Очікує на перевірку

Святослав (Шевчук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Святослав Шевчук
Святослав Шевчук
Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ
Отець і Глава Української греко-католицької церкви[прим. 1].
Верховний архієпископ Києво-Галицький,
Митрополит Київський
з 27 березня 2011
Обрання: 23 березня 2011
Інтронізація: 27 березня 2011
Попередник: Любомир Гузар
Апостольський адміністратор
єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі
10 квітня 2010 — 25 березня 2011
Попередник: єпископ Михайло Микицей (як єпархіальний єпископ)
Наступник: Даниїл Козлинський
Єпископ-помічник
єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі
14 січня 2009 — 25 березня 2011
Титулярний єпископ
Кастро-Ґальбійський
14 січня 2009 — 25 березня 2011
Попередник: єпископ Ласло Біро
 
Народження: 5 травня 1970(1970-05-05) (54 роки)
Стрий, Львівська область, нині Україна
Батько: Юрій Іванович
Мати: Віра Василівна
Прийняття священичого сану: 26 червня 1994
Єпископська хіротонія: 7 квітня 2009
 
Нагороди:
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден святого Пантелеймона
Орден святого Пантелеймона

Блаженніший Святосла́в (Шевчу́к) (Шевчук Святослав Юрійович; нар. 5 травня 1970, Стрий, Львівська область) — Отець і Глава[прим. 1] Української греко-католицької церкви.[3] З 27 березня 2011 року — Верховний архієпископ Києво-Галицький,[4] Митрополит Київський,[5] З 2019 року — Почесний громадянин Львова[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в християнській родині 5 травня 1970 року в Стрию, Львівська область. У період підпільної діяльності УГКЦ греко-католицькі священники служили Божественну літургію в родинному домі Шевчуків.[7]

Після закінчення середньої школи № 10 навчався у Бориславському медичному училищі. Водночас у 19831989 роках — в підпільній греко-католицькій духовній семінарії. Відбув військову строкову службу в Радянській армії. У 19911992 роках навчався в Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айресі (Аргентина), а у 19921994 роках — у Львівській духовній семінарії Святого Духа.[8][9]

Піддияконські свячення отримав з рук владики Юліана Вороновського. Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 року (святитель — владика Филимон Курчаба), священничі — 26 червня 1994 року (святитель — Верховний архієпископ Мирослав Іван Любачівський).

У 19941999 роках навчався у Папському університеті святого Томи Аквінського в Римі, де здобув ліценціат, а згодом і докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ морального богослов'я візантійської богословської традиції. Під час навчання в Римі надавав душпастирську опіку українцям греко-католикам в Афінах.

У 19992000 роках — префект Львівської духовної семінарії Святого Духа. У 20002007 роках — віцеректор цієї ж семінарії.

З 2001 — віцедекан богословського факультету Львівської богословської академії (відтак Українського католицького університету).

2002—2005 — голова секретаріату та особистий секретар Любомира Гузара, керівник Патріаршої курії у Львові.

З червня 2007 року — ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа.

Єпископство

[ред. | ред. код]

14 січня 2009 року Папа Римський Бенедикт XVI призначив Святослава Шевчука єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Castra Galbae.

Архієрейська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 року в соборі святого Юра у Львові. Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира Гузара, був Високопреосвященний Владика Ігор Возьняк, Архієпископ Львівський, а співсвятителями — Владика Михаїл Микицей, правлячий єпископ єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, та Владика Юліан Вороновський, єпископ Самбірсько-Дрогобицький.

10 квітня 2010 року призначений апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці у Буенос-Айресі, яка стала вакантною після зречення з уряду попереднього єпархіального єпископа Михаїла Микицея.

Знання мов

[ред. | ред. код]

Окрім рідної української, вільно володіє англійською, німецькою, італійською, іспанською, польською, російською, латиною, грецькою, та старослов'янською мовами[10].

