Юань женьміньбі

Китайський юань 元 (人民币)
Банкнота 100 юанів
Держава(и)	КНР
Банкноти	1¥, 5¥, 10¥, 20¥, 50¥, 100¥
Монети	0.1¥, 0.5¥, 1¥
Символ	¥
Літерний код	CNY
Цифровий код	156
Центральний банк	Народний банк Китаю
Вебсайт	pbc.gov.cn
Валютні курси
1 USD =	7,238 CNY (14 листопада 2024)
1 EUR =	7,623 CNY (14 листопада 2024)
1 UAH =	0,1735 CNY (14 листопада 2024)
Юань женьміньбі у Вікісховищі

Юань реньмінбі (кит. 元人民币, пін. Yuán rénmínbì)  часто китайський юань або просто юань— офіційна валюта Китайської Народної Республіки з 1948 року, емісією якої займається Народний банк Китаю. 1 юань ділиться на 10 цзяо та 100 финів, На сьогодні в обігу перебувають банкноти номіналом 1, 5, 10, 20, 50 і 100 юаней; монети номіналом 1 юань, 1, 2 і 5 финів та 1 і 5 цзяо. У повсякденній мові при позначенні ціни замість слова «юань» також уживається куай (块), а замість «цзяо» — мао (毛). Після грошової реформи 1948 року юань став іменуватися як «женьміньбі» («renminbi»), що у перекладі з китайської означає «народні гроші», хоча він задовго до цього існував як грошова одиниця на території Китаю.

Етимологія

Слово юань буквально означає «круглий об'єкт» або «кругла монета». Так називалися круглі срібні монети династії Цін.

Так само, як і для позначення чисел, існують дві форми символу юаня — звичайний запис (元) і складніший формальний запис (圓 або 圆), використовуваний у фінансових документах для запобігання підробкам і помилкам. Останнім часом у КНР також використовується символ Ұ (Y з однією горизонтальною рискою). У Гонконзі та Макао зазвичай використовується символ долара ($).

Назви валют Японії (єна, yen) і Корєї (вона, won) походять від слова юань і раніше використовували той же символ 圓. У Японії він спростився до 円, а в Кореї (як у КНДР, так і в Південній Кореї) в наш час^[коли?] повсюдно використовується запис за допомогою хангиль: 원.

Історія

Передумови

Перші юані почали випускатися у вигляді срібних монет у 1835 році. Проте основною грошовою одиницею в Китаї був срібний Лян, рівний 10 мао і 100 феням. Для крупніших платежів існували також срібні злитки-ямби (yuán bǎo) вагою до 50 лян. У сільській місцевості ходили стародавні мідні монети — цяні. При цьому, широке розповсюдження мали банкноти й монети різних іноземних держав.

Вперше головною грошовою одиницею Китаю юань став з 1889 року, коли була проведена грошова реформа і випущені банкноти, номіновані в юанях. Нова валюта мала замінити срібні монети ляни (у країні налічувалося близько 170 видів лянів з різним вмістом срібла) і бронзові цяні, а також широко поширені на території Китаю мексиканський песо, іспанський долар, торговий долар США, індійська рупія. Основною причиною реформи стала девальвація цянь.

Юань був прирівняний до мексиканського песо за курсом 1:1. Цянь продовжував використовуватись як розмінна грошова одиниця у відношенні до юаня за курсом 1000:1. Лян також використовувався в Китаї: до 1930 року для сплати мит, до 1933 року — для сплати податків.

6 квітня 1933 року був виданий закон про уніфікацію грошової системи, але фактично він не привів до встановлення єдиної валюти. Як і раніше широке розповсюдження мали гроші різних іноземних держав і місцеві гроші — маньчжурські юані в Північно-Східному Китаї, санги в Тибеті, сінцзянські юані і юані Внутрішньої Монголії та місцеві паперові гроші в інших провінціях. У Центральному і Східному Китаї з 1938 по 1943 рік в обігу знаходилися японські військові ієни.

З 1889 по 1935 роки в Китаї офіційний срібний вміст юаня складав близько 23 грамів чистого срібла. До 1935 року в Китаї фактично діяв срібний стандарт. Курс китайської валюти коливався залежно від світової ціни срібла. Згодом курс юаня відійшов від вартості срібла на світовому ринку у зв'язку з встановленням мита на срібло, що вивозилося з Китаю. У 1935 році була проведена грошова реформа, срібні юані були вилучені і замінені паперовими — «фабі». Було оголошено про відмову від срібного стандарту і перехід до валюти на базі золота, але без фіксованого золотого змісту юаня. Надмірна паперово-грошова емісія з початку 1938 року призвела до інфляції. Якщо в 1935 році курс юаня до долара США становив 3,36 юаня за 1 долар, то в серпні 1946 року — 3350 юанів за долар.

19 серпня 1948 року уряд Гоміньдану оголосив про введення в Китаї нової валюти — золотого юаня із золотим змістом. в 0,22217 г чистого золота і випущені нові паперові гроші — «золоті юані», на яких обмінювалися «фабі» (3 млн фабі на 1 «золотий юань»). Реформа проводилася на тлі успішної військової кампанії Гоміньдану проти комуністичних повстанців. Проте взимку 1948 року комуністи, які отримували допомогу з СРСР, змогли оговтатися від тимчасових невдач і перейти в контрнаступ. Це занапастило грошову реформу Гоміньдану. Уряд знову був поставлений перед необхідністю покривати військові витрати за рахунок знецінення золотого юаня. Лише протягом 1948 року інфляція становила 500 %. Спроба виправити становище шляхом примусового обміну золотих юанів на іноземну валюту та дорогоцінні метали навела тільки до погіршення ситуації — уряд Гоміньдану почав втрачати опору серед заможних класів, і надалі зазнав поразки.

Запровадження «Народного юаня»

1948 року, після приходу до влади у Північному Китаї, комуністичний уряд на чолі з Мао Цзедуном, який, потребуючи твердої валюти, провів ще одну грошову реформу. 1 грудня того ж року вони створили Народний банк Китаю (НБК), який розпочав емісію нової валюти, так званого «женьміньбі» («народних грошей»). У міру возз'єднання районів Китаю, опанованих комуністичною Народно-визвольною армією Китаю, відбувалося злиття місцевих банків. З обороту вилучалися всі місцеві гроші, випущені у різних звільнених районах, і замінювалися банкнотами НБК — «женьміньбі» («народний юань», або «народні гроші»). Обмін старих грошей на женьміньбі завершився за рік після перемоги комуністів у громадянській війні. У країні булі заборонені приватна торгівля золотом та сріблом, обіг іноземної валюти, й введений суворий валютний контроль.

Після проголошення Мао Цзедуном 1 грудня 1949 року Китайської Народної Республіки (КНР), було взято курс на переорієнтацію від традиційної економічної моделі, заснованої на домашньому господарстві, до розвитку соціалістичного промислового комплексу, використовуючи прямий державний контроль. Китай став країною з командною економікою за зразком Радянського Союзу, який надав всеосяжну підтримку китайському уряду, зокрема технічну, технологічну та фінансову. Почалося відновлення економіки країни, яка перебувала у глибокому занепаді внаслідок Другої світової та громадянської воєн.

Ще восени 1949 року влада КНР зіткнулась із гіперінфляцією, з квітня цього року обсяг емісії юанів збільшився з 60,7 млрд юанів у квітні до 4,91 трлн юанів у березні 1950-го. З січня 1949-го по лютий 1950 року індекс оптових цін в юанях у 13 великих містах країни збільшився в 91 раз в юанях. Збільшувалися номінали банкнот, які створювали незручності для товарно-розрахункових операцій, якщо протягом грудня 1948-го — літа 1949 року були випущені банкноти номіналом 1, 5, 10, 20, 50, 100 і 200 юанів, то з осені 1949-го і до грудня 1953 року в обігу з'явилися номінали в 500, 1000, 5000, 10000 і 50000 юанів. Надалі НБК довелося приймати міри щодо подолання інфляції. Була проведена централізація фінансової діяльності у країні, торгівлі, заготівель і розподілу метеріальних ресурсів, запроваджена єдина система зарплати, ціноутворення, розроблені баланси доходів та витрат. Грошовий обіг ще більше зміцнився після грошової реформи, основною метою якої була зміна масштабу цін в країні. У період з 1 березня до 30 квітня 1955 року проводився обмін старих грошей на нові у співвідношені 10000:1. 1 юань став ділитися на 10 цзяо та 100 финів. В обіг були запровджені банкноти нового зразка номіналом в 1, 2, 3, 5 і 10 юанів; розмінни банкноти в 1, 2 і 5 финів та 1, 2 і 5 цзяо; та монети в 1, 2 і 5 финів. В ході реформи золотий вміст юаня не був встановлений.

З моменту свого введення у 1948 році юань мав тверду прив'язку до фунта стерлінгів та гонконгського долара. Обмінний курс юаня переважно використовувався до розрахунку неторговою іноземною валютою. Держава встановила фіксований обмінний курс юаня сильно завищеному рівні в рамках стратегії країни з імпортозаміщення. Між 1953—1971 роками обмінний курс становив 2,46 юаня за 1 долар США. 1967 року Велика Британія оголосила про девальвацію фунта на 14,3 %, через що обмінний курс юаня по відношенню до фунта було скориговано, з 1 фунта = 6,893 юаня до 1 фунта = 5,908 юаня. До грудня 1971 року долар знецінився на 7,89 % по відношенню до золота, тому обмінний курс юаня щодо долара США було скориговано з 2,4618 до 2,2673 юаней. З 1974 року курс юаня був прив'язаний до долара США. З того ж року щоденне котирування юаня до долара США та інших валют велося на базі валютного кошика. У другій половині 1970-х років офіційний курс становив 2,4—2,5 юаня за долар США.

У той же час, процес зміцнення грошового обігу КНР, розпочатий у першій половині 1950-х років був нивельований мірами, де відповідно до теорії «безтоварного» соціалістичного виробництва протягом 1958—1976 років різко обмежувалася сфера товарно-грошових відносин, що привело до широкого росповсюдження натуралізації господарських зв'язків. Крім цього, уряд колишньої Китайської Республіки на чолі з Чан Кайші, який після програшу в громадянській війні переїхав на Тайвань, проводив економічну диверсію проти КНР, розповсюджуючи на її території фальшиві юані. Щоб зменшити негативні наслідки появи фальшивих банкнот, у середині 1960-х років був припинений випуск номіналів у 3, 5 і 10 юанів зразка 1950-х років. Натомість у другій половині 1960-х років ці номінали поступово запроваджувалися в обіг у вигляді нової серії банкнот, де були відсутні купюри у 3 юані та розмінні у финях. У червні 1969 року «народних гроші» отримали своє офіційне латинське найменування «Renminbi».

Юань після економічних реформ Ден Сяопіна

У 1978 році з приходом до влади Ден Сяопіна та Ху Яобана був взятий курс на побудову нової економічної системи із китайською специфікою, де планова економіка була доповнена ринковою. У 1979—1983 роках офіційний курс юаня до долара у середньому складав 1,72. Через такий завищений курс у зовнішньоторгових компаній не було бажання та стимулів збільшувати експорт. Для стимулювання експорту з 1984 року китайська влада почала проводити перетворення валютної політики країни. Між 1980—1994 роками у країні прошла серія контрольованих девальвацій юаня. Якщо 1984 року офіційний курс юаня до долара складав 2,32, то 1993 року він вже дорівнював 5,76.

В ході реформи сформувався подвійний режим обмінного курсу: для міжнародних розрахунків використовувався офіційний курс, а при розрахунках у Китаї використовувався ринковий курс. З жовтня 1980 року Держрада ухвалила, що частина торгової та неторгової виручки може бути залишена за підприємствами або передана місцевому уряду, після того, як підприємство продало відповідну частину виручки державі. Така система називалася у КНР системою утримання частини валютної виручки. Одночасно у жовтні 1980 року було створено валютний ринок свопів. Іноземна валюта, залишена в організації, вільно торгується за ринковим курсом на валютному ринку свопів. Таке нововведення стало доповненням до єдиної системи планового розподілу, що позитивно позначилося на збільшенні експортних операцій.

Особливістю грошового обігу КНР протягом 1970-х—1980-х років стала хронічна невідповідність обсягу грошової маси потребам товарного і платіжного обороту в грошах, що періодично викликало зростання цін. У зв'язку з погіршенням фінансово-економічного становища, держава збільшила масштаби грошової емісії. 1982 року, порівняно з 1978-м кількість грошей в обігу збільшилась на 67 %. Серед мір, які застосовувались для стабілізації грошового обігу, держава широко практикувала залучення грошових коштів населення в ощадкаси. Також, неоднократно застосовувались спроби обмежити необгрунтоване зростання фонду заробітної плати, скоротити грошову емісію, збільшити виробництво споживчих товарів, розширити галузь торгівлі та послуг.

1987 року ВВП КНР перевищив показник 1978 року у 3,3 разу й у 10,49 разів показник 1962 року. Максимальна номінальна вартість банкнот третьої серії юанів, що становила 10 юанів — виявилася замалою для задоволення потреб грошового обігу та обліку транзакцій. 1987 року максимальна номінальна вартість банкнот була збільшена до 50 і 100 юанів. Таким чином, 27 квітня того року Народний банк Китаю випустив четверту серію юанів, що складалася з дев'яти номіналів: 1, 2 і 5 цзяо та 1, 2, 5, 10, 50 і 100 юанів.

1988 року було підтримано розвиток валютного ринку свопів, які давали можливість експортерам переводити свою валютну виручку в юані за вигіднішим курсом. Наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років Китай працював над підвищенням конвертованості юаня. Завдяки використанню своп-центрів обмінний курс зрештою було доведено до більш реалістичного рівня, який 1994 року складав 8,27 юаней за 1 долар США.

Юань після валютної реформи 1994 року

1993 року за 1 долар США за офіційним курсом у середньому давали 5,7 юанів, за ринковим — 9,04, а на чорному ринку — до 15 юанів. Тому потрібно було створити всекитайську єдину систему валютного ринку, за якої системі слід було запровадити однакові правила та ціни, а всі іноземні валюти продавати на одному ринку. У результаті проведеної 1994 року реформи валютної системи: скасовано подвійний режим обмінного курсу, введено єдиний та керований плаваючий режим обмінного курсу юаня на підставі ринку; скасовано систему утримання частини валютної виручки, продаж валютної виручки та купівлі валюти дозволено лише у банку; стала поступово реалізовуватися конвертованість юаня за поточними рахунками; була створена китайська валютна торгова система та єдиний міжбанківський валютний ринок.

В ході реформи того ж року було виведено з обігу валютообмінні сертифікати, які іноземні громадяни та організації мали купувати, якщо вони хотіли придбати товари та послуги у материковому Китаї. Сертифікати номінувалися в юанях, але в обігу вони мали привілеї, тому їхня реальна купівельна спроможність була вищою, ніж номінал у юанях, оскільки вони могли бути обмінені на іноземну валюту за неринковими (вищими) курсами. З січня 1994 року у Китаї формально було запроваджено єдиний і керований плаваючий режим обмінного курсу виходячи з попиту та пропозиції ринку, у якому Народний банк Китаю допускав коливання курсу юаня у межах встановленого валютного коридору. Насправді юань зберігав абсолютну прив'язку до американського долара.

Якщо до 1994 року юань не був конвертованою валютою і використовувався лише на території материкового Китаю, то в результаті реформ юань вийшов на світовий валютний ринок, став частково конвертованою валютою за потоковими банковими рахунками, не по рахунках руху капіталу. А всі конверсійні операції з капіталом мали отримати схвалення адміністрації валютного контролю для свого вчинення. З 1996 року було дозволено повну вільну конвертацію юаня в іноземні валюти на проведення поточних платежів. Тим не менш, частково через азійську фінансову кризу, що сталася 1998 року, уряд КНР вирішив, що фінансова система материкового Китаю не зможе стримати стрімкого відтіку спекулятивного капіталу за кордон, і боючись у зв'язку з цим небезпеки девальвації юаня його курс став фіксованим, і як результат — повна конвертованість все ще залишалася метою, якої потрібно було досягти.

