Імені Тараса Шевченка (станція): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Ahonc (обговорення | внесок) |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1) |
||
| Рядок 87: | Рядок 87: | ||
Упродовж [[2005]]–[[2008]] років станцію було реконструйовано у зв'язку з відкриттям швидкісного руху на дільниці [[Київ]] — [[Дніпро-Головний|Дніпро]]. |
Упродовж [[2005]]–[[2008]] років станцію було реконструйовано у зв'язку з відкриттям швидкісного руху на дільниці [[Київ]] — [[Дніпро-Головний|Дніпро]]. |
||
[[13 вересня]] [[2012]] року [[Імені Тараса Шевченка (локомотивне депо)|локомотивне депо (ТЧ-5) станції імені Тараса Шевченка]] було нагороджено як найкраще локомотивне депо у галузевому змаганні першого півріччя 2012 року. Зокрема, відзначена висока продуктивність праці, зростання обсягів перевезень та ефективна економія експлуатаційних витрат за виконання плану поточних ремонтних робіт, впровадження технологічних новацій у оснащенні та відсутності виробничого травматизму<ref> |
[[13 вересня]] [[2012]] року [[Імені Тараса Шевченка (локомотивне депо)|локомотивне депо (ТЧ-5) станції імені Тараса Шевченка]] було нагороджено як найкраще локомотивне депо у галузевому змаганні першого півріччя 2012 року. Зокрема, відзначена висока продуктивність праці, зростання обсягів перевезень та ефективна економія експлуатаційних витрат за виконання плану поточних ремонтних робіт, впровадження технологічних новацій у оснащенні та відсутності виробничого травматизму<ref>{{Cite web |url=http://www.mtu.gov.ua/uk/news/29681.html |title=Локомотивне депо станції імені Т.Шевченка Одеської залізниці — краще в Україні |accessdate=2 жовтень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150110211257/http://www.mtu.gov.ua/uk/news/29681.html |archivedate=10 січень 2015 |deadurl=yes }}</ref>.{{-}} |
||
== Пасажирське сполучення == |
== Пасажирське сполучення == |
||
Версія за 14:17, 18 лютого 2019
| Станція імені Тараса Шевченка
імені Тараса Шевченка — Помічна, | |
|---|---|
 | |
| 49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д. / 49.20333° пн. ш. 31.89444° сх. д.Координати: 49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д. / 49.20333° пн. ш. 31.89444° сх. д. | |
| Рік відкриття | 1876 (148 років) |
| Попередня назва | Бобринська |
| Тип | дільнична |
| Відстань до Києва, км | 212 |
| Код станції | 420008 ? |
| Код «Експрес-3» | 2208350 ? |
| Послуги |   
|
| |
  імені Тараса Шевченка | |
| імені Тараса Шевченка на Вікісховищі | |
| Дільниця ім. Т. Шевченка — Помічна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Миронівка — ім. Т. Шевченка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ім. Тараса Шевченка — Знам'янка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дільниця Гребінка — ім. Т. Шевченка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
імені Тарáса Шевчéнка (до 1936 року та у 1941–1944 роках — Бóбринська[1], у 1936–1938 роках — імені Пóстишева, у 1938–1940 роках — імені Єжóва) — вузлова електрифікована дільнична залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці, розташована у місті Сміла за адресою: провулок Тараса Шевченка, 1.
Історія
У 1872 році під тиском цукрозаводчиків генерал-губернатор князь Дундуков-Корсаков був змушений піти на з'єднання Києво-Брестської та Харково-Миколаївської залізниць що кінчалися станціями Фастів та Знам'янка відповідно. З цією метою було утворено Товариство Фастівської залізниці. Товариство планувало прокладення залізниці через район Новомиргород-Златопілля, однак Міністр шляхів сполучення граф Бобринський домігся виконання Уставу Товариства, яким було зобов'язано прокласти колію через Смілу з правом експлуатації до 1957 року.
Тож на околиці Сміли паралельно з будівництвом залізниці будується головна станція Фастівської залізниці. Назву їй було обрано Бобринська на честь графів Бобринських.
Граф задумав будівництво станції заздалегідь, тож назва Бобринська уперше з'явилася на карті 1870 року, що нині зберігається у бібліотеці імені Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург).
Рух поїздів розпочався 23 листопада 1876 року, як свідчать телеграми з Фастова та Сміли у Товариство залізниці, що засідало у Петербурзі. Управління ж залізниці було розміщено у Смілі.
На Бобринській було облаштовано депо на дев'ять паровозів і сарай на 8 вагонів. Там же були: головна майстерня для ремонту паровозів та вагонів (зараз Смілянський електромеханічний завод), магазин для запчастин і матеріалів.
