Городище (Тернопільська міська громада)
| село Городище | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Рада | Городищенська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1564 |
| Населення | 129 |
| Поштовий індекс | 47237 |
| Телефонний код | +380 3540 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°43′52″ пн. ш. 25°25′27″ сх. д.H G O |
| Водойми | Серет |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Городище | |
 Городище | |
| Мапа | |
| |
|
| |
_-_0978.jpg)
Городи́ще — село у Тернопільському районі Тернопільської області в Україні. Від 2018 у складі Тернопільської міської громади. У 2003 році в селі мешкало 129 осіб.
Давньоруське поселення розміщене в урочищі “Бозок”, що при в’їзді до села з боку Тернополя, на горі. У 1970 році тут зібрано уламки давньоруського посуду, залізні вироби. Підйомний матеріал зібрали в 1973 році В.М.Остапів та З.О.Дець. Є залишки городища.[1]
Перша писемна згадка відноситься до 1564 року.
У 1924 році було споруджено кам'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці.
У Городищі також є пам'ятник полеглим воїнам у Німецько-радянській війні.
Пам'ятники
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований біля церкви.
Встановлений 1989 р.
Погруддя — карбована мідь, постамент — бетон.
Погруддя — 1,15 м, постамент — 2,4 м.[2][3]
Примітки
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Зборівського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 60. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
Література
- Городище // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Horodyszcze 7, wś, pow. tarnopolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 151. (пол.). — S. 151. — (пол.)
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |