostic biosensors. MEDICAL DEVICES & SENSORS (англ.). Т. 4, № 1. doi:10.1002/mds3.10156. ISSN 2573-802X. Процитовано 24 грудня 2023.
  170. ↑ Bio-Nano Interfaces: From Biosensors to Nanomedicine | Frontiers Research Topic. www.frontiersin.org. Процитовано 24 грудня 2023.
  171. ↑ Gaobotse, Goabaone; Mbunge, Elliot; Batani, John; Muchemwa, Benhildah (1 січня 2022). Non-invasive smart implants in healthcare: Redefining healthcare services delivery through sensors and emerging digital health technologies. Sensors International. Т. 3. с. 100156. doi:10.1016/j.sintl.2022.100156. ISSN 2666-3511. Процитовано 24 грудня 2023.
  172. ↑ Mei, Xiangyuan; Ye, Dekai; Zhang, Fengjiao; Di, Chong‐an (2022-02). Implantable application of polymer‐based biosensors. Journal of Polymer Science (англ.). Т. 60, № 3. с. 328—347. doi:10.1002/pol.20210543. ISSN 2642-4150. Процитовано 24 грудня 2023.
  173. ↑ Kim, Seongmun; Malik, Jagannath; Seo, Jong Mo; Cho, Young Min; Bien, Franklin (17 жовтня 2022). Subcutaneously implantable electromagnetic biosensor system for continuous glucose monitoring. Scientific Reports (англ.). Т. 12, № 1. с. 17395. doi:10.1038/s41598-022-22128-w. ISSN 2045-2322. Процитовано 24 грудня 2023.
  174. ↑ Nash, Kylie E.; Ong, Keat Ghee; Guldberg, Robert E. (4 травня 2022). Implantable biosensors for musculoskeletal health. Connective Tissue Research (англ.). Т. 63, № 3. с. 228—242. doi:10.1080/03008207.2022.2041002. ISSN 0300-8207. PMC 8977250. PMID 35172654. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  175. ↑ Ghorbanizamani, Faezeh; Moulahoum, Hichem; Guler Celik, Emine; Timur, Suna (2023-01). Material Design in Implantable Biosensors toward Future Personalized Diagnostics and Treatments. Applied Sciences (англ.). Т. 13, № 7. с. 4630. doi:10.3390/app13074630. ISSN 2076-3417. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  176. ↑ Li, Yi-Chen Ethan; Lee, I.-Chi (2020-08). The Current Trends of Biosensors in Tissue Engineering. Biosensors (англ.). Т. 10, № 8. с. 88. doi:10.3390/bios10080088. ISSN 2079-6374. PMC 7459738. PMID 32756393. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  177. ↑ Fedi, Arianna; Vitale, Chiara; Giannoni, Paolo; Caluori, Guido; Marrella, Alessandra (2022-01). Biosensors to Monitor Cell Activity in 3D Hydrogel-Based Tissue Models. Sensors (англ.). Т. 22, № 4. с. 1517. doi:10.3390/s22041517. ISSN 1424-8220. PMC 8879987. PMID 35214418. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  178. ↑ а б T. Banigo, Alma; A. Nnadiekwe, Chigozie; M. Beasi, Emmanuel (21 грудня 2022). Asadpour, Vahid; Karakuş, Selcan (ред.). Recent Advances in Biosensing in Tissue Engineering and Regenerative Medicine. Biomedical Engineering (англ.). Т. 14. IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.104922. ISBN 978-1-80355-561-4.
  179. ↑ а б Sharma, Pankaj; Pandey, Vimal; Sharma, Mayur Mukut Murlidhar; Patra, Anupam; Singh, Baljinder; Mehta, Sahil; Husen, Azamal (30 серпня 2021). A Review on Biosensors and Nanosensors Application in Agroecosystems. Nanoscale Research Letters (англ.). Т. 16, № 1. doi:10.1186/s11671-021-03593-0. ISSN 1556-276X. PMC 8405745. PMID 34460019. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  180. ↑ Griesche, Christian; Baeumner, Antje J. (1 липня 2020). Biosensors to support sustainable agriculture and food safety. TrAC Trends in Analytical Chemistry. Т. 128. с. 115906. doi:10.1016/j.trac.2020.115906. ISSN 0165-9936. Процитовано 24 грудня 2023.