Глава Церкви

[ред. | ред. код]

23 березня 2011 року виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою української греко-католицької церкви. 25 березня цей вибір затвердив Папа Римський Бенедикт XVI.[11]

Інтронізація нового Глави УГКЦ відбулася 27 березня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві[12].

2 червня 2011 року було ухвалено катехизм «Христос — наша Пасха», офіційний текст віровчення Української греко-католицької церкви. Офіційне представлення катехизму відбулось у Львівській духовній семінарії 24 червня 2011 року за участі Блаженнійшого Святослава[13].

2012 року став членом ордену Лицарі Колумба.

18 серпня 2013 року, з нагоди 1025-річчя Хрещення України-Русі освятив новий кафедральний храм УГКЦ у Києві, Патріарший собор Воскресіння Христового. На прощу з нагоди освячення собору прибули понад 20 тисяч прочан (за іншими даними від 30 до 50 тисяч) та понад 700 священників[14][15].

Позиція щодо Майдану та війни

[ред. | ред. код]

Під час Революції гідності 2013–14 років підтримав протестувальників та виступив за оновлення влади.[16] Згодом неодноразово відзначав велике значення події в історії країни та наголошував на важливості жертви Небесної сотні й гідного її вшанування.[17]

З початком російсько-української війни наприкінці лютого 2014 року, Глава УГКЦ був одним з тих релігійних лідерів, які рішуче та відкрито виступили із засудженням російської агресії та стали на підтримку визвольної боротьби українського народу.

Після повномасштабного вторгнення Росії Глава УГКЦ разом з більшістю українських релігійних лідерів закликав до боротьби проти агресора.[18]

10 квітня 2023-го року блаженніший митрополит України Святослав Шевчук заявив, що українці здатні вистояти проти російської агресії у скрутний час та перекнати світ надати їй більше підтримки [19].

10 січня 2024 р. папа Римський Франциск у листі до Святослава Шевчука висловив йому щирі співчуття народові України та висловив йому свою близкість до багатостраждальної України [20].

Блаженніший митрополит Святослав Шевчук заявив, що Російська Федерація живе ідеологією, баченням себе і своєї території з тих часів [21].

Позиція щодо ПЦУ

[ред. | ред. код]

Спочатку єдиною канонічною церквою в Україні вважав УПЦ МП, але потім підтримав надання об'єднаним православним церквам Томосу про автокефалію[22][23]. А вже 22 грудня 2021 року Святослав Шевчук заявив, що УГКЦ прагне обєднатись з ПЦУ, але у майбутньому. За словами Шевчука, він за те, щоб «християни були єдиними»[24]. У той же час, Шевчук додав, що жодних таємних переговорів про це не ведеться, все прозоро та відкрито[25].

19 грудня 2019 р. Блаженніший митрополит УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що ніякого конфлікту між ПЦУ та УГКЦ неамає, і, додав, ніколи не голосуйте «Проти» [26].

25 грудня 2022 року відбулася зустріч між головою УГКЦ та ПЦУ. Вони обговорили реформу церковного календаря, яке щораз гостріше постає перед Великоднем та Різдвом. Вони зустрілися в Митрополичому домі, що на території Михайлівського золотоверхого собору[27].

Пандемія коронавірусної хвороби 2019

[ред. | ред. код]

З початком пандемії коррнавірусної хвороби 2019 (COVID-19) Шевчук закликав вірян УГКЦ дотримуватися правил безпеки та висловив готовність за потреби розгорнути у храмах польові шпиталі. Митрополит закликав людей молитися вдома та дивитися онлайн-трансляцію, не торкатися та не цілувати ікон[28].

