Енергодар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Енергодар
Coat of Arms Energodar.png Energodar prapor.gif
Герб Енергодара Прапор Енергодара
Енергодар
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Запорізька область
Район/міськрада Енергодарська міська рада
Код КОАТУУ 2312500000
Засноване 12 червня 1970
Статус міста з 14 серпня 1985 року
Населення 54 821 (01.03.2014)[1]
Площа 63,5 км²
Густота населення 860 осіб/км²
Поштові індекси 71500—599
Телефонний код +380-6139
Координати 47°29′56″ пн. ш. 34°39′21″ сх. д. / 47.49889° пн. ш. 34.65583° сх. д. / 47.49889; 34.65583Координати: 47°29′56″ пн. ш. 34°39′21″ сх. д. / 47.49889° пн. ш. 34.65583° сх. д. / 47.49889; 34.65583
Висота над рівнем моря 29 м
Водойма Дніпро - Каховське водосховище
Відстань
Найближча залізнична станція Енергодар
До обл./респ. центру
 - фізична 32 км
 - автошляхами 119 км
До Києва
 - автошляхами 634 км
Міська влада
Адреса 71502, Запорізька обл., м. Енергодар вул. Курчатова, 32253
Веб-сторінка Енергодарська міськрада
Міський голова Наумичев Ігор Миколайович

Енергода́р — місто обласного значення в Запорізькій області. Розташоване на лівому березі Каховського водосховища (в Нижньому Придніпров'ї), на території Кам'янсько-Дніпровського району на відстані 7 км — від автодороги Кам'янка-ДніпровськаБердянськ, 120 км — від обласного центру Запоріжжя, площа території міста — 63,5 кв.км.

Місто засноване 12 червня 1970 з початком будівництва Запорізької ДРЕС. 1972 року одержало назву Енергодар. 1981 почалося будівництво Запорізької АЕС, яка сьогодні є найбільшою АЕС у Європі.

14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста.

Історія[ред.ред. код]

Історія Енергодара почалася з того, що 12 червня 1970 року було закладено перший гранітний камінь на одному з піщаних пагорбів на перехресті доріг при в'їзді до майбутнього міста. Це місце на піщаному півострові, так званих Іванівських кучугур, вибрали для будівництва найбільшої в Україні Запорізької ДРЕС (нині теплової електростанції). Початок енергетичному комплексу поклало будівництво 4-х блоків потужністю по 300 тисяч кіловат кожний 1-ї черги і 3-х блоків потужністю по 800 тисяч 2-ї черги. Енергетичний потенціал становив 3600 тисяч кіловат і й нині є одним з найбільших в Європі.

Першим мером міста Енергодар був Лохматов Микола Андрійович, який до того займав посаду секретаря Дніпровської сільської ради (сусіднього з містом села), пізніше він повернувся на попередню посаду.

Два роки місто не мало назви. Будувалася станція — зростало і селище. 23 листопада 1972 року селище енергетиків було названо Енергодаром.

Комплексна забудова Енергодара поєднувалася з високими темпами будівництва ДРЕС. Одночасно з блоками станції виростали житлові квартали, дитячі садки, готель, Палац культури «Сучасник». Запорізька теплова електростанція виведена на повну потужність у вересні 1977 року.

14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста.

Житлова забудова міста Енергодар

Паралельно будівництву об'єктів промислового призначення збагачувалася інфраструктура міста. Швидко розросталися житлові квартали, щорічно більше тисячі сімей отримували ключі від нових квартир. У 1974 році завершилося будівництво лікарняного комплексу: лікарні, поліклініки та водогрязелікарні. У лісі був розбитий парк культури і відпочинку. Наступними були побудовані готель і палац культури «Сучасник». Відкривалися просторі магазини, в яких реалізовували власну продукцію тепличні господарства, фабрика-кухня, рибне господарство, хлібозавод. Введено в дію річковий порт, залізничний вокзал та автовокзал. Згодом було зведено будівлі ще п'яти середніх шкіл, дитячої художньої школи, розширилася мережа дитячих дошкільних закладів, а для організації дозвілля жителів — молодіжний центр, спортивний комплекс, плавальний басейн, художній виставковий зал. Для відпочинку та оздоровлення своїх працівників тепловою та атомною станціями зведено санаторії-профілакторії.

Центром дозвілля стала набережна прогулянкова каналу з її оригінальним архітектурним вирішенням, чистим повітрям та об'єктами інфраструктури для відпочинку. Ідея створення Набережної отримала реальне втілення, коли знадобився ґрунт для підсипки четвертого і п'ятого мікрорайонів міста. Вода Каховського водосховища впритул підійшла до міста каналом, проритим земснарядами. Саме на цьому каналі і була побудована Набережна довжиною майже 2 кілометри з численними кафе, виставковими залами, магазинами.

Культура[ред.ред. код]

У Енергодарі проводиться міжнародний театральний фестиваль «Добрий театр». З травня 1992 року — один з найяскравіших заходів, що проходить у місті, проводиться один раз в два роки. За час існування фестивалю на сцені ПК «Сучасник» — основній базі фестивалю — побували театри із Румунії, Німеччини, Швейцарії, Росії, Латвії, Білорусі, України.

У місті працюють народні колективи — народний хор «Червона калина», оркестр народних інструментів «Джерела», народний театр ПК «Сучасник» — лауреат багатьох фестивалів та конкурсів.

Громадське життя[ред.ред. код]

Мерія Енергодара

В місті зареєстровано 120 громадських та 80 організацій політичних партій.

Населення[ред.ред. код]

Населення:

  • За даними перепису 1989 року проживало 47 тисяч чоловік.
  • За даними перепису 2001 року — 56 тисяч чоловік.
  • На 2006 рік — 55,8 тис. чол.

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.