Емма Голдман
| Емма Голдман | |
|---|---|
 |
|
| Народилася | 27 червня 1868 Каунас, Ковенський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія[1] |
| Померла | 14 травня 1940 (71 рік) Торонто, Онтаріо, Канада[1] інсульт |
| Громадянство |  Російська імперія США |
| Національність | євреї |
| Діяльність | політична активістка, анархістка, журналістка, політична філософиня, феміністка, лекторка, активістка, видавчиня, антивоєнний активіст |
| Конфесія | атеїзм |
|
|
Е́мма Го́лдман (*27 червня 1869 — †14 травня 1940), відома також як Червона Емма — анархістка першої половини 20 століття.
Біографія[ред. • ред. код]
Емма Голдман народилася у 1869 році в дрібнобуржуазній єврейській родині в Ковно (сучасний Каунас, Литва), де її родина мала невеликий готель. Емігрувала до США в 1885 році і жила у Нью-Йорку, де в 1889 році приєдналася до анархічного руху. Зацікавившись анархізмом після Бунту на Хеймаркеті, Гольдман стала письменником і відомим лектором анархістської філософії, прав жінок, і соціальних питань, збираючи тисячні натовпи.
Померла Емма Голдман 14 травня 1940 року в Торонто. Американською імміграційною владою був даний дозвіл на її поховання в США, і вона була похована в Форест Парк, штат Іллінойс.
На могилі Емми Голдман написано «Liberty will not descend to a people, a people must raise themselves to Liberty» («Свобода не зійде згори на людей. Люди повинні піднятися до Свободи»).
Депортація в Радянську Росію[ред. • ред. код]
 |
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена машинним перекладом або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Коли Емма вийшла з в'язниці , в США розгорнулася антикомуністична кампанія: «Рейди Палмера» спрямовані проти «червоних» - ліворадикальних активістів, як комуністичного, так і анархічного толку. В ході цієї кампанії було порушено справу про депортацію Гольдман: вона підлягала депортації відповідно до законів про анархізм і про підбурюванні до заколоту, а також як іноземка, що два або більше разів притягувався до кримінальної відповідальності. В ході процесу звинувачення представляв не хто інший, як Едгар Гувер особисто. Гувер охарактеризував Емму Гольдман як одного з найнебезпечніших анархістів Америки . 21 грудня 1919 рік а (за три роки до « Філософського пароплава») 249 осіб, включаючи Емму Гольдман, Олександра Беркмана і велику групу інших депортованих з числа уродженців колишньої Російської імперії, були посаджені на пароплав «Буфорд» ( «Червоний / Радянський ковчег») і відправлені в Радянську Росію. «Буфорд» висадив пасажирів у фінському порту Ханко, звідки ті дійшли до Белоострова, де їх з тріумфом зустріли більшовики. В РРФСР Гольдман їхала повна ейфорії і, незважаючи на свій скепсис до будь-якої держави, готова підтримати більшовиків - хоча шляхи анархістів і марксистів розійшлися ще в Першому Інтернаціоналі. Однак, дійсність виявилася далекою від її уявлень. Прибувши в Петроград, вони з Беркманом були пригнічені словами партійного функціонера, який назвав свободу слова «буржуазною надмірністю». Вони особисто зустрілися з Володимиром Іллічем Леніним, запевняв їх, що революційна влада не може діяти інакше в умовах контрреволюції та іноземної інтервенції. Бажає працювати в ім'я революції Гольдман і Беркманна Радянська влада доручила проїхати по країні з метою збору документів для архіву революції. Незабаром відбулася її зустріч в Гуляйполе з Нестором Івановичем Махно. Емма прожила в Росії два роки (в той час вона була добре знайома з Джоном Рідом і Луїзою Брайант), але придушення Кронштадтського повстання стало для неї точкою неповернення - як писала сама Гольдман, «ідея покинути Росію до цього жодного разу не народжувалася в моїй голові», але після Кронштадта вони з Беркманом прийняли однозначне рішення виїхати. Як тільки став можливий виїзд з Росії за кордон, вони в грудні 1921 року покинули «першу в світі державу робітників і селян» і відправилися в Ригу. Свої враження Гольдман виклала в серії статей для газети Джозефа Пулітцера «New York World», а потім в книзі «Моє розчарування в Росії» ( My Disillusionment in Russia , 1923-1924) .
Праці[ред. • ред. код]
- Анархізм та інші есе. New York: Mother Earth Publishing Association, 1910.
- Соціальне значення сучасної драми. Boston: Gorham Press, 1914.
- Моє розчарування в Росії. Garden City, New York: Doubleday, Page and Co., 1923.
- Мої подальші розчарування в Росії. Garden City, New York: Doubleday, Page and Co., 1924.
- Проживаючи своє життя. New York: Knopf, 1931.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118540475 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
Посилання[ред. • ред. код]
- Емма Голдман — Біографія
- Міхаель Дорфман. Эмма Гольдман — борьба и любовь
- Валентин Андросов. Російська революція: розчарування Емми Голдман // Спільне. — 25 грудня 2017
 |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