  181. ↑ Ali, Qurban; Ahmar, Sunny; Sohail, Muhammad Aamir; Kamran, Muhammad; Ali, Mohsin; Saleem, Muhammad Hamzah; Rizwan, Muhammad; Ahmed, Agha Mushtaque; Mora-Poblete, Freddy (2021-02). Research advances and applications of biosensing technology for the diagnosis of pathogens in sustainable agriculture. Environmental Science and Pollution Research (англ.). Т. 28, № 8. с. 9002—9019. doi:10.1007/s11356-021-12419-6. ISSN 0944-1344. Процитовано 24 грудня 2023.
  182. ↑ Shahcheraghi, Nikta; Golchin, Hasti; Sadri, Zahra; Tabari, Yasaman; Borhanifar, Forough; Makani, Shadi (2022-03). Nano-biotechnology, an applicable approach for sustainable future. 3 Biotech (англ.). Т. 12, № 3. doi:10.1007/s13205-021-03108-9. ISSN 2190-572X. PMC 8828840. PMID 35186662. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  183. ↑ Yin, Heyu; Cao, Yunteng; Marelli, Benedetto; Zeng, Xiangqun; Mason, Andrew J.; Cao, Changyong (2021-05). Soil Sensors and Plant Wearables for Smart and Precision Agriculture. Advanced Materials (англ.). Т. 33, № 20. doi:10.1002/adma.202007764. ISSN 0935-9648. Процитовано 24 грудня 2023.
  184. ↑ Kim, Min-Yeong; Lee, Kyu Hwan (2022). Electrochemical Sensors for Sustainable Precision Agriculture—A Review. Frontiers in Chemistry. Т. 10. doi:10.3389/fchem.2022.848320. ISSN 2296-2646. PMC 9124781. PMID 35615311. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  185. ↑ Ruiz-Gonzalez, Antonio; Kempson, Harriet; Haseloff, Jim (2022-07). In Vivo Sensing of pH in Tomato Plants Using a Low-Cost and Open-Source Device for Precision Agriculture. Biosensors (англ.). Т. 12, № 7. с. 447. doi:10.3390/bios12070447. ISSN 2079-6374. PMC 9313326. PMID 35884250. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  186. ↑ Bukhamsin, Abdullah; Ait Lahcen, Abdellatif; Filho, Jose De Oliveira; Shetty, Saptami; Blilou, Ikram; Kosel, Jürgen; Salama, Khaled Nabil (15 жовтня 2022). Minimally-invasive, real-time, non-destructive, species-independent phytohormone biosensor for precision farming. Biosensors and Bioelectronics. Т. 214. с. 114515. doi:10.1016/j.bios.2022.114515. ISSN 0956-5663. Процитовано 24 грудня 2023.
  187. ↑ Lo Presti, Daniela; Di Tocco, Joshua; Massaroni, Carlo; Cimini, Sara; De Gara, Laura; Singh, Sima; Raucci, Ada; Manganiello, Gelsomina; Woo, Sheridan L. (15 лютого 2023). Current understanding, challenges and perspective on portable systems applied to plant monitoring and precision agriculture. Biosensors and Bioelectronics. Т. 222. с. 115005. doi:10.1016/j.bios.2022.115005. ISSN 0956-5663. Процитовано 24 грудня 2023.
  188. ↑ Kundu, Monika; Krishnan, P.; Kotnala, R. K.; Sumana, Gajjala (1 червня 2019). Recent developments in biosensors to combat agricultural challenges and their future prospects. Trends in Food Science & Technology. Т. 88. с. 157—178. doi:10.1016/j.tifs.2019.03.024. ISSN 0924-2244. Процитовано 24 грудня 2023.
  189. ↑ Eghonghon Ukhurebor, Kingsley (19 травня 2021). Swaroop Meena, Ram (ред.). The Role of Biosensor in Climate Smart Organic Agriculture toward Agricultural and Environmental Sustainability. Agrometeorology (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.93150. ISBN 978-1-83881-174-7.
  190. ↑ He, Jiayao; Chen, Ke; Pan, Xubin; Zhai, Junfeng; Lin, Xiangmei (1 лютого 2023). Advanced biosensing technologies for monitoring of agriculture pests and diseases: A review. Journal of Semiconductors. Т. 44, № 2. с. 023104. doi:10.1088/1674-4926/44/2/023104. ISSN 1674-4926. Процитовано 24 грудня 2023.
