Рахункова палата

Рахункова палата
Рахункова палата
Загальна інформація
Країна	Україна
Керівництво діяльністю здійснює	Верховна Рада України
Штаб-квартира	01601, Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 7
Річний бюджет	511 121 900 ₴
Голова	Піщанська Ольга Станіславівна
Ключовий документ	Закон України «Про Рахункову палату»
rp.gov.ua

Рахунко́ва пала́та — вищий аудиторський державний колегіальний орган фінансового контролю (аудиту), який від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Підзвітна Верховній Раді України та регулярно її інформує про результати своєї роботи.

Створена відповідно до прийнятої 1996 року Конституції та Закону України «Про Рахункову палату» від 2 липня 2015 року^[2]. Раніше був чинним Закон «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 року^[3]. 19 грудня 2024 року набув чинності Закон «Про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" та деяких інших законодавчих актів України».

Рахункова палата є організаційно, функціонально, політично та фінансово незалежною, самостійно планує свою діяльність. Її діяльність ґрунтується на принципах законності, незалежності, об’єктивності, безсторонності, гласності та неупередженості.

Організаційно-методологічні засади здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) визначаються Рахунковою палатою відповідно до Системи професійних документів INTOSAI (IFPP)

День Рахункової палати відзначається щороку 22 жовтня.

Склад

Рахункова палата складається одинадцяти членів (включно з Головою). У інституції є апарат, що складається з департаментів, територіальних управлінь та інших структурних підрозділів (включаючи патронатні служби членів Рахункової палати).

Члени Рахункової палати, Секретар Рахункової палати, його заступник, державні аудитори і радники членів Рахункової палати є посадовими особами, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу". Інші посадові особи апарату Рахункової палати є державними службовцями.

Чинні члени Рахункової палати:

ПІБ	Посада	Дата призначення
Клименко Кирило Олегович	член Рахункової палати	21 грудня 2023 року
Ключка Сергій Сергійович	Заступник Голови Рахункової палати	21 грудня 2023 року
Піщанська Ольга Станіславівна	Голова Рахункової палати	21 грудня 2023 року
Пліс Геннадій Володимирович	член Рахункової палати	13 грудня 2022 року
Пушко-Цибуляк Єлизавета Михайлівна	член Рахункової палати	21 грудня 2023 року

Голова

Голова призначається на посаду Верховною Радою за поданням Голови ВРУ, ця посада передбачає такі функції:

очолює Рахункову палату, здійснює керівництво та забезпечує організацію роботи;
представляє Рахункову палату у відносинах з ВРУ та іншими державними органами, установами та організаціями;
головує на засіданнях Рахункової палати;
вносить на розгляд палати пропозиції щодо концепції роботи, кадрової політики, кошторису, структури і штатного розкладу;
вносить на розгляд пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення Секретаря палати, згідно з рішенням патати призначає та звільняє з посади Секретаря;
інформує ВРУ про державний зовнішній фінансовий контроль;
підписує рішення палати та протоколи її засідань;
здійснює зв'язки з громадськістю та ЗМІ;
виконує інші повноваження.

У 1996—2011 роках першим Головою Рахункової палати був Валентин Симоненко.

З 2012 року — Головою був Роман Магута.

15 березня 2018 — Головою палати призначено нардепа від «Блоку Порошенка» Валерія Пацкана.^[4]

Після звільнення Валерія Пацкана певний час керівництво Рахунковою палатою здійснював його заступник Андрій Майснер.

З 10 січня 2024 року Рахунковою палатою керує Ольга Піщанська.

Заступник Голови та Секретар Рахункової палати

Заступник Голови Рахункової палати обирається із складу членів Рахункової палати. Обрання та увільнення від виконання обов’язків заступника Голови Рахункової палати здійснюється на засіданні Рахункової палати шляхом відкритого голосування за поданням Голови Рахункової палати.

Чинним заступником Голови Рахункової палати відповідно до рішення Рахункової палати від 19.04.2024 № 19-2 Сергій Ключка.

Секретар Рахункової палати за посадою є керівником апарату Рахункової палати. З червня 2024 року секретарем Рахункової палати т.в.о. є Василь Невідомий.

Члени Рахункової палати

Члени Рахункової палати призначаються на посади та звільняються з посад Верховною Радою України.

Членом палати може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, стаж роботи не менше 7 років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше 5 років та бездоганну ділову репутацію.

Строк повноважень членів палати — 6 років, одна особа не може обіймати цю посаду понад два строки.

