Нігерська криза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нігерська криза
Політична ситуація в ЕКОВАС після військового перевороту в Нігері    Нігер    Країни, що підтримали переворот (Буркіна-Фасо, Гвінея, Малі)    Країни, що не підтримали переворот (Бенін, Гамбія, Гана, Гвінея-Бісау, Кабо-Верде, Кот-д'Івуар, Ліберія, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того)
Політична ситуація в ЕКОВАС після військового перевороту в Нігері
   Нігер
   Країни, що підтримали переворот (Буркіна-Фасо, Гвінея, Малі)

Політична ситуація в ЕКОВАС після військового перевороту в Нігері
   Нігер
   Країни, що підтримали переворот (Буркіна-Фасо, Гвінея, Малі)
Дата: з 29 липня 2023
(9 місяців та 2 дні)
Місце: Нігер
Результат: Триває
  • Евакуація іноземних громадян їхніми країнами
  • Закриття повітряного простору над Нігером[a]
  • Призупинення членства Нігеру в Африканському Союзі та ЕКОВАС
  • Формування Альянсу держав Сахеля
  • Виведення французьких військ та відкликання дипломатичних представників Франції з Нігеру до кінця 2023 року
Сторони
За підтримки:
Африканський Союз
За підтримки:
Командувачі

Ніге́рська криза — події, що почалися після військового перевороту в Нігері 26 липня 2023 року. Внаслідок перевороту президентська гвардія затримала президента Мохамеда Базума, а командувач гвардії генерал Абдурахаман Сіані проголосив себе лідером нової військової хунти.

30 липня 2023 року Економічне співтовариство країн Західної Африки (ЕКОВАС) надало лідерам перевороту тижневий строк для повернення влади Базуму, у разі невиконання чого погрожуючи застосувати санкції та військову силу. 10 серпня ЕКОВАС наказало привести в готовність свої резервні сили. Раніше ЕКОВАС уже здійснювало інтервенцію до Гамбії для відновлення демократії після конституційної кризи 2016—2017 років.

Усі активні члени ЕКОВАС, крім Кабо-Верде, зголосилися надати свої військові контингенти у разі інтервенції ЕКОВАС проти хунти. Військові хунти Буркіна-Фасо й Малі заявили про приєднання своїх військ до нігерійської хунти в разі початку інтервенції, а також про формування спільного військового альянсу[1].

Передумови[ред. | ред. код]

Переворот[ред. | ред. код]

Докладніше: Військовий переворот у Нігері (2023)

26 липня 2023 року нігерське президенське представниство[en] оголосило, що президентська охорона на чолі з генералом Абдурахаманом Сіані взяла участь в «антиреспубліканській демонстрації». Президента Нігеру Мохамеда Базума та його сім'ю затримали в президентському палаці[en] в Ніамеї, а міністр внутрішніх справ Хамаду Сулі був заарештований. Переворот очолив Сіані, якого Базум планував усунути з посади через напружені відносини. За повідомленнями, рішення про його відставку було ухвалено на засіданні кабінету міністрів 24 липня[2][3][4][5][6][7]. Палац і прилеглі до нього міністерства оточили військові машини, а цивільних прихильників Базума, які намагалися підійти до палацу, розігнала президентська гвардія із застосуванням вогнепальної зброї, унаслідок чого одну людину було поранено. Військові підрозділи, лояльні до Базума, спочатку оточили комплекс[2][4].

Проте увечері полковник-майор Повітряних сил Нігеру Амаду Абдраман оголосив на державному телебаченні про усунення президента Базума від влади та створення Національної ради захисту Батьківщини через погіршення ситуації з безпекою та погане управління. Він також оголосив про скасування конституції країни, припинення роботи державних установ, закриття кордонів, запровадження комендантської години з 22:00 до 05:00 за місцевим часом і застеріг від будь-якого іноземного втручання[4][8][9]. Згодом всю діяльність політичних партій в країні було призупинено до подальших розпоряджень[10].

Попри своє затримання, Базум відмовився йти у відставку[11]. Його міністр закордонних справ Хассумі Массуду заявив, що «законна й легітимна влада» в країні залишається за президентом[12], оголосивши себе виконуючим обов'язки глави держави і закликавши до опору проти перевороту[11]. Утім, керівництво збройних сил Нігеру заявило про свою підтримку перевороту, посилаючись на необхідність захистити президента й уникнути «смертельної конфронтації»[13].

28 липня Сіані проголосив себе президентом, заявивши, що він усунув Базума для уникнення «поступової та неминучої загибелі» Нігеру, і звинуватив Базума в тому, що той намагався приховати ситуацію в країні. Сіані не назвав термінів повернення до цивільного правління[14][15][16].

ЕКОВАС[ред. | ред. код]

Економічне співтовариство країн Західної Африки (ЕКОВАС) є регіональним політичним та економічним союзом п'ятнадцяти країн Західної Африки, що займає площу 5 114 162 км² (1 974 589 м²) з населенням понад 387 мільйонів осіб станом на 2019 рік. ЕКОВАС, створений 1975 року, прагне досягти колективної самодостатності країн-учасниць шляхом створення єдиного великого торгового блоку[17][18].

ЕКОВАС також виконує функції миротворчих сил у регіоні: держави-члени періодично направляють спільні збройні сили для інтервенції до країн-учасниць блоку в періоди політичної нестабільності та заворушень.

З 2003 року союз провів інтервенції до наступних країн[19]:

Безпекова ситуація[ред. | ред. код]

Див. також: Війна проти тероризму

США, Франція та багато інших країн і угруповань були залучені до ситуації в Нігері через ісламістське повстання в Сахелі[en], яке, зокрема, спровокувало джихадистське повстання в Нігері[en], очолюване Аль-Каїдою, Ісламською Державою та Боко Харам[20][21][22][23]. У країні розміщені бази США, Франції та Туреччини. У 2022 році Нігер став центром антитерористичних операцій Франції після її залишення Малі та Буркіна-Фасо через серію воєнних переворотів[24] і антифранцузьких настроїв[en], що сприяло посиленню впливу Росії та приходу в регіон її бойовиків із ПВК «Вагнер»[25].

Криза[ред. | ред. код]

Липень 2023[ред. | ред. код]

29—31 липня[ред. | ред. код]

29 липня полковник-майор хунти Амаду Абдраман звинуватив ЕКОВАС у намірі затвердити «план агресії проти Нігеру шляхом неминучої військової інтервенції в Ніамей за підтримки деяких західних країн» і заявила про «тверду рішучість» обороняти країну. Хунта також заявила, що ухвалення плану є метою саміту ЕКОВАС, скликаного наступного дня[26]. Рада миру та безпеки[en] Африканського Союзу висунула ультиматум, згідно з яким військові повинні «негайно й безумовно повернутися до казарм та відновити конституційну демократію протягом максимум п'ятнадцяти днів», у протилежному разі блок буде змушений вжити «необхідних заходів, включно з каральними заходами проти винних»[27][28].

30 липня ЕКОВАС висунуло хунті ультиматум, згідно з яким Базум має бути відновлений на посаді президента протягом одного тижня. У комюніке, ухваленому на надзвичайному саміті в Абуджі, Нігерія, було заявлено, що в разі невиконання вимог ЕКОВАС «вживе всіх необхідних заходів для відновлення конституційного ладу в Республіці Нігер», додавши, що «ці заходи можуть передбачати застосування сили»[29][30]. Реакція блоку на дії хунти значно відрізнялася від заходів, вжитих у зв'язку з минулими переворотами у Гвінеї, Малі та Буркіна-Фасо, які не передбачали загрози застосування сили для відновлення поваленого уряду[31]. ЕКОВАС також оголосило про «негайні санкції» щодо Нігеру, включно із закриттям наземних і повітряних кордонів, запровадженням безпольотної зони для всіх нігерських комерційних рейсів та зупиненням усіх комерційних і фінансових операцій між ЕКОВАС і Нігером[30]. Активи державних підприємств Нігеру були заморожені Центральним банком держав Західної Африки, що призвело до скасування випуску облігацій на суму 30 мільярдів франків КФА (51 мільйонів $)[32].

Того ж дня тисячі нігерців зібралися в Ніамеї перед будівлею Національних зборів[en] для демонстрації, організованої на прохання Сіані Рухом М62[en], який раніше виступав проти Базума й антитерористичної операції «Бархан»[en], і підтримував російське вторгнення в Україну. Після цього вони попрямували до посольства Франції з нігерськими та російськими прапорами, з гаслами проти Бархана, ЕКОВАС, Франції, Європейського та Африканського Союзів, і на підтримку перевороту та Володимира Путіна[33][34][35]. Учасники демонстрації також закликали до інтевенції ПВК «Вагнер»[34]. Під час маршу входи в посольства Франції та США були закриті[33]. Стіни та ворота французького посольства було підпалено й пошкоджено[35]. Натовп розійшовся після того, як поліція застосувала сльозогінний газ[30]. У відповідь на атаку на своє посольство уряд Франції попередив, що напади на її громадян, військових, дипломатів та інтереси призведуть до «негайної та рішучої» відповіді[36].