З 21 липня 2005 року Китай провів реформи щодо вдосконалення механізму формування обмінного курсу. Був знову введений керований плаваючий курс юаня. За заявою китайської влади курсу юаня було дозволено змінюватися в межах 0,3 % щодо долара і 1,5 % відносно інших валют. Замість прив'язки до одного долара, надалі вартість юаня мала б визначатися відповідно до корзини валют, хоча валюти, які до неї входили, та їх вага у ній — не були оголошені.

НБК встановлював коридор, у якого юань міг змінюватися. Спочатку коридор був 0,3 % на день, потім 0,5 %, потім 1 %, на 15 березня 2014 р. — 2 %. Відразу після оголошення юань зміцнився на 2 %, з 8,27 за долар до 8,11 за долар. У липні 2008 р. під час світової кризи на тлі зниження вартості багатьох світових валют після трьох років безперервного зміцнення юаня китайський уряд оголосив, що зупинив його ревальвацію та встановив курс юаня на позначці 6,85 юанів за 1 долар США. Юань був ревальвований стосовно долара на 18 %. У червні 2010 р. курс юаня знову почав зростати, 16 жовтня 2013 р. курс юаня по відношенню до американського долара поставив рекорд, досягнувши рівня 6,0995 юанів за 1 долар. Таким чином, з 2005 року до початку 2014 року юань подорожчав на 30 %.

6 серпня 2008 р. було внесено суттєві зміни до «Закону про валютне регулювання», які узагальнили всі зміни валютної політики за 10 років. Китай відмовився від прив'язки юаня виключно до долара США та ввів систему плаваючого валютного курсу. З цього моменту курс юаня став встановлюватися відповідно до попиту та пропозиції, проте за державним управлінням валютного регулювання залишалося право регулювати операції на валютному ринку відповідно до змін в економіці та кредитно-грошової політики країни. Нові правила також надали підприємствам право вибору залишати всю валютну виручку на рахунках виручки або обмінювати її на юані. Права на іноземну валюту фізичних осіб і нині суттєво обмежуються.

Обмінний курс юаня до долара США залишається одним із найспірніших валютно-торговельних питань у світовій економіці. Китай активно використовував грошово-кредитну політику як інструмент для просування своєї експортно-орієнтованої стратегії зростання через знецінення своєї валюти, юаня. У 1990-ті роки курс юаня систематично знижувався приблизно з 3,7 юаня за долар США до 8,3 і залишався на цьому рівні більше десяти років. Це зробило китайські товари дешевшими у доларах США, а експорт значно збільшився. Ціна, сплачена за цю експортну субсидію, — це суттєва інфляція в китайській економіці, оскільки вона призводить до підвищення цін на товари, такі як продукти харчування, корисні копалини та енергоносії.

2005 року, зіткнувшись із тиском з боку американського уряду та зростанням цін на сировинні товари, такі як нафта, китайський уряд поступово провів ревальвацію своєї валюти і ввів керований плаваючий обмінний курс. До 2008 року обмінний курс стабілізувався на рівні близько 6,8 юанів за долар США. Через гостру конкуренцію на світових ринках і між китайськими виробниками норма прибутку для деяких експортних товарів дуже низька (менше 5%), а це означає, що додаткова переоцінка юаня істотно впливає на конкурентоспроможність китайських експортно-орієнтовану економіку. До 2013 року обмінний курс досяг 6,0 юанів за долар США, але почалася зворотна тенденція, оскільки китайська економіка втрачала конкурентоспроможність, а світовий попит сповільнювався. Таким чином, очікується, що китайська влада вкрай неохоче проводитиме подальшу ревальвацію юаня до рівнів, що спостерігалися до 1990-х років.

Цифровий юань

Цифровий юань (Digital Currency Electronic Payment, DCEP) — це різновид електронних грошей, створених на основі технології блокчейн. Вона є такою самою валютою, як і звичайний юань, але існує тільки в цифровому вигляді. DCEP може використовувати будь-яка людина по всьому світу. Для цього не потрібен банківський рахунок — лише цифровий гаманець. DCEP можна перекладати іншим користувачам, розплачуватись їм за товари та послуги. При цьому банкноти та монети еквівалентні цифровому юаню, мають характеристики вартості та юридичну компенсацію, а також мають контрольовану анонімність.

Китай працює над запуском DCEP з 2014 року — тоді було створено науково-дослідний інститут, який займається цифровими валютами та тим, як покращити китайську фінансову систему за допомогою блокчейну. Однак у період між 2014—2018 робота робота над проектом сповільнилася — влада країни ввела жорстке регулювання крипто-галузі і почала забороняти обіг децентралізованих криптовалют. Проте наприкінці 2019 року робота на DCEP знову активізувалася. Влада Китаю стала прагнути до того, щоб їхні громадяни стали безготівковим суспільством. Ймовірно, влада вважала, що плани Facebook із запуску стейблкоїну Libra — це чергова спроба США встановити домінування на світовому ринку криптовалют.

Цифрові юані можуть уникнути головних недоліків банкнот та монет, таких як високі витрати на друк та випуск, незручність при транспортуванні, простота анонімності, підробка та ризик використання для відмивання грошей та фінансування тероризму. Більше того, вони можуть задовольняти звичайні потреби людей в анонімних платежах на дрібні суми грошей. У разі епідемії знизити ймовірність поширення вірусу при валютних операціях. В умовах зростаючої цифровізації, цифровий юань може стати повноцінним платіжним засобом сучасності, і цей новий засіб буде здатний замінити собою фіатні (це валюта, що не має власної забезпеченої дорогоцінними металами вартості, але може використовуватися як узаконений платіжний засіб, підкріплений державними гарантіями, тобто кредитоспроможністю, банкноти, монети) гроші.

Банкноти

З 1948 року й до сьогодні загалом вийшло 5 серій банкнот китайського юаня. Банкноти містять підписи Голови Народного банку Китаю та його заступника. Номінал та слово «Народний банк Китаю» пишеться п'ятьма мовами Китаю: китайською (піньїнь), монгольською, уйгурською, тибетською та чжуанською.

Банкноти зразка 1948—1953 років (1 серія)

Перша серія банкнот юанів була введена в обіг під час громадянської війни в Китаї новоствореним Народним банком Китаю 1 грудня 1948 року, за десять місяців до заснування самої Китайської Народної Республіки (КНР). Серію випустили з метою уніфікації та заміни різних валют у китайських регіонах, що перебували під контролем комуністів, а також валюти націоналістичного уряду. Написи у ієрогліфах банкнот створив каліграф Дун Біву.

Через складну політичну обстановку в Китаї, перша серія була досить «хаотичною» за змістом, де кожен номінал був представлений двома-шістьма банкнотами різного дизайну. Оформлення банкнот було представлено темами сільського господарства, промисловости, транспорту, споруд, пам'яток архітектури тощо. Розробниками дизайну стали Ван Іцзю і Шень Найюн.

Між 1948—1953 роками вийшло 12 номіналів банкнот: 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1,000, 5,000, 10,000 і 50,000 юанів, загалом 62 варіантів дизайну. Їх офіційно вилучили з обігу протягом різних дат між 1 квітня—10 травня 1955 року, в ході ревальвації юаня, де банкноти першої серії (яку називали «старою валютою») були обміняні на банкноти другої серії («нової валюти») за курсом 10 000 : 1 відповідно.

Банкноти 1948—1953 років випуску
Аверс	Реверс	Номінал (юанів)	Розміри (мм)	Кольори	Аверс	Реверс	Введення	Вилучення
		1	113 × 54	Синьо-коричневий	Робітники і фермери	Візерункові орнаменти і номінал	10 січня 1949	1955
			116 × 56	Фіолетовий	Завод		Серпень 1949
		5		Зелений	Пастух з отарою овець		23 лютого 1949
				Синьо-зелений	Вітрильники		10 січня 1949
			127 × 60	Синій	Віл та фермер з возом, запряжений конем		Липень 1949
			116 × 56	Коричневий	Ткачі		Серпень 1949
		10	121 × 65	Зелений	Фермери, зайняті зрошенням поля і завод		1 грудня 1948
			122 × 65	Червоно-коричневий	Фермери під час оранки поля та пиляння деревини		23 лютого 1949
			122 × 64	Коричневий	Залізнична станція		25 травня 1949
			121 × 64	Сірий	Робітники і фермери	Пагода	Серпень 1949
		20		Коричневий	Фермер з віслюками біля заводу і залізнична станція	Візерункові орнаменти і номінал	1 грудня 1948
			120 × 64	Синьо-зелений	Робітники, що штовхають вагонетку на заводі		23 лютого 1949
			124 × 64	Синьо-сірий	Буддійський павільйон пахощів на горі Ваньшоу та стадо волів біля берегу		Липень 1949
			122 × 64	Зелений	Залізниця і завод		Серпень 1949
			121 × 63	Фіолетово-коричневий	Вітрильники і заводський потяг		Серпень 1949
			120 × 62	Синій	Фермери за працею у полі		Вересень 1949
			125 × 63	Фіолетово-сірий	Буддійський павільйон пахощів на горі Ваньшоу та стадо волів біля берегу		Жовтень 1949
		50	133 × 70	Зелено-коричневий	Селюк у полі і вагонетка на заводі		1 грудня 1948
			132 × 70	Червоно-синій	Залізнична станція з поїздами і міст	Вантажівка, на дорозі	10 лютого 1949
			133 × 69	Синьо-червоний			10 червня 1949
			134 × 70	Помаранчевий	Робітник і фермер	Візерункові орнаменти і номінал	Серпень 1949
			135 × 67	Синьо-коричневий	Залізниця		20 березня 1949
			133 × 70	Зелено-фіолетовий	Дорожній трактор	Візерункові орнаменти, номінал і віслюки	3 жовтня 1949
			135 × 67	Синьо-коричневий	Залізниця	Візерункові орнаменти і номінал	Квітень 1949
		100	132 × 69	Червоно-коричневий	Фермери під час оранки поля і завод		10 січня 1949
				Фіолетовий	Завод і залізнична станція		5 лютого 1949
				Зелений	Гора Довголіття з пагодами	Залізниця
			132 × 68	Червоно-коричневий	Заводи	Візерункові орнаменти і номінал	20 березня 1949
				Фіолетовий	Міст Бейхай і пагоди		25 березня 1949
			135 × 70	Коричнево-червоний			Липень 1949
			134 × 70	Червоний	Корабель у порту		Серпень 1949
			135 × 70	Фіолетово-зелений	Фермери з віслюками біля заводу		5 листопада 1949
			132 × 69	Фіолетовий	Вітрильники		20 січня 1950
		200	132 × 70	Фіолетово-коричневий	Літній палац		20 березня 1949
				Палац Пайюнь	Коричневий		9 травня 1949
				Сірий	Велика китайська стіна		Серпень 1949
				Коричневий	Цех металургійного заводу		Вересень 1949
				Сірий	Фермери у полі		20 жовтня 1949
		500	133 × 70	Коричнево-сірий	Село		10 вересня 1949
				Сіро-коричневий	Ворота Чжен'ян	10 вересня 1949
				Коричневий	Кран	3 жовтня 1949
				Сірий	Трактор під час оранки поля	20 жовтня 1949
				Коричневий	Фермери під час оранки поля	1 квітня 1951
					Пагода	1 жовтня 1951
		1000	134 × 70	Сіро-червоний	Фермер під час оранки поля	Храм	3 жовтня 1949
				Сірий		Візерункові орнаменти і номінал	3 жовтня 1949
					Трактори під час оранки поля	Селянин	15 листопада 1949
					Завод і фермер під оранки поля	Корабель	23 грудня 1949
					Міст через річку Цяньтан	Візерункові орнаменти і номінал	20 січня 1950
				Зелений	Стадо коней		1 жовтня 1951
		5000	140 × 75	Сіро-зелений	Культиватор на полі		20 січня 1950
				Сіро-коричневий	Трактор під час оранки поля і завод		20 січня 1950
				Сірий	Верблюд біля юрт		17 травня 1951
				Коричнево-сірий	Отака овець		1 жовтня 1951
					Залізничний міст через річку Вей		25 вересня 1953
		10 000	140 × 75	Сіро-коричневий	Корабель		20 січня 1950
				Коричнево-сірий	Фермери під час оранки поля	Пастух, що випасає худобу
				Коричневий	Стадо коней	Віньєтки	17 травня 1951
				Помаранчевий	Верблюди		1 жовтня 1951
		50 000		Сірий	Ворота Сіньхуа	Трактор	Грудень 1953
				Сіро-коричневий	Комбайн під час жнив	Ливарники за працею

Банкноти зразка 1955 року (2 серія)

Головними дизайнерами другої серії був Ло Гунлю, віцепрезидент Центральної академії образотворчих мистецтв, та професор Чжоу Лінчжао. Ірогліфи «Народний банк Китаю» та номінал банкнот створені кіліграфом Ма Веньвеєм. Дизайни банкнот затверджував прем'єр-міністр Чжоу Еньлай. Спочатку на банкнотах пропонувалися розмістити портрети лідера Компартії Китаю, Мао Цзедуна, але він відхилив цю пропозицію.

Дизайн банкнот символізував собою соціалістичне будівництво під керівництвом Компартії у перші роки заснування КНР, її громадськість, та єднання усіх народів, що проживали на її території. У зв'язку з цим на банкнотах зображалися вантажівки, транспортні літаки, кораблі, трактори, поїзди, гідроелектростанції, архітектурні пам'ятки (площа Тяньаньмень, Пагода у Баотоу, гора Цзігуань, постаті робітників, селян тощо. Номінали у финях — не мали водяних знаків; водяні знаки цзяо та номіналів від 1 до 5 юаней — були представлені п'ятикутними зірками, а 10 юаней — Гербом КНР. При виготовленні финей та цзяо використовувався двосторонній офсетний друк, а юаней — металографічний (малюнки) та офсетний друк (тло банкнот).

Банкноти першого типу

Банкноти 1955—1981 років випуску
Аверс	Реверс	Номінал	Кольори	Розміри (мм)	Аверс	Реверс	Введення	Початок вилучення	Скасування
		1 финь	Жовто-коричневий	90 × 42	Вантажівка Jiefang CA-10	Герб КНР	1 березня 1955	1 липня 2003	1 квітня 2007
							14 липня 1981
		2 финя	Зелено-синій	95 × 45	Літак Лі-2		1 березня 1955
							14 липня 1981
		5 финів	Зелено-сірий	100 × 47	Пароплав «Hailiao»		1 березня 1955
							14 липня 1981
		1 цзяо	Зелено-коричневий	115 × 52	Трактор		1 березня 1955	15 грудня 1967	1 січня 1999
		2 цзяо	Зелено-сірий	120 × 55	Локомотив			15 листопада 1971
		5 цзяо	Фіолетовий	125 × 57	Гідроелектростанція
		1 юань	Червоно-фіолетовий	150 × 67	Брама небесного спокою			20 жовтня 1969
		2 юаня	Синій	155 × 70	Пагода на горі Баота (Яньань, провінція Шеньсі)			Грудень 1976
		3 юаня	Зелений	160 × 72	Міст Лун'юанькоу у Юнсіні, провінція Цзянсі			15 квітня 1964	15 травня 1964
		5 юанів	Червоно-коричневий	165 × 75	Єдність народів
		10 юанів	Блакитно-сірий	210 × 85	Робітник та селянка		1 грудня 1957

Банкноти другого типу

З 1961 року у КНР друкувалися банкноти в 1 та 5 юанів другої серії, вони мали схожий із попередніми випусками дизайн, який істотно відрізнявся за забарвленням та малюнком. Цей тип банкнот знаходився в обігу до 1999 року.

