Алоей

Алоей (дав.-гр. Ἀλωεύς, грец. Aloeus) — у давньогрецькій міфології гігант, син Посейдона і Канаки, старшої доньки Еола. Був одружений з Іфімедеєю, донькою фессалійського царя Тріопа, а пізніше — з Ерибеєю. Від першого шлюбу мав сина Салмонея, а від другого — братів-велетнів Ота й Ефіальта, більш відомих як Алоади.

За Гомером саме Ерибея, жінка Алоея, розповіла богам Олімпу, що От і Ефіальт полонили Арея, за що Алоей зняв з неї шкіру живцем.

Див. також

• Алоади

Література

• Словник античної міфології
• Hans von Geisau: Aloaden, Aloiden in: Der Kleine Pauly, Band 1, Spalte 276