Візит Ніксона до Китаю (1972)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Президент США Річард Ніксон в лютому 1972 відвідав КНР. Це був важливий крок до формалізації отримавших розвиток відносин між США і КНР. Ніксон став першим президентом США, який відвідав КНР.

Історія[ред. | ред. код]

У жовтні 1970 Ніксон в інтерв'ю «Таймс» згадав про своє бажання відвідати Китай: «якби мене запитали, про що я мрію, то я б сказав, що хотів би поїхати в Китай. Навіть якщо моя мрія не збудеться, то я сподіваюся, що мої діти зможуть туди поїхати». Про це стало відомо очільнику Мао, який вітав це бажання американського президента [1].

Візит президента США випередили поїздки в КНР в липні і жовтні 1971 року Генрі Кіссінджера та в січні 1972 Александра Гейга (а також візит команди США з настільного тенісу в квітні 1971).

Візит відбувся 21-28 лютого.

У своїх спогадах Кіссінджер написав: «Під час зустрічі Ніксона з Мао, в якій я брав участь, я був вражений його авторитетом. На зустрічі він став центром уваги »[1].

«Ніксон їде в Китай»[ред. | ред. код]

Даний візит поклав початок метафорі Ніксон їде в Китай: тільки настільки відомий противник комунізму, як Ніксон, зміг поїхати в Китай і зустрітися з Мао Цзедуном, не викликавши при цьому підозр в симпатії до комунізму. У ширшому сенсі метафора використовується для позначення того, що тільки не схильні до компромісу політики здатні порушувати неписані заборони. Раннім прикладом використання метафори може служити вислів [2] [3] сенатора-демократа Тома Фолі, який заявив в 1977 , що:

«Знадобився Ніксон, щоб поїхати в Китай і може знадобитися демократ, щоб привести бюджет у рівновагу.»

Оригінальний текст(англ.)
It took a Nixon to go to China, and it may take a Democrat to balance the budget.

Найвідоміше використання метафори датується 1991, коли в «Зоряному шляху 6» капітан Спок намагається переконати Кірка супроводжувати канцлера клінгонів на мирні переговори. На думку Спока, Ніксон їде в Китай є старовинною приказкою вулканців. Використання метафори вийшло за межі США і використовувалося, в тому числі, для опису політики Німеччини: [4]

У культурі[ред. | ред. код]

Візит Ніксона до Китаю та його зустріч з Мао Цзедуном послужили сюжетом для мінімалістської опери Джона Адамас «Ніксон в Китаї».

Див. Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Спогадами про зустрічі Ніксона і Мао відзначили 40-річний ювілей з приводу підписання Шанхайського комюніке
  2. Tolchin, Martin (1977-05-03). Carter Says Priority is Balanced Budget. New York Times. 
  3. The Administration: Not Much Cheer for Liberals. Time. 1977-05-16. Процитовано 2009-11-23. 
  4. Ende des rot-grünen Projektes: eine Bilanz der Regierung Schröder 2002-2005 (End of Red / Green, balancing the Schröder government), by Christoph Egle, Reimut Zohlnhöfer, (ed.), VS Verlag, 2007, ISBN 3-531-14875-3, p. 147)

Посилання[ред. | ред. код]