Рибак Володимир Васильович

Володимир Васильович Рибак
Володимир Васильович Рибак
10-й Голова Верховної Ради України
13 грудня 2012 — 22 лютого 2014
Президент	Віктор Янукович
Попередник	Володимир Литвин
Наступник	Олександр Турчинов
2-й Донецький міський голова
вересень 1993 — квітень 2002
Попередник	Юхим Звягільський
Наступник	Олександр Лук'янченко
Віце-прем'єр-міністр України — Міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України
4 серпня 2006 — 21 березня 2007
Прем'єр-міністр	Віктор Янукович
Віце-прем'єр-міністр України
21 березня 2007 — 18 грудня 2007
Прем'єр-міністр	Віктор Янукович
Народився	3 жовтня 1946(1946-10-03) (77 років) Донецьк, Українська РСР, СРСР
Відомий як	політик, економіст, корупція
Країна	Україна
Alma mater	ДонНУ
Політична партія	Партія регіонів
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Заслужений будівельник України
Підпис
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
3-го скликання
Партія Регіонального відродження України	12 травня 1998	—	14 травня 2002
4-го скликання
Партія регіонів	14 травня 2002	—	25 травня 2006
5-го скликання
Партія регіонів	25 травня 2006	—	12 вересня 2006
6-го скликання
Партія регіонів	23 листопада 2007	—	6 грудня 2012
7-го скликання
Партія регіонів	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014

Володимир Васильович Рибак (нар. 3 жовтня 1946, Донецьк, Українська РСР, СРСР) — український політик, голова Верховної Ради України (2012-2014).

Один зі співзасновників та колишній перший заступник Голови (з 23 квітня 2010 по - 28 лютого 2014) та Голова (з 28 лютого 2014) Партії регіонів.

Життєпис

Народився 3 жовтня 1946 у Донецьку. Українець; дружина Альбіна Іванівна (1946) — віце-президент благодійного фонду; син Олександр (1969) — керівник комерційної структури (Держархбудінспекції України); дочка Наталія (1976) — працівник банківської установи.

В період 1961–1965 — навчання в Ясинуватському будівельному технікумі транспортного будівництва. З лютого 1966 по червень 1968 — служба в Радянській армії, в/ч 44096 Московського військового округу.

Вища освіта: Донецький державний університет, економічний факультет (1968–1973), економіст, «Планування промисловості»; кандидатська дисертація «Управління фінансовими ресурсами території (на прикладі міст Донецької області)» (1996); докторська дисертація «Регулювання процесів ринкової трансформації системи доходів місцевого самоврядування» (Інститут економіки промисловості НАНУ, 2001).

Кар'єра

З серпня 1968 по липень 1972 — майстер, Донецький БУ № 565.

Липень 1972 — грудень 1975 — начальник виробничо-технічного відділу БУ № 8.

Грудень 1975 — січень 1976 — головний інженер БУ № 1.

Січень — липень 1976 — головний інженер БУ № 5 тресту «Сантехелектромонтаж», Донецьк.

З липня по вересень 1976 — заступник начальника планово-виробничого відділу спецколони № 2, Донецький облміжколгоспбуд.

Наукова діяльність

Автор близько 50 наукових праць, зокрема: «Проблеми формування бюджетів органів регіонального та місцевого самоврядування» (1996), «Сучасне промислове місто: народногосподарський потенціал та проблеми розвитку» (1996), «Методичні підходи до міжтериторіального вирівнювання» (1996), «Проблеми реформування доходних джерел місцевих бюджетів» (1996), «Податки України: теорія та практика», підручника «Підвищення ролі управління» (1998).

Політична кар'єра

З вересня 1976 по серпень 1980 — голова парткомісії Київського РК КПУ Донецька.

З вересня 1980 по серпень 1982 — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПУ.

З серпня 1982 по жовтень 1983 — інструктор відділу організаційно-партійної роботи Донецького ОК КПУ.

З жовтня 1983 по вересень 1988 — секретар Київського РК КПУ Донецька.