Незважаючи на низький вантажообіг, наявність станції дала швидкий імпульс зростання розвитку міста та скорочення безробіття. Умови роботи були надзвичайно важкі — працювали по 12 годин, а заробіток одержували по 80-90 карбованців на рік. Робітники та стрілочники жили у тісних холодних бараках по дві-три родини разом. Лікарні у залізничників не було, тож доводилося користуватися лікарнею графа Бобринського за плату.
Напередодні Першої світової війни станцію було переобладнано. У цей час було збудовано залізницю Одеса-Москва, і через станцію пішов потік поїздів з півдня у центр Російської імперії.
У 1897 році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею.
Українська революція
Уночі з 21 на 22 лютого 1918 року Звенигородський кіш (батальйон) вільного козацтво Юрка Тютюнника розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу Михайла Муравйова). Бій тривав цілий день, при цьому обидві сторони зазнали значних втрат; він закінчився нічною атакою на росіян, по якій останні були розбиті й розбіглися в різних напрямках. Тут мало не був захоплений комендант російських військ на Україні Муравйов, який пробивався з Одеси на північ. Під час операції звенигородцями командував Хведот Бондар (с. Кирилівка), черкасцями — Яків Водяний, єлисаветцями — Кульчицький; всією операцією кермував штаб Звенигородського коша. Це була одна з найвидатніших операцій Вільного козацтва.[2] В цьому бою приймав участь і Іван Лютенко-Лютий, після якого на деякий час склав зброю. За його словами в цьому бою протистояли переважно червоні матроси з Чорноморського флоту, які хоч і були фронтовиками, на суші виявились слабким супротивником.
В Українській РСР
З 1936 року станція Бобринська стала станцією Одеської залізниці
Сучасний вокзал станції побудовано 1952 року за проектом архітектора Геннадія Гранаткіна. Друге переобладнання станція пережила у 1958–1964 роках, тоді ж на станції з'явився електричний транспорт.
У незалежній Україні
У 1991 році увійшла до підпорядкування «Укрзалізниці».
Упродовж 2005–2008 років станцію було реконструйовано у зв'язку з відкриттям швидкісного руху на дільниці Київ — Дніпро.
13 вересня 2012 року локомотивне депо (ТЧ-5) станції імені Тараса Шевченка було нагороджено як найкраще локомотивне депо у галузевому змаганні першого півріччя 2012 року. Зокрема, відзначена висока продуктивність праці, зростання обсягів перевезень та ефективна економія експлуатаційних витрат за виконання плану поточних ремонтних робіт, впровадження технологічних новацій у оснащенні та відсутності виробничого травматизму[3].
Пасажирське сполучення
Станція обслуговує пасажирські та вантажні поїзди, що курсують між регіонами України, країнами СНД та деякими європейськими країнами.
| Пасажирські потяги далекого сполучення по станції Імені Тараса Шевченка з 9 грудня 2018 року[4] | ||||
|---|---|---|---|---|
| № | Маршрут сполучення | № | Маршрут сполучення | Періодичність курсування |
| 4 «Нічний експрес» | Ужгород — Запоріжжя | По парним, з 18 грудня 2018 | ||
| 12 «Славутич» | Київ — Новоолексіївка | 11 «Славутич» | Новоолексіївка — Київ | Щоденно |
| 42 | Трускавець — Дніпро | 41 | Дніпро — Трускавець | Щоденно |
| 62 | Москва — Миколаїв, Херсон | 61 | Херсон, Миколаїв — Москва | Через день |
| 70 | Львів — Маріуполь | 69 | Маріуполь — Львів | Щоденно |
| 71 «Запоріжжя» | Запоріжжя — Київ | 72 «Запоріжжя» | Київ — Запоріжжя | Щоденно |
| 75 «Криворіжжя» | Кривий Ріг — Київ | 76 «Криворіжжя» | Київ — Кривий Ріг | Щоденно |
| 79 «Дніпро» | Дніпро — Київ | 80 «Дніпро» | Київ — Дніпро | Щоденно |
| 83 «Азов» | Маріуполь — Київ | 84 «Азов» | Київ — Маріуполь | Щоденно |
| 86 | Львів — Новоолексіївка | 85 | Новоолексіївка — Львів | По непарних |
| 88 «Лісова пісня» | Ковель — Новоолексіївка | 87 «Лісова пісня» | Новоолексіївка — Ковель | По непарних |
