Гекатонхейри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Персонаж Бріарей у політичній карікатурі

Гекатонхе́йри (грец. Εκατόγχειρες; від hekaton — сто, cheir — рука) — у давньогрецькій міфології  — сторукі п'ятдесятиголові велетні, уособлення підземних сил. За Гесіодом, сини Урана й Геї Бріарей, Котт і Гієс. Гекатонхейри збунтувалися проти батька, за що він скинув їх у Тартар. Зевс звільнив їх, і гекатонхейри допомагали йому в боротьбі проти Кроноса .

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]