З вересня 1988 до листопада 1992 — голова Київської райради і райвиконкому міста Донецька.

З листопада 1992 по вересень 1993 — перший заступник голови виконкому, Донецької міськради народних депутатів.

До квітня 2002 — голова Донецької міськради народних депутатів; Донецький міський голова, обраний безальтернативно, за — 101 з 120. Був заступником голови Донецької облради (з серпня 1994). З 4 серпня 2006 по 21 березня 2007 — Віце-прем'єр-міністр України — Міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. 21 березня — 18 грудня 2007 — Віце-прем'єр-міністр України.

Постійний представник КМ України у ВР України (листопад 2002 — лютий 2005). Член Координаційної ради з питань місцевого самоврядування (вересень 1998 — грудень 2000); член Міжвідомчої комісії з питань місцевого самоврядування при КМ України (з липня 1998); член Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування (з грудня 2000).

Голова Партії регіонів відродження України (жовтень 1997 — листопад 2000); співголова Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України» (листопад 2000 — 2001); заступник голови Партії регіонів (березень 2001 — квітень 2003); голова Донецького обласного відділу Партії регіонів (до грудня 2003). Довірена особа кандидата на пост Президента України В. Януковича в ТВО № 45 (2004-2005). Перший заступник Голови Партії регіонів України з 23 квітня 2010.

З 13 грудня 2012 — Голова Верховної Ради України (VII скликання).

Народний депутат України

Березень 1998 — кандидат в народні депутати України від ПРВУ, № 1 в списку.

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, виборчий округ № 45, Донецька область. З'явилося на вибори — 60,2%, за 43,5%, 13 суперників. На час виборів: Донецький міський голова, член ПРВУ. Член фракції НДП (травень 1998 — лютий 1999), член групи «Відродження регіонів» (керівник — лютий 1999 — лютий 2000; уповноважений представник — лютий 2000 — березень 2001), керівник групи «Регіони України» (березень — листопад 2001), керівник фракції «Регіони України» (з листопада 2001). Перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (липень 1998 — лютий 2000), перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з лютого 2000).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчий округ № 45, Донецька область, висунутий Виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». За 63,22%, 20 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член фракції «Регіони України» (червень 2002 — вересень 2005), член фракції Партії «Регіони України» (з вересня 2005). Член Комітету у закордонних справах (з червня 2002). Член Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ (з червня 2002).

Народний депутат України 5-го скликання з квітня до вересня 2006 від Партії регіонів, № 13 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Заступник голови фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (з липня 2006). Склав депутатські повноваження 12 вересня 2006.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 від Партії регіонів, № 13 в списку. На час виборів: Віце-прем'єр-міністр України, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007), заступник голови фракції Партії регіонів (з грудня 2007). Голова Комітету будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (з грудня 2007).

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 від Партії регіонів, № 10 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів.

Євромайдан

18 лютого 2014 спікер Володимир Рибак відмовився зареєструвати проект постанови опозиції про повернення Конституції 2004. Після цього опозиція заблокувала президію і трибуну Верховної Ради. Це призвело до ескалації конфлікту, кровопролиття і вбивства великої кількості громадян України.

22 лютого 2014 подав у відставку. Верховна Рада 326 голосами підтримала відкликання спікера.

Згодом Рибак заявив, що після передачі влади в Україні в.о. президенту Олександру Турчинову в 2014 році, він пішов на політичну пенсію. У своїх пізніших висловлюваннях підкреслював, що вважає що реванш Януковича в Україні неможливий, оскільки Україна стала іншою та пішла уперед.

Нагороди і звання

• Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (23 серпня 2011), V ст. (2 жовтня 2006)
• Орден «За заслуги» I ст. (3 липня 2002), II ст. (9 жовтня 2000), III ст. (27 червня 1997)
• Заслужений будівельник України (14 листопада 1995)
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (жовтень 2001)

Мультимедія

Володимир Рибак став прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь.

Див. також

• Донецький клан

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
• Рибак Володимир Васильович — Партия регионов. Официальный информационный сервер