Кацап

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Десять заповідей молодим дівчатам. Заповідь сьома: Ніколи не кохай кацапа (Василь Гулак, 1918).
У мові російських старообрядців «кацапи» — ніконіани, члени РПЦ.

Каца́пи[1] — застаріла літературна назва, у наш час нешанобливе прізвисько росіян[2], яке вживають здебільшого українці, а також поляки й білоруси; також — російська назва деяких російських субетнічних груп[3].

Походження[ред.ред. код]

Існують дві основні версії походження слова «кацап», наведені в «Етимологічному словнику української мови»[4]:

  • «Кацап» утворене від «цап» за допомогою специфічного елемента «ка-» (аналогічно «кадіб», «каблучка») — як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди[5]. Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з російською традицією носити довгі бороди, відсутньою в українців[6].
  • За версією, котру запропоновував академік Д. Яворницький, «кацап» має тюркське походження: тур., крим.-тат., азерб. kassap («м'ясник»). До тюркських мов це слово потрапило з арабської, де qaşşăb означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» і т. д.[7]. «Треба знати, що слово „кацап“ вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить „різник“, „лютий чоловік“, „кат“, „деспот“, „злодій“»[8].

Таке ж тлумачення слова «кацап» подає й «Українська мала енциклопедія» Є. Онацького: як похідне від татарського «різник», «різун»[9].

За однією з версій, прізвище «м'ясник» закріпилося після того, як під час взяття Казані, татарам (жителі Казані — столиця сучасного Татарстану) було пообіцяно, якщо вони здадуть місто без бою, то всім подарують життя. Проте, коли татари здали зброю і відчинили ворота, то війська Івана Грозного вирізали майже все місто.

Вживання слова[ред.ред. код]

«Кацап» у російській мові[ред.ред. код]

У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово також тюркського походження, буквально — «покидьок»); зокрема В. І. Даль приводить форму «коцап» як тульську і курську назву розкольників. Окрім того, «кацапи» — самоназва жителів низки населених пунктів у Тербунському районі Липецької області, Реп'євського району Воронезької області[3].

Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини XX ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово «kasap» поширене в деяких частинах Молдови.

«Кацап» в українській мові[ред.ред. код]

Вживається в розмовній українській мові з XVIII століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:

Кацап, па, м. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. ум. Кацапчик, ув. Кацапюга.
Кацапеня, няти, с. Великорусский ребенок.
Кацапка, ки, ж. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.
Кацапня, ні, соб. от кацап.
Кацапський, а, е, Великорусский.
Кацапчик, ка, ум. от кацап.
Кацапщина, ни, Великороссия. Лаяв кацапів і кацапщину.
Кацапюга, ги, м. ув. от кацап

Приклади вживання в літературній мові[ред.ред. код]

  • «Кляті кацапи їдять щі навіть з тарганами» — Микола Гоголь (рос. в оригіналі).
  • «Та кидайте ви й оту „кацапщину“, та краще їдьте на Гетьманщину». — Микола Гоголь (рос. в оригіналі).
  • «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка
  • «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач
  • "Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи ". — Тарас Шевченко листи до Г. Ф. Квітки-Основ'яненка.[10]
  • «Переписав оце свою „Слепую“ та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» — Тарас Шевченко лист до Я. Г. Кухаренка[11].
  • «Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?» Тарас Шевченко лист до Я. Г. Кухаренка[12].
  • «Товаришам-москвинам це не дуже-то припало до сподоби, бо, мовляв: „Так скоро й всю Росію рознесуть“. Наші ж земляки теж, захопившись своїм відродженням, нахвалялися на „кацапів“ і цим тільки загострювали міжтовариські відносини». Клим Поліщук у творі «У нетрях Латвії», 1917[13].
«

Завів кацап християнина,
Зарізати хоче.
Зав'язав йому назад руки,
Ніж широкий точить.
А кацапчук семиліток: Мало не брикає:
Кругом скаче коло тата: Та все промовляє:
«Да полна уж тачать батька!..
Будєт с нєго, будєт!..
Режь же, батька! то-то любо: Как трепаться будєт!» (Степан Руданський)

 »

Фольклор[ред.ред. код]

  • Бог сотворив цапа, а чорт кацапа[14].

Похідні від слова «кацап»[ред.ред. код]

Існують також різні похідні від слова «кацап»: Росію називають «Кацапією», «Кацапєтовкою», «Кацапурією», «Кацапляндією» або «Кацапстаном»[15].

Інше[ред.ред. код]

  • У культовому радянському фільмі «Кін-дза-дза!» одна з двох категорій чи «рас» на планеті Плюк називається «пацаками». За одною з версій, «пацак» могло бути утворене шляхом зворотнього читання (ананімом) слова «кацап»[16]. Не заперечує подібну етимологію і сам режисер фільму Георгій Данелія: «Пацак — это, может быть, кацо, кацап, поц.»[17].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Пошук. Російсько-українські словники (uk-UA). 2009-10-27. Процитовано 2017-03-19. 
  2. Кацап // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. а б А. З. Винников, В. И. Дынин, С. П. Толкачева. Локально-этнические группы в составе южнорусского населения Воронежского Края // Вестник ВГУ. Серия: Гуманитарные науки. — Воронеж: Воронежский государственный университет, 2004. — № 2. — С. 87—96.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  5. Фасмер II 213, Преображенский I 302, Bruckner 211
  6. Макс Фасмер пише щодо цього в своєму словнику: «С приставкой ка- от укр. цап „козел“; бритому украинцу бородатый русский казался козлом» Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 Кацап
  7. О происхождении слова «кацап» // Киевская старина.— 1901.— Т. 65.— С. 474.
  8. Що значить слово «кацап»? // Життя і знання.— 1933.— Ч. 10.— С. 301.
  9. Онацький Є. Українська мала енциклопедія.— Буенос-Айрес: Накл. адмін. УАП церкви, 1959.— Т. 5.— С. 615.
  10. Т. Г. Шевченко, Листи до різних осіб
  11. Листи до різних осіб. 1839-1850. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 6.. litopys.org.ua. Процитовано 2017-03-19. 
  12. Листи до різних осіб. 1839-1850. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 6.. litopys.org.ua. Процитовано 2017-03-19. 
  13. Поліщук Клим. Вибрані твори / Упор. В. Шевчука; передм. С. Яковенка. — Київ: Смолоскип, 2008. — с.110 (ISBN 978-966-8499-68-5)
  14. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край.— СПб., 1877.— Т. I.— С. 257
  15. 7 ДНІВ-УКРАЇНА » «Бог створив цапа, а чорт кацапа» — як називають росіян у світі. 7days-ua.com (en-US). Процитовано 2017-03-19. 
  16. Чатлано-пацакский словарь (рос.)
  17. Георгий Данелия: Я отказался продавать американцам права на «Кин-дза-дза». — 11 апреля 2013

Посилання[ред.ред. код]