Московсько-литовська війна (1507—1508)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Литвсько-московська війна 1507 - 1508
Московсько—литовські війни
ВКЛ в 13 - 15 ст.
ВКЛ в 13 - 15 ст.
Дата: 1507 - 1508
Місце: Колишні руські землі
Результат: «Вічний мир»
Сторони
Coat of Arms of Russia 1577.png Московія Alex K Grundwald flags 1410-03.svg ВКЛ
Командувачі
Василій III Сигізмунд I
Втрати
втрати серед цивільного населення

Литовсько — московська війна 1507–1508 років — військовий конфлікт між Великим князівством Литовським (далі ВКЛ), (до складу якого входили руські князівства та Київ) і Московією.

Причини[ред. | ред. код]

Причиною конфлікту було невдоволення правлячих кіл Литовської і Московської держав результатами попередньої війни. Приводом став конфлікт між литовською владою й князем М.Глинським, який для боротьби за поновлення своїх посад, відібраних у нього новим королем польським і великим князем литовським Сигізмундом I, запросив на допомогу московські війська.

Війна[ред. | ред. код]

Наприкінці 1507 р. московські полки здійснили невдалу спробу захопити Кричев і Мстиславль. У січні 1508 князь М.Глинський зайняв Мозир і Бобруйськ, однак під Слуцьком зазнав невдачі. Не отримавши вчасно додаткової допомоги від великого князя московського Василія III Івановича, князь М.Глинський відступив до Московії. У травні—липні 1508 р. три московські армії здійснили похід до внутрішніх районів Великого князівства Литовського, загрожуючи навіть Вільно (нині м. Вільнюс).

Облоги Мінська і Орші закінчилися невдачею. Під натиском литовських військ, московські воєводи відступили до своїх кордонів. У серпні литовці здійснили похід на Сіверщину, а також захопили міста Білий, Торопець і Дорогобуж, однак утримати їх не змогли.

Результат[ред. | ред. код]

Після цього воєнні дії припинилися. 8 жовтня 1508 в Москві було підписано «Вічний мир». Згідно з його умовами, Москва повертала Литві шість волостей, що були в останньої відібрані, і відпускала полонених, захоплених у цій та попередній війнах. Литва, у свою чергу, визнавала завоювання покійного князя московського Івана III Васильовича. Крім того, було домовлено, що ні Вільно, ні Москва не будуть вступати у військові союзи з Кримським ханатом.

Угода була ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом I у Вільно в січні 1509 року. Видати Литві князя М.Глинського і його спільників Василій III Іванович відмовився.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Б. В. Черкас. Литовсько-московська війна 1507—1508 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 185. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  • Похлебкин В. В. Внешняя политика Руси и России, СССР за 1000 лет в именах, датах, фактах: Справочник.
  • М., 1995; Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. К., 1998.
  • М., 1995; Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII веках. М., 2006.