Усівка (Згурівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Усівка
Usivka zgur gerb.png Usivka zgur prapor.png
Герб Прапор
Свято-Духівська церква в Усівці
Свято-Духівська церква в Усівці
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Згурівський район
Рада/громада Усівська сільська рада
Код КОАТУУ 3221986901
Облікова картка [1] 
Основні дані
Засноване 1644 р.
Населення 1045
Площа 4,665 км²
Густота населення 224,01 осіб/км²
Поштовий індекс 07613
Телефонний код +380 4570
Катойконіми усівчанин, усвічанка
Географічні дані
Географічні координати 50°31′03″ пн. ш. 31°40′35″ сх. д. / 50.51750° пн. ш. 31.67639° сх. д. / 50.51750; 31.67639Координати: 50°31′03″ пн. ш. 31°40′35″ сх. д. / 50.51750° пн. ш. 31.67639° сх. д. / 50.51750; 31.67639
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Водойми Супій
Відстань до
обласного центру
83 км
Місцева влада
Адреса ради 07613, Київська обл., Згурівський р-н, с. Усівка, вул. Леніна, 20, тел. 5-73-42
Сільський голова Давидов Юрій Геннадійович
Карта
Усівка is located in Україна
Усівка
Усівка
Усівка is located in Київська область
Усівка
Усівка

Усі́вка — село в Україні, в Згурівському районі Київської області.

Географічне положення[ред.ред. код]

Розташоване за 10 км від районного центру смт Згурівка і за 100 км від міста Київ.

Історія[ред.ред. код]

Уперше в історичних джерелах Усівка згадується у другій чверті XVII століття.

Засновано село козаками-втікачами з Правобережної України на землях, що належали Басанській сотні Переяславського полку.

Щодо походження назви села, то тут є різні версії. За однією з них, назва «Усівка», походить від прізвища козака — Ус, який першим поселився тут. Існує й інша думка: мешканці Усівки колись мали пишні вуса, які неодмінно привертали увагу жителів інших сіл, та особливо імпонували жіноцтву. І нарешті: колись тут, біля села, протікала повноводна річка з низькими заболоченими берегами, яка, розділившись у руслі на два рукави, нагадувала пишні козацькі вуса.

Перші поселенці осіли в різних місцях. Таких кутків було п'ять. На Бондарях мешкали бондарі. Мазурія славилася своїми хатами-мазанками. Навколо Чайок (нині Чаїновка) було багато чайок, адже зовсім поряд знаходилося болото. Город — то був острів, який зусібіч оточувала вода. Нез'ясованою залишається назва кутка Рашівки. Усі ці назви вживаються місцевими жителями і дотепер.

Усівка здавна була відома як вільне козацьке село. Тут не відробляли панщини, постійно мешкали вільні люди. Вони займалися різними промислами: гуральництвом, млинарством, бондарством, хліборобством, тваринництвом, овочівництвом. Шкода тільки, що не всі могли здобути бодай початкову освіту. Як і в більшості тогочасних українських сіл, в Усівці була церква, при якій функціонувала церковнопарафіяльна школа. Навчалося тут 23-30 дітей, які на той час мали змогу одягнутися і взутися. Спочатку дітей вчили священики, дяки, згодом — учителі. Навчали Закону Божого, читання, співу. Було створено церковний хор.

З 1921 року село належало до Прилуцького повіту Полтавської губернії. Подальші зміни в селі пов'язані із соціалістичною перебудовою дрібного селянського господарства, яку проводила комуністична партія Радянського союзу. Першу сільськогосподарську артіль у селі засновано в 1922 році.

З 21 вересня 1941 року по 21 вересня 1943 року село було окуповано німецькими загарбниками. Гітлерівці встановили жорсткий режим лютого терору і насильства. Багато жителів Усівки воювали на фронтах Другої Світової війни і переважна більшість їх не повернулася додому, віддавши своє життя в боротьбі з нацизмом. Кілька мешканців села гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини. Відступаючи, нацисти спалили школу. З 20 жовтня 1943 року, після звільнення села від німців, школа почала функціонувати. Вчителі за допомогою односельців збирали столи, звозили їх у кілька хат, де й навчалися діти.

З 1945 року школа стала семирічною. В серпні 1951 року її реорганізовано в середню, де на той час навчалося вже 383 учні. Працювало багато гуртків, зокрема «Юний Фізик», «Юний любитель літератури», «Юний Мічуринець», математичний, малювання, художньої самодіяльності, художнього читання, співочий, балетний, драматичний. З 1952 року школу очолював С. С. Куць.

У повоєнний період в Усівці було створено колгосп. Пізніше проводив свою виробничу діяльність радгосп «Усівський». Він спеціалізувався на вирощуванні картоплі, а згодом цукрового буряку і зернових. Було розвинене м'ясо-молочне виробництво. Зокрема в одному з приватних фермерських господарств виробляється сир типу камарбер з козячого молока, дуже смачний, але, на жаль, дороговартісний, далеко не всім покупцям по кишені..

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Усівську сільраду Яготинського району до складу Баришівського району.[1]

Після Чорнобильскої трагедії для переселенців було збудовано 120 будинків.

У 1990 році почалося будівництво нової школи, яку було відкрито 1 вересня 1992 року. Школа розрахована на 306 місць, у перший рік за парти сіли 234 учні. Школа знову набула статус середньої. Перший випуск відбувся 1994 року, випускниками були 5 учнів.

6 листопада 2007 року Предстоятель Української Православної Церкви (МП) митрополит Володимир освятив Свято-Духівський храм. Дерев'яна церква збудована за один рік. Має дзвіницю, також дерев'яну.[2][3]

Сьогодення села[ред.ред. код]

На сьогодні переважну більшість земельних паїв орендує СТОВ «Урожай». Його основний напрям роботи — вирощування зернових культур і цукрового буряку. Збір ціх культур постійно збільшується. На 2012 рік[4] директором СТОВ «Урожай» є Цвик В. В. У господарстві працює близько 80 осіб. СТОВ «Урожай» щорічно виділяє кошти на соціальний розвиток села. Так, 2004 року було виділено понад 60 тисяч гривень на газифікацію.

У селі функціонують будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, загальноосвітня школа I—III ступенів. На сьогодні[Коли?] в школі навчається 157 учнів, функціонує дошкільна група, в якій виховують 19 дітей. Вони є часткою учнівського колективу. Серед 17 вчителів дев'ятеро — випускники Усівської школи. Крім того, вдається залучати й молодих спеціалістів.

Усівка на сьогодні — це сучасне впорядковане село, що тоне у зелені садів. Тут живуть працьовиті, чуйні люди, справжні патріоти рідного краю. Вже більш ніж 10 років усівським сільським головою є Давидов Юрій Геннадійович.

Цікаві об'єкти[ред.ред. код]

На території Свято-Духівської дерев'яної церкви у вольєрі живуть павичі, а в декоративному ставку плавають золоті рибки, якщо це не пізня осінь і не рання зима, а пізньої зими вони вмерзають у лід - і це дуже красиво. У ставок втікає міні-струмок, через який перекинуто красивий місток, а струмок починається з декоративного водоспаду.

Також у селі поруч з церквою побудований ресторан з гостьовими будиночками, на території комплексу багато українських народних скульптур, з дівчинкою з веслом включно, млин, дірявий віз, соняшники.

Постаті[ред.ред. код]

Тимченко Руслан Олегович — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.

Віроніка Рибінська — співробітниця "Нової пошти" у Києві.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.