Денисов Сергій Прокопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Денисов Сергій Прокопович
Народження 12 (25) грудня 1909(1909-12-25)
Розсош
Смерть 6 червня 1971(1971-06-06) (61 рік)
Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (листопад 1947)
Роки служби 19291947
Партія КПРС
Звання  Генерал-лейтенант авіації
Командування 2-га авіаційна армія особливого призначення
283-я винищувальна авіаційна дивізія
Війни / битви Громадянська війна в Іспанії
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Нагороди інших країн

Орден Червоного Прапора (Монголія)
CMNS: Денисов Сергій Прокопович у Вікісховищі

Дени́сов Сергі́й Проко́пович (нар. 12 (25) грудня 1909(19091225) — пом. 6 червня 1971) — радянський військовий льотчик, герой Громадянської війни в Іспанії та боїв на річці Халхин-Гол, учасник Другої світової війни. Один з п'яти довоєнних двічі Героїв Радянського Союзу, генерал-лейтенант авіації (1940).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 (25) грудня 1909 року в слободі Розсош Острогозького повіту Воронезької губернії (тепер — місто Воронезької області) в робітничій родині. Росіянин.

Початок служби[ред. | ред. код]

В лавах РСЧА з 1929 року, службу проходив мотористом загону. У 1931 році закінчив військову авіаційну школу пілотів. Проходив службу молодшим льотчиком 11-ї авіаційної ескадрильї 111-ї винищувальної авіаційної бригади ВПС Ленінградського ВО. Потім був старшим льотчиком і командиром авіаланки 41-ї винищувальної авіаескадрильї 83-ї винищувальної авіаційної бригади Білоруського ВО.

В Іспанії[ред. | ред. код]

З листопада 1936 по квітень 1937 років старший лейтенант С. П. Денисов добровольцем брав участь в Громадянській війні в Іспанії. Командував авіаційним загоном.

Здійснив понад 200 бойових вильотів. З власних слів збив особисто 13 та в групі 6 ворожих літаків (документально підтверджено 3 особисті та 4 групові перемоги).

1937—1941 роки[ред. | ред. код]

Після повернення з Іспанії військова кар'єра С. П. Денисова почала стрімко зростати: протягом 1937 року він, достроково, отримав відразу три військових звання капітана, майора і полковника.

У квітні 1937 року призначений командиром ескадрильї, проте вже на кінець місяця призначений командиром винищувального авіаполку.

З серпня 1937 року — командир 142-ї винищувальної авіаційної бригади Білоруського ВО.

22 лютого 1938 року отримав військове звання комбриг.

У 1938 році призначений командуючим 2-ю авіаційною армією особливого призначення (м. Вороніж).

У 1939 році був командирований до зони бойових дій проти японських мілітаристів, брав участь в боях на річці Халхин-Гол. 8 серпня 1939 року присвоєне військове звання комдив.

Після повернення з командировки, навчався на курсах удосконалення командного складу при Академії Генштабу РСЧА.

Учасник Радянсько-фінської війни 1939—1940 років як начальник ВПС 7-ї армії Північно-Західного фронту.

З квітня 1940 року — командувач ВПС Закавказького ВО.

Постановою РНК СРСР від 4 червня 1940 року комдиву Денисову С. П. було присвоєне військове звання «генерал-лейтенант авиації».

Радянсько-німецька війна[ред. | ред. код]

Учасник Радянсько-німецької війни. З серпня 1941 року — начальник Качинської Червонопрапорної військової авіаційної школи пілотів імені Мясникова. У грудні 1942 року за допущені недоліки в організації роботи школи був усунутий з посади й направлений в розпорядження командувача ВПС РСЧА.

З лютого 1943 по лютий 1944 року — командир 283-ї винищувальної авіаційної дивізії 16-ї повітряної армії. Під керівництвом генерал-лейтенанта С. П. Денисова воїни дивізії в боях під Орлом і Курськом здійснили 1400 бойових вильотів, у 67-ми повітряних боях збили 73 ворожих літаки, втративши при цьому 16 своїх (відношення 4:1).

У лютому 1944 року за допущені значні порушення військової дисципліни був з пониженням направлений на тилову роботу старшим помічником начальника 4-го відділу з тактичної підготовки Управленнія формування і військової підготовки ВПС Червоної Армії.

Повоєнні роки[ред. | ред. код]

З лютого 1946 року перебував у розпорядженні командувача ВПС Червоної Армії.

У червні 1946 року направлений на навчання до Вищої військової академії РСЧА імені Ворошилова.

У листопаді 1947 року за станом здоров'я вийшов у відставку.

Мешкав у Москві. Був депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1946 роки).

Помер 6 червня 1971 року. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 липня 1937 року командиру загону 41-ї винищувальної авіаційної ескадрильї 83-ї винищувальної авіаційної бригади капітану Денисову Сергію Прокоповичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна, а після встановлення особливої відзнаки й медаль «Золота Зірка» (№ 51).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року за вміле керівництво бойовими діями при прориві лінії Маннергейма, начальник ВПС 7-ї армії Північно-Західного фронту комдив Денисов Сергій Прокопович удостоєний другої медалі «Золота Зірка» (№ 4).

Нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського та Червоної Зірки, медалями.

Також нагороджений орденом Червоного Прапора Монгольської Народної Республіки.

Пам'ять[ред. | ред. код]

В селі Постоялівка Ольховатського району Воронезької області встановлено бронзове погруддя Героя.

Посилання[ред. | ред. код]