Географія Нігеру
Географія Нігеру  | |
|---|---|
 Географічне положення Нігеру | |
| Географічне положення | |
| Континент | Африка |
| Регіон | Західна Африка |
| Координати | 16°00′ пн. ш. 8°00′ сх. д. / 16.000° пн. ш. 8.000° сх. д. |
| Територія | |
| Площа | 1,267 млн км² (22-ге) |
| • суходіл | 99.8 % |
| • води | 0.02 % |
| Морське узбережжя | 0 км |
| Державний кордон | 5834 км |
| Рельєф | |
| Тип | височинний |
| Найвища точка | гора Ідукаль-Тангес (2022 м) |
| Найнижча точка | Нігер (200 м) |
| Клімат | |
| Тип |
тропічний, субекваторіальний |
| Внутрішні води | |
| Найдовша річка | Нігер ( км) |
| Найбільше озеро | Чад ( км²) |
| Інше | |
| Природні ресурси | уранові руди, кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, фосфати, золото, гіпс, кам'яна сіль, вуглеводні |
| Стихійні лиха | посухи |
| Екологічні проблеми | перевипасання, спустелювання, браконьєрство |
Нігер — західноафриканська країна, що знаходиться у центральній частині континенту[1][2] 
. Загальна площа країни 1 267 000 км² (22-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 266 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 300 км²[3]. Площа країни майже вдвічі більша за площу України.
Назва[ред. | ред. код]
Офіційна назва — Республіка Нігер, Нігер (фр. Republique du Niger, Niger; гауса Nijar). Назва країни походить від гідроніму Нігер, великої річки що тече територією країни і на античних картах Птолемея була підписана як «Н-Гер». Ця форма близька до сучасної туарезької назви річки — Анеггер[4]. Проте правильність вихідної форми, її значення і метаморфози, що відбувалися з нею остаточно не встановлені[4]. Назву часто помилково пов'язують зі словом лат. niger — чорний, посилаючись на темну шкіру жителів регіону[5][6].
Історія дослідження території[ред. | ред. код]
Географічне положення[ред. | ред. код]
Нігер — західноафриканська країна, що межує з сімома іншими країнами: на півночі — з Алжиром (спільний кордон — 951 км) і Лівією (342 км), на сході — з Чадом (1196 км), на півдні — з Нігерією (1608 км), на півдненному сході — з Беніном (277 км) і Буркіна-Фасо (622 км), на сході — з Малі (838 км). Загальна довжина державного кордону — 5834 км[3]. Країна не має виходу до вод Світового океану[1].
Крайні пункти[ред. | ред. код]
Час[ред. | ред. код]
Час у Нігері: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом)[7].
Геологія[ред. | ред. код]
Трог Бенуе, частина Центральноафриканської рифтової системи
Корисні копалини[ред. | ред. код]
Надра Нігеру багаті на ряд корисних копалин: уранові руди, кам'яне вугілля, залізну руду, олово, фосфати, золото, молібден, гіпс, кам'яну сіль, нафту[8].
Сейсмічність[ред. | ред. код]
Вулканізм[ред. | ред. код]
Рельєф[ред. | ред. код]
Середні висоти — 474 м; найнижча точка — уріз вод річки Нігер (200 м); найвища точка — гора Ідукаль-Тангес (2022 м).
Рельєф Нігеру
Гіпсометрична карта Нігеру
Рельєф Нігеру
Супутниковий знімок поверхні країни
Ескарп Кавар обумовлює утворення оаз в пустелі Тенере
Піщаний ерг Білма на сході країни
Більша частина території Нігеру розташована в пустелі Сахара, східну частину країни займає піщана пустеля Тенере. У рельєфі виділяється плато висотою 200—500 м і останцеві масиви з висотами до 1900 м в центрі країни — плоскогір'я Аїр. Масив Аїр, що складений древніми кристалічними породами, прорваними вулканічними інтрузіями, поділяє країну на західну і східну частини. Його круті обривисті схили різко виділяються на фоні навколишнього плато. Аїр має загальний нахил на захід, де висоти досягають всього 700—800 м. Тут багато глибоких долин з сухими руслами річок (місцева назва «кору»), що епізодично наповнюються водою під час дощів. У центральній частині масиву середні висоти досягають 1300—1700 м. Тут розташовані найвищі точки країни — гори Тамгак (1988 м) і Ідукальн-Тагес (2022 м). На півночі Нігеру знаходяться плато Мангені і Джадо, розчленовані глибокими каньйонами. Середні висоти плато 800—900 м (найвища точка 1054 м на плато Мангені). У південних районах країни переважають вирівнені плато, складені пісковиками, пісками і суглинками з окремими виходами кристалічних порід. Середні висоти 200—500 м. Монотонність рельєфу порушують сильно розчленоване плато Адар-Дучі на південний-схід від Тахуа і живописні гранітні горби в околицях Зіндера.