Відносини з Ватиканом

[ред. | ред. код]

10 листопада 2022 року митрополит Шевчук зустрівся з Папою Бенедиктом XVI. Під час зустрічі Шевчук заявив, що війна в Україні має ідеологічний і колоніальний характер, порівняв Росію з нацистським режимом[29]. 7 грудня Шевчук зустрівся у Ватикані з Папою Франциском та подарував йому фрагмент російської міни, після слів Папи про гуманізм Росії. Також, Блаженніший Святослав представив Папі пасторальний план УГКЦ до 2030 року, головним завданням якого є допомога біженцям та зцілення ран війни[30]. Під час інтерв'ю в січні 2023 року назвав 2022 рік у відносинах з Ватиканом роком великих непорозумінь. У той же час, Шевчук сказав, що протягом року він був у постійному контакті з Папою[31].

Календарна реформа

[ред. | ред. код]

6 лютого 2023 року Шевчук повідомив, що Архієрейський собор вирішив з 1 вересня перейти на новий календар святкування. Зокрема, Різдво Христове УГКЦ святкуватиме 25 грудня, Богоявлення — 6 січня, Благовіщення Пресвятової Богородиці — 25 березня, Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня, Святого Миколая — 6 грудня[32].

Рівень підтримки

[ред. | ред. код]

Станом на лютий 2019 року соцопитування Центру Разумкова показувало, що голові УГКЦ довіряли 36 % і не довіряли 12,5 % опитаних[33].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Входить до Поважної ради Громадської ініціативи «Орден святого Пантелеймона»[34]

Родина

[ред. | ред. код]

Батько — Юрій Іванович Шевчук (1945—2022). Помер 5 грудня 2022 року в лікарні Сумма міста Акрон у США. Родом із селища Брошнів-Осада на Івано-Франківщині. Був державним службовцем, працював на залізниці. Його родина була дуже активною під час переслідування УГКЦ радянським режимом. 20 травня 2023 відбулося перепоховання Юрія Івановича Шевчука в Україні[35].

Мати — Віра Василівна Шевчук (нар. 1948-12.04.2021) — з 1966 року викладала в музичній школі Стрия Львівської області.

Молодший брат — Всеволод Юрійович Шевчук (нар. 1981) — закінчив Стенфордську духовну семінарію, потім — університет у Вашингтоні. Дружина — Галина. 12 березня 2011 року був висвячений у сан священника.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» III ст. (28 червня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України[36].
  • Орден Святого Пантелеймона (27 липня 2024) — за самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоров'я українців, за свободу й незалежність України у війні з російським агресором [37]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Ця стаття стосується теми
Українська
греко-католицька церква
Структура
Верховний Архієпископ
Святослав (Шевчук)
Синод УГКЦ
Патріарший собор Воскресіння Христового
Богослов'я
Катехизм «Христос — наша Пасха»
Законодавство
Кодекс Канонів Східних Церков
Історія
Предстоятелі · Єпископи
Берестейська унія
УГКЦ в СРСР · УГКЦ у 1980-1990-х
Андрей Шептицький · Йосиф Сліпий

Зауваги

[ред. | ред. код]
  1. а б в УГКЦ для позначення головуючого церкви окрім терміну Отець і Глава також широко використовується термін Предстоятель[1] та Глава[2]