31 липня на прохання ЕКОВАС президент Чаду Магамет Дебі Ітно зустрівся із Сіані та Базумом у президентському палаці в Ніамеї. Чад опублікував фотографії цієї зустрічі, ознаменувавши першу появу Базума після перевороту[37]. Тим часом представник хунти полковник Абдремане звинуватив міністра закордонних справ Массуду, який усе ще претендував на роль виконувача обов'язків лідера замість Базума, у санкціонуванні французької атаки на президентський палац із метою звільнення Базума. Міністерство закордонних справ Франції спростувало цю заяву[38]. Хунта заарештувала міністра нафти Махамане Сані Махамаду, який був сином колишнього президента Махамаду Іссуфу; міністра гірничодобувної промисловості Усійні Хадізату; і Фумакоє Гадо[en], голову національного виконавчого комітету президентської Партії за демократію і соціалізм. Це сталося після того, як попереднього тижня було заарештовано міністра транспорту Умару Малам Альма й колишнього міністра оборони Калла Мутарі[39][40].

Серпень 2023[ред. | ред. код]

1—10 серпня[ред. | ред. код]

1 серпня хунта оголосила про відкриття кордонів Нігеру з Алжиром, Буркіна-Фасо, Малі, Лівією і Чадом[41]. Міністерство закордонних справ Франції оголосило про підготовку до евакуації своїх громадян і громадян інших європейських країн, посилаючись на заворушення в Ніамеї, напад на їхнє посольство та закриття повітряного простору Нігеру. Міністерство оборони Іспанії[en] заявило, що евакуює понад 70 іспанців за допомогою авіації[42].

2 серпня В містах Нігеру сталися відключення електрики, через що державна компанія Nigelec звинуватила Нігерію. Трансмісійна компанія Нігерії[en] відмовилася від коментарів, тоді як анонімне джерело повідомило BBC, що цей крок відбувся за вказівкою президента Нігерії Боли Тінубу[43]. Світовий банк призупинив виділення коштів Нігеру до подальшого повідомлення[44]. Воєначальники країн-членів ЕКОВАС зібралися в Абуджі для обговорення ситуації в Нігері[45], натомість Кот-д'Івуар виступив із заявою, у якій підтримав санкції ЕКОВАС і повідомив про участь країни в підготовці військової інтервенції в Нігер[46]. За повідомленнями, делегація хунти на чолі з генералом Саліфу Моді прибула в Бамако, Малі, після чого відправила в Уагадугу, Буркіна-Фасо[47]. У своєму телезверненні Сіані назвав запроваджені проти країни санкції «цинічними й беззаконними», заявивши, що мета цих санкцій — «принизити» сили безпеки Нігеру та зробити країну «некерованою». Він також заявив, що його режим не піддасться на погрози[48], і закликав громадян стати на захист країни[49]. Цього дня було здійснено перші евакуаційні рейси. Італійський військовий літак доправив до Риму 87 евакуйованих із Нігеру[50], а французький евакуаційний літак доправив до Парижа 262 евакуйованих[51]. У відповідь на евакуацію Рух М62 закликав до мирної блокади аеропорту Ніамея доти, доки іноземні збройні сили не покинуть країну[52].

3 серпня ЕКОВАС направило до Нігеру для переговорів чергову делегацію, цього разу на чолі з колишнім нігерійським військовим лідером Абдусаламом Абубакаром, до якої також увійшли султан Сокото Мухаммад Са'ад Абубакар[en] та президент Комісії ЕКОВАС Омар Турей[en][53][54]. Абдель-Фатаву Муса, комісар ЕКОВАС із політичних питань, миру та безпеки, заявив, що «військовий сценарій — це найостанніший варіант на столі, останній засіб, але ми повинні підготуватися до такого розвитку подій»[55]. Делегати провели зустріч із представниками хунти, але їм не вдалося зустрітися з генералом Сіані або президентом Базумом[54][56]. З нагоди 63-го Дня незалежності Нігеру[en] в Ніамеї пройшла чергова демонстрація прихильників перевороту[57]. Цього разу сили безпеки перекрили дороги, що вели до посольств Франції та США, щоб запобігти нападам і актам вандалізму[58]. Шегун Аджаді Бакарі[en] і Аїсата Таль Саль, міністри закордонних справ Беніну й Сенегалу відповідно, підтвердили, що їхні країни візьмуть участь у військовій інтервенції до Нігеру, якщо її схвалить ЕКОВАС[59][60]. Франція заявила, що евакуювала 1079 осіб[61], тоді як Державний департамент США зобов'язався евакуювати працівників свого посольства і членів їхніх родин, які не є співробітниками екстрених служб, але залишаються відкритими для «обмеженого надання екстрених послуг громадянам США»[62]. Велика Британія також постановила скоротити персонал свого посольства[63].

Того ж дня хунта наклала цензуру на мовлення France 24 та Міжнародне французьке радіо[en] (RFI), що сталося кількома місяцями раніше в Малі та Буркіна-Фасо. За телеканалом France 24 щотижня стежила чверть населення Нігеру, а RFI була найпопулярнішою міжнародною радіостанцією в країні. Компанія France Médias Monde[en], власник обох медіамереж, висловила протест проти цього рішення[64]. Крім того, хунта оголосила про скасування п'яти військових угод з Францією, які, зокрема, дозволяють розміщення французьких військ на території країни та регулюють статус військових, що беруть участь в операціях проти джихадистів[22][65][66]. У відповідь Франція заявила, що зважає на дії хунти, але нагадала, що угоди були підписані з «легітимною» владою[67]. В окремій заяві хунта постановила відкликати послів Нігеру у Франції, Нігерії, Того і США[68]. У статті, опублікованій газетою The Washington Post, Базум назвав себе «заручником», а також закликав США й міжнародне співтовариство відновити конституційний лад у Нігері, попередивши, що переворот матиме руйнівні внутрішні та міжнародні наслідки[69].

4 серпня хунта скасувала комендантську годину, яка діяла з 26 липня[70]. Президент Нігерії Тінубу звернувся до Сенату[en] з проханням санкціонувати інтервенцію в Нігер[71]. Колишній радник президента Базум повідомив CNN, що після перевороту було заарештовано приблизно 130 чиновників з уряду Базума, а чимало інших переховуються[72]. Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив про призупинення деяких програм допомоги для Нігеру, але уточнив, що це не вплине на гуманітарну і продовольчу допомогу або дипломатичні операції та операції із гарантування безпеки американського персоналу на нігерській території[73]. Водночас Чад оголосив, що не братиме участі в інтервенції проти хунти під керівництвом ЕКОВАС[74], тоді як джихадисти Ісламської держави у Великій Сахарі напали на колону малійських солдатів, які прямували до Нігеру, що призвело до 20 жертв[75].

5 серпня з'явилися повідомлення стосовно того, що хунта офіційно звернулася по допомогу ПВК «Вагнер» під час візиту генерала Моді до Малі[76]. Після зустрічі Ахмуду Махамаду й Катрін Колонна, прем'єр-міністром Нігеру та міністром закордонних справ Франції відповідно, Колонна оголосила про французьку підтримку інтервенції ЕКОВАС, не уточнивши, чи буде її країна надавати військову підтримку[77]. Сенат Нігерії відхилив прохання президента Тінубу санкціонувати інтервенцію і закликав його врегулювати кризу більш дипломатичними засобами[78].

6 серпня сплинув тижневий термін, протягом якого хунта мала передати владу Базуму або зазнати інтервенції. Утім, ЕКОВАС не вчинив жодних дій[79]. У Ніамеї тисячі осіб приєдналися до чергової демонстрації прихильників хунти[80]. Президент Алжиру Абдельмаджид Теббун висловився проти будь-якого військового втручання, заявивши, що це може спровокувати ескалацію конфлікту в усьому Сахельському регіоні[81]. Хунта знову закрила повітряний простір країни, посилаючись на загрозу інтервенції, а її представник полковник Абдремане заявив, що у двох неназваних центральноафриканських країнах було проведено підготовчу дислокацію сил[82]. Напередодні можливої інтервенції нігерські військові почали перекидати в Ніамей підкріплення, і вночі туди прибула колона з 40 пікапів[83].

7 серпня Малі та Буркіна-Фасо оголосили про плани направити до Нігеру делегації для «висловлення солідарності» з хунтою[84]. Голова самопроголошеного біафранського уряду у вигнанні Саймон Екпа[en] заявив, що підтримає Нігер і його союзників у разі втручання ЕКОВАС[85]. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні закликав ЕКОВАС продовжити термін ультиматуму[86], тоді як ЕКОВАС оголосило про проведення 10 серпня саміту для обговорення своїх планів[56]. Заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд зустрілася в Ніамеї із членом хунти та начальником військового штабу генералом Муссою Салау Барму[en], щоб запропонувати сприяння Сполучених Штатів у відновленні конституційного уряду. Нуланд повідомила, що хунта не підтримала цю ідею, додавши, що бесіда була «надзвичайно відвертою і часом досить важкою». Хунта також не дозволила їй зустрітися з президентом Базумом і заявила, що той перебуває під «фактичним домашнім арештом»[87][88].

