Драматичний трикутник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Класичний драматичний трикутник

Драматичний трикутник («Жертва-Рятівник-Переслідувач», трикутник Карпмана) — психосоціальна модель взаємодії людини в транзактному аналізі. Використовується в психології і психотерапії. Автором драматичного трикутника є Стівен Карпман (США, психотерапевт, учень Еріка Берна).

Відповідно до теорії транзактного аналізу, у нашого «я» є три іпостасі: Батько, який формується за образом і подобою батьків, вчителів та інших значущих постатей нашого дитинства; Дитина, «відповідає» за наші емоції і творчість, і Дорослий, який досліджує і аналізує світ.

Перебуваючи всередині «драматичного трикутника», ми вибираємо для себе певну роль, і це може бути пов'язано не тільки з нашої особистої та сімейної історією, але і з тим станом «я», яке нам найближче в цей момент.

Кожній з ролей відповідають властиві тільки їй почуття. У Переслідувача найголовніша емоція праведне обурення. У Жертви внутрішня суєта, паніка, образа на ситуацію або іншу людину. У Рятівника жалість, почуття обов'язку і відповідальності за іншу людину.

Зміна ролей у трикутнику Карпмана завжди супроводжується інтенсивною зміною емоцій. Тривалість перебування в одній ролі може складати від кількох секунд до кількох років. Протягом дня може відбутися двадцять і більше змін ролей у трикутнику. [1]

Ця модель часто виявляється в процесі нашого спілкування в сім'ї, на роботі, в побуті.

Трикутник Карпмана у політиці[ред.ред. код]

Можна затверджувати, що «трикутник Карпмана» зіграв виняткову роль у тому, що В.Ющенко 2004 року став президентом України, а Ю.Тимошенко разом зі своїм блоком - кілька разів змогла виграти парламентські вибори і 2007 року знов очолити український уряд.[2]

Література[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Зависимость: семейная болезнь, с. 97
  2. Легітимація влади як фактор україно-російських відносин

Посилання[ред.ред. код]