  191. ↑ Neethirajan, Suresh; Ragavan, Vasanth; Weng, Xuan; Chand, Rohit (2018-03). Biosensors for Sustainable Food Engineering: Challenges and Perspectives. Biosensors (англ.). Т. 8, № 1. с. 23. doi:10.3390/bios8010023. ISSN 2079-6374. PMC 5872071. PMID 29534552. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  192. ↑ Curulli, Antonella (2021-01). Electrochemical Biosensors in Food Safety: Challenges and Perspectives. Molecules (англ.). Т. 26, № 10. с. 2940. doi:10.3390/molecules26102940. ISSN 1420-3049. PMC 8156954. PMID 34063344. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  193. ↑ Wang, Ke; Lin, Xiaogang; Zhang, Maoxiao; Li, Yu; Luo, Chunfeng; Wu, Jayne (2022-11). Review of Electrochemical Biosensors for Food Safety Detection. Biosensors (англ.). Т. 12, № 11. с. 959. doi:10.3390/bios12110959. ISSN 2079-6374. PMC 9688552. PMID 36354467. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  194. ↑ Del Valle, Ilenne; Fulk, Emily M.; Kalvapalle, Prashant; Silberg, Jonathan J.; Masiello, Caroline A.; Stadler, Lauren B. (2021). Translating New Synthetic Biology Advances for Biosensing Into the Earth and Environmental Sciences. Frontiers in Microbiology. Т. 11. doi:10.3389/fmicb.2020.618373. ISSN 1664-302X. PMC 7901896. PMID 33633695. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  195. ↑ Gavrilaș, Simona; Ursachi, Claudiu Ștefan; Perța-Crișan, Simona; Munteanu, Florentina-Daniela (2022-01). Recent Trends in Biosensors for Environmental Quality Monitoring. Sensors (англ.). Т. 22, № 4. с. 1513. doi:10.3390/s22041513. ISSN 1424-8220. PMC 8879434. PMID 35214408. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  196. ↑ Huang, Chi-Wei; Lin, Chitsan; Nguyen, Minh Ky; Hussain, Adnan; Bui, Xuan-Thanh; Ngo, Huu Hao (31 грудня 2023). A review of biosensor for environmental monitoring: principle, application, and corresponding achievement of sustainable development goals. Bioengineered (англ.). Т. 14, № 1. с. 58—80. doi:10.1080/21655979.2022.2095089. ISSN 2165-5979. PMC 10308875. PMID 37377408. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  197. ↑ Huang, Chi-Wei; Lin, Chitsan; Nguyen, Minh Ky; Hussain, Adnan; Bui, Xuan-Thanh; Ngo, Huu Hao (31 грудня 2023). A review of biosensor for environmental monitoring: principle, application, and corresponding achievement of sustainable development goals. Bioengineered (англ.). Т. 14, № 1. с. 58—80. doi:10.1080/21655979.2022.2095089. ISSN 2165-5979. PMC 10308875. PMID 37377408. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  198. ↑ Mahr, Regina; Frunzke, Julia (1 січня 2016). Transcription factor-based biosensors in biotechnology: current state and future prospects. Applied Microbiology and Biotechnology (англ.). Т. 100, № 1. с. 79—90. doi:10.1007/s00253-015-7090-3. ISSN 1432-0614. PMC 4700088. PMID 26521244. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  199. ↑ Krysten A. Jones, Julia Zinkus-Boltz and Bryan C. Dickinson (2019). Recent advances in developing and applying biosensors for synthetic biology. Nano Futures.
  200. ↑ Marsafari, Monireh; Ma, Jingbo; Koffas, Mattheos; Xu, Peng (1 серпня 2020). Genetically-encoded biosensors for analyzing and controlling cellular process in yeast. Current Opinion in Biotechnology. Т. 64. с. 175—182. doi:10.1016/j.copbio.2020.04.006. ISSN 0958-1669. Процитовано 24 грудня 2023.
  201. ↑ Dixon, Thomas A.; Williams, Thomas C.; Pretorius, Isak S. (15 січня 2021). Sensing the future of bio-informational engineering. Nature Communications (англ.). Т. 12, № 1. с. 388. doi:10.1038/s41467-020-20764-2. ISSN 2041-1723. Процитовано 24 грудня 2023.
