Наші (політична партія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наші
логотип
Заснована / зареєстрована 19 лютого 2015 (зареєстрована)
21 вересня 2018 (теперішня назва)
Розпуск 14 червня 2022
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія Соціал-демократія[1]
Децентралізація
Індустріалізація
Регіоналізм
Євроскептицизм
Русофільство[2]
Союзники, блоки Logo of the Opposition Bloc (2019).svg Опозиційний блок
Очільник партії Євгеній Мураєв
Кольори      Темно-синій
Кількість членів
Кількість депутатів у ВР[3]
0 / 450
Вебсторінка nashi.ua
Політика України
Політичні партії
Вибори
Не плутати з організацією «Наші» — російською молодіжною організацією, створеною за ініціативи адміністрації президента РФ.

На́ші — заборонена в Україні проросійська політична партія, створена 21 вересня 2018 року.[4] 7 березня 2019 року політична партія увійшла до складу Опозиційного блоку.[5] Керівником є депутат Верховної ради України VII і VIII скликання Євгеній Мураєв.

19 березня 2022 року Радою нацбезпеки та оборони на час воєнного стану діяльність цієї політичної партії призупинена[6].

14 червня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд остаточно заборонив діяльність партії[7].

Державна реєстрація[ред. | ред. код]

Партію було зареєстровано 19 лютого 2015[8] під назвою «Політична партія „Перемога“»[9]. 10 лютого 2017 року назву партії було змінено на «Сила народу», 2 серпня 2018 року назву було змінено на «Український формат». 21 вересня 2018 року назву партії змінено на «Наші».

Діяльність[ред. | ред. код]

Білборд із рекламою партії «Наші» та зображенням Мураєва. Харківська область, місто Первомайський, Жовтнева вулиця. 2018 рік

У вересні 2018 року колишній співголова проросійської партії ОПЗЖ[10] Мураєв створив партію «Наші»[11]. До неї увійшла частина діячів із ОПЗЖ.

10 січня 2019 року партія обрала Мураєва кандидатом на виборах президента України 2019 року.[12] 7 березня 2019 року Мураєв відмовився від виборів на користь Олександра Вілкула.[13] Він також повідомив про заплановане об'єднання партій Вілкула «Опозиційний блок — Партія розвитку і миру» і «Наші». На парламентських виборах 2019 року партія приєдналася до партійного списку з партіями «Опозиційний блок — Партія миру і розвитку», «Відродження» та «Довіряй ділам»[14]. Цей список партій отримав 3,23 % голосів, не подолавши 5 % бар'єр[15].

2020 року партія брала участь у місцевих виборах у складі регіональних виборчих блоків. (Блок Кернеса — Успішний Харків, Довіряй ділам тощо)[16]. У Южненській міській територіальній громаді партія отримала три місця[17].

У листопаді 2021 року журналісти проаналізували фінансовий звіт партії, виявивши, що частина задекларованих донорів партії не змогла підтвердити, що вкладала гроші, інші донори не змогли пояснити походження внесених грошей, а пожертви значно перевищували їхні прибутки. Також серед спонсорів партії знайшли кілька офшорних фірм, афілійованих із Мураєвим. Сам Мураєв розслідування не коментував, проте заявивши, що його автори «фінансуються Соросом»[18].

Реклама Мураєва, білборд у Херсоні, жовтень 2021

В кінці 2021 року Мураєв на підконтрольному собі телеканалі «НАШ» презентував формулу країни, яку звинуватили у поширені проросійської пропаганди[19].

22 січня 2022 року уряд Британії звинуватив РФ у прагненні замінити уряд України за допомогою військової сили та замінити його проросійською адміністрацією на чолі з Мураєвим.

Після початку російського вторгнення 2022 року члени партії «Наші» співпрацювали з російськими військами та очолювали окупаційні адміністрації на захоплених росіянами територіях[20].

9 березня 2022 року РНБО заборонила діяльність 11 проросійських партій, включно з партією «Наші»[21].

Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова також заборонив діяльність партії.[22]

Ідеологія партії[ред. | ред. код]

Партія декларує прихильність до нейтрального та позаблокового статусу України; поваги до історії, турботи про розвиток культури й російської мови; політики реіндустріалізації країни; широкої децентралізації та культурної автономії всіх без винятків регіонів України.[23]

Проросійський вектор ідеології[ред. | ред. код]

Партія «Наші» Євгенія Мураєва — одна з багатьох проросійських партій (Опоблок, ОПЗЖ тощо), що утворилася на уламках колишньої Партії регіонів.[24][25][26][27][28][29]

Зірка на логотипі партії нагадує радянську (або кремлівську) червону зірку[30].

