Очікує на перевірку

Євтушенко Вадим Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вадим Євтушенко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вадим Євтушенко
Вадим Євтушенко
Вадим Євтушенко
Особисті дані
Повне ім'я Вадим Анатолійович Євтушенко
Народження 1 січня 1958(1958-01-01) (66 років)
  П'ятихатки, УРСР
Зріст 177 см
Громадянство  Україна
 СРСР
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979
1980—1988
1988
1989—1993
1994—1995
СРСР «Зірка»
СРСР «Динамо» (Київ)
СРСР «Дніпро»
Швеція АІК
Швеція «Сіріус»
35 (11)
245 (59)
20 (0)
122 (30)
39 (9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1980—1987 СРСР СРСР 11 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1996
1997—1999
2000
2001—2008
2008—2009
2011—2012
2012
2014—2016
2016—2017
2019—2020
2021—
Швеція «Реймерсгольм»
Швеція «Гаммарбю»
Швеція «Ярфалла»
Швеція «Валста Сіріанска»
Україна Збірна України
Україна «Зірка»
Україна «Ворскла»
Україна «Динамо-2»
Україна «Черкаський Дніпро»
Україна «Динамо» (Київ)
Україна «Кристал» (Херсон)
помічник
помічник


помічник




помічник
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 15 лютого 2021.

Вади́м Анато́лійович Євтуше́нко (нар. 1 січня 1958, П'ятихатки Дніпропетровської області) — український футболіст (півзахисник), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1986). Батько футболістів В'ячеслава та Вадима Євтушенків.

Працював асистентом головного тренера національної футбольної збірної України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вихованець кіровоградського футболу. Перший тренер — О. О. Нужний.

Відзначившись у сезоні 1979 року, в команді другої ліги «Зірці» (Кіровоград), де він став одним із найкращих бомбардирів (забив 11 голів), він попав в поле зору селекціонерів гранда чемпіонату СРСР «Динамо» (Київ). Перейшовши до киян, Євтушенко став одним з головних акторів знаменитого ансамблю Валерія Лобановського початку та середини 80-х минулого сторіччя. Невеликий спад був у кінці його кар'єри в СРСР, коли він захищав кольори «Дніпра».

Наприкінці 1980-х років Вадим Євтушенко переїхав до Швеції, у стокгольмський АІК. У цьому клубі він став справжньою зіркою й пережив другу молодість. Шведський король надав (видав відповідний Указ) Вадимові привілей щодо можливості грати без квоти легіонера, тобто на рівні місцевих гравців[джерело?].

З 2011 по травень 2012 повернувся для тренерської роботи в ФК "Зірка" (Кіровоград)[1]

У середині лютого 2021 року з'явилась інформація, що Євтушенко став головним тренером і директором херсонського «Кристалу»[2].

Єврокубки

[ред. | ред. код]

Статистика виступів у єврокубках по сезонах

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Турнір Досягнення Матчі Перемоги Нічиї Поразки Голи
1980-81 Динамо (Київ) «Динамо» (Київ) Кубок УЄФА 1/32 фіналу 2 0 2 0 0
1981-82 Кубок чемпіонів 1/4 фіналу 6 2 3 1 0
1982-83 Кубок чемпіонів 1/4 фіналу 3 2 0 1 1
1983-84 Кубок УЄФА 1/32 фіналу 2 0 1 1 0
1985-86 Кубок кубків 9 6 2 1 3
  1986 Суперкубок УЄФА фіналіст 1 0 0 1 0
1986-87 Кубок чемпіонів Півфінал 7 4 2 1 4
1987-88 Кубок чемпіонів 1/16 фіналу 2 1 0 1 0
1988-89 Дніпро (Дніпропетровськ) «Дніпро» Кубок УЄФА 1/32 фіналу 1 0 1 0 0
1992-93 «АІК» Кубок кубків 1/16 фіналу 2 0 2 0 1
1993-94 Ліга чемпіонів 1/16 фіналу 1 0 0 1 0
ВСЬОГО Динамо (Київ) «Динамо» (Київ) 8 євросезонів   32
 15
  10 7 8
Дніпро (футбольний клуб, Дніпро) «Дніпро»
    1 євросезон
1 0 1 0 0
«АІК» 2 євросезони 3 0 2 1 1
ВСЬОГО за кар'єру
  11 євросезонів
  36       15   13 8 9

Статистика по турнірах

[ред. | ред. код]
Турнір Сезони Матчі Перемоги Нічиї Поразки Голи
Кубок чемпіонів 5    19 9 5 5 5
Кубок кубків 2 11 6 4 1 4
Кубок УЄФА 3  5 0 4 1 0
Суперкубок УЄФА 1  1 0 0 1 0

Єврокубкова статистика: сезони, турніри, матчі, голи

[ред. | ред. код]

 (1) — перший матч;
 (2) — матч-відповідь;
  3 — У 1/8 фіналу жереб звів «Динамо» з командою «17 Ненторі». Через відмову албанської сторони у чвертьфінал вийшов київський клуб.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Босько В.М. Історичний календар Кіровоградщини на 2013 рік. Люди. Події. Факти. [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] — Кіровоград: Центр. – Укр. вид-во, 2012. — 256 с.
  2. Екс-гравець «Динамо» очолив «Кристал». sport.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2021.
  3. Указ Президента України від 13 травня 2016 року № 210/2016 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
  4. Ви завжди будете взірцем того, як треба перемагати — Президент зустрівся зі складом команди «Динамо» Київ 1986 року [Архівовано 15 травня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 14 травня 2016 р.

Література

[ред. | ред. код]
  • «Динамо» Київ. 60 років. Видавництво «Мистецтво». Київ. 1988 рік.
  • Микола Травкін: «Збірна СРСР» м. Харків. 1991 рік. (рос.)
  • «Динамо» Київ. 80 років. Медіа-центр «Динамо» Київ. 2007 рік.
  • Василь Гнатюк: «Футбольні зірки України». Кривий Ріг. 2007 рік.
  • Юрій Бондар, Віктор Шпак: «У боротьбі за футбольний трон». Київ. 2009 рік.
  • Віктор Хохлюк: «Бомбардири України» стор. 12. Ровеньки. 2011 рік. ISBN 978-966-534-344-8 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]