8 серпня економіст Алі Ламін Зейн[en] був призначений хунтою новим прем'єр-міністром Нігеру; до 2010 року Зейн обіймав посаду міністра фінансів, а потім працював в Африканському банку розвитку[89]. Хунта відмовила у в'їзді до Нігеру спільній делегації, що складалася з представників ЕКОВАС, ООН та Африканського Союзу. Після цього Нігерія впровадила нові санкції через свій центральний банк, спрямовані на юридичних та фізичних осіб, причетних до перевороту[90]. Держсекретар Блінкен заявив, що Сполучені Штати підтримують заходи ЕКОВАС, спрямовані на відновлення конституційного ладу в Нігері[91]. Міністри закордонних справ Малі та Буркіна-Фасо опублікували спільний лист до ООН та Африканського Союзу, у якому закликали Раду Безпеки ООН та африканську Раду миру та безпеки запобігти будь-яким військовим діям проти Нігеру[92].

9 серпня держсекретар США Блінкен повідомив, що розмовляв із Базумом, закликавши хунту звільнити його з-під варти та висловивши підтримку «мирному врегулюванню» кризи[93]. Рісса Аг Була, колишній лідер повстанського угруповання Фронт визволення Аїра та Азауака[en], яке брало участь у двох повстаннях туарегів у 1990-х і 2000-х[en] роках, звинуватив хунту в організації «трагедії» та оголосив про створення Ради опору за республіку[en], метою якої є повалення хунти й відновлення Базума на посаді президента. Він також сказав, що підтримує міжнародне втручання ЕКОВАС та інших сторін. Інший член Ради опору повідомив, що кілька нігерських політиків приєдналися до групи, але відмовилися від публічних виступів із міркувань безпеки[94]. Президентська Партія за демократію і соціалізм заявила, що Базум і його сім'я вже тиждень перебувають без електрики та водопостачання, а з харчових продуктів у них залишилися тільки сушені й консервовані продукти[95].

Того ж дня хунта звинуватила Францію у звільненні 16 терористів, які згодом здійснили напад на підрозділ Національної гвардії[en] в регіоні Тіллабері. Вона також висунула звинувачення в тому, що французький військовий літак порушив повітряний простір Нігеру в рамках ширшого плану з дестабілізації ситуації в країні. Міністерство закордонних справ Франції спростувало ці твердження і достовірність факту атаки, додавши, що перебування літака в країні було частиною раніше досягнутої домовленості з нігерськими силами[96]. Того ж дня представники хунти зустрілися з двома нігерійськими послами[97]. Санусі Ламідо Санусі[en], колишній емір Кано й керівник Центрального банку Нігерії до 2014 року, який також є шанованим у регіоні духовним лідером ісламських суфіїв, відвідав Нігер і зустрівся з генералом Сіані[98]. Чергову зустріч представників спільної місії ЕКОВАС, ООН і ЄС із представниками хунти було відкладено після того, як хунта заявила про невідповідний для цього час[99].

10 серпня хунта оголосила про створення нового уряду, призначивши 21 міністра на чолі з прем'єр-міністром Зейном, про що по державному телебаченню оголосив «генеральний секретар уряду» Махамане Руфаї Лауалі. Трьох генералів хунти призначили главами міністерств внутрішніх справ, оборони та спорту[100]. Крім того, за повідомленнями, хунта заявила, що вб'є президента Базума в разі військової інтервенції з метою його поновлення[101]. В Абуджі відкрилося друге екстрене засідання ЕКОВАС, присвячене ситуації в Нігері. Президент Нігерії Тінубу у своїй вступній промові знову заявив, що блок оцінюватиме шляхи вирішення ситуації, і назвав переворот «загрозою» для Західної Африки. На зустрічі також були присутні президент Мавританії Мухаммед аль-Газуані, країна якого вийшла з ЕКОВАС у 2000 році, і президент Бурунді Еварист Ндаїшиміє[102]. За підсумками саміту ЕКОВАС оголосила про «негайну активізацію [та] розгортання» резервних збройних сил для відновлення конституційного порядку в Нігері. У заяві також зазначалося про «рішучість зберегти на столі переговорів усі варіанти мирного врегулювання кризи». Президент Кот-д'Івуару Алассан Уаттара заявив, що інтервенція відбудеться найближчим часом, і додав, що його країна надасть 850—1100 військових до загальних сил[103].

11—20 серпня[ред. | ред. код]

11 серпня держсекретар США Блінкен знову заявив про підтримку ЕКОВАС, проте безпосередньо не підтвердив підтримку інтервенції. Блінкен також заявив, що Сполучені Штати покладають на хунту відповідальність за безпеку Базума, його сім'ї та інших затриманих членів його уряду[104]. Зазія Базум, донька президента Базума, яка перебуває в Парижі, повідомила, що майже щодня підтримує телефонний зв'язок із затриманими членами своєї сім'ї, і додала, що вони втрачають вагу через погіршення стану здоров'я[105]. Тисячі прихильників хунти провели акцію протесту біля французької військової бази на околиці Ніамея, скандуючи антифранцузькі гасла та розмахуючи російськими прапорами[106]. Одна з держав-членів ЕКОВАС, Кабо-Верде, заявила про свою незгоду з військовою інтервенцією, вказуючи на малоймовірність участі країни в подібній кампанії[107]. Буркіна-Фасо ухвалила рішення про припинення діяльності радіостанції Radio Omega, що належить та управляється колишнім міністром закордонних справ Альфа Баррі[en]. Це рішення ухвалили після того, як в ефірі радіостанції з'явилося «образливе» інтерв'ю з нігерійським представником Усманом Абдулом Мумуні, у якому він розкритикував хунту і висловився за відновлення Базума на посаді президента[108]. Велика Британія закликала негайного звільнити Базума та заявила про свою підтримку ЕКОВАС і дипломатичних зусиль із врегулювання кризи[109].

12 серпня ЕКОВАС скасувало ключову військову нараду в Аккрі, на якій керівники організації мали проінформувати про «найкращі варіанти» дій резервних сил, у зв'язку з «технічними проблемами»[110]. Посол Нігеру у Вашингтоні, Мамаду Кіарі Ліман-Тінгірі, звернувся до США та інших союзників Базума, закликавши їх провести «рятувальну операцію» для порятунку його життя. Він заявив, що хунта навмисно доводить його до смерті від голоду[111]. Делегація хунти на чолі з генералом Муссою Салау Барму провела в Конакрі зустріч із гвінейським військовим лідером Мамаді Думбуя. Під час зустрічі Думбуя підтвердив солідарність своєї хунти з хунтою Нігера[112]. Інса Гарба Сайду, місцевий активіст-прихильник хунти з Ніамея, що підтримує прямі контакти з військовим урядом, заявив, що хунта не погодиться на переговори з ЕКОВАС, якщо її не визнають законним урядом Нігеру[113]. Хунта повідомила, що місцеві релігійні лідери запропонували виступити посередниками між ними та ЕКОВАС[114]. ЕКОВАС оголосило про свої плани направити в Ніамей делегацію для перемовин із хунтою про можливість мирного відновлення Базума на посаді президента[115]. У зв'язку з погіршенням стану здоров'я Базума відвідав лікар, який забезпечив його і його сім'ю харчовими продуктами[116].

13 серпня делегація з Нігерії повідомила, що хунта налаштована на дипломатичне врегулювання кризи у відносинах з ЕКОВАС[117]. Водночас хунта зробила заяву про намір висунути проти Базума звинувачення в «державній зраді та підриві» безпеки країни[118].

14 серпня Рада миру та безпеки Африканського Союзу зібралася у своїй штаб-квартирі в Аддис-Абебі, щоб ознайомитися з інформацією про події в Нігері та обговорити зусилля, які докладаються для врегулювання ситуації[119]. США та ООН висловили свою стурбованість наміром хунти піддати Базума судовому переслідуванню. США висловили думку, що такий крок може призвести до ескалації напруги та зменшить ймовірність мирного вирішення кризи, а представник ООН Стефан Дюжаррік[en] зазначив, що ці наміри викликають «серйозну тривогу». ЕКОВАС назвало плани «провокацією» і заявило, що вони суперечать попереднім заявам хунти щодо готовності до мирних переговорів[120].

