Вдівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:26, 8 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Картина «Індіанська вдова[en]» («Удова індіанського вождя, що стежить за зброєю свого померлого чоловіка»), Джозеф Райт, бл. 1783
Міжособові стосунки
Огляд[en]
Категорія КатегоріяПортал Портал

Вді́вство (уді́вство) та вдівство́ (удівство́)[1] — нешлюбний стан людини після смерті чоловіка чи дружини. Чоловік у цьому стані називається вдівцем, а жінка — вдовою.

Історія

Вдівство, безсумнівно, з'явилося незабаром після встановлення інституту шлюбу. Одночасна смерть зустрічається рідко, як правило, один з подружжя переживає іншого.

Вдови

За звичаями ряду народів, після смерті чоловіка вдова кінчала життя самогубством. В Індії цей ритуал називався саті і виконувався до XIX століття. В Китаї самогубство вдів практикувалося з V по XX століття[2]. Ця традиція мала своєю метою захист вдів від зазіхань сторонніх чоловіків, символізуючи вірність покійному чоловіку. У кочових народів самогубство замінювалося членоушкодженням.

В інших країнах вдова не тільки не кінчала з собою при смерті чоловіка, але могла вдруге виходити заміж. Найдавніший приклад цього в давньогрецьких міфах — друге одруження Горгофони (донька Персея)[3]. Старий Завіт приписував вдовам одружуватися з родичами померлих чоловіків[4] (див. левірат).

Патріархальне суспільство законодавчо охороняло права вдів. Про це йдеться в Першому посланні до Тимофія, в якому обов'язок підтримувати вдів покладалася на їхніх родичів і церковну громаду. Останні також повинні були сприяти новим шлюбам вдів. В азійських країнах громаді і родичам належало утримувати вдів (казахські «Сім постанов» хана Тауке).

Вдівці

Поведінка вдівців, як правило, не регламентувалась, за винятком терміну трауру, який, зазвичай, був удвічі меншим, ніж у вдів.

Див. також

Примітки

  1. Вдівство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Про самогубство вдів. Архів оригіналу за 10 травня 2008. Процитовано 15 березня 2013.
  3. 74.htm Міф про Горгофону[недоступне посилання з червня 2019]
  4. 5 М. 25:5-6

Посилання