Координати: 49°11′33″ пн. ш. 26°50′23″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 26.83972° сх. д. / 49.19250; 26.83972

Ярмолинці (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 20 лютого 2022, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ярмолинці.
смт Ярмолинці
Герб Ярмолинців Прапор Ярмолинців
Площа 600–річчя Ярмолинець — центральний майдан райцентру.
Площа 600–річчя Ярмолинець — центральний майдан райцентру.
Площа 600–річчя Ярмолинець — центральний майдан райцентру.
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Рада Ярмолинецька селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване —
Магдебурзьке право 1455
Статус із 1958 року
Площа 4,46 км²
Населення —
Густота 1 737,67 осіб/км²
Поштовий індекс 32100
Телефонний код +380 3853
Географічні координати 49°11′33″ пн. ш. 26°50′23″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 26.83972° сх. д. / 49.19250; 26.83972
Відстань
Найближча залізнична станція: Ярмолинці
До станції: 3 км
До обл. центру:
 - фізична: 25 км
 - автошляхами: 30 км
Селищна влада
Адреса 32100, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець, 14
Голова селищної ради Хоптяр Віктор Володимирович
Карта
Ярмолинці. Карта розташування: Україна
Ярмолинці
Ярмолинці
Ярмолинці. Карта розташування: Хмельницька область
Ярмолинці
Ярмолинці
Мапа

Ярмолинці у Вікісховищі

Ярмо́линці — селище міського типу в Україні, центр Ярмолинецької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області. Орган місцевого самоврядування — Ярмолинецька селищна громада.

Розташування

Ярмолинці розташовані за 30 км на південь від Хмельницького. Селище займає площу понад 446 га.

Населення

Населення селища — 8914 мешканців (перепис 2017); 7954 мешканці (дані за 2011)[1].

У національному складі населення теперішніх Ярмолинців (як і району) переважну більшість складають українці. До інших національних груп, що представлені в населенні, належать росіяни та поляки[2].

Назва

Пам'ятний знак «Ярмолинцям — 600 років» у центрі селища.

Коли і ким були закладені Ярмолинці, невідомо. В 1407 році грамотою короля Владислава II Ягайла село Ярмолинці за військові заслуги були надані Ходку Кроату (Ходку з Хорватії) з роду Деспотів. Онук Ходка першим отримав прізвище Ярмолинецький (Ярмолинський). Син Ходька — Олехно (Олександр) — грамотою Казимира Ягелончика підніс Ярмолинці до статусу містечок і отримав для Ярмолинців Магдебурзьке право.

Хорватський рід гербу Корчак володів Ярмолинцями та іншими селами близько 300 років (від початку XV — до початку XVIII століття).

1445 року за сприяння Олехна Ярмолинецького тут було збудовано замок, і фактично до кінця XIX століття від нього зберігались брама і дві башти. А 1823 року біля замку була викопана гармата з гербом Корчак Ярмолинських.

Ярмолинські та їхній люд відзначились в боротьбі з татарами і в захисті православної церкви, а рід Сутківських, що опосів у Сутківцях, є їхнім відгалуженням (від другої половини XV століття)[3].

Згідно з орфографічним словником[4], назва селища «Ярмо́линці» (множина) у родовому відмінку має форму «Ярмо́линців», давальному — «Ярмо́линцям», знахідному — «Ярмо́линці», орудному — «Ярмо́линцями», місцевому — «на/у Ярмо́линцях» та кличному — «Ярмо́линці». Однак, серед мешканців селища і в регіоні в цілому існує стала традиція відмінювати назву селища в родовому відмінку як «Ярмолинець», що є спільним і для деяких інших населених пунктів Хмельниччини — наприклад, Дунаївців.

Історія

За здогадами археологів, на місці, де тепер розташовані Ярмолинці, люди проживали ще в період трипільської культури (ІІІ тисячоліття до н. е.). Виявлено також черняхівське поселення на південно-західній околиці, поблизу дороги Ярмолинці — Городок[5].

Від заснування до кінця XVIII ст.

  • XV століття. Кам'янецьке староство
  • За адміністративним поділом XVI ст. — Летичівський повіт; XIX ст. — Проскурівський повіт; XX ст. — Ярмолинецький район.

Містечко входило до складу Подільської землі, а пізніше до Речі Посполитої. Після завершення будівництва замку з оборонними спорудами Ярмолинці перевели до категорії містечок, а 1455 року Ярмолинцям надано магдебурзьке право. Згодом у містечку зведено ще один замок.

Ярмолинеччина адміністративною одиницею стала ще в XV столітті, коли Ярмолинецький ключ належав до Кам'янецького староства. За адміністративним поділом XVI століття — у складі Летичівського повіту. З новим адміністративним поділом, запровадженим Польщею, Ярмолинці отримують статус повітового центру і входять до Кам'янецького воєводства.

