Енкелад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва Афіни (зліва) з Енкеладом, (давній розпис) на Аттичній тарелі, яка виконана за технологією червонофігурного вазопису , 550–500 ст. до н.е. (Лувр CA3662).[1]

Енкелад, також Енцелад (грец. Ἐγκέλαδος) — в давньогрецькій міфології один із гігантів, син Урана і Геї.

Після перемоги богів-олімпійців над гігантами, наприкінці битви Енкелад кинувся тікати. Афіна переслідувала його на колісниці. За однією із версій, його було вбито каменем , який пожбурила у гіганта богиня. Цей камінь став островом Сицилією. За іншою версією, Афіна вбила Енкелада списом, після чого гіганта поховали на острові Сицилія під горою Етна.

Вважалось, що вулканічний вогонь Етни - це дихання Енкелада (схожі міфи існують про Тіфона і Гефеста). В Греції землетруси і досі називають "тремтінням Енкелада".

В евріпідівській сатиричній драмі "Циклоп" силен претендує на те, що саме йому належить слава перемоги над Енкеладом. Але швидше за все автор мав на увазі те, що слова силена  — всього лиш п'яне вихваляння.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Beazley Archive 200059, LIMC Gigantes 342.