  202. ↑ Saito, Masato; Uchida, Natsuko; Furutani, Shunsuke; Murahashi, Mizuho; Espulgar, Wilfred; Nagatani, Naoki; Nagai, Hidenori; Inoue, Yuki; Ikeuchi, Tomohiko (29 січня 2018). Field-deployable rapid multiple biosensing system for detection of chemical and biological warfare agents. Microsystems & Nanoengineering (англ.). Т. 4, № 1. с. 1—11. doi:10.1038/micronano.2017.83. ISSN 2055-7434. Процитовано 24 грудня 2023.
  203. ↑ Saylan, Yeşeren; Akgönüllü, Semra; Denizli, Adil (2020-10). Plasmonic Sensors for Monitoring Biological and Chemical Threat Agents. Biosensors (англ.). Т. 10, № 10. с. 142. doi:10.3390/bios10100142. ISSN 2079-6374. PMC 7602421. PMID 33076308. Процитовано 24 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  204. ↑ Tzouvadaki, Ioulia; Prodromakis, Themis (2023). Large-scale nano-biosensing technologies. Frontiers in Nanotechnology. Т. 5. doi:10.3389/fnano.2023.1127363. ISSN 2673-3013. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  205. ↑ Malik, Sumit; Singh, Joginder; Goyat, Rohit; Saharan, Yajvinder; Chaudhry, Vivek; Umar, Ahmad; Ibrahim, Ahmed A.; Akbar, Sheikh; Ameen, Sadia (2023-09). Nanomaterials-based biosensor and their applications: A review. Heliyon. Т. 9, № 9. с. e19929. doi:10.1016/j.heliyon.2023.e19929. ISSN 2405-8440. PMC 10559358. PMID 37809900. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  206. ↑ Verma, Damini; Singh, Kshitij RB; Yadav, Amit K.; Nayak, Vanya; Singh, Jay; Solanki, Pratima R.; Singh, Ravindra Pratap (1 вересня 2022). Internet of things (IoT) in nano-integrated wearable biosensor devices for healthcare applications. Biosensors and Bioelectronics: X. Т. 11. с. 100153. doi:10.1016/j.biosx.2022.100153. ISSN 2590-1370. Процитовано 25 грудня 2023.
  207. ↑ Recent Advances and Challenges in Internet of Things (IoT)-Based Smartphone Biosensors for COVID-19 and Zika Viruses Detection: A Review | IEEE Journals & Magazine | IEEE Xplore. ieeexplore.ieee.org. doi:10.1109/jsen.2023.3314656. Процитовано 25 грудня 2023.
  208. ↑ Ataei Kachouei, Matin; Kaushik, Ajeet; Ali, Md. Azahar (2023-12). Internet of Things‐Enabled Food and Plant Sensors to Empower Sustainability. Advanced Intelligent Systems (англ.). Т. 5, № 12. doi:10.1002/aisy.202300321. ISSN 2640-4567. Процитовано 25 грудня 2023.
  209. ↑ Rajak, Prem; Ganguly, Abhratanu; Adhikary, Satadal; Bhattacharya, Suchandra (1 грудня 2023). Internet of Things and smart sensors in agriculture: Scopes and challenges. Journal of Agriculture and Food Research. Т. 14. с. 100776. doi:10.1016/j.jafr.2023.100776. ISSN 2666-1543. Процитовано 25 грудня 2023.
  210. ↑ Jin, Xiaofeng; Cai, Andrew; Xu, Tailin; Zhang, Xueji (2023-03). Artificial intelligence biosensors for continuous glucose monitoring. Interdisciplinary Materials (англ.). Т. 2, № 2. с. 290—307. doi:10.1002/idm2.12069. ISSN 2767-441X. Процитовано 25 грудня 2023.
  211. ↑ Mikhail, Thomas J.; El Shamy, Raghi; Swillam, Mohamed A.; Li, Xun (2023-11). Enhanced performance of on-chip integrated biosensor using deep learning. Optical and Quantum Electronics (англ.). Т. 55, № 11. doi:10.1007/s11082-023-05258-x. ISSN 0306-8919. Процитовано 25 грудня 2023.
  212. ↑ Kadian, Sachin; Kumari, Pratima; Shukla, Shubhangi; Narayan, Roger (1 грудня 2023). Recent advancements in machine learning enabled portable and wearable biosensors. Talanta Open. Т. 8. с. 100267. doi:10.1016/j.talo.2023.100267. ISSN 2666-8319. Процитовано 25 грудня 2023.