Актуальна інформація про призначених осіб на посади членів Рахункової палати розміщується на порталі Верховної Ради України.

Колишні члени Рахункової палати:

ПІБ	Посада	Дата призначення	Дата звільнення
Перші заступники
Маліков Валерій Васильович	Перший заступник Голови Рахункової палати, член Рахункової палати	05.05.1997	22.06.2004
Першин Володимир Леонідович	Перший заступник Голови Рахункової палати, член Рахункової палати	07.07.2004	06.04.2008
Заступники
Мельничук Віталій Григорович	Заступник Голови Рахункової палати, член Рахункової палати	23.12.1997	14.01.2005
Яременко Олександр Степанович	Заступник Голови Рахункової палати, член Рахункової палати	12.04.2005	03.09.2020
Майснер Андрій Васильович	Заступник Голови Рахункової палати, член Рахункової палати	19.03.2018	19.04.2024
Члени Рахункової палати
Дімітрієв Іван Григорович	член Рахункової палати	24.04.1997	09.07.1999
Даневич Олександр Степанович	член Рахункової палати	24.04.1997	04.03.1998
Немировській Володимир Лукич	член Рахункової палати	02.06.1997	17.06.2004
Фліссак Ярослав Антонович	член Рахункової палати	07.03.1997	29.08.2011
Іваненко Юрій Вікторович	член Рахункової палати	12.05.1997	26.08.2011
Невідомий Василь Іванович	член Рахункової палати	13.05.1997	23.04.2024
Пилипенко Вячеслав Павлович	член Рахункової палати	23.12.1997	15.03.2018
Хропатий Борис Федорович	член Рахункової палати – Секретар Рахункової палати	23.12.1997	19.01.2005
Огородник Віктор Саввич	член Рахункової палати	23.12.1997	28.01.2005
Вітковська Лариса Володимирівна	член Рахункової палати	09.01.1998	30.09.2015
Зіпір Андрій Петрович	член Рахункової палати	09.07.1999	18.10.2006
Тахтай Володимир Єпіфанович	член Рахункової палати	27.12.2001	02.06.2004
Головань Михайло ихайлович	член Рахункової палати	27.12.2001	16.12.2010
Шулежко Марія Яківна	член Рахункової палати	21.07.2004	15.03.2018
Юхимчук Анатолій Петрович	член Рахункової палати – Секретар Рахункової палати	29.03.2005	15.03.2018
Самусь Георгій Юрійович	член Рахункової палати	29.03.2005	15.03.2018
Заремба Ігор Миколайович	член Рахункової палати	29.03.2005	15.03.2018
Огонь Цезар Григорович	член Рахункової палати	16.03.2018	23.04.2024
Іванова Ірина Миколаївна	член Рахункової палати	21.03.2018	23.04.2024
Дідик Андрій Миколайович	член Рахункової палати	21.03.2018	23.04.2024
Яремчук Ігор Миколайович	член Рахункової палати	23.03.2018	23.04.2024
Богун Віктор Павлович	член Рахункової палати	27.03.2018	24.04.2024

Територіальні управління Рахункової палати

Функціонує 7 територіальних управлінь Рахункової палати, компетенція яких поширюється на декілька регіонів. Усі працівники територіальних управлінь приймаються виключно на центральному рівні шляхом складної процедури співбесід та конкурсних відборів і є працівниками 2 — 4 категорій державних службовців (згідно з ЗУ «Про державну службу», який діє до 1 січня 2016-го).

Територіальні управління — структурний підрозділ Рахункової палати без статусу юридичною особи. Центрами територіальних управлінь є Київ, Харків, Донецьк (тимчасово не працює), Львів, Вінниця, Одеса, Дніпро. Компетенція більшості територіальних управлінь поширюється на 2 або 3 регіони, крім теруправлінь у Вінниці та Львові, які діють на території 4-6 областей.

Реформа Рахункової палати

Одним з поворотних моментів сучасної історії Рахункової палати став підписаний 17 грудня 2024 року Президентом України Закон «Про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" та деяких інших законодавчих актів України» (№ 4042-IX)

Проєкт Закону було розроблено робочою групою до складу якої входили народні депутати України, представники Рахункової палати, Міністерства фінансів України, міжнародні експерти (від Представництва ЄС в Україні, програми SIGMA та проєкту МТД USAID) та представники громадськості. Свої пропозиції до законопроєкту також були надані, зокрема вищими органами аудиту Естонії, Латвії, Литви, Німеччини, Чехії, а також ініціативою інституційного розвитку INTOSAI (IDI). Законодавчі пропозиції розроблено з урахуванням євроінтеграційних зобов’язань України та рекомендацій, відображених у звітах Європейської Комісії, SIGMA та меморандумів МВФ.