Банкноти 1961—1962 років випуску
Аверс	Реверс	Номінал	Кольори	Розміри (мм)	Аверс	Реверс	Введення	Початок вилучення	Скасування
		1 юань	Чорний	150 × 67	Брама Небесного Спокою	Герб КНР	25 березня 1961	15 серпня 1973	1 січня 1999
		5 юанів	Жовтий і коричневий	165 × 75	Єдність народів		20 квітня 1962	1 грудня 1983

Банкноти зразка 1962 року (3 серія)

З 20 квітня 1962 року в обіг випускалися банкноти третьої серії номінали в 1, 2 і 5 цзяо та 1, 2, 5 і 10 юаней. На першому десятку своєї розбудови КНР досягла певних успіхів у науці та техніці, у держави з'явилася можливість самотужки виробляти банкноти нового зразка, більш високого технологічного рівня, ніж попередня серія.

Оформлення банкнот третьої серії демонструвало основи національної економіки Китаю — сільське господарство та промисловость. У плані оформлення та технології друку — серія успадкувала традиції банкнот попереднього випуску. При їх виробництві використовувався металографічний та офсетний способи друку. Водяні знаки банкнот від 1 цзяо до 5 юаней були представлені п'ятикутними зірками, а 10 юаней — видом на площу Тяньаньмень. Головним дизайнером цієї серії став Ло Гунлю, а також п'ять інших художників: Чжоу Лінчжао, Чень Жоцзюй та його дружина, Хоу Імінь та Ден Шу. Автором ієрогліфів став Ма Веньвей.

Третю серію скасували як законний платіжний засіб лише через 38 років після запровадження, 1 липня 2000 року.

Банкноти 1960—1972 років випуску
Аверс	Реверс	Номінал	Розміри (мм)	Колір	Аверс	Реверс	Рік друку	Введення	Вилучення	Скасування
		1 цзяо	105 × 50	Червоно-бежевий	Утворення та виробництво	Номінал, хризантема, герб КНР	1960	20 квітня 1962	20 листопада 1971	1 липня 2000
				Світло-бежевий			1962	31 жовтня 1966	15 грудня 1967
				Фіолетово-зелений				15 грудня 1967	4 лютого 1992
		2 цзяо	110 × 50	Зелений	Уханьский міст через річку Янцзи	Номінал, півонія, герб КНР		15 квітня 1964
		5 цзяо	115 × 50	Фіолетово-жовтий	Текстильна фабрика	Номінал, абрикос японський, герб КНР	1972	5 січня 1974	1 березня 1991
		1 юань	130 × 57	Червоно-фіолетовий	Лян Цзюнь на тракторі	Отара овець, герб КНР	1960	20 жовтня 1969	1 березня 1996
		2 юаня	135 × 59	Зелений	Токар за станком	Нафтобаза, герб КНР		15 квітня 1964	1 березня 1991
		5 юанів	141 × 63	Коричнево-помаранчевий	Сталевар	Вугільний кар'єр, герб КНР		20 жовтня 1969	4 лютого 1992
		10 юанів	156 × 73	Синьо-червоний	Депутати ВСНП	Брама небесного спокою, герб КНР	1965	10 січня 1966	1 березня 1996

Банкноти зразка 1980 року (4 серія)

Четверта серія юаня вводилася в обіг Народним банком Китаю між 1987—1997 роками. При цьому роки друку на банкнотах (1980, 1990, 1996) не збігалися з датами їх введення в обіг. Серія складалася з банкнот номіналом: 1, 2 та 5 цзяо; 1, 2, 5, 10, 50 та 100 юаней. Розробниками дизайну була та ж сама команда художників, що і попередньої серії банкнот.

Концепція оформлення цієї серії полягала у демонстрації того, як під керівництвом Компартії Китаю різні народи країни об'єднувалися у побудові соціалізму китайського типу. Втіленням цієї концепції послужило таке оформлення: на купюрі 100 юаней зобразили чотирьох особистостей, які мали найбільше значення у побудові Китайської Народної Республіки: Мао Цзедуна, Чжоу Еньлая, Лю Шаоці та Чжу Де; а на банкноті 50 юаней зобразили представника інтелігенції, фермера та сталевара — характерні для китайської комуністичної пропаганди образи; на решті банкнот зобразили портрети представників 14 різних етнічних груп Китаю, насамперед етнічних меншин.

Також на лицевій стороні містився шрифт Брайля. Зворотній бік банкнот зображував мальовничі краєвиди Китаю, історичні місця, а також знамениті гори та річки. Крім цього банкноти прикрашали візерунки, виконані у китайській національній стилістиці, зокрема, фенікси, півонії, журавлі та сосни.

При виготовленні застосовувалися офсетний та металографічний друки. Були використані новітні технології боротьби з підробками. Водяні знаки у вигляді стародавніх монет на номіналах від 1 до 5 юаней, а портретів — на 50 і 100 юаней. Безбарвне флуоресцентне чорнило (може флуоресціювати в ультрафіолетовому світлі, було застосоване у випусках 50 і 100 юанів 1990 року); метамерне чорнило (змінює колір під впливом ультрафіолетового випромінювання); магнітне чорнило (номер банкноти). Номінали 50 і 100 юанів містили металеву захисну нитку.

22 березня 2018 року Народний банк Китаю оголосив про те, що з 30 квітня почнеться процес вилучення з обігу четвертої серії юаней. Винятком стали лише банкноти номіналом 1 та 5 цзяо, які продовжують знаходитися в обігу. Після цього банкноти обмінювалися у будь-якому відділенні банку до 30 квітня 2019 року.

Банкноти 1980—1996 років випуску
Зображення		Номінал	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис		Дата друку	Дата виходу	Дата вилучення	Дата обміну
Лицевий бік	Зворотній бік				Лицевий бік	Зворотній бік
		1 цзяо	115 × 52	Жовтий, зелений, коричневий	Ліворуч-праворуч: представники народів гаошань та маньчжурів	Номінал, герб КНР	1980	12 вересня 1988	в обігу
		2 цзяо	120 × 55	Зелений	Ліворуч-праворуч: представниці народів буї та Корейців	Номінал, герб КНР	1980	10 травня 1988	30 квітня 2018	30 квітня 2019
		5 цзяо	125 × 58	Фіолетовий	Ліворуч-праворуч: представниці народів мяо та Чжуан	Номінал, герб КНР	1980	27 квітня 1987	в обігу
		1 юань	140 × 63	Червоний	Ліворуч-праворуч: представниці народів яо та дун	Великий китайський мур	1980	10 травня 1988	30 квітня 2018	30 квітня 2019
							1990	1 березня 1995
							1996	1 квітня 1997
		2 юаня	145 × 63	Зелений	Ліворуч-праворуч: представниці народів і і уйгурів	Гора Наньшань	1980	10 травня 1988
							1990	10 квітня 1996
		5 юанів	150 × 70	Помаранчевий	Ліворуч-праворуч: представники народів хуей та тибетців	річка Янцзи біля «Трьох ущелин»	1980	22 вересня 1988
		10 юанів	155 × 70	Сіро-синій	Ліворуч-праворуч: представники народів монголів та хань	Гора Еверест	1980	22 вересня 1988
		50 юанів	160 × 77	Жовтий, коричневий	Ліворуч-праворуч: професор, селянка та робітник	Водоспад Хукоу на річці Хуанхе	1980	27 квітня 1987
							1990	20 серпня 1992
		100 юанів	165 × 77	Фіолетовий	Учасники «Великого походу», ліворуч-праворуч: Чжу Де, Лю Шаоці, Чжоу Еньлай, Мао Цзедун	Місце початку Великого походу	1980	27 квітня 1987
							1990	20 серпня 1992

Банкноти зразка 1999—2005 років (5 серія)

П'ята серія юаня випускається в обіг Народним банком Китаю з 1 жовтня 1999 року, вона складається з номіналів 1, 5, 10, 20, 50 і 100 юанів. Вона була введена з нагоди 50-річчя заснування КНР. У порівнянні з четвертою серією, у юанях цього випуску були посилені заходи щодо боротьби з підробками та покращено машинозчитуваність.