Керівництво[ред. | ред. код]

Партію очолюють депутати VII і VIII скл. Євгеній Мураєв[31] і Олександр Долженков[32], які раніше входили до скалду партії «За життя» і «Партії регіонів». Було оголошено про створення молодіжної організації під керівництвом Дмитра Сафонова[33][34].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ПРО НАШИХ — Партія «НАШІ»
  2. ↑ Ксенофобний Апокаліпсис. «Формула країни» Євгенія Мураєва
  3. ↑ Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020. 
  4. ↑ Нова партія Мураєва починає «активну діяльність». Українська правда (укр.). Процитовано 31 жовтня 2018. 
  5. ↑ Мураєв знімається з виборів на користь Вілкула // ДМ, 07.03.2019
  6. ↑ "ОПЗЖ", "Партия Шария" и не только: СНБО решил остановить деятельность ряда партий. www.unian.net (рос.). Процитовано 7 травня 2023. 
  7. ↑ Суд заборонив партію Мураєва. РБК-Украина (рос.). Процитовано 14 червня 2022. 
  8. ↑ Відомості щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку політичних партій станом на 01.01.2019 року. Міністерство юстиції (укр.). Процитовано 30 січня 2019. 
  9. ↑ ПП «НАШІ». Опендатабот (укр.). Процитовано 30 січня 2019. 
  10. ↑ Евгений Мураев вышел из партии "За життя". strana.today (рос.). Процитовано 7 травня 2023. 
  11. ↑ Нова партія Мураєва починає “активну діяльність”. Українська правда (укр.). Процитовано 7 травня 2023. 
  12. ↑ Мураєв балотуватиметься у президенти. Українська правда (укр.). Процитовано 6 грудня 2021. 
  13. ↑ Мураєв знявся з виборів на користь Вілкула. Українська правда (укр.). Процитовано 6 грудня 2021. 
  14. ↑ Parties of Opposition Bloc, Peace and Development, Vidrodzhennia, Ours and Trust Deeds declare unification to participate in Rada snap elections. Interfax-Ukraine (англ.). Процитовано 6 грудня 2021. 
  15. ↑ CEC counts 100 percent of vote in Ukraine's parliamentary elections. www.ukrinform.net (англ.). Процитовано 6 грудня 2021. 
  16. ↑ Кто идет в команде Кернеса в Харьковской области (исправлено). 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 6 грудня 2021. 
  17. ↑ Партия «НАШИ» зашла в Южненскую городскую объединённую терриальную громаду Одесской области. Жизнь.info. 4 листопада 2020. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 6 грудня 2021. 
  18. ↑ Zaxid.net. Журналісти розкрили офшори і донорів партії Євгенія Мураєва. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 7 травня 2023. 
  19. ↑ Зубченко, Ярослав (22 листопада 2021). Ксенофобний Апокаліпсис. «Формула країни» Євгенія Мураєва. detector.media (укр.). Процитовано 7 травня 2023. 
  20. ↑ Іващенко Костянтин Володимирович — Державний зрадник України, інформація про зраду | Реєстр Держзрадників і ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 7 травня 2023. 
  21. ↑ "ОПЗЖ", "Партия Шария" и не только: СНБО решил остановить деятельность ряда партий. www.unian.net (рос.). Процитовано 7 травня 2023. 
  22. ↑ Суд заборонив партію «Наші» Мураєва. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2022. 
  23. ↑ ПРО НАШИХ. Партія «НАШІ» (uk-UA). Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019. 
  24. ↑ Реанімацією сайту Партії регіонів Росія вже досягла однієї мети, — політолог // канал 24, 31 жовтня 2018
  25. ↑ Націоналісти в Одесі зірвали збори партії Мураєва // gordonua.com/ukr/, 17 листопада 2018
  26. ↑ МММ товариша Є. В. Мураєва — партія «Наші» // Український науковий портал, 17.10.2018
  27. ↑ СБУ продовжує слідство через висловлювання Мураєва про Сенцова. detector.media (укр.). Процитовано 14 лютого 2019. 
  28. ↑ «Істота і покидьок»: Рада закликала СБУ звинуватити Мураєва у держзраді. ТСН.ua (укр.). 8 червня 2018. Процитовано 14 лютого 2019. 
  29. ↑ Коаліція просить СБУ звинуватити Мураєва в держзраді. Українська правда (укр.). Процитовано 14 лютого 2019. 
  30. ↑ Alternatively Pro-Russian: How NASH Operates. ukraineworld.org (англ.). Процитовано 7 травня 2023. 
  31. ↑ Євгеній Мураєв. Політична партія Наші - офіційний сайт (укр.). Процитовано 6 грудня 2021. 
  32. ↑ Олександр Долженков. Політична партія Наші - офіційний сайт (укр.). Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021. 
  33. ↑ Новая партия Мураева начинает “активную деятельность”. Украинская правда (рос.). Процитовано 6 грудня 2021. 
  34. ↑ Євген МУРАЄВ відповів на запитання щодо молодіжної організації в партії Наші. 

Посилання[ред. | ред. код]

Проросійські політичні партії в Україні
Представлені в органах влади
Без представництва в органах влади
Не діють
Заборонені
Комуністична партія України (КПРС) · Блок Володимира Сальдо · Держава · Комуністична партія робітників і селян · Комуністична партія України · Комуністична партія України (оновлена) · Ліва опозиція · Наші · Опозиційна платформа — За життя · Опозиційний блок · Партія Шарія · ПСПУ · Робітнича партія України (марксистсько-ленінська) · Русь Єдина ·Руська єдність· Руський блок · Соціалісти · Соціалістична партія України · Союз лівих сил · Справедливості та розвитку · Щаслива Україна · Партія регіонів
Ліквідовані
Жирним шрифтом виділені партії з представництвом у Верховній Раді України IX скликання
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Наші_(політична_партія)&oldid=39466448