15 серпня прем'єр-міністр Зейн, призначений хунтою, відвідав сусідній Чад, де зустрівся з президентом Махаматом Дебі та прем'єр-міністром Салехом Кебзабо[en][121]. Після повернення Зейн заявив, що хунта «підтверджує» свою підтримку мирному діалогу, але «наполягала на необхідності незалежності країни». Водночас представниця міноборони США, Сабріна Сінгх[en], заявила, що ситуація в Нігері «виглядає як спроба перевороту»[122]. У Ніамеї розпочалася підготовка до масового набору громадян віком від 18 років для надання допомоги хунті в разі інтервенції; новостворена група Добровольці для оборони Нігеру[en] повідомила, що цей процес розпочнеться через кілька днів, перш за все на кордонах із Беніном і Нігерією[123]. Міністерство оборони Нігеру повідомило, що озброєні угруповання скоїли напад на армійський загін у регіоні Тіллабері, у результаті якого загинули принаймні 17 нігерських солдатів, а понад 20 отримали поранення[124]. Німеччина закликала хунту звільнити Базума і відновити конституційний лад[125]. Хунта відкликала посла Нігеру в Кот-д'Івуарі у відповідь на заяву президента Уаттари про підтримку збройної інтервенції проти хунти[126].

17 серпня керівники військових відомств країн ЕКОВАС провели дводенну нараду в Аккрі з метою обговорення можливої військової інтервенції проти хунти. Блок заявив, що всі його активні країни-члени, за винятком Кабо-Верде, готові взяти участь в інтервенції[127]. Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок після переговорів із держсекретарем США Блінкеном, головою Комісії Африканського Союзу Муссою Факі Махаматом[en] та іншими сторонами, закликала ЄС запровадити санкції проти хунти[128]. Американський генерал-майор Дж. Маркус Гікс, колишній голова Командування спеціальних операцій в Африці, заявив, що США шукають способи зберегти свою військову присутність у Нігері незалежно від того, який уряд перебуває при владі, тому американський уряд утримується від того, щоб називати дії в Нігері переворотом. Гікс додав, що американські війська мають намір зберегти свої військові бази та бази безпілотників у Нігері, якщо хунта збереже свою владу[129]. Глави релігійних конфесій Того на зустрічі головних римо-католицьких єпископів Західної Африки висловили свою незгоду з військовою інтервенцією і закликали ЕКОВАС та хунту почати двосторонні дипломатичні переговори[130].

18 серпня голова ООН із прав людини Фолькер Тюрк[en] висловив незгоду з планами хунти щодо переслідування Базума, заявивши, що висунуті проти нього звинувачення не мають «правового підґрунтя»[131]. Повітряні сили США в Африці заявили про готовність евакуювати американські бази безпілотників у Нігері в разі загострення ситуації[132]. Після закінчення зустрічі в Аккрі комісар ЕКОВАС із політичних питань, миру й безпеки Абдель-Фатау Муса заявив, що блок визначив день для можливої військової інтервенції. Проте, організація заявила, що залишається відкритою для дипломатичних засобів врегулювання кризи[133]. Президент Нігерії Тінубу попередив про «серйозні наслідки», якщо стан здоров'я Базума в ув'язненні ще більше погіршиться[134]. У відповідь на побоювання щодо безпеки Базума, прем'єр-міністр хунти Зейн заявив, що «з ним нічого не трапиться», аргументуючи це тим, що «у нас у Нігері немає традиції насильства»[135].

19 серпня в Ніамей прибула делегація ЕКОВАС на чолі з Абдулсаламом Абубакаром, яка приєдналася до Леонардо Сантоса Сімао, спеціального представника ООН із Західної Африки та Сахелю; група зустрілася з Тчіані, а потім із Базумом[136]. Малі та Буркіна-Фасо направили в Нігер бойові літаки Super Tucano на знак солідарності з хунтою після військової наради ЕКОВАС в Аккрі[137]. У своєму виступі по національному телебаченню Сіані запропонував потенційну трирічну передачу влади та заявив, що хунта не ставить перед собою завдання «конфіскувати владу»[138]. Посолка США Кетлін А. Фіцґіббон[en] прибула до Нігеру, щоб очолити дипломатичну місію та активізувати зусилля для врегулювання кризи[139].

20 серпня відбулася чергова багатотисячна демонстрація в Ніамеї на підтримку хунти[140]. Папа Римський Франциск висловив надію на мирне вирішення кризи в Нігері[141]. ЕКОВАС відхилило запропонований хунтою трирічний план переходу до цивільного правління, заявивши, що погодиться тільки на передачу влади в найкоротший термін[142].

21—31 серпня[ред. | ред. код]

21 серпня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що виступає проти військової інтервенції в Нігер[143]. У Ніамей прибув конвой із Буркіна-Фасо, що складався приблизно з 300 вантажівок[144]. ЕКОВАС вкотре закликало хунту звільнити Базума без попередніх умов і відновити конституційний порядок без подальших зволікань. Крім того, організація заявила, що від результатів неофіційних переговорів, які ще тривають, залежатиме, чи спрямує ЕКОВАС у Нігер ще одну посередницьку місію[145]. Алжирське державне радіо повідомило, що Франція запросила використання повітряного простору Алжиру для проведення операції в Нігері; французький уряд спростував цю інформацію[146].

22 серпня Африканський Союз призупинив членство Нігеру в блоці, заявивши про розгляд плану дій ЕКОВАС, і закликав усі країни-члени та міжнародну спільноту не вживати жодних дій, спрямованих на легітимізацію хунти[147]. Єгипет заявив про підтримку дипломатичних зусиль із врегулювання кризи[148].

24 серпня президент Нігерії Тінубу схвалив проведення чергового раунду перемовин із хунтою. Він також заявив, що утримував ЕКОВАС та інші неназвані сили від інтервенції в Нігер, попередивши, що не може відкладати таке втручання надто довго[149][150]. Водночас Алжир також направив до Нігеру високопоставленого чиновника для переговорів[151]. Хунта офіційно уповноважила армії Буркіна-Фасо й Малі здійснити інтервенцію в країну «в разі агресії»[152]. Президент Франції Еммануель Макрон закликав хунту звільнити Базума, а також закликав до відновлення демократії в Нігері[153].

25 серпня хунта висунула вимогу до посла Франції покинути країну протягом 48 годин. Франція відхилила ультиматум, заявивши, що хунта не є легітимним урядом в Нігері[154].

26 серпня хунта привела збройні сили Нігеру в стан максимальної бойової готовності, очікуючи можливої інтервенції[155]. Водночас у Ніамеї відбувся черговий мітинг прихильників хунти, під час якого демонстранти погрожували штурмом французьких військових баз і посольства Франції, якщо посол Сільвен Ітте[en] не залишить країну впродовж 48 годин[156]. Під час зустрічі з американським представником Тінубу прийняв запрошення президента США Джо Байдена зустрітися в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН у вересні для обговорення кризи й можливої інтервенції[157].

27 серпня біля французької військової бази в Ніамеї пройшли акції протесту з вимогами виведення французьких військ і гаслами проти ЕКОВАС[158]. Демонстрації на підтримку хунти відбулися також у регіоні Мараді[159]. Голова делегації ЕКОВАС Абдулсаламі Абубакар заявив, що хунта виключає можливість повернення Базума на посаду президента[160].

28 серпня Макрон оголосив, що залишає Ітте послом у Нігері, попри ультиматум хунти, яку Макрон назвав «нелегітимною владою»[159].

29 серпня міністр закордонних справ Алжиру Ахмед Аттаф[en] оприлюднив пропозицію щодо врегулювання кризи в Нігері, закликавши до шестимісячного перехідного етапу, який дасть змогу країні відновити «конституційний та демократичний порядок», і передбачає напрацювання «політичних домовленостей із врахуванням думки всіх сторін у Нігері» та контроль за цим процесом із боку «цивільної влади на чолі з консенсусною фігурою»[161].

30 серпня кабінет міністрів Буркіна-Фасо дозволив уряду направити в Нігер військовий контингент[162].

31 серпня хунта наказала поліції виставити Ітте й позбавила його дипломатичного імунітету, а також віз для членів його сім'ї[163]. Після цього навколо посольства й резиденції Ітте було розміщено додаткові сили безпеки[164]. Хунта також тимчасово заборонила агентствам ООН і неурядовим організаціям працювати в районах, оголошених «зонами операцій», пояснюючи це безпековою ситуацією[165]. Тінубу запропонував хунті скоротити термін переходу до цивільного правління до дев'яти місяців, застерігши водночас, що санкції проти хунти з боку ЕКОВАС діятимуть доти, доки режим не внесе «позитивні корективи»[166].

Вересень 2023[ред. | ред. код]

1—10 вересня[ред. | ред. код]

1 вересня Рух М62 організував триденний сидячу демонстрацію біля будівлі французького військового гарнізону в Ніамеї, вимагаючи виведення військ[167]. За повідомленнями, демонстрація наступного дня стала найбільшою після перевороту, зібравши десятки тисяч учасників[168].

4 вересня хунта знову відкрила повітряний простір Нігеру для комерційних рейсів, але залишила в силі заборону на всі оперативні військові польоти, а також на ті, що потребують попереднього дозволу відповідних органів[169].

5 вересня ЄС звинуватив хунту в перешкоджанні візиту свого посла в посольство Франції[170].

7 вересня США почали виводити з Нігеру незначний персонал, а також переводити частину військ і техніки зі своєї бази в Ніамеї до Агадеса за узгодженням із нігерійськими військовими[171].