Мета Закону - наближення статусу та правових основ діяльності Рахункової палати до стандартів Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI).

Ключові зміни, що відбулися у роботі Рахункової палати після ухвалення нового законодавства:

Інституційний статус та повноваження

– Рахункову палату визначено вищим державним колегіальним органом фінансового контролю (аудиту);

– систему професійних документів INTOSAI (IFPP) визначено основою організаційно-методологічних засад здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

– повноваження Рахункової палати розширено на суб’єкти господарювання державного та комунального сектору економіки; на кошти, отримані від іноземних держав, Європейського Союзу, іноземних фінансових установ, міжнародних організацій, донорських установ у вигляді кредитів (позик), грантів, допомоги та на кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування (до прикладу, Пенсійний фонд України);

– Рахункова палата зможе здійснювати аудити консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів.

Гарантії незалежності Рахункової палати

– припинення чи обмеження повноважень Рахункової палати у разі закінчення строку повноважень ВРУ чи дострокового їх припинення, а також введення воєнного чи надзвичайного станів є неможливим;

– у разі неврахування у проєкті закону про Державний бюджет України пропозицій Рахункової палати щодо її фінансового забезпечення, Уряд зобов’язаний аргументувати свою позицію;

– будь-який законопроєкт, що стосується діяльності Рахункової палати чи її повноважень, має отримати відповідний висновок від інституції.

Виконання рекомендацій

– розгляд звітів Рахункової палати у профільних комітетах Верховної Ради України є обов’язковим, як і відповідне реагування парламенту на інформацію Рахункової палати про неналежне виконання її рекомендацій;

– посилено процеси аналізу та моніторингу Рахунковою палатою її рекомендацій. Інформація про це розміщується на сайті інституції;

– разом зі щорічним звітом про свою діяльність Рахункова палата може надати ВРУ пропозиції щодо вжиття заходів відносно невиконання її рекомендацій;

– змінюються підходи до оскарження рішень Рахункової палати за результатами контрольних заходів у судовому порядку, а справи щодо втручання в роботу Рахункової палати перебуватимуть у підсудності Верховного Суду.

Історія Рахункової палати

Ранні етапи розвитку державного аудиту в Україні включають періоди Української народної республіки, Центральної ради, Гетьманату, Української директорії та УРСР.

Примітки

↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/110/f530966n246.xlsx
↑ Про Рахункову палату: Верховна Рада України; Закон від 02.07.2015 № 576-VIII. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 10 серпня 2015.
↑ Про Рахункову палату: Верховна Рада України; Закон від 11.07.1996 № 315/96-ВР. Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 10 серпня 2015.
↑ Rbc.ua. Пацкан призначений головою Рахункової палати України. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.

Див. також

10 років Рахунковій палаті (срібна монета)

Вища аудиторська інституція
- Європейський суд авдиторів

Посилання

Рахункова палата України //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. — 2-е вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011—558 с.
[[https://web.archive.org/web/20160826193126/http://leksika.com.ua/14350120/legal/rahunkova_palata Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] Рахункова палата] //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
Офіційний сайт Рахункової палати [Архівовано 15 квітня 2009 у Wayback Machine.]
http://www.eurosai.org [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вебсайт Нацагентства з питань держслужби України, III тур конкурсу КДС, 2015 рік
Вебсайт Нацагентства з питань держслужби України, III тур конкурсу КДС, 2009 рік^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Церемонія нагородження найкращих державних службовців, 2009 рік [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Про історію рахункової палати [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]

[[https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/110/f530966n246.xlsx_https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/110/f530966n246.xlsx]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/110/f530966n246.xlsx

[2] Про Рахункову палату: Верховна Рада України; Закон від 02.07.2015 № 576-VIII. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 10 серпня 2015.

[3] Про Рахункову палату: Верховна Рада України; Закон від 11.07.1996 № 315/96-ВР. Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 10 серпня 2015.

