Раскова Марина Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марина Михайлівна Раскова
Народився 28 березня 1912(1912-03-28)
Москва
Помер 4 січня 1943(1943-01-04) (30 років)
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид ЗС Радянські військово-повітряні сили ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Бомбардувальна авіація
Роки служби 19371943
Звання CCCP air-force Rank major infobox.svg Майор авіації
Командування 587 жіночий бомбардирувальний авіаційний полк
Війни/битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 106)
Орден Леніна Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня

Мари́на Миха́йлівна Раско́ва (28 березня 1912, Москва — 4 січня 1943, Саратовська область) — російська радянська льотчиця, одна із перших жінок, яку удостоєно звання Герой Радянського Союзу (1938), уповноважена особливого віділу НКВС. Загинула 4 січня 1943 року у авіаційній катастрофі біля Саратова, неподалік від села Михайлівка Саратовського району, у складних метереологічних умовах під час перельоту до фронту.

Біографія[ред.ред. код]

trumb

Народилася 28 березня 1912 року в Москві у сім'ї педагогів. Закінчила школу-дев'ятирічку в Москві в 1928 році. Навчалася в Московській консерваторії.

З 1928 року працювала практиканткою, потім хімік-лаборант-аналітиком в лабораторії анілінофарбового заводу «Анілтрест». З жовтня 1931 — лаборантка аеронавігаційної лабораторії Військово-повітряної академії імені М. Є. Жуковського, одночасно в 1931–1932 роках навчалася на заочному факультеті Ленінградського авіаційного навчального комбінату за спеціальністю «аеронавігація». У 1933 році — штурман Чорноморської аерографічної експедиції. З січня 1934 працювала у Військово-повітряної академії імені М. Є. Жуковського на посаді інструктора-льотнаба. У 1934 році закінчила Ленінградський інститут інженерів Цивільного повітряного флоту, стала штурманом. У 1935 році закінчила школу льотчиків при Центральному аероклубі в Тушино.

У 1937 році як штурман брала участь у встановленні світового авіаційного рекорду дальності на літаку АІР-12; в 1938 році — у встановленні 2-х світових авіаційних рекордів дальності на гідролітаку МП-1.

24-25 вересня 1938 року на літаку АНТ-37 «Родина» (командир — Валентина Гризодубова, другий пілот — Поліна Осипенко) зробила безпосадочний переліт Москва — Далекий Схід (Кербі) протяжністю 6450 км (по прямій — 5910 км). При вимушеній посадці в тайгу вистрибнула з парашутом і була знайдена тільки через 10 діб. У ході перельоту був встановлений жіночий світовий авіаційний рекорд дальності польоту.

За виконання цього перельоту і проявлені при цьому мужність і героїзм указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 листопада 1938 Расковій Марині Михайлівні присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна, а після установи знака особливої відмінності їй була вручена медаль «Золота Зірка» № 106.

З лютого 1937 року проходить службу в органах НКВС СРСР як штатний консультант, з лютого 1939 року — уповноважений особливого відділу НКВС, пізніше — в 3-му Управлінні Народного комісаріату оборони СРСР. Мала спеціальне звання «старший лейтенант держбезпеки». Член ВКП(б) з 1940 року. Жила в Москві.

З початком Німецько-радянської війни приступила до організації жіночих авіаційних полків, в жовтні 1941 року домоглася видання відповідної постанови Державного Комітету оборони СРСР. З 1942 року командир 587-го жіночого бомбардувального авіаційного полку на літаках Пе-2. Відправила дві ескадрильї на фронт під Сталінград.

Майор Раскова М. М. загинула в авіакатастрофі 4 січня 1943 при перельоті в складних метеоумовах на фронт на чолі третьої ескадрильї полку. Після загибелі її тіло було кремоване, прах поміщений в урну, яку замуровано в Кремлівській стіні.

Увічнення пам'яті[ред.ред. код]

На честь Марини Раскової в різних населених пунктах колишнього Радянського Союзу були названі вулиці. У Києві назву вулиця Марини Раскової мали зникла Новопрозорівська вулиця (у 1938–1944 роках)[1][2] і нинішня вулиці Євгена Сверстюка (у 1955–2015 роках)[3][4].

2015 року після прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прізвище Раскової Українським інститутом національної пам'яті було включено до списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію[5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.
  4. Рішення Київської міської ради від 8 жовтня 2015 року № 129/2032 «Про повернення історичних назв, перейменування та найменування вулиць, провулку у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 147 (4743). — 28 жовтня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.
  5. Підстава: «Радянська льотчиця. Співробітник НКВС СРСР у 1937–1939 рр., уповноважена особливого відділу НКВС, старший лейтенант держбезпеки».

Посилання[ред.ред. код]

Золотая Звезда Героя Советского Союза.svg Раскова Марина Михайлівна. на сайті «Герої країни»(рос.).