8 вересня хунта заарештувала бізнесмена Стефана Жюльєна, який представляв інтереси французьких експатріантів у посольстві в Ніамеї; його було відпущено 14 вересня[172].

11—20 вересня[ред. | ред. код]

12 вересня хунта денонсувала угоду про військове співробітництво, укладену урядом Базума з Беніном у 2022 році, пославшись на підтримку Беніном інтервенції ЕКОВАС та інших актів «агресії» проти Нігеру[173]. Хама Амаду[en], колишній прем'єр-міністр і політичний суперник Базума, повернувся в Нігер, провівши два роки у Франції[174].

13 вересня американські військові відновили регулярні операції в Нігері після місячної перерви, зумовленої переворотом[175].

14 вересня Франція заборонила всім культурним установам, які отримують субсидії від французького уряду, співпрацювати з артистами з Малі, Нігеру та Буркіна-Фасо. Під дію заборони потрапили такі установи, як французькі національні театри, а також драматичні та хореографічні центри. Віцепрезидент профспілки артистів і працівників культури Бруно Лобе розкритикував рішення уряду, назвавши його «справжньою катастрофою» для артистів та «іміджу Франції»[176]. Міністр культури Франції Рима Абдул Малак заявила, що цей крок було здійснено з «міркувань безпеки» після переворотів у цих країнах, і наголосила на тому, що рішення ухвалене з практичних міркувань, оскільки в умовах конфліктів, що тривають, візи до цих країн не видаються[177][178].

15 вересня хунта анулювала понад 990 дипломатичних паспортів, виданих чиновникам уряду Базума, а також іншим пов'язаним із ними громадянами та приблизно 50 іноземним громадянам[179]. Президент Макрон звинуватив хунту в блокуванні постачання продовольства у французьке посольство в Ніамеї та фактичному утриманні посла Ітте та його співробітників «у заручниках», додавши, що Ітте змушений жити на «військових пайках»[180].

16 вересня Нігер, Малі та Буркіна-Фасо підписали пакт про безпеку під назвою Альянс держав Сахеля, щоби підтримувати один одного в разі «повстання або зовнішньої агресії»[181][182].

18 вересня президент Базум через свого адвоката подав позов до Суду ЕКОВАС[en], оскарживши своє затримання хунтою і вимагаючи звільнення[183].

19 вересня, у промові під час 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку, президент Нігерії Тінубу заявив, що прагне відновити демократичний порядок у Нігері[184].

21—30 вересня[ред. | ред. код]

22 вересня хунта звинуватила генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша в перешкоджанні участі Нігеру в сесії Генеральної Асамблеї ООН після того, як питання про визнання міністра закордонних справ хунти Бакарі Яу Сангаре представником країни на цьому заході було відкладено на прохання Базума[185].

23 вересня хунта заборонила всі французькі комерційні та чартерні рейси, включно з рейсами компанії Air France, яка заявила, що «вже не літає над повітряним простором Нігеру»[186].

24 вересня президент Макрон оголосив про виведення французьких військ з Нігеру до кінця 2023 року, а також про відкликання посла Ітте та інших дипломатичних співробітників[187].

Жовтень 2023[ред. | ред. код]

1—10 жовтня[ред. | ред. код]

2 жовтня Міністерство закордонних справ Алжиру[en] оголосило, що хунта погодилася на переговорний процес за посередництва Алжиру і шестимісячний план для відновлення цивільного правління в Нігері[188].

9 жовтня Алжир призупинив свою посередницьку діяльність після безрезультатної зустрічі міністра закордонних справ Алжиру Аттафа з його колегою в Ніамеї та критики прем'єр-міністра хунти Зейна щодо Алжиру за «маніпулятивність» у відношенні посередництва[189].

11—20 жовтня[ред. | ред. код]

10 жовтня перша група французьких солдатів залишила Нігер у складі сухопутної колони у напрямку Чаду[190]. США офіційно визнали події в Нігері державним переворотом і відкликали близько 500 мільйонів $ економічної допомоги[191][192]. Хунта висунула вимогу до Луїзи Обен, голови дипломатичної місії ООН у Нігері, покинути країну протягом 72 годин, тоді як міністерство закордонних справ хунти звинуватило ООН у створенні «перешкод» для того, щоб не допустити країну до участі в Генеральній Асамблеї ООН раніше у вересні[193].

Після жовтня 2023[ред. | ред. код]

У грудні 2023 року представники бунтівників у Нігері розірвали військове партнерство країни з Європейським Союзом, також було відкликано дозвіл на розгортання місії ЄС у Нігері[194][195].

