Алоей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Алоей (дав.-гр. Ἀλωεύς, грец. Aloeus) — у давньогрецькій міфології гігант, син Посейдона і Канаки, старшої доньки Еола. Був одружений з Іфімедеєю, донькою фессалійського царя Тріопа, а пізніше — з Ерибеєю. Від першого шлюбу мав сина Салмонея, а від другого — братів-велетнів Ота й Ефіальта, більш відомих як Алоади.

За Гомером[1] саме Ерибея, жінка Алоея, розповіла богам Олімпу, що От і Ефіальт полонили Арея, за що Алоей зняв з неї шкіру живцем.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]