Клімат[ред. | ред. код]
Північ Нігеру лежить у тропічному кліматичному поясі, південь — у субекваторіальному[9]. На півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри[10]. На півдні влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження нестійке, влітку чітко простежується сухий сезон, часті посухи[10].
Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Нігеру (за Кеппеном)
Нігер є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].
Внутрішні води[ред. | ред. код]
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 33,65 км³[3].
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1 тис. км² зрошуваних земель[3].
Басейн безстічної області озера Чад
Басейн річки Нігер
Нігер поблизу Колікоро
Нігер з супутника
Річки[ред. | ред. код]
Річки країни належать басейну Нігеру, що несе свої води до Гвінейської затоки Атлантичного океану. Більша частина території країни відноситься до безстічних областей пустелі Сахара. Найбільша річка — Нігер. Вона отримує живлення за рахунок злив, дощів, що випадають у її верхів'ях. Долина Нігера — найважливіший сільськогосподарський район країни, в якому води річки широко використовуються для зрошування.
Озера[ред. | ред. код]
Нігеру належить частина акваторії озера Чад, яке часто міняє контури берегів і рівень води. Глибини коливаються від 1 до 4 м в залежності від кількості опадів і об'єму річкового стоку. Озеро багате рибою, але його береги, сильно зарослі травами і чагарником, грузькі й важкодоступні.
Озеро Чад з космосу, 1968 рік
Поселення на озері Дебо
Водойма в оазі Тіміа, плато Аїр
Болота[ред. | ред. код]
Ґрунтові води[ред. | ред. код]
Ґрунти[ред. | ред. код]
Родючі ґрунти півдня країни
Рослинність[ред. | ред. код]
У зоні пустель знаходиться 3/4 території Нігера і лише 1/4 — в зоні саван. На півночі, в пустелі Тенере і на плато Аїр, Джадо і інш. лише після дощів з'являється яскравий килим трав'янистих рослин, який тримається декілька тижнів, а потім засихає. У оазах ростуть пальми.
Земельні ресурси Нігеру (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 35,1 %,
- орні землі — 12,3 %,
- багаторічні насадження — 0,1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 22,7 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 1 %;
- інше — 63,9 %[3].
Рослинність оази Білма
Рослинність оази Тіміа
Тваринний світ[ред. | ред. код]
У зоогеографічному відношенні більша північна частина території країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області, південні області в долині Нігеру — до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[10].
Африканські слони купаються
Західноафриканські жирафи
Фіолетовий турако
Охорона природи[ред. | ред. код]
Нігер є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН з боротьби з спустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[12][3].
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права[3].
Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сезонні посухи[3].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- перевипасання;
- ерозію ґрунтів;
- знеліснення;
- спустелювання;
- через браконьєрство і руйнування природних біотопів популяція великих африканських звірів (слон, жираф, бегемот, лев) під загрозою знищення.
Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]
У фізико-географічному відношенні територію Нігеру можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Атлас світу, 2005
- ↑ Нігер // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б в г д е ж и Niger, Geography. Factbook
- ↑ а б Поспелов Е. М., 2001
- ↑ ГЭС : Географические названия, 1989
- ↑ Котляков В. М., 2006
- ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 29 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- ↑ Нігер // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014
- ↑ а б в ФГАМ, 1964
- ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- ↑ (англ.) Niger — Ramsar Sites Information Service.
Література[ред. | ред. код]
Українською[ред. | ред. код]
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Нігер // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Англійською[ред. | ред. код]
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
- (англ.) Herrmann L., Stahr K. and Vennemann K. Atlas of Natural and Agronomic Resources of Niger and Benin. — Deutsche Forschungsgemeinschaft, University of Hohenheim.
Російською[ред. | ред. код]
- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Нигер // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К—Я. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Браун Л. Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Нігеру |
- Географічні карти Нігеру на Вікісховищі.
- Карти Нігеру — Perry–Castañeda Library Map Collection.
- Niger : [арх. 21 лютого 2016 року] : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 29 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- (англ.) European Digital Archive on the Soil Maps of the world — карта ґрунтового покрову Нігеру.
- (рос.) Добірка публікацій про Нігер з часопису «Вокруг света».
| |||||||||||||||||||||||||||||
