Населення Нігеру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Населення Нігеру M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 18,045 млн осіб
Густота 15,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,56 ‰
Природний рух
Природний приріст 3,25 %
Народжуваність 45,45 ‰
Смертність 12,42 ‰
Смертність немовлят 84,59 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 49,57 %
 • 15–64 років 47,79 %
 • старіші за 65 років 2,64 %
Середня тривалість життя 55,13 року
 • чоловіків 53,9 року
 • жінок 56,39 року
Статева структура
загалом 1,01 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,02 чол./жін.
15–64 років 1,08 чол./жін.
після 65 років 1,04 чол./жін.

Населення Нігеру. Чисельність населення країни 2015 року становила 18,045 млн осіб (62-ге місце у світі)[1]. Чисельність нігерців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 45,45 ‰ (1-ше місце у світі), смертність — 12,42 ‰ (23-тє місце у світі), природний приріст — 3,25 % (4-те місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність у Нігері, станом на 2015 рік, дорівнює 45,45 ‰ (1-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 6,76 дитини на одну жінку (1-ше місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 13,9 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 18,1 року, медіанний вік для жінок — 20-24 року (оцінка на 2012 рік)[1].

Смертність в Нігері 2015 року становила 12,42 ‰ (23-тє місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 3,25 % (4-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Нігеру, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Нігеру становить 15,3 року (229-те місце у світі): для чоловіків — 15,2, для жінок — 15,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 55,13 року (209-те місце у світі), для чоловіків — 53,9 року, для жінок — 56,39 року[1].

Вікова структура населення Нігеру, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 49,57 % (4 512 526 чоловіків, 4 431 944 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 18,61 % (1 658 537 чоловіків, 1 699 924 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 25,92 % (2 336 655 чоловіків, 2 341 599 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,26 % (305 363 чоловіка, 283 647 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,64 % (242 025 чоловіків, 233 509 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 23,1 року, жінки — 15,7 року, загалом — 19,4 року (дані за 2006 рік)[2].

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 15,7 особи/км² (211-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Нігеру

Нігер низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 18,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 5,14 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Ніамей (столиця) — 1,09 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,56 ‰ (138-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред.ред. код]

Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 68,3 тис. біженців з Нігерії, 60,79 тис. з Малі[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 137,3 тис. внутрішньо переміщених осіб через конфлікт з туарегами, Нігерським рухом за правосуддя, угрупованням Боко-Харам на півдні[1].

Нігер є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2006 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
хауса
  
53.1%
сонгаї
  
21.2%
туареги
  
11%
фульбе
  
6.5%
канурі
  
5.9%
ґурма
  
0.8%
араби
  
0.4%
тубу
  
0.4%
інші
  
0.9%
Докладніше: Народи Нігеру

Головні етноси країни: хауса — 53,1 %, сонгаї (зарма) — 21,2 %, туареги — 11 %, фульбе — 6,5 %, канурі — 5,9 %, ґурма — 0,8 %, араби — 0,4 %, тубу — 0,4 %, інші — 0,9 % населення (оціночні дані за 2006 рік)[1].

Українська діаспора[ред.ред. код]

Докладніше: Українці Нігеру

Мови[ред.ред. код]

Мови Нігеру (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
французька
  
%
хауса
  
%
джерма
  
%
Докладніше: Мови Нігеру

Офіційна мова[4]: французька. Інші поширені мови: хауса, джерма.

Релігії[ред.ред. код]

Релігії в Нігері (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
80%
християни
  
20%
Докладніше: Релігія в Нігері

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 80 %, місцеві вірування і християнство — 20 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта в Нігері

Рівень письменності 2015 року становив 19,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 27,3 % — серед чоловіків, 11 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 6,8 % ВВП країни, станом на 2014 рік (101-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 5 років, для хлопців — до 6 років, для дівчат — до 5 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна[ред.ред. код]

Вища[ред.ред. код]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,02 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,8 % ВВП країни (74-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 84,59 ‰ (7-ме місце у світі); хлопчиків — 89,12 ‰, дівчаток — 79,92 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 553 випадків на 100 тис. народжень (14-те місце у світі)[1].

Нігер входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред.ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 51,8 тис. хворих на СНІД (60-те місце в світі), це 0,49 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (68-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 3,4 тис. осіб (42-ге місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 3,7 % (180-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 37,9 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред.ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 48,6 % в сільській місцевості; загалом 58,2 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 37,9 %, в сільській місцевості — 4,6 %, загалом по країні — 10,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,98 км³ на рік, або 70,53 тонни на одного мешканця на рік: з яких 30 % припадає на побутові, 3 % — на промислові, 67 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення[ред.ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 113 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 107,5 %; частка осіб похилого віку — 5,5 %, або 18,2 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 1993 року перебувало 63 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,7 %, верхній дециль — 28,5 % (станом на 2007 рік)[1].

Станом на 2014 рік, в країні 15,2 млн осіб не має доступу до електромереж; 15 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 62 %, у сільській місцевості — 4 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 401 тис. унікальних інтернет-користувачів (145-те місце у світі), що становило 2,2 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 6,3 млн осіб (69-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 90 %; промисловість і будівництво — 6 %; сфера послуг — 4 % (1995)[1]. 1,557 млн дітей у віці від 5 до 14 років (43 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 5,1 % працездатного населення, 2013 року — 5,1 % (53-тє місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 2,3 %, серед юнаків — 4,4 %, серед дівчат — 0,8 %[1].

Кримінал[ред.ред. код]

Торгівля людьми[ред.ред. код]

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Нігеру докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Населення Нігеру[7]
Рік Населення Зміна
1960 3 240 000
1970 4 210 000 +29.9%
1980 5 578 000 +32.5%
1990 7 754 000 +39.0%
2000 10 492 000 +35.3%
2010 15 203 000 +44.9%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред.ред. код]

Дані переписів населення Нігеру
Рік Населення Зміна
1977 5 102 990
1988 7 251 626 +42.1%
2001 11 060 291 +52.5%
2012 17 129 076 +54.9%

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Niger : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 20 May. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. (фр.) Annuaire Statistique — Démographie. — Institut National de la Statistique — Niger

Література[ред.ред. код]

Українською[ред.ред. код]

Російською[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]