У безерні 2024-го Хунта Нігера розірвала військову угоду з США, яка дозволяла військовослужбовцям та цивільному персоналу Міністерства оборони США перебувати на території країни[196].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ Лише для військових літаків (з 4 вересня 2023 року), а також французьких комерційних та чартерних рейсів (з 23 вересня 2023 року).
  2. ↑ Лише дипломатична підтримка.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ Країни Західної Африки погодили дату можливого вторгнення у Нігер. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 грудня 2023.
  2. ↑ а б Niger's Bazoum 'held by guards' in apparent coup attempt. Al Jazeera (англ.). 26 липня 2023. Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  3. ↑ Aksar, Moussa; Balima, Boureima (28 липня 2023). Niger soldiers say President Bazoum's government has been removed. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  4. ↑ а б в Dean, Sarah; Kennedy, Niamh; Madawo, Larry (27 липня 2023). Niger soldiers claim power after president's own guards reportedly seize him. CNN International (англ.). Архів оригіналу за 28 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  5. ↑ Mednick, Sam (28 липня 2023). Niger's president vows democracy will prevail after mutinous soldiers detain him and declare a coup. AP News (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  6. ↑ Niger army general declares himself country's new leader. Gulf News (англ.). 29 липня 2023. Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  7. ↑ Olivier, Mathieu; Spiegel, Justine (27 липня 2023). Au Niger, l'armée affirme avoir renversé Mohamed Bazoum. Jeune Afrique (фр.). Архів оригіналу за 27 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  8. ↑ Pilling, David (27 липня 2023). Niger soldiers go on television to announce coup in west African nation. Financial Times (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  9. ↑ Minjibir, Usman; Macaulay, Cecilia (26 липня 2023). Niger coup attempt: President Mohamed Bazoum held. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  10. ↑ Niger army pledges allegiance to coup makers. Al Jazeera (англ.). 27 липня 2023. Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  11. ↑ а б Peter, Laurence (27 липня 2023). Niger soldiers declare coup on national TV. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 28 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  12. ↑ Niger army general declares himself country's new leader. France 24 (англ.). 26 липня 2023. Архів оригіналу за 1 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  13. ↑ Niger's army command declares support for coup launched by presidential guard. France 24 (англ.). 27 липня 2023. Архів оригіналу за 27 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  14. ↑ Niger general Tchiani named head of transitional government after coup. Al Jazeera (англ.). 28 липня 2023. Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  15. ↑ Niger's General Abdourahamane Tiani declares himself leader after coup. France 24 (англ.). 28 липня 2023. Архів оригіналу за 28 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  16. ↑ Moloney, Marita; Issoufou, Tchima Illa (29 липня 2023). Niger coup: EU suspends security cooperation and budgetary aid. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  17. ↑ Yansane, Aguibou (1977). The State of Economic Integration in North West Africa South of the Sahara: The Emergence of the Economic Community of West African States (ECOWAS). African Studies Review. 20 (2): 63—87. doi:10.2307/523653. ISSN 0002-0206. JSTOR 523653.
  18. ↑ Basic information. Економічне співтовариство країн Західної Африки (англ.). Архів оригіналу за 2 листопада 2022. Процитовано 8 серпня 2023.
  19. ↑ The 5 previous West African military interventions. Yahoo! News (англ.). 20 січня 2017. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 8 серпня 2023.
  20. ↑ Центр превентивної діяльності (3 березня 2023). Violent Extremism in the Sahel. Global Conflict Tracker (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  21. ↑ Niger and Boko Haram: Beyond Counter-insurgency. Міжнародна кризова група (англ.). 27 лютого 2017. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 8 серпня 2023.
  22. ↑ а б Leali, Giorgio (4 серпня 2023). Niger junta revokes military pacts with France. Politico (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  23. ↑ Terrorism: France's International Action. Міністерство Європи та закордонних справ (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  24. ↑ French army officially ends operations in Burkina Faso. France 24 (англ.). 20 лютого 2023. Архів оригіналу за 20 лютого 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  25. ↑ Guiffard, Jonathan (11 січня 2023). Anti-french Sentiment in West Africa — A Reflection of the Authoritarian Confrontation With the "Collective West". Institut Montaigne (англ.). Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  26. ↑ West African leaders meet over Niger coup, junta warns against intervention. Reuters (англ.). 30 липня 2023. Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  27. ↑ EU, France suspend cooperation and aid to Niger after coup. France 24 (англ.). 29 липня 2023. Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  28. ↑ Meilhan, Pierre; Goillandeau, Martin; Berlinger, Joshua (29 липня 2023). France and EU cut off financial support to Niger following military coup. CNN International (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  29. ↑ Thousands of pro-Russia protesters march through Niger capital in support of coup. The Telegraph (англ.). 30 липня 2023. Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  30. ↑ а б в Balima, Boureima; Onuah, Felix (31 липня 2023). West Africa threatens force on Niger coup leaders, French embassy attacked. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 1 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  31. ↑ Mednick, Sam (30 липня 2023). French embassy in Niger is attacked as protesters waving Russian flags march through capital. The Columbian (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  32. ↑ Niger's planned $51 million bond issuance cancelled due to sanctions. Reuters (англ.). 31 липня 2023. Архів оригіналу за 31 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  33. ↑ а б Miles de personas participan en Niamey en una marcha en apoyo al golpe de Estado. Infobae (ісп.). 30 липня 2023. Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  34. ↑ а б Miles de nigerinos salen a las calles de Niamey para defender a los golpistas entre gritos a favor de Rusia. La Nación (ісп.). 30 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  35. ↑ а б Mednick, Sam (30 липня 2023). French embassy in Niger is attacked as protesters waving Russian flags march through capital. AP News (англ.). Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  36. ↑ Niger coup: West African leaders suspend ties with junta. Deutsche Welle (англ.). 30 липня 2023. Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  37. ↑ Chothia, Farouk (31 липня 2023). Niger coup: Ousted President Mohamed Bazoum meets Chad's leader. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  38. ↑ Niger coup makers: Ousted gov't 'authorised French attack to free Bazoum'. Al Jazeera (англ.). 31 липня 2023. Архів оригіналу за 31 липня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  39. ↑ Niger Republic Junta Arrests Top Politicians, Ministers As US, Germany, Others Impose Sanctions. Sahara Reporters (англ.). 1 серпня 2023. Архів оригіналу за 1 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  40. ↑ Balima, Boureima; Mazou, Abdel-Kader (1 серпня 2023). Niger arrests politicians after coup, other juntas voice support. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 1 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  41. ↑ Niger reopens borders with five neighbours a week after coup. Al Jazeera (англ.). 2 серпня 2023. Архів оригіналу за 2 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  42. ↑ Chrisafis, Angelique; O'Carroll, Lisa; Beaumont, Peter (1 серпня 2023). France begins evacuating its citizens and other Europeans from Niger. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 1 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  43. ↑ Issoufou, Tchiani Illa; Gregory, James (2 серпня 2023). Niger power blackouts blamed on coup sanctions. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  44. ↑ Singh, Kanishka; Shalal, Andrea (2 серпня 2023). World Bank, 'alarmed' by events in Niger, pauses disbursements. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  45. ↑ Sunday, Ochogwu (2 серпня 2023). West African military chiefs meet in Abuja over Niger coup. Daily Post Nigeria (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  46. ↑ Descifrando la Guerra [@descifraguerra] (2 серпня 2023). El portavoz de la presidencia de Costa de Marfil ha emitido un comunicado condenando el golpe en Níger, apoyando las sanciones de la CEDEAO/ECOWAS y anunciando la participación de su país en la preparación de una intervención militar en Níger (Твіт) (ісп.). Процитовано 8 серпня 2023 — через Твіттер.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  47. ↑ Niger junta officials in Bamako. APAnews (англ.). 2 серпня 2023. Архів оригіналу за 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  48. ↑ Cooney, Christy (3 серпня 2023). Niger: US announces partial evacuation of embassy. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  49. ↑ Mednick, Sam (2 серпня 2023). Niger's military ruler warns against foreign meddling, urges population to defend the country. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  50. ↑ Italian plane with 87 evacuees from Niger arrives in Rome. Reuters (англ.). 2 серпня 2023. Архів оригіналу за 2 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  51. ↑ Ewokor, Chris; Mackintosh, Thomas (2 серпня 2023). Niger coup: Evacuated European nationals arrive in Paris and Rome. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  52. ↑ Beaumont, Peter (2 серпня 2023). Military intervention in Niger is 'last resort', says west African bloc. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  53. ↑ Okafor, Chiamaka (2 серпня 2023). Niger Coup: ECOWAS name Abdulsalami, Sultan of Sokoto as envoys to Niger. Premium Times (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  54. ↑ а б West African leaders make plan for military intervention in Niger. Al Jazeera (англ.). 4 серпня 2023. Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  55. ↑ Eboh, Camillius (3 серпня 2023). Niger junta says it will not back down despite 'inhumane' sanctions. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  56. ↑ а б West African Leaders to Meet on Niger After Junta Defies Deadline. Voice of America (англ.). 7 серпня 2023. Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  57. ↑ Pro-coup protests continue in Niger as Biden urges Bazoum release. Al Jazeera (англ.). 3 серпня 2023. Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  58. ↑ Tasamba, James (3 серпня 2023). Thousands of pro-coup supporters gather in Niamey to demand withdrawal of French troops from Niger. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  59. ↑ Churm, Philip Andrew (5 серпня 2023). Benin pledges support for ECOWAS over Niger. Africanews (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  60. ↑ Senegal says its troops will join any ECOWAS intervention in Niger. Africanews (англ.). 3 серпня 2023. Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  61. ↑ France completes Niger evacuations, asks junta to 'fully guarantee' embassy safety. Le Monde (англ.). 3 серпня 2023. Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  62. ↑ Winsor, Morgan; Crawford, Shannon K.; Castano, Aicha El Hammar; Ogao, Emma (3 серпня 2023). US orders partial departure of US embassy in Niger as political unrest escalates. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  63. ↑ Niger coup: UK reduces number of staff at embassy in face of unrest after military takeover. Sky News (англ.). 3 серпня 2023. Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  64. ↑ RFI and FRANCE 24 condemn the suspension of their broadcasts in Niger. France 24 (англ.). 