  213. ↑ Remaggi, Giulia; Zaccarelli, Alessandro; Elviri, Lisa (2022-02). 3D Printing Technologies in Biosensors Production: Recent Developments. Chemosensors (англ.). Т. 10, № 2. с. 65. doi:10.3390/chemosensors10020065. ISSN 2227-9040. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  214. ↑ Sun, Yifan; Li, Dunzhu; Shi, Yunhong; Wang, Zeena; Okeke, Saviour I.; Yang, Luming; Zhang, Wen; Zhang, Zihan; Shi, Yanqi (2023-01). Application of 3D Printing Technology in Sensor Development for Water Quality Monitoring. Sensors (англ.). Т. 23, № 5. с. 2366. doi:10.3390/s23052366. ISSN 1424-8220. PMC 10007434. PMID 36904570. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  215. ↑ Liang, Minghui; Liu, Xiang; Chong, Yuying; Ye, Ziyun; Zhao, Lei; Yu, Qiang; Tang, Kai; Geng, Anqi; Hu, Bo (1 вересня 2023). Engineering Biosensors and Biomedical Detection Devices from 3D-Printed Technology. ECS Sensors Plus. Т. 2, № 3. с. 030604. doi:10.1149/2754-2726/ace5bd. ISSN 2754-2726. Процитовано 25 грудня 2023.
  216. ↑ Wang, Qianqian; Sun, Xu; Liu, Chen; Wang, Chunge; Zhao, Wenjie; Zhu, Zehui; Ma, Sainan; Zhang, Sheng (11 квітня 2023). Current development of stretchable self-powered technology based on nanomaterials toward wearable biosensors in biomedical applications. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. Т. 11. doi:10.3389/fbioe.2023.1164805. ISSN 2296-4185. PMC 10126507. PMID 37113667. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  217. ↑ Vaghasiya, Jayraj V.; Mayorga-Martinez, Carmen C.; Pumera, Martin (2 червня 2023). Wearable sensors for telehealth based on emerging materials and nanoarchitectonics. npj Flexible Electronics (англ.). Т. 7, № 1. с. 1—14. doi:10.1038/s41528-023-00261-4. ISSN 2397-4621. Процитовано 25 грудня 2023.
  218. ↑ Chen, Kun; Shen, Ziyi; Wang, Guanzhen; Gu, Wei; Zhao, Shengchao; Lin, Zihan; Liu, Wei; Cai, Yi; Mushtaq, Gohar (2022). Research progress of CRISPR-based biosensors and bioassays for molecular diagnosis. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. Т. 10. doi:10.3389/fbioe.2022.986233. ISSN 2296-4185. PMC 9524266. PMID 36185462. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  219. ↑ Chakraborty, Joydeep; Chaudhary, Anis Ahmad; Khan, Salah-Ud-Din; Rudayni, Hassan Ahmad; Rahaman, Sayed Modinur; Sarkar, Hironmoy (8 листопада 2022). CRISPR/Cas-Based Biosensor As a New Age Detection Method for Pathogenic Bacteria. ACS Omega (англ.). Т. 7, № 44. с. 39562—39573. doi:10.1021/acsomega.2c04513. ISSN 2470-1343. PMC 9648122. PMID 36385843. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  220. ↑ Chen, Bing; Li, Ya; Xu, Feng; Yang, Xiaonan (2022). Powerful CRISPR-Based Biosensing Techniques and Their Integration With Microfluidic Platforms. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. Т. 10. doi:10.3389/fbioe.2022.851712. ISSN 2296-4185. PMC 8905290. PMID 35284406. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  221. ↑ Kumaran, Akash; Jude Serpes, Nathan; Gupta, Tisha; James, Abija; Sharma, Avinash; Kumar, Deepak; Nagraik, Rupak; Kumar, Vaneet; Pandey, Sadanand (2023-02). Advancements in CRISPR-Based Biosensing for Next-Gen Point of Care Diagnostic Application. Biosensors (англ.). Т. 13, № 2. с. 202. doi:10.3390/bios13020202. ISSN 2079-6374. PMC 9953454. PMID 36831968. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  222. ↑ Nazir, Sophia (1 серпня 2023). Recent progress of molecular diagnosis via CRISPR Cas-based biosensors and bioassays. Talanta Open. Т. 7. с. 100225. doi:10.1016/j.talo.2023.100225. ISSN 2666-8319. Процитовано 25 грудня 2023.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біосенсор&oldid=41232633