Особливістю серії стала присутність на аверсі всіх номіналів портрету ЦК Компартії Китаю Мао Цзедуна, через що у народі вона отримала назву «Мао Цзедун». Автором оригінального варіанта портрета був Лю Веньсі. Тло банкнот прикрашене квітковим орнаментом, зокрема: квітами сливи, хризантемами, лотосами, трояндми, нарцисами та орхідеями. Реверс банкнот містив зображення архітектурних і природних пам'яток, зокрема: Великої народної зали, храму Потала, пейзажу Ґуйліня, пейзажу Трьох ущелин річки Янцзи, гору Тайшань та озеро Сіху.

Папір виготовлявся із вмістом бавовняного волокна, білого кольору. Безбарвні захисні волокна, що знаходяться в структурі паперу, люменістують блакитним і жовтими квітами і видно з обох боків по всій площі банкнот. Крім того, у папір банкнот 1999 року (за винятком 1 юаня) впроваджено видимі волокна червоного та синього кольору.

Водяні знаки на банкнотах п'ятої серії юаня розташовані на широкому білому купонному полі і є багатотоновими зображеннями (1 юань — квітка орхідеї, 5 юанів — квітка нарциса, 10 юанів — квітка троянди, 20 юанів — квітка лотоса, 50 і 100 юанів — портрет Мао Цзедуна). На банкнотах у 5 і 10 юанів 1999 року, на усіх модифікованих купюрах багатотонові водяні знаки доповнені філігранью (світлим водяним знаком) у вигляді відповідного номіналу. Юані п'ятої серії містять захисні стрічки декількох типів. Повністю вживлену в папір захисна стрічка (за винятком 1 юаня), яка містить абревіатуру «RMB» у прямому, та перевернутому виконанні — на банкнотах у 50 і 100 юанів. «Пірнаючого» типу з голографічним покриттям у вигляді ієрогліфів та номіналу на 5, 10 і 20 юанях 1999 року та на 50 і 100 юанях 2005 року. На банкнотах 2015—2020 років присутні дві стрічки: одна «пірнаюча», кольорозмінна (пурпурово-зелений) з деметалізованими знаками у вигляді негативного символу валюти і позначення номіналу у прямому та перевернутому виконаннях; вживлену у папір із цифрами номіналу у прямому у перевернутому виконаннях. Кіп-ефект — приховане зображення у розетці на аверсі (за виключенням 2015—2020 років). Антисканерний захист «Сузір'я Євріона» на банкнотах 2005 і 2015 року, а також на 1 юані 1999 року. Мікротексти, мікровізерунки та антисканерні сітки. Кольорозмінні фарби OVI, виконані металогрфічним друком на аверсі 50 і 100 юанів 1999 і 2005 років. Оптично-змінна фарба Spark на аверсі банкнот 2015—2020 років (крім 1 юаня). Мітки для сліпих у правому нижньому куту аверсу банкнот. Штрихові елементи вздовж правого краю всіх банкнот 2005 року і юаня 1999 року. Сумісні зображення: коло з білим квадратом на 10 та 50 юанях 1999-го і на 20 та 100 юанях 2005 року; фрагменти цифр номіналу у нижній частині білого купонного поля на юанях 2015—2020 років (крім 1 юаня).

Банкноти першого типу

Банкноти 1999 року випуску
Зображення		Номінал (юанів)	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис		Водяний знак	Рік друку	Рік випуску
Лицьова сторона	Зворотній бік				Лицьова сторона	Зворотній бік
		1	130 × 63	оливковий	Мао Цзедун, орхідея	озеро Сиху	Орхідея	1999	30 липня 2004
		5	135 × 63	фіолетовий	Мао Цзедун, нарцис букетний	гора Тайшань	Нарцис букетний		18 листопада 2002
		10	140 × 70	блакитний	Мао Цзедун, троянда китайська (чайна)	річка Янцзи біля «Трьох ущелин»	Роза китайська		1 вересня 2001
		20	145 × 70	коричневий	Мао Цзедун, лотос горіховий	пейзаж Гуйліня	Лотос горіховий		16 жовтня 2000
		50	150×70	зелений	Мао Цзедун, хризантема садова	палац Потала	Мао Цзедун		1 вересня 2001
		100	155 × 77	червоний	Мао Цзедун, абрикос японський	Будинок народних зборів			1 жовтня 1999

Банкноти другого типу

Банкноти 2005 року випуску
Зображення		Номінал (юанів)	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис		Водяний знак	Рік друку	Рік випуску
Лицьова сторона	Зворотній бік				Лицьова сторона	Зворотній бік
		5	135 × 63	фіолетовий	Мао Цзедун, нарцис букетний	гора Тайшань	Нарцис букетний	2005	31 серпня 2005
		10	140 × 70	блакитний	Мао Цзедун, троянда китайська (чайна)	річка Янцзи біля «Трьох ущелин»	Роза китайська
		20	145 × 70	коричневий	Мао Цзедун, лотос горіховий	пейзаж Гуйліня	Лотос горіховий
		50	150 × 70	зелений	Мао Цзедун, хризантема садова	палац Потала	Мао Цзедун
		100	155 × 77	червоний	Мао Цзедун, абрикос японський	Будинок народних зборів

Банкноти третього типу

Банкноти 2015—2020 років випуску
Зображення		Номінал (юанів)	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис		Водяний знак	Рік друку	Рік випуску
Лицьова сторона	Зворотній бік				Лицьова сторона	Зворотній бік
		1	130 × 63	оливковий	Мао Цзедун, орхідея	озеро Сиху	Орхідея	2019	30 серпня 2019
		5	135 × 63	фіолетовий	Мао Цзедун, нарцис букетний	гора Тайшань	Нарцис букетний	2020	5 листопада 2020
		10	140 × 70	блакитний	Мао Цзедун, троянда китайська	річка Янцзи біля «Трьох ущелин»	Роза китайська	2019	30 серпня 2019
		20	145 × 70	помаранчевий	Мао Цзедун, лотос горіховий	пейзаж Гуйліня	Лотос горіховий
		50	150 × 70	зелений	Мао Цзедун, хризантема садова	палац Потала	Мао Цзедун
		100	155 × 77	червоний	Мао Цзедун, Абрикос японський	Будинок народних зборів		2015	12 листопада 2015

Пам'ятні банкноти

Пам'ятні банкноти
Зображення		Номінал (юанів)	Розміри (мм)	Основний колір	Опис			Дата
Аверс	Зворотний				Аверс	Зворотний	Водяний знак	друк	проблема	матеріал
		50	165 × 80	Червоний	Мао Цзедун і Площа Тяньаньмень	Імператорський лев (Заборонене місто), голуби, «Хуабяо» (мармурова колона)	Жодного	1999 рік	20 вересня 1999 року	Папір
		100		Помаранчевий	Дракон із «Стіни дев'яти драконів» (Імператорський палац, Пекін)	Монумент тисячоліття Китаю (Центр культурних і наукових ярмарків), літаючі «апсари» (дівчата-хмари)		2000	28 листопада 2000	Полімерні
		10	148,5 × 72	Зелений	Стадіон «Пташине гніздо»	Метальник диска Мирона (460 р. до н. е.), спортсмени	Стадіон «Пташине гніздо»	2008	8 липня 2008	Папір
		100	155 × 77	Синій	Стилізований супутник Dongfanghong I, зустріч пілотованого космічного корабля Shenzhou 9 і стикування з космічною станцією Tiangong-1, місячний космічний корабель Chang'e 1	Удосконалення польоту, Bird, біплан Fung Joe Guey, джамбо-джет, пілотовані космічні кораблі Shenzhou 9 і Tiangong-1, космічний корабель Chang'e 1 на орбіті Місяця	Стилізований супутник Dongfanghong I	2015	26 листопада 2015
		50	150 × 70	Помаранчевий	Банкноти юанів п'яти серій у формі кілець зростання дерева	Старі та нові будівлі штаб-квартири Народного банку Китаю, квітка півонії Газетна стаття 1948 року, яка оголосила про випуск юаня	Велика Китайська стіна	2018	28 грудня 2018
		20	145 × 70	Синій	Лижний стрибун	Національний центр стрибків з трампліна Snow Ruyi і Велика китайська стіна	Талісмани Зимових Олімпійських ігор 2022, Бінг Дуен Дуен	2022	21 грудня 2021
					Пара фігуристів	Водний куб	Жодного			полімерні
				Помаранчевий	Дракон	Діти з паперовим драконом		2024	3 січня 2024

