Слобідка (Теребовлянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Слобідка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський район
Рада/громада Долинська сільська рада
Код КОАТУУ 6125082902
Основні дані
Засноване 1497
Населення 441
Площа 2,313 км²
Густота населення 190,66 осіб/км²
Поштовий індекс 48163
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°12′04″ пн. ш. 25°42′06″ сх. д. / 49.20111° пн. ш. 25.70167° сх. д. / 49.20111; 25.70167Координати: 49°12′04″ пн. ш. 25°42′06″ сх. д. / 49.20111° пн. ш. 25.70167° сх. д. / 49.20111; 25.70167
Середня висота
над рівнем моря
254 м
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
16 км
Найближча залізнична станція Деренівка
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 48163, Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, с.Долина , тел. 4-14-31
Карта
Слобідка is located in Україна
Слобідка
Слобідка
Слобідка is located in Тернопільська область
Слобідка
Слобідка

Слобі́дка — село в Україні, в Теребовлянському районі Тернопільської області. Населення становить 441 осіб. Орган місцевого самоврядування— Долинська сільська рада. Раніше називалося Слобідка Янівська. Підпорядковане Долинській сільраді.

Населення — 432 особи (2007).

Поблизу села є Слобідське родовище пісковиків.

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Слобідки виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури. Поселення розміщене в урочищі Знесення, на віддалі 1,5 км на південь від села. Займає підвищений лівий берег р. Гнила Рудка й правий берег річки Серет. поблизу місця впадіння Гнилої Рудки в р. Серет. Розвідками зібрано уламки кераміки, крем'яні знаряддя з крем'яної майстерні. Виявлено велику кількість глиняної обмазки, сліди жител. Поселення було виявлене у 1920-х роках, перевірено розвідкою Є. А. Харитонова у 1967 р. Матеріал зберігається у Львівському історичному та Тернопільському обласному краєзнавчому музеях[1][2].

Перша писемна згадка — 1497.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

Мікротопоніми[ред.ред. код]

Назви піль: Сокольче, Стависка[3].

Поширені прізвища[ред.ред. код]

Байраковський, Гітлєр, Задорожний, Каштелій, Кльоновський, Обуховський, Піндера, Шестопаль[3].

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церква святих Петра і Павла (1930-ті, мурована), «фігура» Матері Божої, капличка.

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування паншини (відновл. 1992).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1 ступ., бібліотека, ФАП.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 311
  2. Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Льві, 1933. — Т. 152. — В. 2. — С. 121
  3. а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.