1757 року «Ярмолинецький ключ» від дідича Домініка Шепінґа — ад'ютанта Браніцького — викупив Павел Стажинський за 245 000 злотих польських. Він заклав тут костел та кляштор Бернардинів. Ян Онуфрій Орловський закінчив костел. Похований тут також. Адам Орловський заселив тут німецьких фабрикантів: заклав фабрики сукна, сідел, капелюхів, килимів, гарбарню.

1795 була він замку тут ще брама в валі та дві башти.

Після Другого поділу Польщі (1793) Ярмолинці у складі Правобережної України ввійшли до складу Російської імперії.

Ярмолинці від кінця XVIII до початку XX ст.

Костел Петра і Павла, 1793—1862

Ще у XVIII столітті в зв'язку з вигідним розташуванням Ярмолинців розпочалось піднесення містечка. Важливе економічне значення в системі внутрішньої торгівлі мали базари і ярмарки. На них реалізовувалась сільськогосподарська продукція, промислові та ремісничі вироби, укладалися договори (контракти) на виробництво, постачання і збут товарів, вивчався їх попит у населення. Помітний вплив на економічний розвиток Ярмолинців мало переведення сюди в 1835 році за сприяння Адама Орловського з містечка Тинни Ушицького повіту найбільшого в Подільській губернії Петропавлівського ярмарку. Завдяки великим обсягам торгівлі Петропавлівський ярмарок належав до першої (найвищої) категорії.

Ярмолинці славилися своїми ярмарками на Петра і Павла (з 15 червня по 1 липня) та на Миколая (6 грудня). Товари привозили з Галичини, Росії та Польщі: хутра з Росії, машини господарські з Відня, породисті коні.

У 1846 році, повертаючись з міста Кам'янця-Подільського, містечко Ярмолинці відвідав видатний український письменник і мислитель Тарас Шевченко.

У XIX столітті Ярмолинці належать до Проскурівського повіту.

Для розвитку Ярмолинеччини в цілому велике значення мало будівництво шляхів сполучення. Так, будівництво шосейної дороги Проскурів-Ісаківці через Ярмолинці тривало у період 1887—1891 років. Вона значно покращувала міжміське сполучення, сприяла економічному розвитку губернії, задовольняла потреби населення.

XX століття — сьогодення

У період Визвольних змагань українців (1917—1921 роки) в Ярмолинцях декілька разів змінювалась влада.

Ввечері 28 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду Ярмолинці було з боєм здобуто Подільською групою (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки. При цьому було ущент розбито батальйон 209-го стрілецького полку 70-ї бригади 24-ї стрілецької дивізії. Після бою Подільська група зупинилася у Ярмолинцях на ночівлю.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 41 житель селища[6].

Статус селища міського типу в Ярмолинців — починаючи від 1958 року.

Ярмолинецький район у зв'язку із територіально–адміністративними змінами в УРСР остаточно утворився у 1965 році при об'єднанні Солобковецького, Михайлівського та Ярмолинецького районів.

Вулиця Петропавлівська

У радянський період у Ярмолинцях функціонували відразу ряд потужних виробництв — верстатобудівний завод і 2 цегельних заводи, струнка соціальна інфраструктура.

Із економічною кризою 1990-х років у селищі припинили існування декілька підприємств. У Ярмолинцях у 1990—2000-ні рр. закрилася низка закладів культури та освіти, натомість відновлено ряд культових споруд.

Транспорт і економіка

Соціальна сфера: медицина та освіта

Головний медичний заклад Ярмолинців (і району) — Ярмолинецька центральна районна медична лікарня.

У Ярмолинцях загалом є діючою створена ще за СРСР система закладів дошкільної та середньої шкільної освіти, однак у галузі освіти наявні й новації на потребу дня[8].

Дошкільні навчальні заклади Ярмолинців:

  • Ярмолинецький дитсадок № 1;
  • Ярмолинецький Центр розвитку дитини;
  • Ярмолинецький дитсадок № 3.

Ще у 1980-х роках у Ярмолинцях діяло 4 загальноосвітні школи, нині ж у селищі загальноосвітніми школами є 2 заклади середньої освіти нового типу і одна ЗОШ:

  • Ярмолинецький професійний ліцей[9];
  • Ярмолинецький технологічний ліцей;
  • Ярмолинецький НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 і гімназія»;
  • Ярмолинецька загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів № 2.

Закладами позашкільної освіти в Ярмолинцях є:

  • Ярмолинецька дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ);
  • Будинок дитячої та юнацької творчості.

У селищі діє професійний заклад обласного підпорядкування нового типу — Ярмолинецький професійний ліцей, що пропонує навчання з 11 професій, серед яких найбільш затребувані на ринку праці: муляр-штукатур та лицювальник-плиточник, електрогазозварник, а також єдине в області поєднання фахівців рідкісних професій: слюсар з ремонту авто і лісоруб[10].

Культура, ЗМІ і спорт

Нині (кінець 2000-х років) спостерігається деякий занепад культурної галузі Ярмолинців — понад 10 років не працює єдиний у селищі, ще радянський кінотеатр, до 2007 року припинив своє існування Ярмолинецький краєзнавчий музей.