3 серпня 2023. Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  65. ↑ Coup d'État au Niger: les putschistes dénoncent des accords militaires conclus avec la France. BFM TV (фр.). 4 серпня 2023. Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  66. ↑ Balima, Boureima; Mazou, Abdel-Kader; Felix, Bate (4 серпня 2023). Niger junta revokes military deals with France. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  67. ↑ France 'takes note' of junta's decision to revoke military cooperation deals. Reuters (англ.). 4 серпня 2023. Архів оригіналу за 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  68. ↑ Mednick, Sam (4 серпня 2023). Niger's president pleads for help as mutinous soldiers sever French military ties. PBS (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  69. ↑ Mohamed, Bazoum (3 серпня 2023). Opinion | President of Niger: My country is under attack and I've been taken hostage. The Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  70. ↑ Niger junta lifts curfew in place since coup. Al-Ahram (англ.). 4 серпня 2023. Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  71. ↑ Isilow, Hassan; Shuaibu, Ibrahim Garba (4 серпня 2023). Nigerian president requests Senate approval for military intervention in Niger. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  72. ↑ Hauser, Jennifer; Conte, Michael; Lau, Chris (4 серпня 2023). Niger's ousted president warns of 'devastating' coup impact, growing Russian influence. CNN (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  73. ↑ US pauses some foreign aid to Niger as it reiterates support for Bazoum. Al Jazeera (англ.). 5 серпня 2023. Архів оригіналу за 5 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  74. ↑ Chad will not intervene in Niger coup, defence minister says. Reuters (англ.). 4 серпня 2023. Архів оригіналу за 6 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  75. ↑ Mali: soldiers killed in a jihadist ambush near Niger. Africanews (англ.). 4 серпня 2023. Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  76. ↑ Niger's military rulers ask for help from Russian group Wagner. Al Jazeera (англ.). 5 серпня 2023. Архів оригіналу за 5 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  77. ↑ France supports ECOWAS intervention in Niger, foreign minister says. France 24 (англ.). 5 серпня 2023. Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  78. ↑ Shuaibu, Ibrahim Garba (6 серпня 2023). Nigerian Senate rejects president's demand to send troops to Niger. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  79. ↑ Niger coup: Divisions as ECOWAS military threat fails to play out. Al Jazeera (англ.). 6 серпня 2023. Архів оригіналу за 6 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  80. ↑ Thousands in Niger rally in support of coup leaders. Al Jazeera (англ.). 6 серпня 2023. Архів оригіналу за 6 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  81. ↑ Algeria opposes military intervention in Niger, Ennahar TV reports. Reuters (англ.). 6 серпня 2023. Архів оригіналу за 6 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  82. ↑ Patta, Debora (7 серпня 2023). Coup leaders close Niger airspace as deadline passes to reinstate leader. CBS News (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  83. ↑ Saley, Omar; Goillandeau, Martin; Berlinger, Joshua (7 серпня 2023). Niger military deploys reinforcements to capital after ignoring deadline to cede power. CNN (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  84. ↑ Mali, Burkina to send delegation to coup-hit Niger. Africanews (англ.). 7 серпня 2023. Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  85. ↑ Sunday, Ochogwu (7 серпня 2023). Coup: Biafra will back you if Nigerian military intervenes — Simon Ekpa assures Niger, Mali. Daily Post Nigeria (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  86. ↑ Italy calls on West African states (ECOWAS) to extend Niger ultimatum. Reuters (англ.). 7 серпня 2023. Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  87. ↑ Armstrong, Kathryn; Orjinmo, Nduka (7 серпня 2023). Niger coup: US envoy holds 'difficult' talks with junta. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  88. ↑ Mednick, Sam; Knickmeyer, Ellen (8 серпня 2023). Niger coup leaders refuse to let senior US diplomat meet with nation's president. AP News (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  89. ↑ Niger junta appoints new prime minister. Africanews (нім.). 8 серпня 2023. Архів оригіналу за 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  90. ↑ Balima, Boureima; Mazou, Abdel-Kader (8 серпня 2023). Niger faces more sanctions as junta rebuffs latest diplomatic mission. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  91. ↑ Schwartz, Felicia; Adeoye, Aanu (8 серпня 2023). Blinken backs West African efforts to restore Niger's constitutional order. Financial Times (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  92. ↑ Tasamba, James (9 серпня 2023). Mali, Burkina Faso call on UN, African Union to prevent military action in Niger. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
  93. ↑ Blinken reiterates calls for release of Niger President Bazoum. Reuters (англ.). 9 серпня 2023. Архів оригіналу за 9 серпня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
  94. ↑ Former Niger rebel launches anti-coup movement as impasse continues. Al Jazeera (англ.). 9 серпня 2023. Архів оригіналу за 9 серпня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
  95. ↑ Mednick, Sam (9 серпня 2023). Niger's ousted president is said to be running low on food under house arrest, 2 weeks after coup. AP News (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
  96. ↑ Niger junta meets Nigeria envoys ahead of summit with regional leaders. Al Jazeera (англ.). 9 серпня 2023. Архів оригіналу за 10 серпня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
  97. ↑ Mazou, Abdel-Kader; Onuah, Felix (9 серпня 2023). Niger junta meets Nigeria envoys ahead of summit with regional leaders. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
  98. ↑ Niger: Former Nigerian emir of Kano meets the putschists. Africanews (англ.). 10 серпня 2023. Архів оригіналу за 10 серпня 2023. Процитовано 11 серпня 2023.
  99. ↑ Melly, Paul (9 серпня 2023). Niger's coup leader General Tchiani: The ex-UN peacekeeper who seized power. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2023. Процитовано 11 серпня 2023.
  100. ↑ Niger military names 21-person cabinet ahead of key West African summit. Al Jazeera (англ.). 10 серпня 2023. Архів оригіналу за 10 серпня 2023. Процитовано 11 серпня 2023.
  101. ↑ Mednick, Sam; Asadu, Chinedu (10 серпня 2023). Western officials: Niger junta warned they'd kill deposed president after any military intervention. AP News (англ.). Архів оригіналу за 10 серпня 2023. Процитовано 11 серпня 2023.
  102. ↑ ECOWAS leaders say all options open in Niger, including 'use of force'. Al Jazeera (англ.). 10 серпня 2023. Архів оригіналу за 10 серпня 2023. Процитовано 11 серпня 2023.
  103. ↑ Liakos, Chris; Tanno, Sophie; Goillandeau, Martin; Madowo, Larry (11 серпня 2023). ECOWAS orders 'immediate activation' of standby force in Niger. CNN International (англ.). Архів оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 11 серпня 2023.
  104. ↑ Turan, Iclal (11 серпня 2023). US backs ECOWAS's efforts on Niger: Blinken. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
  105. ↑ Salih, Zeinab Mohammed (11 серпня 2023). Niger's captive leader losing weight in inhumane conditions, daughter says. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
  106. ↑ Tasamba, James; Kola, Olanrewaju (11 серпня 2023). Thousands protest in support of coup leader near French military base in Niger. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
  107. ↑ Thousands of Niger coup supporters protest near French military base. France 24 (англ.). 11 серпня 2023. Архів оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 14 серпня 2023.
  108. ↑ Agence France-Presse (11 серпня 2023). Burkina Faso Junta Suspends Radio Station Over Niger Criticism. Voice of America (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 14 серпня 2023.
  109. ↑ Bir, Burak (12 серпня 2023). UK expresses support for ECOWAS' efforts to resolve crisis in Niger. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  110. ↑ Agence France-Presse (12 серпня 2023). Niger coup: West African countries suspend key military meeting on 'standby' force. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 14 серпня 2023.
  111. ↑ Knickmeyer, Ellen; Brown, Tracy (12 серпня 2023). Allies of Niger president overthrown by military are appealing to the US and others: Save his life. AP News (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 14 серпня 2023.
  112. ↑ Niger coup leader agrees to hold direct talks with ECOWAS: Nigerian scholar. Al Jazeera (англ.). 13 серпня 2023. Архів оригіналу за 13 серпня 2023. Процитовано 14 серпня 2023.
  113. ↑ Mednick, Sam (12 серпня 2023). An activist tied to Niger's junta says its leaders won't hold talks until the region recognizes them. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 14 серпня 2023.
  114. ↑ Agence France-Presse (12 серпня 2023). Nigeria Religious Chiefs In Niger To Meet Military Leaders. Barron's (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 14 серпня 2023.
  115. ↑ Onuah, Felix (13 серпня 2023). West Africa in another bid to engage with Niger coup leaders. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 14 серпня 2023.
  116. ↑ Burke, Jason; Garé, Amadou (12 вересня 2023). Defiant leaders of Niger coup confident of holding on to power. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 12 вересня 2023. Процитовано 14 серпня 2023.
  117. ↑ Samb, Sali; Onuah, Felix (13 серпня 2023). Nigerian delegation says Niger junta is open to diplomacy. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2023. Процитовано 14 серпня 2023.
  118. ↑ Umaro, Djau; Alam, Hande Atay; Chen, Heather (14 серпня 2023). Niger junta says 'high treason' evidence gathered to prosecute ousted president Bazoum. CNN (англ.). Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 14 серпня 2023.
  119. ↑ Agence France-Presse (14 серпня 2023). African Union hosts Niger talks as regime sends mixed signals. France 24 (англ.). Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 16 серпня 2023.
  120. ↑ Niger: Junta says will charge deposed leader with treason. Deutsche Welle (англ.). 14 серпня 2023. Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 16 серпня 2023.
  121. ↑ Live: Chadian president welcomes Niger's junta-appointed prime minister. France 24 (англ.). 15 серпня 2023. Архів оригіналу за 15 серпня 2023. Процитовано 16 серпня 2023.