Монети

Монети зразка 1955 року

Монети регулярного карбування 1955—2022 років

Реверс	Аверс	Номінал	Роки випуску	Реверс	Аверс	Склад	Гурт	Вага (г)	Діаметр (мм)	Товщина (мм)	Дата випуску	Дата вилучення
		1 финь	1955—2018	Номінал, два колоска	Герб КНР	Алюміній	Рубчастий	0,67	18	1,3	1 грудня 1957	В обігу
		2 финя	1956—2000					1,08	21	1,6
		5 финів	1955—2000					1,6	24	1,5

Монети зразка 1980 року

Монети регулярного карбування

Реверс	Аверс	Номінал	Роки випуску	Реверс	Аверс	Склад	Гурт	Вага (г)	Діаметр (мм)	Товщина (мм)	Дата випуску	Дата вилучення
		1 цзяо	1980—1986	Номінал, два колоска	Герб КНР	Медно-цинковий метал	Рубчастий	2,62	20	1,3	15 квітня 1980	1 липня 2000
		2 цзяо						4,18	23	1,5
		5 цзяо						6,02	26	1,7
		1 юань		Великий китайський мур		Медно-нікелевий сплав		9,32	30	1,9

Монети зразка 1991 року

Монети регулярного карбування

Реверс	Аверс	Номінал	Роки випуску	Реверс	Аверс	Склад	Гурт	Вага (г)	Діаметр (мм)	Товщина (мм)	Дата випуску	Дата вилучення
		1 цзяо	1991—1999	Номінал, квіткова рослина	Герб КНР	Алюміній	Гладкий	2,2	22,5	2,46	1 червня 1992	30 квітня 2018
		5 цзяо	1991—2001	Номінал, квіткова рослина		Латунь	Рубчастий з гладкими ділянками	3,8	20,5	1,67		В обігу
		1 юань	1991—2000	Номінал, півонія		Сталь з нікелевим покриттям	Гладкий	6,1	25	2

Монети зразка 1999 і 2002 років

Монети регулярного карбування 1955—2022 років

Реверс	Аверс	Номінал	Роки випуску	Реверс	Аверс	Склад	Гурт	Вага (г)	Діаметр (мм)	Товщина (мм)	Дата випуску	Статус
		1 цзяо	1999—2003	Номінал	Орхідея	Алюміній	Гладкий	1,12	19	1,9	16 жовтня 2000	В обігу
			2005			Медно-нікелевий сплав		3,3			31 серпня 2005
			2005—2018			Сталь з нікелевим покриттям
		5 цзяо	2002—2018		Лотос	Нікель з латунним покриттям	Ребристий з гладкими ділянками	3.8	20.5	1.67	18 листопада 2002
		1 юань	1999—2018		Хризантема	Сталь з нікелевим покриттям	Напис	6.1	25	2	16 жовтня 2000

Монети зразка 2019 року

Монети регулярного карбування 1955—2022 років

Реверс	Аверс	Номінал	Роки випуску	Реверс	Аверс	Склад	Гурт	Вага (г)	Діаметр (мм)	Товщина (мм)	Дата випуску	Статус
		1 цзяо	2019—2021	Номінал	Орхідея	Сталь з нікелевим покриттям	Ребристий з гладкими ділянками	3.3	19	1.9	30 серпня 2019	В обігу
		5 цзяо	2019—2022		Лотос			3.8	20.5	1.67	30 серпня 2019
		1 юань	2019—2020		Хризантема		Напис	4,75	22,2	1,8	30 серпня 2019

Виробництво банкнот та монет

Випуском банкнот та монет юаня займається державна корпорація China Banknote Printing and Minting Corporation (CBPMC; 中国印钞造币总公司), штаб-квартира якої розташована в Пекіні. У відомство CBPMC входить низка фабрик, що займаються друком та карбуванням банкнот та монет, які розташовані у різних містах Китаю. Банкнотні фабрики розташовані в Пекіні, Шанхаї, Ченду, Сіані, Шицзячжуані та Наньчані. Монетні двори розташовані в Нанкіні, Шанхаї та Шеньяні. Високоякісний папір для банкнот виробляється на фабриках у Баодіні та Куньшані. Згідно з інформацією сайту Банку Китаю, завод у Баодіні є найбільшим у світі підприємством, з виробництва банкнотного паперу. Банк Китаю має власний відділ досліджень у галузі поліграфічних технологій, який досліджує нові технології створення банкнот та захисту їх від підробки.

Назви на мовах народів Китаю

У регіонах проживання етнічних меншин Китаю, юань має їхні народні назви.

• У регіонах проживання монголів, Внутрішній Монголії та інших монгольських автономіях, юань має назву «тугрик» (монг.: «ᠲᠦᠭᠦᠷᠢᠭ᠌, төгрөг, tügürig»). Проте у самій Монголії, задля уникнення плутанини з монгольським тугриком (монг.: «tögrög, төгрөг»), його називають без змін, «юанем» (монгольською: «юань»). Розмінні монети, цзяо, монголи називають «мунгу» (монг. «ᠮᠥᠩᠭᠦ, мөнгө»), при цьому при розрахунках вони позначаються як «10 мунгу». Монгольською мовою повна офіційно прийнята назва юаня, зі словом «женьміньбі» («народні гроші») — називається «арадін джогос» або «арад-ун джогос» (монг: «ᠠᠷᠠᠳ ᠤᠨ ᠵᠣᠭᠣᠰ, ардин зоос арад-ун ǰoγos»).
• У регіонах проживання тибетців, Тибеті та інших тибетських автономіях, юань називається «гором» (тибетською: «སྒོར་», кит.: «Gor»). Один гор ділиться на 10 «горсурів» («цзяо») (тиб. «སྒོར་ཟུར་», кит. «Gorsur») або 100 «гар» («финей») (тиб. «སྐར»་, кит. «Gar»). Тибетською мовою юань називається «мімангксогнгю» (тибетською: «མི་དམངས་ཤོག་དངུལ།», піньї: «Mimang Xogngü») або «міманг шог нгул».
• У регіонах проживання уйгурів, Уйгурському автономному регіоні та Сіньцзяні, юань називається «кселк пулі» (уйгурською: «خەلق پۇلى»).

Юань як світова резервна валюта

Частка китайського юаня у світовій торгівлі та валютних резервах постійно збільшується в міру зростання економіки КНР яка, станом на 2022 рік, є третьою за величиною у світі. У 2016 році китайський юань став однією з п'яти резервних валют Міжнародного валютного фонду посівши за часткою (11 %) одразу третє місце — після Долара США (40 %) та Євро (31 %). В загальносвітових резервах, станом на 2022 рік, МВФ оцінює частку юанів в 2,61 %. Великим недоліком валюти КНР є надмірне державне регулювання курсоутворення та економіки країни загалом що не дозволяє зараховувати її до переліку вільноконвертованих валют. У вересні 2016 повідомлялося що, на думку експертів, запровадження вільного обігу юаня може статися не раніше 10-15 років.

У 2018 році, китайський юань, за даними МВФ, піднявся з 7 на 5 місце серед валют за часткою валютних резервів, обійшовши австралійський та канадський долари.