| 96 «Тясмин» | Львів — Черкаси | 95 «Тясмин» | Черкаси — Львів | 1 раз в 4 дня (по числам) |
| 102 | Київ — Херсон | 102 | Херсон — Київ | Щоденно |
| 110 | Львів — Херсон | 109 | Херсон — Львів | Через день |
| 116/136 | Київ — Бердянськ/Покровськ | 115/135 | Бердянськ/Покровськ — Київ | З 25.03.2018 щоденно, з 09.12.2018 змінено нумерація потяга. |
| 121 «Миколаїв» | Рівне — Миколаїв | 121 «Миколаїв» | Миколаїв — Рівне | Щоденно через Київ, з 09.12.2018 подовжено до станції Рівне |
| 128 | Ковель — Харків | 127 | Харків — Ковель | Через день |
| 134 | Івано-Франківськ — Миколаїв | 133 | Миколаїв — Івано-Франківськ | Щоденно |
| 138 | Одеса — Черкаси | 137 | Черкаси — Одеса | 1 раз в 4 дня |
| 148 «Хаджибей» | Київ — Одеса | 148 «Хаджибей» | Одеса — Київ | Щоденно |
| 162* | Київ — Миколаїв, Херсон | 162* | Херсон, Миколаїв — Київ | Сезонний, за вказівкою |
| 179* | Дніпро — Київ | 180* | Київ — Дніпро | Сезонний, за вказівкою |
| 201* | Дніпро — Київ | 202* | Київ — Дніпро | Сезонний, за вказівкою |
| 204* | Київ — Херсон | 201* | Херсон — Київ | За вказівкою |
| 206* | Київ — Миколаїв | 205* | Миколаїв — Київ | За вказівкою |
| 228* | Київ — Бердянськ | 227* | Бердянськ — Київ | Сезонний, за вказівкою |
| 232* | Івано-Франківськ — Генічеськ | 231* | Генічеськ — Івано-Франківськ | Сезонний, за вказівкою |
| 248* | Київ — Одеса | 247* | Одеса — Київ | Сезонний, за вказівкою |
| 256* | Львів — Херсон | 255* | Херсон — Львів | Сезонний, за вказівкою |
| 282* | Київ — Новоолексіївка | 281* | Новоолексіївка — Київ | Сезонний, за вказівкою |
| 298* | Київ — Херсон | 297* | Херсон — Київ | Сезонний, за вказівкою |
| 732 «Інтерсіті+» | Київ — Запоріжжя | 731 «Інтерсіті+» | Запоріжжя — Київ | Щоденно |
| 734 «Інтерсіті+» | Київ — Покровськ | 731 «Інтерсіті+» | Покровськ — Київ | Щоденно |
| 736 «Інтерсіті+» | Київ — Запоріжжя | 735 «Інтерсіті+» | Запоріжжя — Київ | Щоденно |
| 782 «Столичний експрес» | Київ — Черкаси | 781 «Столичний експрес» | Черкаси — Київ | Щоденно, крім вівторка та середи |
- Зірочкою помічено поїзда, які призначаються переважно в літній період.
Скасовані потяги
До 2014 року станція обслуговувала такі пасажирські поїзди, наприклад:
- № 11/12 Київ — Сімферополь
- № 28/27 Київ — Севастополь
- № 34/33 Одеса — Москва
- № 40/39 Київ — Севастополь
- № 70/69 Львів — Донецьк — Маріуполь
- № 86/85 Львів — Сімферополь
- № 88/87 Ковель — Сімферополь
- Київ — Євпаторія
- Київ — Феодосія
- Київ — Адлер — Кисловодськ
- Херсон — Санкт-Петербург
- Вітебськ — Євпаторія
- «Столичний експрес» Київ — Дніпро
- Кишинів — Ростов.
До 9 грудня 2017 року через станцію курсував потяг № 119/120 Запоріжжя — Львів, якому змінено маршрут руху через станції Кропивницький, Первомайськ-на-Бузі, Вапнярка, Жмеринка[5].
Примітки
- ↑ Постанова ЦВК СРСР «Про присвоєння станції, депо, заводу і відділення Бобринське імені т. Постишева П.П.»
- ↑ http://cossackland.org.ua/2012/10/20/yakiv-vodyanyj-cherkaskyj-polkovnyk-vilnoho-kozatstva/ Яків Водяний, черкаський полковник Вільного козацтва
- ↑ Локомотивне депо станції імені Т.Шевченка Одеської залізниці — краще в Україні. Архів оригіналу за 10 січень 2015. Процитовано 2 жовтень 2012.
- ↑ Розклад руху пасажирських поїздів по станції ім. Т. Шевченка. Офіційний веб-сайт «Укрзалізниці».
- ↑ У Первомайську активісти домоглися повернення у місто залізничного сполучення (відео) // ТСН, 2017б — 12 грудня
Джерела
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імені Тараса Шевченка (станція) |
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
(рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.] - Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Гайван С. Є. — Сміла. Путівник — 1992
- Сторінка на сайті Укрзалізниці
| ||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |