Емма Гольдман
Емма Гольдман | |
---|---|
англ. Emma Goldman | |
![]() | |
Народилася |
27 червня 1869[1][2][…] Ковно, Російська імперія[4] |
Померла |
14 травня 1940[3][5] (70 років) Торонто, Канада[4] ·інсульт |
Поховання | Іллінойс і Haymarket Martyrs' Monumentd[6] |
Країна |
![]() ![]() |
Національність | євреї |
Діяльність | політична активістка, анархістка, журналістка, політична філософиня, феміністка, лекторка, видавчиня, антивоєнна активістка, автобіографістка, медична сестра, письменниця, філософиня |
Галузь | філософія |
Знання мов | англійська, німецька, російська і Їдиш |
Magnum opus | Living My Lifed[7], Анархізм та інші есе, The Social Significance of the Modern Dramad, Моє розчарування в Росії і Моє подальше розчарування в Росіїd |
Конфесія | атеїзм |
Автограф |
![]() |
|
Е́мма Го́льдман (Го́лдман) (рос. Эмма Го́льдман, івр. אמה גולדמן, англ. Emma Goldman; 27 червня 1869 — 14 травня 1940) — анархістка, феміністка першої половини XX століття, відома також як Червона Емма[8][9]. Удостоєна місця в «Поверху спадщини».
Біографія[ред. | ред. код]
Емма Гольдман народилася у 1869 році в дрібнобуржуазній єврейській родині в Ковно (сучасний Каунас, Литва), де її родина мала невеликий готель. Емігрувала до США в 1885 році і жила у Нью-Йорку, де в 1889 році приєдналася до анархічного руху. Зацікавившись анархізмом після Бунту на Геймаркеті, Голдман стала письменницею і відомою лекторкою анархістської філософії, прав жінок і соціальних питань, збираючи тисячні натовпи.
Померла 14 травня 1940 року в Торонто. Американською імміграційною владою був даний дозвіл на її поховання в США, і вона була похована в Форест Парк, штат Іллінойс.
На могилі Емми Голдман написано «Liberty will not descend to a people, a people must raise themselves to Liberty» («Свобода не зійде згори на людей. Люди повинні піднятися до Свободи»).
Депортація в Радянську Росію[ред. | ред. код]

Коли Голдман вийшла з в'язниці, у США розгорнулася антикомуністична кампанія: «Рейди Палмера», спрямовані проти «червоних» — ліворадикальних активістів (як комуністичного, так і анархістського спрямування). В ході цієї кампанії було порушено справу про депортацію Гольдман: вона підлягала депортації відповідно до законів про анархізм і підбурювання до заколоту, а також як іноземка, що два або більше разів притягалась до кримінальної відповідальності. В ході процесу звинувачення представляв Едгар Гувер особисто, котрий охарактеризував Голдман як одного з найнебезпечніших анархістів Америки. 21 грудня 1919 (за три роки до «Філософського пароплава») 249 осіб, включаючи Емму Гольдман, Олександра Беркмана і велику групу інших депортованих з числа уродженців колишньої Російської імперії, були посаджені на пароплав «Буфорд»[en] («Червоний / Радянський ковчег», англ. Red / Soviet Ark) і відправлені в Радянську Росію. «Буфорд» висадив пасажирів у фінському порту Ханко, звідки ті дійшли до станції Білоострів (фін. Valkeasaari), де їх з тріумфом зустріли більшовики.
В РРФСР Гольдман їхала, сповнена ейфорії і, незважаючи на свій скепсис до будь-якої держави, готова підтримати більшовиків — хоча шляхи анархістів і марксистів розійшлися ще в Першому Інтернаціоналі. Однак, дійсність виявилася далекою від її уявлень. Прибувши в Петроград, Гольдман з Беркманом були пригнічені словами партійного функціонера, який назвав свободу слова «буржуазною надмірністю». Вони особисто зустрілися з Леніним, котрий запевняв їх, що революційна влада не може діяти інакше в умовах контрреволюції та іноземної інтервенції.
У відповідь на бажання працювати в ім'я революції радянська влада доручила Гольдман і Беркману проїхати по країні з метою збору документів для архіву революції. Незабаром відбулася зустріч Гольдман в Гуляйполі з Нестором Махно.
Гольдман прожила в Росії два роки (в той час була добре знайома з Джоном Рідом і Луїзою Брайант), але придушення Кронштадтського повстання стало для неї точкою неповернення — як писала сама Гольдман, «ідея покинути Росію до цього жодного разу не народжувалася в моїй голові», але після Кронштадту вони з Беркманом прийняли однозначне рішення виїхати. Як тільки став можливий виїзд з Росії за кордон, Гольдман і Беркман у грудні 1921 року покинули «першу в світі державу робітників і селян» і вирушили до Риги. Свої враження Голдман виклала в серії статей для газети Джозефа Пулітцера «New York World», а потім у книзі «Моє розчарування в Росії» (My Disillusionment in Russia, 1923—1924).
Праці[ред. | ред. код]
- Анархізм та інші есе. New York: Mother Earth Publishing Association, 1910.
- Соціальне значення сучасної драми. Boston: Gorham Press, 1914.
- Моє розчарування в Росії. Garden City, New York: Doubleday, Page and Co., 1923.
- Мої подальші розчарування в Росії. Garden City, New York: Doubleday, Page and Co., 1924.
- Проживаючи своє життя. New York: Knopf, 1931.
![]() | В іншому мовному розділі є повніша стаття Emma Goldman (англ.). |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Find a Grave — 1995.
- ↑ Wexler A. Emma Goldman: An Intimate Life — Pantheon Books, 1984.
- ↑ а б Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia Catalana, 1968.
- ↑ а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118540475 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Proleksis enciklopedija — 2009.
- ↑ https://npgallery.nps.gov/pdfhost/docs/NHLS/Text/97000343.pdf
- ↑ https://openlibrary.org/works/OL2983647W/Living_my_life
- ↑ Goldman, Emma, 1869-1940. ([1972]). Red Emma speaks; selected writings and speeches. (вид. [1st ed.]). New York,: Random House. ISBN 0394470958. OCLC 483522.
- ↑ Red Emma's Bookstore Coffeehouse : About : Who is Red Emma?. web.archive.org. 2008-05-06. Процитовано 2019-08-18.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Емма Гольдман |
- Емма Голдман — Біографія
- Міхаель Дорфман. Эмма Гольдман — борьба и любовь
- Валентин Андросов. Російська революція: розчарування Емми Голдман // Спільне. — 25 грудня 2017
|
![]() |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 27 червня
- Народились 1869
- Уродженці Каунаса
- Померли 14 травня
- Померли 1940
- Померли в Торонто
- Статті, які варто перекласти з англійської
- Анархісти
- Філософині
- Революціонери США
- Соціалісти США
- Анархісти США
- Поверх спадщини
- Анархо-феміністки
- Американські письменники єврейського походження
- Активісти за свободу слова
- Феміністки США