Загір'я (Зборівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Загір'я
Церква Воскресіння Христового
Церква Воскресіння Христового
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Зборівський
Рада/громада Загір'янська сільська рада
Код КОАТУУ 6122683401
Основні дані
Засноване 1570
Населення 1 227
Територія 23 км²
Густота населення 53.35 осіб/км²
Поштовий індекс 47211
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°51′57″ пн. ш. 25°26′59″ сх. д. / 49.86583° пн. ш. 25.44972° сх. д. / 49.86583; 25.44972Координати: 49°51′57″ пн. ш. 25°26′59″ сх. д. / 49.86583° пн. ш. 25.44972° сх. д. / 49.86583; 25.44972
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
34 км
Найближча залізнична станція Зборів (Млинівці)
Відстань до
залізничної станції
30 км
Місцева влада
Адреса ради 47211, Тернопільська обл., Зборівський р-н, с.Загір’я
Карта
Загір'я is located in Україна
Загір'я
Загір'я
Загір'я is located in Тернопільська область
Загір'я
Загір'я

Загі́р'я — село в Україні, у Зборівському районі Тернопільської області. Розташоване на річці Лівий Серет, на сході району. Центр сільради.

До Загір'я приєднано хутори Ліщина, Нишківці, Петрівка, Серетеччина.

Населення — 1215 осіб (2003)[1].

Географія[ред.ред. код]

Селом протікає річечка Серет Лівий.

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Загір'я виявлено археологічні пам'ятки ранньої залізної доби та давньоруської культури.

Перша писемна згадка 1546 рік (Akta grodzkie i ziemskie).

Ще одна писемна згадка — 1570 року, коли в реєстрах поборів Волинської землі записано: «Пані Миколайова Гостимінська з імен своїх частин Серетча, Несковеч, Загожа і Опанасовки, з димів 4, огородників 1, по грошів 2». Це вказує, що село в цей час належало до Кременецького повіту Волинського воєводства.

На Генеральному плані України 1648 р. Ґійома Левассера ,де Боплана нанесено село Нишківці, яке сьогодні є частиною с. Загір'я, але він зовсім не згадує про Загір'я. Тому питання первісної назви села залишається відкритим.

Також Нишківці позначені на топографічній карті Зойтера «Amplissima Ucrania», яка датується 1740 роком.

Назва Нишківці згадується у польського королівського літописця часів війни Б. Хмельницького. За переказами старожилів Нишківці були старим селом і розміщувалися приблизно 4 км на пн. зх. відносно нинішнього місця розташування.

Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Рідна школа».

30 червня 1941 року село відзначилося масовими зібраннями з нагоди Акту проголошення Української Держави у Львові[2].

У 1960 повінь знищила млин і підтопила частину села.

Фігура ангела-хоронителя на честь закінчення будівництва церкви

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є кам'яна церква святого Воскресіння (1875). Перша церква Різдва Богородиці була дерев'яною 1605 року побудови. Сьогодні вона знаходиться в с. Стиборівка Бродівського району.

Пам'ятники[ред.ред. код]

Хресна дорога
Фігура Матері Божої

9 «фігур», у тому числі:

  • охоронця села від пожеж Фльоріана (1775)
  • ангела-хоронителя на честь закінчення будівництва церкви (1875)
  • хресна дорога
  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967)
  • пам'ятний знак на честь скасування панщини (реставровано у 1991)
  • пам'ятні знаки із написами на честь визначних дат з історії села
  • насипані:
    • символічна могила Борцям за волю України (1993)
    • братська могила воякам УПА

Збережені могили чеських та угорських вояків, які полягли у Першій світовій війні.

Символічна могила Борцям за волю України (1993)

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальоосвітня школа І–ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди[ред.ред. код]

Hародилися[ред.ред. код]

  • Іван Бутин — діяч ОУН;
  • Петро Бутин — літератор, меценат;
  • Михайло Івасюта — професор, доктор історичних наук;
  • Любов Малецька — поетка, член НСПУ;
  • Фарина Ігор Андрійович — журналіст, поет.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Базилевська З., Уніят В., Хоміцький З. Загір'я // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 594—595. — ISBN 966-528-197-6.
  2. Р. Матейко. Акт відновлення Української Держави // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела[ред.ред. код]

  • Базилевська З., Уніят В., Хоміцький З. Загір'я // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 594—595. — ISBN 966-528-197-6.
  • Олексюк В. Загір'я: Короткий історико-побутовий нарис. — Дрогобич: Відродження, 2000. — 60 с.
  • Олексюк В. Загір'я: Короткий історико-літературний збірник про село. — Тернопіль: Астон, 2010. — 384 с. — ISBN 978-966-308-365-0.
  • Олексюк В. Залозецький край: Історико-краєзнавчий збірник. — Дрогобич: Коло, 2003. — 552 с. — ISBN 966-7996-64-3.