Отель-де-Віль (Париж)

Отель-де-Віль
48°51′23″ пн. ш. 2°21′08″ сх. д.
Країна	Франція
Розташування	IV округ Парижа
Тип	мерія
Стиль	неоренесанс
Архітектор	Теодор Баллю
Дата заснування	1357
Адреса	площа Отель-де-Віль, Вулиця Ріволі і rue de Lobaud
Отель-де-Віль Отель-де-Віль (Франція)
Медіафайли у Вікісховищі

Отель-де-Віль вночі

Оте́ль-де-Віль (фр. Hôtel de Ville) — паризький палац, в якому з 1357 розміщуються паризькі муніципальні органи влади. Отель-де-Віль з фасадом завдовжки 110 м розташований на колишній середньовічній Гревській площі (фр. place de Grève), нині площі Отель-де-Віль в IV-му окрузі Парижа на правому березі Сени.

Історія

У XVI столітті, на цьому місці знаходився будинок, побудований зодчим Доменніко да Кортона, але будинок згорів під час пожежі 1871 року, в ході боїв, які призвели до падіння Комуни. Сучасна будівля побудована в тому ж стилі за проєктом архітекторів Деперта і Баллю в 1882 році. Весь комплекс з його павільйонами, увінчаними куполами в формі зрізаних пірамід, і з безліччю статуй, розміщених всюди, без сумніву вражаючий і оригінальний. Дійсно, на чотирьох фасадах нараховується 136 статуй, а на терасі даху — статуя Етьєна Марселя — голови гільдії паризьких купців, зачинателя безладів, які струшували Париж у XIV столітті. Протягом століть будівля була свідком найважливіших історичних подій.

Найтрагічніше з них припадає, мабуть, на ранок 27 липня 1794 року — день, який за новим календарем, запровадженим республіканцями, був названий Дев'ятим днем Термідора. Робесп'єр — «Непідкупний» — замкнувся в ратуші зі своїми соратниками, намагаючись уникнути загрози громадянської війни, яка, як він був упевнений, повинна була внести розбрат. Коли солдати Конвенту увірвалися до кімнати, Робесп'єр намагався вистрілити собі в горло з пістолета, але він тільки поранив себе в щелепу. Він був схоплений і вранці наступного дня страчений.

Скульптури на фасаді

Головний фасад прикрашають, встановлені в нішах, як і на фасаді Лувру або католицьких церков, статуї знаменитостей з історії Парижа, видатних діячів Республіки — це статуї художників, вчених, політиків, промисловців:

Жан Лерон Даламбер Антуан Арно Жан-Сільвен Байї Клод Балі (Claude Ballin) Антуан-Луї Барі П'єр-Антуан Беррі Жан-Батіст Біо Нікола Буало Етьєнн Буало Луї Антуан де Бугенвіль Андре Шарль Буль (André-Charles Boule)

Гійом Бюде Жан Бюллан Арман-Гастон Камю Годфруа Кавеньяк Жан Симеон Шарден Алексі Клод Клеро Антуан Лавуазьє Домінік де Кортона (Dominique de Cortone) Шарль Лебрен Анрі-Луї Каїн Андре Ленотр

П'єр Лесько Есташ Лесюер Франсуа Мирон (François Miron) П'єр де Монтерей Жан-Ніколя Паш Етьєнн Паск'є Шарль Перро Луї-Бенуа Пікар Кардинал Рішельє Теодор Руссо Вольтер та ін.

Галерея

• 
  Внутрішній двір
• 
  Вигляд будівлі з півдня. Поряд з річкою Сеною
• 
  Отель-де-Віль на поч. ХХ ст.
• 
  Зал засідань
• 
  Альфонс де Ламартін (Alphonse de Lamartine) перед Отель-де-Вілем, Революція 1848 р.

Паризький муніципалітет — Отель-де-Віль

Література

• Julia Droste-Hennings, Thorsten Droste: Paris., DuMont Verlag 2003, ISBN 3-7701-6090-8, S. 160—161
• Marius Vachon: Le nouvel Hotel de Ville de Paris. 1872—1900. Conseil Municipal, Paris 1900 (Текст онлайн)
• Heinfried Wischermann: Architekturführer Paris., Gerd Hatje Verlag Ostfildern 1997, ISBN 3-7757-0606-2, S. 105

Посилання

• Офіційний сайт
• CityMayors.com
• Hôtel de Ville — Галерея фото [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.]