[4] Rbc.ua. Пацкан призначений головою Рахункової палати України. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Політика України
Державний лад	Конституція • Президент • Парламент • Уряд • Судова система • Бюджет • Партії • Внутрішня політика • Зовнішня політика • Міжнародні організації
Вибори	Президентські Парламентські Місцеві Референдуми Центральна виборча комісія
Верховна Рада	Голова • Депутатські фракції • Комітети • ТСлК • ТСпК • Рахункова палата • Уповноважений з прав людини • Апарат • Регламент • «Голос України» • Телеканал «Рада» • Дослідницька служба • Бібліотека • Сайт
Уряди	Масола — Фокіна (1990—1991) • Фокіна (1991—1992) • Кучми (1992—1993) • Масола (1994—1995) • Марчука (1995—1996) • Перший Лазаренка (1996) • Другий Лазаренка (1996—1997) • Пустовойтенка (1997—1999) • Ющенка (1999—2001) • Кінаха (2001—2002) • Перший Януковича (2002—2004) • Перший Тимошенко (2005) • Єханурова (2005—2006) • Другий Януковича (2006—2007) • Другий Тимошенко (2007—2010) • Перший Азарова (2010—2012) • Другий Азарова (2012—2014) • Перший Яценюка (2014) • Другий Яценюка (2014—2016) • Гройсмана (2016—2019) • Гончарука (2019—2020) • Шмигаля (з 2020)
Події	Декларація про державний суверенітет (1990) • Революція на граніті (1990) • Акт проголошення незалежності (1991) • Масандрівські угоди (1993) • Будапештський меморандум (1994) • Похорон патріарха Володимира (1995) • Конституція (1996) • Касетний скандал (2000) • Україна без Кучми (2000—2001) • Повстань, Україно! (2002—2003) • Помаранчева революція (2004) • Політреформа (2004) • Коаліціада (2006) • Політична криза (2007) • Політична криза (2008) • Харківські угоди (2010) • Податковий майдан (2010) • Репресії (2010—2013) • Євромайдан (2013—2014) • Російська збройна агресія проти України (з 2014) • Ні капітуляції! (2019) Перепис населення: Перший (2001) • Другий
Явища	«Тушки» • «Тітушки» • Колоради • Корупція • «Сім'я Януковича» • Діаспора

п о р Список усіх типів фінустанов
Регуляторні фінустанови	Нацбанки (альт. назва Центральні Банки) Міністерства фінансів (альт. назва Державні скарбниці)
Основні нерегуляторні фінустанови	Комерційні банки Інвестиційні компанії Інвестиційні банки Брокерські фірми Жиробанки Фондові біржі Компанії керування активами Інвестиційні фонди / ІСІ (керуються КУА) Недержавні пенсійні фонди (адмініструються АПФ керуються КУА)) Компанії з дослідження фін. ринків) Страхові компанії
Інші нерегуляторні фінустанови	Гедж-фонди Венчурні компанії Фірми приватного капіталовкладення Ангел-інвестори Кредитні спілки Державний пенсійний фонд (керуються державою) Трести Кооперативи
Див. також: Фінансові послуги

п о р Економіка України в темах
Історія	Економіка Української РСР Приватизація Пріоритетні національні проєкти хронологія Фінансова криза на фоні становлення незалежності України 1998 2008—2009
Природні ресурси	Алюмінієва промисловість Геотермальна енергетика Гірнича промисловість Енергетичні поклади та запаси Енергополітика Лісове господарство України ПЕК України Поновлювані джерела енергії
Сільське господарство	АПК Рибальство Мисливське господарство Лісівництво Тваринництво України
Промисловість	Авіаційна промисловість Автомобільна ОПК України Вугільна промисловість Електроенергетика Кольорова металургія України Космічна промисловість Машинобудування Металургія Наука й техніка Нафтова промисловість Оборонна промисловість Суднобудування Харчова промисловість Хімічна промисловість Чорна металургія України Ядерна енергетика
Сфера послуг	Азартні ігри Туризм Телекомунікації Нерухомість Інжиніринг Девелопмент радіо телебачення Зовнішня торгівля Інтернет-торгівля в Україні Консалтинг в Україні
Креативна економіка	IT-сектор України Медіа-ринок України Мода в Україні
Регіональна економіка	Економіка Києва Економіка українського Полісся Список регіонів України за ВРП на душу населення Список українських регіонів за ВРП
Транспорт і зв'язок	Автошляхи Залізниця Авіація Аеропорти Порти Лоу-кост авіакомпанії Міський транспорт Газотранспортна система
Фінанси та капіталізація	Банківська система Банківська справа Банки Національний банк України Бюджет Гривня та розмінні монети Компанії Інфраструктура Податковий кодекс Стабілізаційний фонд Страхові компанії
Інше	Валовий внутрішній продукт Доходи населення Економічні райони Інститут економіки та прогнозування НАН України Корупція Реформи Мільярдери Профспілки Тіньова економіка