Джерела та примітки

[ред. | ред. код]
  1. Предстоятель УГКЦ призначив нового керівника Патріаршого паломницького центру УГКЦ. synod.ugcc.ua. 30 березня 2021
  2. Глава УГКЦ про нове бачення Церкви: «Ми мусимо зійти зі своїх п’єдесталів і обмити людські рани». ugcc.tv. 28.03.2021
  3. Синод УГКЦ: Голова Синоду — Отець і Глава УГКЦ. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  4. Київ як столиця Київської унійної митрополії. news.ugcc.ua. 8 серпня 2013
  5. «Є окреме розпорядження щодо боротьби з гріхом корупції», — Блаженніший Святослав. ugcc.ua. 2017
  6. «Нехай милосердний Господь благословляє нас, об’єднує, щоб ми будували сильну, європейську Україну», — Високопреосвященний Макарій — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (укр.). 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
  7. Блаженніший Святослав Шевчук. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 1 вересня 2021.
  8. Тернопільська обласна державна адміністрація - Новини. oda.gov.te.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  9. Сьогодні День народження Патріарха УГКЦ Святослава. ugcc.dn.ua. Процитовано 1 вересня 2021.
  10. Вайгель, Джордж (14 листопада, 2014). "Мова йде не тільки про нас, але і про вас", - Глава УГКЦ про боротьбу України за свободу. http://news.ugcc.ua/ (Українською) . Інформаційний Ресурс Української Греко-католицької Церкви. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 26.04.2016.
  11. Повідомлення Ватиканського радіо[недоступне посилання з липня 2019]
  12. докладніше — Уведення на престол Глави УГКЦ очолили 350 священиків
  13. 24 червня 2011 року у Львові УГКЦ представила новий катехизм // www.ugcc.org.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 11 жовтня 2011.
  14. Блаженніший Святослав освятив Патріарший собор Воскресіння Христового. Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 18 липня 2022.
  15. Як посвячували головний собор УГКЦ у Києві [Архівовано 2013-08-22 у Wayback Machine.] // газета «Експрес». — 2013. — 19 серпня.
  16. Те, що відбувається сьогодні, — уже не просто Євромайдан, а революція гідності", — Глава УГКЦ [Архівовано 2022-05-15 у Wayback Machine.]. news.ugcc.ua. 26 січня 2014
  17. Глава УГКЦ: «Революція гідності стала поворотним моментом у відкритті гідності громадянина України». synod.ugcc.ua. 21 листопада 2020
  18. 52 роки тому народився глава УГКЦ, Блаженніший Святослав (Шевчук). lviv.media 5 травня 2022
  19. Глава УГКЦ відреагував на слова Папи Римського про «підняття білого прапора»
  20. «Через Вас хочу висловити мою близькість до багатостраждальної України», — Папа Франциск у листі до Глави УГКЦ
  21. https://www.pravda.com.ua/articles/2023/01/19/7385485/
  22. Єдиною канонічною Православною Церквою в Україні глава УГКЦ визнає УПЦ МП
  23. Глава УГКЦ Святослав привітав православних християн з отриманням томосу
  24. «Очевидно, ми хочемо, щоб усі християни були єдині», — Блаженнійший Святослав Шевчук розповів про план об'єднання ПЦУ та УГКЦ
  25. Жодних таємних переговорів про об'єднання ПЦУ і УГКЦ немає, Патріарх Святослав
  26. https://vybory.pravda.com/articles/2019/03/22/7149920/
  27. Глави УГКЦ і ПЦУ вирішили створити спільну групу для реформи церковного календаря
  28. Коронавірус: УГКЦ закликає не цілувати ікон і обмежити походи до церкви
  29. [https://credo.pro/2022/11/333166 Бенедикт XVI зустрівся з Главою УГКЦ Джерело: CREDO: https://credo.pro/2022/11/333166]
  30. Глава УГКЦ зустрівся з Папою Римським і подарував фрагмент російської міни
  31. Інтерв'ю з владикою. Глава УГКЦ Святослав — про московську церкву, розмови з Папою Римським та перехід на новий календар свят
  32. УГКЦ переходить на новий календар. У ПЦУ очікують позитивного рішення Собору у травні
  33. Церковні ієрархи: кому найбільше довіряють українці
  34. Поважна рада. Орден Святого Пантелеймона. Процитовано 17 квітня 2024.
  35. НА ЛЬВІВЩИНІ ПЕРЕПОХОВАЮТЬ БАТЬКА БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ЮРІЯ ШЕВЧУКА.
  36. Указ Президента України від 28 червня 2021 року № 274/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  37. Рішення Поважної Ради від 27 липня 2024. 27 липня 2024. Архів оригіналу за 31 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]