  122. ↑ Onuah, Felix (16 серпня 2023). Niger junta says open to talks as Putin, US stress peace. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  123. ↑ Beaumont, Peter (16 серпня 2023). Niger coup backers call for mass mobilisation amid military threat from regional bloc. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 16 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  124. ↑ Mednick, Sam (16 вересня 2023). First major jihadi attack since coup kills 17 and wounds dozens in Niger, fueling Western fears. AP News (англ.). Архів оригіналу за 16 вересня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  125. ↑ Niger coup is setback for Sahel development — German minister. Reuters (англ.). 15 серпня 2023. Архів оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  126. ↑ Agence France-Presse (15 серпня 2023). Niger generals recall envoy from Abidjan after remarks by president Ouattara. Africanews (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  127. ↑ Most of West Africa ready to join standby force in Niger: ECOWAS. Al Jazeera (англ.). 17 серпня 2023. Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  128. ↑ Germany backs EU sanctions against Niger military junta — foreign ministry. Reuters (англ.). 17 серпня 2023. Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  129. ↑ Bertrand, Natasha; Liebermann, Oren (17 серпня 2023). Biden administration searching for ways to keep US forces in Niger to continue anti-terror operations despite overthrowing of government. CNN (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  130. ↑ West Africa's Church leaders voice opposition to military intervention in Niger. Vatican News (англ.). 17 серпня 2023. Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  131. ↑ UN rights chief says Niger president treason case has 'no legal basis'. Reuters (англ.). 18 серпня 2023. Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  132. ↑ Knickmeyer, Ellen (19 серпня 2023). US readying plans to evacuate drone bases if necessary under Niger's new junta, commander says. AP News (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  133. ↑ Adombila, Maxwell Akalaare (18 серпня 2023). West African bloc says 'D-Day' set for possible Niger intervention. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  134. ↑ ECOWAS force ready to intervene in Niger 'anytime the order is given'. France 24 (англ.). 18 серпня 2023. Архів оригіналу за 19 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  135. ↑ Peltier, Elian (18 серпня 2023). Junta Official in Niger Claims Captive President Will Not Be Harmed. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  136. ↑ Niger coup: ECOWAS delegation meets deposed president, junta leader. Al Jazeera (англ.). 19 серпня 2023. Архів оригіналу за 19 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  137. ↑ Arslan, Fatma Esma (19 серпня 2023). Mali, Burkina Faso send warplanes to Niger in response to potential military intervention. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  138. ↑ Niger junta proposes 3-year transition amid ECOWAS visit. Deutsche Welle (англ.). 19 серпня 2023. Архів оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  139. ↑ Hansler, Jennifer (19 серпня 2023). US Ambassador Kathleen FitzGibbon arrives in Niger. CNN (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  140. ↑ Agence France-Presse (20 серпня 2023). Pro-coup Rally In Niger After Leader Warns Against Foreign Intervention. Barron's (англ.). Архів оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  141. ↑ Associated Press (20 серпня 2023). Pope Francis calls for peaceful end to the Niger crisis. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  142. ↑ Obiezu, Timothy (22 серпня 2023). Regional Bloc Says Niger Junta's 3-year Transition Plan Unacceptable. Voice of America (англ.). Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  143. ↑ Soylu, Ragip (21 серпня 2023). Niger coup: Turkey's Erdogan opposes Ecowas military intervention. Middle East Eye (англ.). Архів оригіналу за 21 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  144. ↑ Agence France-Presse (21 серпня 2023). Hundreds Of Burkina Faso Supply Trucks Arrive In Niger's Capital. Barron's (англ.). Архів оригіналу за 21 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  145. ↑ West Africa's ECOWAS rejects Niger junta's proposed three-year delay for elections. Reuters (англ.). 22 серпня 2023. Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  146. ↑ France denies report it asked Algeria to use airspace for a Niger operation. Reuters (англ.). 22 серпня 2023. Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  147. ↑ African Union suspends Niger with immediate effect over July 26 coup. Al Jazeera (англ.). 22 серпня 2023. Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  148. ↑ Egypt stresses importance of dialogue to end crisis in Niger. Egyptian Gazette (англ.). 22 серпня 2023. Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  149. ↑ Coup: Tinubu directs Ulamas to return to Niger for more dialogue with junta. Peoples Gazette (англ.). 24 серпня 2023. Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  150. ↑ Okafor, Chiamaka (24 серпня 2023). Niger Coup: I'm holding back ECOWAS, others from military invasion — Tinubu. Premium Times (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  151. ↑ Agence France-Presse (24 серпня 2023). Algeria Sends Envoy To Niger For Talks On Coup Crisis. Barron's (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  152. ↑ Niger junta authorises Burkina Faso, Mali to intervene militarily 'in the event of aggression'. France 24 (англ.). 25 серпня 2023. Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  153. ↑ Erturk, Nur Asena (24 серпня 2023). France's operations ensured survival of African countries, says Macron. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  154. ↑ Balima, Boureima; Aksar, Moussa (26 серпня 2023). Niger junta expels French ambassador. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  155. ↑ Niger puts military on 'maximum alert' over ECOWAS attack fears. Al Jazeera (англ.). 26 серпня 2023. Архів оригіналу за 26 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  156. ↑ Tasamba, James (26 серпня 2023). Protesters threaten to storm French military base, embassy in Niger. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  157. ↑ Nigeria's Tinubu to meet US president at U.N. General Assembly. Reuters (англ.). 26 серпня 2023. Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  158. ↑ Kyeyune, Hamza (27 серпня 2023). Protesters gather near French military base in Niger. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  159. ↑ а б Ataman, Joseph; Princewill, Nimi (29 вересня 2023). French ambassador in Niger stays put, defies junta's deadline to quit the country. CNN (англ.). Архів оригіналу за 29 вересня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  160. ↑ Nigerien military leaders ruled out Bazoum's return to power — Abdulsalami. Enews Nigeria (англ.). 27 серпня 2023. Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  161. ↑ Algeria's FM proposes six-month plan for Niger's transition to democracy. France 24 (англ.). 29 серпня 2023. Архів оригіналу за 29 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  162. ↑ Tasamba, James (31 серпня 2023). Burkina Faso endorses troop deployment to Niger. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  163. ↑ Mednick, Sam (31 серпня 2023). Niger's military regime orders police to expel French ambassador and revokes his diplomatic immunity. AP News (англ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  164. ↑ Niger's military government slams Macron for backing President Bazoum. Al Jazeera (англ.). 1 вересня 2023. Архів оригіналу за 2 вересня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  165. ↑ Agence France-Presse (1 вересня 2023). Niger bans UN agencies, NGOs from operating in military 'operation zones'. Al Arabiya (англ.). Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  166. ↑ Agence France-Presse (1 вересня 2023). Nigeria president suggests nine-month transition for Niger junta. France 24 (англ.). Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  167. ↑ Niger's military government slams Macron for backing President Bazoum. Al Jazeera (англ.). 1 вересня 2023. Архів оригіналу за 2 вересня 2023. Процитовано 5 вересня 2023.
  168. ↑ Balima, Boureima (2 вересня 2023). Huge protests in Niger call for French forces to leave after coup. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 5 вересня 2023.
  169. ↑ Niger junta re-opens airspace to commercial flights, says national media. France 24 (англ.). 4 вересня 2023. Архів оригіналу за 5 вересня 2023. Процитовано 5 вересня 2023.
  170. ↑ Erturk, Nur Asena (7 вересня 2023). EU denounces obstacles to freedom of movement of envoy in Niger. Anadolu Ajansı (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
  171. ↑ Liebermann, Oren (7 вересня 2023). US repositioning troops and military equipment within Niger as non-essential personnel leave, official says. CNN (англ.). Архів оригіналу за 7 вересня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
  172. ↑ Le Monde; Agence France-Presse (14 вересня 2023). French citizen detained in Niger has been freed. Le Monde (англ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
  173. ↑ Africanews; Agence France-Presse (13 вересня 2023). Niger denounces military cooperation agreement with Benin. Africanews (англ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
  174. ↑ Africanews; Agence France-Presse (13 вересня 2023). Niger: return to Niamey of Hama Amadou, fierce opponent of Bazoum. Africanews (англ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
  175. ↑ US military resumes drone, crewed aircraft operations in post-coup Niger. Al Jazeera (англ.). 14 вересня 2023. Архів оригіналу за 14 вересня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
  176. ↑ Gayot, Joëlle (14 вересня 2023). France bans cultural venues from collaborating with artists from Mali, Niger and Burkina Faso. Le Monde (англ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
  177. ↑ French minister denies boycotting African artists amid visa confusion. Radio France Internationale (англ.). 15 вересня 2023. Архів оригіналу за 16 вересня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
  178. ↑ Africanews; Agence France-Presse (15 вересня 2023). Suspension of visas for Niger, Mali and Burkina Faso: "We never boycott artists" — French minister. Africanews (англ.). Архів оригіналу за 17 вересня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
  179. ↑ Agence France-Presse (15 вересня 2023). Niger Cancels 1,000 Diplomatic Passports From Ousted Regime. Barron's (англ.). Архів оригіналу за 17 вересня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
  180. ↑ Agence France-Presse (15 вересня 2023). Macron Says Ambassador To Niger 'Literally Held Hostage'. Barron's (англ.). Архів оригіналу за 17 вересня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
  181. ↑ Mali, Niger and Burkina Faso sign Sahel security pact. Reuters (англ.). 16 вересня 2023. Архів оригіналу за 17 вересня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
  182. ↑ Хунта Нігера уклала військовий союз із двома країнами Африки. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 грудня 2023.
  183. ↑ Niger's ousted Bazoum appeals to West Africa bloc court to free him. Al Jazeera (англ.). 21 вересня 2023. Архів оригіналу за 21 вересня 2023. Процитовано 26 вересня 2023.
  184. ↑ Nigeria's Tinubu tells UN he seeks to restore democratic order in Niger. Reuters (англ.). 20 вересня 2023. Архів оригіналу за 27 вересня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  185. ↑ Niger junta accuses UN chief of 'obstructing' their participation in General Assembly. France 24 (англ.). 23 вересня 2023. Архів оригіналу за 23 вересня 2023. Процитовано 26 вересня 2023.
  186. ↑ Niger bans French aircraft from its airspace. France 24 (англ.). 24 вересня 2023. Архів оригіналу за 24 вересня 2023. Процитовано 26 вересня 2023.
  187. ↑ Abboud, Leila; Adeoye, Aanu (24 вересня 2023). France to withdraw troops from Niger by end of year. Financial Times (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2023. Процитовано 26 вересня 2023.
  188. ↑ Algeria says Niger coup leaders accept mediation, six-month transition plan. France 24 (англ.). 2 жовтня 2023. Архів оригіналу за 2 жовтня 2023. Процитовано 5 жовтня 2023.
  189. ↑ Algeria "postpones" its mediation in Niger. Africanews (англ.). 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  190. ↑ French troops begin withdrawal from Niger. Reuters (англ.). 11 жовтня 2023. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  191. ↑ Schmitt, Eric (10 жовтня 2023). U.S. Declares the Military Takeover in Niger a Coup. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  192. ↑ US cuts Niger aid by more than $500 million as France starts troop pullout. France 24 (англ.). 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  193. ↑ Niger military rulers order UN official out within 72 hours. Africanews (англ.). 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  194. ↑ Niger revokes military accord with European Union - ministry. Reuters (англ.). 4 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
  195. ↑ Хунта Нігера скасувала військову угоду з Європейським Союзом. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 грудня 2023.
  196. ↑ Хунта Нігера розірвала військову угоду з США. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 березня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нігерська_криза&oldid=42186004