Ярмолинецька бібліотека для дітей

Зараз культуру в Ярмолинцях уособлюють навчальні заклади селища, зокрема позашкільні, й Ярмолинецька районна централізована бібліотечна система, яка включає низку селищник і сільських бібліотечних закладів.

В Ярмолинцях функціонує недільна школа польської мови і культури імені Мавриція Гославського, де працюють вчителі, запрошені із Польщі за угодою, укладеною Міністерством освіти і науки України[11].

Істориком і краєзнавцем Ярмолинців є колишній журналіст місцевої районної газети «Вперед» Олександр Семенович Снігур.

Ярмолинецькі засоби масової інформації:

  • газета «Вперед» (тираж 2747 примірників) — періодичне видання Ярмолинецької районної державної адміністрації та районної ради;
  • газета «Шкільний світ» (тираж 890 примірників) — періодичне видання Відділу освіти Ярмолинецької районної ради).

У Ярмолинцях створено умови для занять спортом — є стадіон і декілька спортивних і тренажерних залів, функціонує Ярмолинецька ДЮСШ.

У Ярмолинцях відбуваються культурні заходи, такі як День Міста, День Перемоги, День Молоді, День Незалежності, які святкуються на центральні площі селища. 30 квітня 2011 року у Районному Будинку Культури вперше пройшов конкурс краси «Міс Ярмолинці 2011».

Релігія, пам'ятки і пам'ятники

Меморіал воїнів Другої світової війни

У Ярмолинцях є декілька храмів, що історично представляють православ'я та католицтво:

  • Свято-Троїцька церква (УПЦ МП) — історико-архітектурна пам'ятка місцевого значення; власне збудована як костел кляштору бернардинів 1761 року, але в 1832 році обернений на православну церкву;
  • парафія Преображення Господнього (УПЦ КП)[12] — вул. Мічуріна 4;
  • костел св. Петра і Павла — також історико-архітектурна пам'ятка місцевого значення (вул. Чапаєва, 63); збудований у 1793—1862 роки.

Окрім двох вказаних культових споруд пам'яткою місцевого значення є мурований особняк графів Орловських (XIX століття)[13].

У Ярмолинцях встановлено низку пам'ятників і пам'ятних знаків, як за доби СРСР — меморіал полеглих у ВВв радянських воїнів, так і за незалежності — погруддя Шевченка, пам'ятні знаки на честь 600-ліття Ярмолинців на центральному майдані та на вшанування Жертв Голодомору (пам'ятний хрест відкрито 21 листопада 2008 року у День пам'яті жертв голодоморів[14]).

При північній околиці селища розташований лісовий заказник місцевого значення «Чорний Ліс», а при східній околиці — заповідне урочище «Березина».

Відомі люди

Народилися

Проживали

Галерея

  • Ярмолинецька районна державна адміністрація (пл. 600–річчя Ярмолинець, 1)
    Ярмолинецька районна державна адміністрація (пл. 600–річчя Ярмолинець, 1)
  • У центрі Ярмолинців (на під'їзді до центрального майдану — площі 600–річчя Ярмолинець)
    У центрі Ярмолинців (на під'їзді до центрального майдану — площі 600–річчя Ярмолинець)
  • Погруддя Тарасу Шевченку
    Погруддя Тарасу Шевченку

Виноски

  1. ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2011.
  2. ↑ www.ukrcensus.gov.ua (Дані Всеукраїнського перепису населення України 2001 року)
  3. ↑ Жарких М. І. Храми Поділля. Довідник.
  4. ↑ Український лінгвістичний портал
  5. ↑ Ярмолинецький район [Архівовано 18 вересня 2007 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт Хмельницької обласної ради [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Ярмолинці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  7. ↑ ДАІ б'є на сполох — в області жахливі дороги. Укравтодор звітує про завершення ямкового ремонту
  8. ↑ ЗНЗ (Ярмолинецького) району на Ярмолинецький районний методичний кабінет (вебсайт)
  9. ↑ Вебсторінка ліцею
  10. ↑ Ярмолинецький професійний ліцей [Архівовано 2 травня 2009 у Wayback Machine.] на Хмельницький регіональний центр зайнятості [Архівовано 23 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Поляки в Україні: створено всі умови для здобуття освіти та вивчення рідної мови[недоступне посилання з серпня 2019] // матеріал за 1 листопада 2005 року на ДТРК «Всесвітня служба „Українське телебачення і радіомовлення“ (УТР)» [Архівовано 26 червня 2010 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Українська Православна церква смт Ярмолинці
  13. ↑ Ярмолинецький район Хмельницької області у Каталогу пам'яток на www.spadok.org
  14. ↑ 19:19 Відзначення в районі Дня пам'яті жертв голодоморів на Офіційний сайт Ярмолинецької районної державної адміністрації
  15. ↑ Книга пам'яті

Джерела і посилання

У Вікісловнику є сторінка Ярмолинці.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ярмолинці_(селище)&oldid=34702365