Івачів Горішній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Івачів Горішній
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський
Громада Білецька сільська громада
Основні дані
Засноване 1463
Населення 261
Територія 1.820 км²
Густота населення 143,41 осіб/км²
Поштовий індекс 47226
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°39′19″ пн. ш. 25°31′17″ сх. д. / 49.65528° пн. ш. 25.52139° сх. д. / 49.65528; 25.52139Координати: 49°39′19″ пн. ш. 25°31′17″ сх. д. / 49.65528° пн. ш. 25.52139° сх. д. / 49.65528; 25.52139
Середня висота
над рівнем моря
337 м
Водойми Серет
Відстань до
обласного центру
14 км
Відстань до
районного центру
14 км
Місцева влада
Адреса ради 47704, с. Івачів Долішній
Вебсторінка http://ivachiv.te.ua/
Карта
Івачів Горішній. Карта розташування: Україна
Івачів Горішній
Івачів Горішній
Івачів Горішній. Карта розташування: Тернопільська область
Івачів Горішній
Івачів Горішній
Мапа
Мапа

CMNS: Івачів Горішній у Вікісховищі

Іва́чів Горі́шній — село в Україні Білецької сільської громади у Тернопільському районі Тернопільської області. Розташоване на півночі району, на річці Серет. Підпорядковане Івачеводолішнівській сільраді (до 2018).

У 19461991 село називалося Верхній Іванів.[1]

Населення на 1 січня 2013 року — 256 особа (чоловіків — 123, жінок —133, 115 дворів, 138 сімей (за матеріалами сільської ради).

Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.

Географія

Знаходиться переважно на лівому березі Івачевогорішнівського ставу. Площа плеса ставу 354 га. Розділена між Тернопільським та Зборівським районами. Водоболотні угіддя вздовж течії Серету належать до Чистилівського державного орнітологічного заказника, який існує з лютого 1980 року. Заказник — місце гніздування багатьох видів рідкісних птахів, зростання типової для західного лісостепу водоболотної рослинності. Загальна площа заказника 1192 гектари.

За рішенням Тернопільської обласної ради у 1983 році створений Горішньоівачівський гідрологічний заказник площею 37,4 га. Івачівогорішнівський став є улюбленим місцем відпочинку для багатьох тернополян та рибної ловлі для рибалок місцевих та із сусідніх областей. Став належить УТМР. Водонасосна станція в Івачеві працює для подачі води до обласного центру.

Історія

Перша писемна згадка — 1463 як Івачів, згідно з урядовим листом князів Семена, Солтана та Василя Збаразьких, які ділили вотчину між собою.

Від 1672 — нинішня назва.

На північно-західній околиці села, в урочищі Зимна Долина в 1960-х роках відкрита стоянка часів раннього палеоліту (100-40 тис. років тому). При в'їзді до села з Тернополя в урочищі Коноплисько на пологому схилі першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Серет. знайдено багатошарове поселення черняхівської культури VI—VII ст. н. е., празької культури VI—VII ст. н. е. Відкрите у 1954 році В.П.Савичем.[2]

Під час Першої світової війни село зазнало значних руйнувань.

Під час Другої світової війни та після неї село стало осередком активної діяльності УПА. Значна частина учасників національного партизанського руху та їхніх родичів зазнала сталінських репресій, у тому числі — у таборах ГУЛАГу.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 261 особа[3]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[4].

Релігія

Є мурована церква Воскресіння Господнього (1768).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

Народилися


Парохи села:

Примітки

  1. Президія Верховної Ради УРСР; Указ від 18.03.1991 № 848-XII
  2. admin. Археологія та стародавня історія Тернопільського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

Див. також

Посилання