Керинейська лань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Геракл ламає золоті роги Керинейської лані. Афіна (ліворуч) і Артеміда (праворуч) дивляться на нього. Зображення на аттичній амфорі 540–530 роки до н.е.

Керине́йська лань (грец. he Kerynitis elaphos) — у давньогрецькій міфології — прудконога лань з золотими рогами й мідними копитами, яку не змогла спіймати навіть Артемідіа. Назва пов'язана з найменуванням гори Керинея в Аркадії. Лови лані були третім подвигом Геракла на службі в Еврістея.

Історичним підґрунтям міфу вважається захоплення ахейцями місцевого святилища Артеміди в образі лані.

Походження[ред.ред. код]

Артеміда ще в дитинстві побачила п'ятьох прекрасних ланей біля ріки Анавр у Фессалії, що були більшими за биків і мали золоті роги. Чотирьох з ниг богині вдалося впіймати та запрягти до своєї колісниці, а остання втікла на Керинеський пагорб за волею Гери. Там лань здійснювала набіги на поля місцевих жителів[1].

За іншою версією, лань була присвячена Артеміді плеядою Тайгетою в подяку за те, що Артеміда тимчасово перетворила її на лань аби врятувати від залицянь Зевса[2].

Лови Керинейської лані[ред.ред. код]

Геракл, отримавши завдання від Еврістея зловити лань живою, цілий рік переслідував її, але не міг наздогнати. Героєві довелося зайти в далеку країну гіпербореїв, але врешті лань втомилася і сховалася біля річки Ладон. Геракл, щоб не вбити тварину, вистрілив з лука так, щоб стріла пройшла між кістками і пробила обидві передні ноги лані. За іншою версією, він зловиви її, накинувши сітку, коли лань спала.

Артеміда розгнівалася за таке поводження з ланню, що мала належати їй, але зважаючи на те, що це було завдання Еврістея, змилостивилася і наказала принести лань живою до Мікен[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Аполлодор. Цит. тв.; Каллімах. Гімн до Делоса 103 і Гімн до Артеміди 100 і далі.; Еврипід. Цит. тв.
  2. Піндар. Олімпійські оди  III.24 і далі; Аполлодор III.10.1, 3.
  3. Аполлодор. Цит. тв.; Діодор Сицилійський IV.13; Піндар. Олімпійські оди III.24 і далі; Гігін. Цит. тв.

Література[ред.ред. код]

  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І.Я., Пономарів О.Д. — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. — 312с.
  • Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. - М. : Прогресс, 1992. - 620 с.