Великий Березний

смт Великий Березний
Герб Великого Березного
Країна	Україна
Область/АРК	Закарпатська область
Район/міськрада	Великоберезнянський район
Рада	Великоберезнянська селищна рада
Код КОАТУУ:	2120855100
Офіційний сайт:	—
Основні дані
Засноване	1409
Статус	із 1947 року
Площа	4,1 км²
Населення	▲7078 (01.01.2011)
Поштовий індекс	89000
Телефонний код	+380 3135
Географічні координати	48°53′37″ пн. ш. 22°27′27″ сх. д.
Висота над рівнем моря	210 м
Водойма	річка Уж
Відстань
Найближча залізнична станція:	Великий Березний
До обл. центру:
- залізницею:	48 км
- автошляхами:	45 км
Селищна влада
Адреса	смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 12
Голова селищної ради	Кирлик Богдан
Веб-сторінка	http://www.bereznyj.org.ua
Карта
Великий Березний
Великий Березний

Вели́кий Бере́зний — селище міського типу на Лемківщині, адміністративний центр Великоберезнянського району Закарпатської області України. Розташований на правому березі Ужа, при підніжжі гір. Через Великий Березний проходять автомобільна траса та залізниця Ужгород — Львів.

Історія

Залізничний вокзал поч. ХХ ст.

Перша згадка про поселення, названого від берези, припадає на 1409 рік, коли кенез (староста) Бонча притягнув до відповідальності винного за якийсь злочин і над ним відбувся суд. У державному податковому списку за 1427 рік ідеться про те, що Великий Березний належить до володінь Ужгородської домінії графів Другетів. Згідно з урбаром 1691 року теперішній район (центр і навколишні села) на правах округу входив у 4-й дистрикт Ужгородської домінії графа Берчені, спадкоємця Другетів.

Станом на 1427 рік тут налічувалося 33 селянські двори, тобто приблизно 150 душ. За урбаріальним переписом 1791 року в селі 80 кріпацьких сімей з наділом і 70 безземельних желерів. Жителі Березнянщини брали активну участь у визвольній війні 1703—1711 років. Загони повстанців під керівництвом Івана Беци, що спустилися з гір, у вересні 1703 року взяли в облогу Ужгородську фортецю.

За переписом 1751 року, в селі 40 дворів і більше 200 жителів. 12 квітня 1770 року Великий Березний здобув статус містечка і пов'язане з цим право проводити великі ярмарки, куди стікався народ з обох боків Карпат. Станом на 1825 рік тут є 126 будинків і 1309 жителів. За Географічним словником Угорщини, станом на 1839 рік тут 1216 душ, із них 750 греко-католиків, 300 римо-католиків, тобто угорців і німців, і 160 євреїв.

З відкриттям ділянки залізниці Ужгород — Великий Березний у 1897 році і будівництвом лінії до Ужка спостерігається інтенсивне зростання населення Великого Березного. Напередодні Першої світової війни тут уже є близько 3000 жителів. Ще через 30 років (1944 р.) у 547 будинках тут мешкали 4032 чоловіка. Станом на 1980 рік у селищі міського типу (з 1947 р.) кількість жителів становила 6200 душ.

Печатка Великого Березного. Перша половина XIX ст.

Герб

На печатці Великого Березного першої половини XIX ст. в обрамленні лаврового вінка герб Угорщини. Напис угорською мовою: «Печать міста Великий Березний».

Клімат

Клімат на території м'який, помірно теплий і вологий, але зими тут дещо холодніші, ніж в інших районах закарпатської частини Українських Карпат. Середня температура січня становить −6°С, липня — +15,6—18,0°С, при середньорічній максимальній температурі +30°С і мінімальній −31°С. Опадів тут випадає 800—1100 мм. на рік.

Ґрунти

У ґрунтовому покриві переважають бурі гірсько-лісові ґрунти різного ступеня оглеєності, по річковій долині — лучно-глейові ґрунти.

Культура

У жовтні 1990 р. у Великому Березному відкрито перший в області пам'ятник Тарасу Шевченку. Культурний відпочинок населення селища організовує районний будинок культури.

Історико-краєзнавчий музей

Музей було відкрито 1998 р. в одному з приміщень школи, щоб зберегти весь матеріал, зібраний учнівським колективом протягом багатьох років. Разом із наставниками учні школи ведуть пошукову, дослідницьку та краєзнавчу роботу. Записують легенди, казки, прислів'я, приказки свого краю, спогади старожилів. Крім того, вони вивчають традиції та звичаї, побут місцевих жителів та збирають старовинні речі — одяг, знаряддя праці, предмети домашнього вжитку. Теперішня експозиція музею є результатом цієї кропіткої діяльності. Експозиція музею має два відділи: історичний та краєзнавчий. Матеріали історичного відділу розповідають про відомі та невідомі факти історії Верховинського краю, видатних людей, традиції та обряди. Окремі експонати дають змогу ознаймитись з історією виникнення освіти на Березнянщині, про школи минулого, видатних випусників. Найціннішими експонатами цього відділу є колекція старовинних ікон та народного одягу. Краєзнавчий відділ оформлений у вигляді світлиці. Тут стіл і лавиці, предмети домашнього вжитку, давні знаряддя праці (мотальниця, прядка, елементи кросен). Представлена тут і сучасна виставка робіт учнів на тему «Природа і фантазія».

Персоналії

Уродженцем Великого Березного був відомий скульптор Єден Самовольський (1878—1914 pp.), чиї пам'ятники були встановлені в Ужгороді, Кошице, Будапешті. У нинішньому районному центрі народився також графік-карикатурист, співробітник ряду будапештських газет Атанас Гомічков (1854—1916). Уродженцями села Ставне є відомі діячі культури краю: лінгвіст і журналіст Іван Раковський (1815—1871 pp.) і літературознавець та публіцист Кирило Сабов (1838—1914 pp.). Уроженцем селища є також Боролич Юрій Юрійович — український письменник у Чехословаччині.

Галерея

Будинок районної адміністрації   Греко-католицька церква   Будинок селищної ради   Вхід до адмінбудівель Ужанського національного природного парку   Підвісний місток через річку Уж поблизу Великого Березного   Вигляд на Уж нижче за течією поблизу Великого Березного

Посилання

• Великий Березний - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)

1. http://www.karpaty.info/ua/uk/zk/vb/velyky.berezny/museums/history/
2. http://javor-a.narod.ru/ZaStinoj_kyltyra.htm
3. http://ukrainaincognita.com/zakarpatska-oblast/velykobereznyanskyi-raion/velykyi-bereznyi/uzhanskyi-natsionalnyi-pryrodnyi-park
4. Облікова картка
5. Petr Štěpanek. Podkarpatská Rus v letech 1919–1939. Náchod : Konting, 2008. 168s. ISBN 978-80-903308-2-5.

• Інститут історії України