Бервиця
| село Бервиця | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Броварський |
| Громада | Калитянська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | не пізніше 1726 |
| Населення | 259 |
| Площа | 1,91 км² |
| Густота населення | 135,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07425 |
| Телефонний код | +380 4594 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°38′24″ пн. ш. 31°11′33″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
107 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07425, Київська обл., Броварський р-н, с. [Мокрець (Броварський район) |
| Карта | |
  Бервиця | |
 Бервиця | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бе́рвиця — село в Україні, у Калитянській селищній територіальній громаді Броварського району Київської області. Населення становить 259 осіб.
Згідно з Генеральним слідством Київського полку (1729—1731) деревня Бервиця Бобровицької сотні «з давніх літ» належала київським полковникам, а ті віддавали її бобровицьким сотникам. Зокрема, київським полковником Антоном Танським 6 дворів (1726, уточнене число — 15) було тимчасово передано Бобровицькому сотнику Костантію Васильовичу. Винницю при селі сотник придбав за власні кошти.[1] Пізніше в селі була своя дьогтярня.
У 1858 р. належала до володінь родини Забіли. Налічує 23 хати і 171 особу.
Перед революцією 1917 р. у селі мав свої землі пан Скергелов.
1918–1919 р.р. — перебуває в зоні дій загонів отамана Демида Ромашки.
1920 р. — входить до складу Ярославської волості Козелецького повіту Чернігівської губернії.
1923 р. — Бервиця належить до Бервицько-Мокрецької сільради з центром у Мокреці (Бобровицький район). Населення – 533 людини на 107 господарств.[2]
1924 р. — діє трирічна трудова неповна школа, бібліотека, дитячий садок; Бервицько-Мокрецька сільська рада входить до Бобровицького району Ніжинської округи Чернігівської губернії.
1929 р. — початок колективізації в селі. Організовано артіль «Новий шлях».
Під час Другої Світової війни село не зазнає руйнувань. 84 жителі села за участь у війні на боці СРСР нагороджені більшовицькими нагородами.
У 1951 р. бервицьку артіль «Новий шлях» приєднано до Мокрецького колгоспу «Нове життя». 1962 р. — господарство приєднано до колгоспу ім. Кірова. 1963 р. — колгосп ім. Кірова реорганізовано в радгосп «Заворицький».
У середині 60-х р.р. Бервиця налічує 200 дворів, 639 мешканців. Діє початкова школа.
1972 р. — Мокрець і Бервицю відділено в радгосп «Заплавний».
1972–1973 р.р. — споруджено механізований тваринницький комплекс.
1973 р. — бервицьку школу закрито через нестачу учнів.
1978 р. — молочно-товарну ферму нагороджено Почесною грамотою за перемогу в соціалістичному змаганні.
У 1988 р. — збудовано новий клуб. Діє медичний пункт.
1 січня 2002 р. — налічує 262 двори. Складається з трьох кутків: Ступаківка, Москалівка, Загребля.
Джерела
- ↑ Н. П. Василенко. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Кіевскаго полка 1729—1731 гг. // Чтенія въ Историческомъ обществѣ Нестора-лѣтописца, 1893, книга VII, отд. 3, с. 39, 60. https://archive.is/20130417212847/ksm-m.ucoz.ru/load/zhurnaly_i_sborniki/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca_kniga_7/45-1-0-798
- ↑ Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. — Чернигов: Гостиполитография, 1924. — c. 44.
| ||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
