Клавдій II Готський: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: oc:Claudi II lo Gòtic
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2+) (робот додав: be:Клаўдзій II
Рядок 57: Рядок 57:
{{Link GA|ru}}
{{Link GA|ru}}


[[be:Клаўдзій II]]
[[bg:Клавдий II Готски]]
[[bg:Клавдий II Готски]]
[[ca:Claudi II el Gòtic]]
[[ca:Claudi II el Gòtic]]

Версія за 11:47, 14 лютого 2013

Клавдій II
Marcus Aurelius Claudius
Клавдій II
Клавдій II
Імператор
Початок правління: 268
Кінець правління: 270

Попередник: Галлієн
Наступник: Квінтілл

Дата народження: 10 травня 213
Місце народження: Сірмій
Країна: Римської імперії
Дата смерті: січень 270 (56 років)
Місце смерті: Рим

Клавдій II, Клавдій ІІ Ґот (лат. Marcus Aurelius Claudius) — римський імператор у 268 — 270 роках.

Біографія

Клавдій II народився Сірмії у Паннонії 10 травня 213 року.

У вересні 268 року він взяв участь у змові проти попереднього імператора Галлієна і після його повалення взяв владу в імперії у свої руки.

Його правління тривало всього два роки. Однак за цей час Клавдій II досяг певних успіхів для імперії. У 268 році на Італію нападають готи. У листопаді 268 року він перемагає їх військо у битві при Лакус Бернардус (тепер озеро Гарда). Після цього отримує титул Germanicus Maximus. 269 рік продовжується протистоянням проти готів і після їх проникнення у Іллірію, Паннонію та Пелопонес відбулася битва при Ніші (сьогодні місто Ниш) де Клавдій II разом з майбутнім імператором Авреліаном вигнали готів із території імперії за Дунай на ціле століття. За цими перемогами і названо Клавдія ІІ -Клавдій ІІ Ґот (Claudius (II) Gothicus).


Наприкінці 269 року інший народ — вандали, нападають на римську провінцію Паннонія. Клавдій ІІ виступає проти них, залишивши в управління частину війська Авреліану. Однак на початку 269 року хворіє на чуму і помирає. Його наступником стає Квінтілл, хоча і проти волі Клавдія.

Сенат віддав останні почесті Клавдію — обожнивши його як «Divus Claudius» — Божествений Клавдій.


Посилання


Шаблон:Link GA