Лестер Пірсон

Лестер Пірсон
Прапор 14-й Прем'єр-міністр Канади
22 квітня 1963 — 20 квітня 1968 року
Попередник:	Джон Діфенбейкер
Наступник:	П'єр Трюдо
Ім'я при народженні:	англ. Lester Bowles Pearson
Народження:	23 квітня 1897(1897-04-23)[…] Торонто, Канада
Смерть:	27 грудня 1972(1972-12-27)[…] (75 років) Оттава, Канада
Причина смерті:	рак печінки
Поховання:	Maclaren Cemeteryd
Країна:	Канада
Релігія:	протестантизм
Освіта:	Торонтський університет, Колледж Святого Іоанна і Peterborough Collegiated
Партія:	Ліберальна партія Канади
Батько:	Reverend Edwin Arthur Pearsond
Шлюб:	Maryon Pearsond
Діти:	Geoffrey Pearsond
Автограф:
Нагороди:	почесний доктор Університету Лаваляd (1952) почесний доктор Торонтського університетуd Почесний доктор Оксфордського університетуd почесний доктор Гарвардського університетуd почесний доктор Принстонського університетуd Член Американської академії мистецтв і наук почесний доктор Університету Оттавиd Спортивна зала слави бейсболу Канадиd почесний доктор Університету Макгіллаd Канадський ньюсмейкер року (1950) Herzl Awardd (1969) Albert B. Corey Prized (1974)
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Ле́стер Боу́лс Пі́рсон (англ. Lester Bowles Pearson; 23 квітня 1897(18970423), Торонто, Онтаріо — 27 грудня 1972, Оттава, Онтаріо) — канадський політик, дипломат, історик, 14-й Прем'єр-міністр Канади, лауреат нобелівської Премії Миру 1957 року за свою роль в подоланні Суецької кризи.

Політична кар'єра

Обраний 1948 року до Парламенту Канади від Ліберальної партії, Пірсон спочатку обіймав посаду міністра закордонних справ. У 1956 відіграв важливу дипломатичну роль у подоланні Суецької кризи, пропонуючи Генеральній Асамблеї ООН надіслати миротворчі сили для розв'язки конфлікту в регіоні.

З відставкою Луї Сен-Лорана з посади прем'єр-міністра Канади у 1958, Пірсон очолив Ліберальну партію, яка в 1963 під його головуванням перемогла на федеральних виборах — він обійняв посаду прем'єр-міністра Канади та сформував свій уряд. Після федеральних виборів 1965 Пірсон повторно став прем'єр-міністром — і як керівник уряду відомий за відмову слати канадські війська до В'єтнаму.

Кабінет Міністрів Пірсона — П'єр Трюдо, Джон Тернер і Жан Кретьєн, майбутні Прем'єр-міністри Канади.

Серед досягнень Пірсона як глави уряду відзначають такі:

• Програма державного фінансування охорони здоров'я,
• Канадська програма пенсійного забезпечення,
• Канадська програма позик для студентів,
• Прийняття нового Канадського прапора,
• Реформа Канадських Збройних Сил,
• Торговельна угода із США щодо автомобілебудування,
• Заснування північноамериканської ракетної програми «Бомарк» у разі нападу СРСР.

Пірсон вийшов у відставку з посади Прем'єр-міністра Канади у 1967.

По завершенні політичної кар'єри

У 1969 році Пірсон став ректором Карлтонського університету та обіймав цю посаду до своєї смерті у 1972 р.

Див. також

• Голова Генеральної Асамблеї ООН

Посилання

• Офіційна вебсторінка Прем'єр-міністри Канади [Архівовано 23 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)(фр.)
• Правління Канади (англ.)(фр.)

Джерела

• Beal, John Robinson. Pearson of Canada. 1964.
• Beal, John Robinson and Poliquin, Jean-Marc. Les trois vies de Pearson of Canada. 1968.
• Bliss, Michael. Right Honourable Men: the descent of Canadian politics from Macdonald to Mulroney, 1994.
• Bothwell, Robert. Pearson, His Life and World. Toronto: McGraw-Hill Ryerson, 1978. ISBN 0-07-082305-7.
• Bowering, George. Egotists and Autocrats: The Prime Ministers of Canada, 1997.
• Champion, C.P. (2006) «A Very British Coup: Canadianism, Quebec and Ethnicity in the Flag Debate, 1964—1965.» [Архівовано 23 січня 2009 у Wayback Machine.] Journal of Canadian Studies 40.3, pp. 68-99.
• Champion, C.P. "Mike Pearson at Oxford: War, Varsity, and Canadianism, " Canadian Historical Review, 88, 2, June 2007, 263-90.
• Donaldson, Gordon. The Prime Ministers of Canada, 1999.
• English, John. Shadow of Heaven: The Life of Lester Pearson, Volume I, 1897—1948. Toronto: Lester & Orpen Dennys, 1989. ISBN 0-88619-169-6.
• English, John. The Worldly Years: The Life of Lester Pearson, Volume II, 1949—1972. Toronto: Lester & Orpen Dennys, 1992. ISBN 0-394-22729-8.
• Ferguson, Will. Bastards and Boneheads: Canada's Glorious Leaders, Past and Present, 1997.
• Fry, Michael G. Freedom and Change: Essays in Honour of Lester B. Pearson. Toronto: McClelland and Stewart, 1975. ISBN 0-7710-3187-
• Hillmer, Norman and J.L. Granatstein, Prime Ministers: Rating Canada's Leaders, 2001.
• Hutchison, Bruce. Mr. Prime Minister 1867—1964, Toronto: Longmans Canada, 1964.
• Stursberg, Peter. Lester Pearson and the Dream of Unity. Toronto: Doubleday, 1978. ISBN 0-385-13478-9.
• Thordarson, Bruce. Lester Pearson: Diplomat and Politician. Toronto: Oxford University Press, 1974. ISBN 0-19-540225-1.7.