Залицяння
Міжособові стосунки |
---|
Огляд[en] |
Категорія • Портал |
Залицяння — маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і таке інше.[1]
У соціології — доінтимна поведінка людей, період, коли пари знайомляться та обмірковують заручини чи шлюб; у біології — поведінка тварин, період, коли самка чи самець обирає партнера з найкращими генами для спаровування.
Зазвичай, активною стороною при залицянні є самець, а пасивною — самиця. Це пов'язано з тим, що самиця цінна бо відповідальна за розвиток потомства.[2] У традиційних людських суспільствах, зазвичай, активний чоловік; жінка, яка проявляє занадто велику енергію в цьому відношенні або чоловік, який не хоче залицятися, піддаються осуду. У сучасних суспільствах жінка може виступати ініціатором залицяння.
При полігамних відносинах, самець під час залицяння зацікавлений у якнайшвидшому спарюванні, щоб перейти до наступної самиці, в той час як самка намагається збільшити період залицяння, щоб обрати найдостойнішого самця з багатьох варіантів.[3]
Головне завдання залицяння — допомогти самиці обрати найздоровішого та найміцнішого самця її виду.[4] Крім цього, залицяння змушує самку і самця погоджувати свої дії під час спаровування і прискорює гормональний розвиток самки.
- Демонстративна поведінка. Самець підкреслює своє здоров'я, репродуктивні здібності і приналежність до того ж виду, що й самка.
- Причепурювання (наприклад, у людини).
- Спів (наприклад, у комах).
- Танець (наприклад, у людей, комах, риб).
- Підпорядкування (самець висловлює готовність виконувати вимоги самки).
- Годування (самець годує самку).
- Умиротворення (самка демонструє слабкість і беззахисність, щоб уникнути агресії з боку самця).
Генетичні мутації можуть викликати відхилення при залицянні, що ведуть до унеможливлювання спаровування. Наприклад, у комах порушується структура пісні самця або він адресує її представникам своєї статі.[5]
- ↑ Залицятися // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Тінберген Н. Соціальна поведінка тварин. [Архівовано 8 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Неслухняне дитя біосфери.[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- ↑ Єфремов К., Єфремова Н. Прийшов, позначив, переміг. [Архівовано 8 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Генетична детермінованість поведінки дрозофіли і людини.[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- Залицяння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Баранова Є. В.: Соціальне конструювання сексуальних сценаріїв у підлітковому віці. [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з соціології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |