Плотича (Білецька сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Плотича
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський
Громада Білецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040050080032865
Основні дані
Населення 1 390[джерело?]
Територія 2.210 км²
Густота населення 628,29 осіб/км²
Поштовий індекс 47704
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°37′28″ пн. ш. 25°33′37″ сх. д. / 49.62444° пн. ш. 25.56028° сх. д. / 49.62444; 25.56028Координати: 49°37′28″ пн. ш. 25°33′37″ сх. д. / 49.62444° пн. ш. 25.56028° сх. д. / 49.62444; 25.56028
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
6 км
Найближча залізнична станція Великий Глибочок
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради 47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19
Карта
Плотича. Карта розташування: Україна
Плотича
Плотича
Плотича. Карта розташування: Тернопільська область
Плотича
Плотича
Мапа
Мапа

CMNS: Плотича у Вікісховищі

Плоти́ча — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, на півночі району.

Населення — 1267 осіб (2007).

До 2018 — центр Плотицької сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

Відоме від першої половини XVI століття.

Корінь слова «плотича» — «плот», його староруський аналог «плотъ», похідний від нього «пліт».

Однією із версій походження назви села є те, що жителі села плели із очерету і рогози кошики, мішки і доріжки, так як село омивається із трьох сторін водоймищами і є наявні ресурси.

Другою версією є те, що назва походить від двох коренів слів староруської мови: «плот» — скріплений з колод або брусів пліт для переправи по річці, «чати» — слово, що означає «сторожа», «варта».

Третьою версією є походження села від слів «плоти» і «чень». Слово «чень» — діалектичний архаїчний прислівник, що був поширений у минулому в Галичині і вживався в розмовній мові в значенні «може» і «здається». Кілька століть тому, якийсь подорожній, можливо, побачивши плоти на Стрипі, захоплено прорік: «Плоти — чень?» і пішла від цього назва села.

Четвертою версією є походження від риби плотви. Плотича омивалася в минулому великою кількістю води із ставків та річок, які кишіли великою кількістю риби. Серед них і невибаглива — плотва. Її називали плітка, плотиця, а тому найбільш допустимим і вірогідним є пояснення походження назви села саме від слова «плотиця», котре згодом трансформувалося у слово «плотича».

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооперативи.

До 2-ї світової війни у Плотичі були 2 пам'ятники-надгробки з написами вірменською та турецькою мовами (1763 і 1768).

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1238 осіб, з яких 585 чоловіків та 653 жінки[2].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 98,98%
російська 0,94%
угорська 0,08%

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, обласна протитуберкульозна лікарня, відділення зв'язку.

Економіка[ред. | ред. код]

ВАТ «Агропромтехніка»,[4][5] ТОВ «Декор», СМП: «Модуль», «Софіт», «Топільче», торгові заклади та ін.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У місцевій школі навчався літературознавець, прозаїк Любомир Сеник.

Під час Першої світової війни, у червні 1917, загинув російський військовий льотчик, ас винищувальної авіації, капітан Євграф Крутень.

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Палац Коритовських (1720 р.)[ред. | ред. код]

Палац Коритовських (1720 р.) Вигляд з парку.

Замок-палац споруджений родиною Коритовськими в 1720 році. На початку XIX століття Францішек Коритовський перебудував палац. Перебудований у класичній манері, симетричний та прямокутний у плані, з парадної фасадної частини має два поверхи. На фронтоні, що спирається на чотири колони, знаходився герб родини Коритовських — Мора (пол. Mora). З тильної сторони палац має три поверхи. По боках палацу прибудовані бокові фронтони з колонами. Перший поверх, з фронту, слугував житлом господарям, там же знаходилася і бальна зала. Другий поверх призначався для гостей. Цокольний поверх займали господарські приміщення. В XIX столітті Коритовськими, навколо палацу, на площі десяти гектарів був закладений великий парк.

Нині в палаці діє госпіс[6].

Церква святого великомученика Димитрія Солунського[ред. | ред. код]

Церква Успення Пресвятої Богородиці (1900 р.)[ред. | ред. код]

Церква Успення Пресвятої Богородиці. (1900 р.)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (мурована), знаходиться неподалік палацу. Зведена в 1900 році. Реконструйована в 1994 році. У храмі зберігається стародрук — Євангеліє (1690); при вході до храму — пам'ятний знак (1808).

Братська могила[ред. | ред. код]

У боях за визволення Плотичі та навколишніх сіл загинуло 479 воїнів. Вони поховані на території сільського парку. Споруджена братська могила 11 воїнам ЧА, полеглим 1944 (1956), а посередині кладовища пам'ятник — скульптура воїна на постаменті[7]. Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини.

Природа[ред. | ред. код]

У селі є пам'ятка природи — Плотицький парк.

Біля села проходить південна межа гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський». Він охоплює територію заболоченої заплави річки Серет (від села Плотича Тернопільського району до села Кобзарівка Тернопільського району) і заплави річки Лопушанка (від села Городище до села Носівці Тернопільського району).

11 травня 2016 року за повідомленням Гідрометцентру України на полі між селами Плотича та Івачів Долішній пронісся смерч — рідкісне для Тернопілля природне явище — стовп буревію сягав заввишки кілька десятків метрів.[8]

Надгробний пам'ятник Сатетолу Хаджи Нахабеду

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
  4. ТОВ «Плотицка Агропромтехніка» [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.], офіційний сайт
  5. ТОВ"ПЛОТИЦЬКА АГРОПРОМТЕХНІКА" [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.], Опендатабот
  6.  Госпіс у Плотичі вже надає допомогу 15 безнадійно хворим людям на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 7 жовтня.
  7. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
  8.  Біля Тернополя пронісся смерч на YouTube // ТСН. — 2016. — 11 травня.
     10 травня поблизу сіл Плотича й Івачів Долішній під Тернополем здійнявся смерч на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 12 травня.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]