Харібда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Харі́бда (грец. ἠ Χάρυβδις) — морське чудовисько з грецької міфології.


Харібда в давньогрецькому епосі[1] — уособлене представлення всепоглинаючої морської безодні (етимологічно Харибда означає «вир», хоча існують і інші тлумачення цьго слова). В Одіссеї Харібда зображується як морське божество (дав.-гр. δία Χάρυβδις), що живе в протоці під скелею на відстані польоту стріли від іншої скелі, яка служила домівкою Скілли.

Опис у Гомера[ред.ред. код]

Харибда у Гомера не має індивідуальності: це просто морський вир, що утворюється незримою водяною богинею, яка три рази в день поглинає і стільки ж разів вивергає морську воду під другу зі згаданих скель.


Коли Одіссей зі своїми супутниками проходив тісною протокою між Скіллою і Харібдою, остання жадібно поглинала солону воду. Розрахувавши, що смерть від Харібди неминучо загрожуе всім, тоді як шестиглава Скілла могла вхопити лише шістьох, Одіссей, приймає рішення провести корабель біля скелі Скілли. Втративши шість товаришів, але зберігши життя іншим, він проходить жахливу протоку [2]

Пізніше, в покарання за блюзнірного побіття биків Гіперіона, по волі Зевса, буря разбила корабель Одіссея і розкидала по морю трупи його товаришів, сам Одіссей, встиг причепитися до щогли і кіля, був знову віднесений вітром до Харибди. Передчуваючи неминучу загибель, він в той момент, коли обломки корабля потрапити у вар, схопився за гілки інжиру, які спускалися до води, і висів в такому положенні до тих пір, поки Харібда не вивергнула рештки корабля, завдяки яким Одіссей врятувався.[3].

Завдяки допомозі Фетіди, щасливо оминув Харібду і Ясон з своїми аргонавтами[4]; Еней, якому теж випала доля пройти шлях між Скіллою і Харібдою, надав перевагу предпочел обхідному шляху[5].

Географія[ред.ред. код]

Географічно місцезнаходження Харібди і Скілли приписувалося древніми до Мессинської протоки, причомум Харібда розміщувалась у сицілійській чистині протоки під Пелорським мисом, а Скілла на протилежному мисі (в Бруттії, поблизу Регія), котрий в сій час носив її ім'я (лат. Scyllaeum promontorium, дав.-гр. Σκύλλαιον). При цьому звертає на себе увагу не відповідність фантастичного опису казкової небезпечної протоки у Гомера з дійсним характером Мессинської протоки, який видається далеко не настільки небезпечним для мореплавців.

Окрім мессинської Харібди, в давності під цим іменем були відомі: провалля, в якому на деякому відрізку зникала течія річки Оронта в Сирії, між Антіохією і Апамеєю; вир поблизу Гадіра в Іспанії.

Фольклор[ред.ред. код]

Зіставлення Скілли з Харібдою послужило утворенню прислів'я, рівнозначному українському «з ринви та під дощ». А також в грецькій мові Τὴν Χάρυβδιν ἐκφυγὼν τῇ Σκύλλῃ περιέπεσον (Тікаючи від Харібди, натрапив на Скіллу), в латинігекзаметр: «Incidis in Scyllam cupiens vitare Charybdin» (натрапляєш на Скіллу, бажаючи уникнути Харібди).

В літературі і мистецтві[ред.ред. код]

Один з розділів роману "Знедолені" Віктора Гюго називається "Харібда передмістя Сент-Антуан і Скілла передмістя Тампль".

У повісті братів Стругацьких Далека Райдуга «Харібда» — назва механізму (пристрій на гусеничному ходу), яке поглинало енергію Хвилі - катаклізму, викликаного експериментом фізиків.

Харібда була показана у фільмі Персі Джексон і Море Чудовиськ.

Х. Арібда - псевдонім лиходія з детектива "Загадай число" - Джона Вердона.

В астрономії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.2. С.583
  2. Гомер. Одиссея XII 245; Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека I 9, 25; Э VII 20-21
  3. Гомер. Одиссея XII 101—110, 234—242, 428—443; Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека I 9, 25; Э VII 21.23
  4. Аполлоний Родосский. Аргонавтика IV 781
  5. Вергилий. Энеида III 554—569

Література[ред.ред. код]