Розподіл за валютами офіційних валютних резервів у світі:

	2023	2022	2021	2020	2019	2018	2017	2016	2015	2014	2013	2012	2011	2010	2009	2008	2007	2006	2005	2004	2003	2002	2001	2000	1999	1998	1997	1996	1995	1984	1983	1982	1980	1976	1972	1970
Долар США	58,44 %	58,52 %	58,80 %	58,92 %	60,75 %	61,76 %	62,73 %	65,36 %	65,75 %	65,17 %	61,28 %	61,50 %	62,69 %	62,24 %	62,15 %	63,77 %	63,87 %	65,04 %	66,51 %	65,51 %	65,45 %	66,50 %	71,51 %	71,13 %	71,01 %	69,28 %	65,10 %	61,98 %	58,96 %	65,8 %	68,5 %	68,4 %	67,2 %	76,6 %	78,6 %	77,2 %
Євро	19,94 %	20,37 %	20,59 %	21,29 %	20,59 %	20,67 %	20,17 %	19,14 %	19,15 %	21,21 %	24,21 %	24,07 %	24,44 %	25,76 %	27,70 %	26,21 %	26,13 %	24,99 %	23,89 %	24,68 %	25,03 %	23,65 %	19,18 %	18,29 %	17,90 %
Німецька марка																										13,79 %	14,48 %	14,67 %	15,75 %	12,1 %	11,2 %	12,4 %	14,8 %	8,8 %	4,6 %	1,9 %
Японська єна	5,69 %	5,54 %	5,52 %	6,03 %	5,87 %	5,19 %	4,90 %	3,95 %	3,75 %	3,55 %	3,82 %	4,09 %	3,61 %	3,66 %	2,90 %	3,47 %	3,18 %	3,46 %	3,96 %	4,28 %	4,42 %	4,94 %	5,04 %	6,06 %	6,37 %	6,24 %	5,77 %	6,71 %	6,77 %	5,4 %	4,7 %	4,6 %	4,3 %	2,1 %	0,1 %
Британський фунт	4,86 %	4,90 %	4,81 %	4,73 %	4,64 %	4,43 %	4,54 %	4,35 %	4,72 %	3,70 %	3,99 %	4,04 %	3,84 %	3,94 %	4,25 %	4,22 %	4,82 %	4,52 %	3,75 %	3,49 %	2,86 %	2,92 %	2,70 %	2,75 %	2,89 %	2,66 %	2,58 %	2,68 %	2,11 %	2,8 %	2,6 %	2,4 %	2,9 %	1,9 %	7,1 %	10,4 %
Канадський долар	2,59 %	2,39 %	2,38 %	2,08 %	1,86 %	1,84 %	2,03 %	1,94 %	1,78 %	1,75 %	1,83 %	1,43 %
Китайський юань	2,29 %	2,61 %	2,80 %	2,29 %	1,94 %	1,89 %	1,23 %	1,08 %
Австралійський долар	2,14 %	1,97 %	1,84 %	1,83 %	1,70 %	1,63 %	1,80 %	1,69 %	1,77 %	1,60 %	1,82 %	1,46 %
Французький франк																										1,62 %	1,44 %	1,85 %	2,35 %	1,0 %	1,1 %	1,3 %	1,7 %	1,6 %	0,9 %	1,1 %
Швейцарський франк	0,20 %	0,23 %	0,17 %	0,17 %	0,15 %	0,14 %	0,18 %	0,16 %	0,27 %	0,24 %	0,27 %	0,21 %	0,08 %	0,13 %	0,12 %	0,14 %	0,16 %	0,17 %	0,15 %	0,17 %	0,23 %	0,41 %	0,25 %	0,27 %	0,23 %	0,33 %	0,35 %	0,30 %	0,33 %	2,0 %	2,3 %	2,7 %	3,2 %	2,2 %	1,0 %	0,7 %
Нідерландський гульден																										0,27 %	0,35 %	0,24 %	0,32 %
Інші	3,85 %	3,48 %	3,09 %	2,65 %	2,51 %	2,45 %	2,43 %	2,33 %	2,82 %	2,78 %	2,78 %	3,20 %	5,33 %	4,27 %	2,88 %	2,20 %	1,83 %	1,81 %	1,74 %	1,87 %	2,01 %	1,58 %	1,31 %	1,49 %	1,60 %	4,50 %	3,86 %	4,48 %	4,87 %	10,9 %	9,6 %	8,2 %	5,9 %	6,8 %	7,7 %	8,7 %
	Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд (1995-2023), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк міжнародних розрахунків (1970-1984)

Обмінний курс

До 1980-х років курсова система КНР характеризувалася: 1) формуванням Єдиного національного обмінного курсу юаня, що дає змогу подолати недоліки нерівномірності валютного курсу; 2) впровадженням регульованої фіксованої курсової системи, що забезпечує підтримання високого ступеня стабільності валютного курсу; 3) валютний курс юаня не має нічого спільного не тільки з ринковим попитом і пропозицією, але і з роллю регулювання зовнішньої торгівлі; 4) валютний курс юаня є значною мірою тільки державним під час визначення розрахунків за зовнішньоторговельними угодами, необхідним тільки для того, щоб розглянути і визначити розрахункову ціну. Обмінний курс юаня був серйозно відокремлений від ринку і використовується як засіб планування та одиниця обліку.

Починаючи з 1981 року КНР перейшов на двоступеневу двоколійну систему обмінного курсу. Перший етап — використання іноземної валюти, застосовуваної у сфері зовнішньої торгівлі з урахуванням «внутрішньої розрахункової ціни», яка є свого роду обмінним курсом для розрахунку доходів від імпортної та експортної торгівлі імпортними та експортними підприємствами. У той час обмінний курс становив 1 долар США до 2,8 юаня. У 1981—1982 рокх внутрішня розрахункова ціна торговельної іноземної валюти залишалася в основному незмінною. Другий етап — офіційна ціна, що продовжує використовувати метод зваженого розрахунку кошика валют для іноземної валюти поза зовнішньою торгівлею. Обмінний курс становить 1 долар США до 1,52 юаня

Офіційні курси 1 юаня за 1 долар США на початок 1955—2020 років, встановлені Народним банком Китаю

Рік	2020	2015	2010	2005	2000	1995	1990	1985	1980	1975	1970	1965	1960	1955
Юанів за долар	6.96	6.20	6.82	8.27	8.27	8.46	4.73	2.80	1.49	1.85	2.46	2.46	2.46	2.46

Офіційні курси 1 юаня за 1 фунт стерлінг на початок 1955—2020 років, встановлені Народним банком Китаю

Рік	2020	2015	2010	2005	2000	1995	1990	1985	1980	1975	1970	1965	1960	1955
Юанів за фунт	9.19	9.67	11.07	15.97	13.36	13.23	7.58	3.25	3.33	4.36	5.91	6.86	6.86	6.86

Офіційні курси 1 юаня за 1 євро на початок 2001—2022 років, встановлені Народним банком Китаю

Рік	2022	2019	2016	2013	2010	2007	2004	2001
Юанів за євро	7.19	7.32	7.06	8.22	9.83	10.27	10.44	7.69

Графіки обмінних курсів китайського юаня (CNY) по відношенню до долара США (USD, з 1990) та євро (EUR, з 1999)
(к-сть CNY за один USD та EUR відповідно)

Поточний курс

Станом на 14 листопада 2024, валютний курс китайського юаня (за даними МВФ, ЄЦБ та НБУ) становить 7,238 юань за 1 долар США (0,1382 долара США за 1 юань), 7,623 юань за 1 євро (0,1312 євро за 1 юань) та 0,1735 юаня за 1 гривню (5,765 гривень за 1 юань).

Поточний обмінний курс CNY
На Minfin.com.ua(укр.)	AUD CAD CHF EUR GBP JPY USD UAH
На XE.com(англ.)	AUD CAD CHF EUR GBP JPY USD UAH
На fxtop.com(англ.)	AUD CAD CHF EUR GBP JPY USD UAH

Посилання

• Народний банк Китаю [Архівовано 9 лютого 2006 у Wayback Machine.] (кит.) -(англ.)
• Юань Женьміньбі на сайті finance.ua [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Юань Женьміньбі — Історичні та поточні банкноти Китаю (CNY / RMB) 1953—2019 [Архівовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine.] (англ.) (нім.) (фр.)
• Юанські сертифікати — Валютні сертифікати (FEC) КНР 1980—1994 [Архівовано 23 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.) (нім.) (фр.)