Енергодар
| Енергодар | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Основні дані | |||
| Країна | |||
| Регіон | Запорізька область | ||
| Район/міськрада | Енергодарська міська рада | ||
| Код КОАТУУ | 2312500000 | ||
| Засноване | 12 червня 1970 | ||
| Статус міста | з 12 червня 1970 року | ||
| Населення | ▼54625 (1 січня 2012)[1] | ||
| Площа | 63,5 км² | ||
| Густота населення | 860 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 71500 | ||
| Телефонний код | +380-6139 | ||
| Координати | |||
| Водойма | Дніпро - Каховське водосховище | ||
| Відстань | |||
| До обл./респ. центру | |||
| - фізична | 32 км | ||
| Міська влада | |||
| Веб-сторінка | Офіційний сайт | ||
Енергода́р — місто обласного значення в Запорізькій області. Розташоване на лівому березі Каховського водосховища (в Нижньому Придніпров'ї), на відстані 7 км — від автодороги Кам'янка-Дніпровська—Бердянськ, 120 км — від обласного центру Запоріжжя, площа території міста — 63,5 кв.км.
Місто засноване 12 червня 1970 з початком будівництва Запорізької ДРЕС. 1972 року одержало назву Енергодар. 1981 почалося будівництво Запорізької АЕС, яка сьогодні є найбільшою АЕС у Європі.
14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста обласного значення.
Зміст |
[ред.] Історія
Історія Енергодара почалася з того, що 12 червня 1970 року було закладено перший гранітний камінь на одному з піщаних пагорбів на перехресті доріг при в'їзді до майбутнього міста. Це місце на піщаному півострові, так званих Іванівських кучугур, вибрали для будівництва найбільшої в Україні Запорізької ДРЕС (нині теплової електростанції). Початок енергетичному комплексу поклало будівництво 4-х блоків потужністю по 300 тисяч кіловат кожний 1-ї черги і 3-х блоків потужністю по 800 тисяч 2-ї черги. Енергетичний потенціал становив 3600 тисяч кіловат і й нині є одним з найбільших в Європі.
Два роки місто не мало назви. Будувалася станція — зростало і селище. 23 листопада 1972 року селище енергетиків було названо Енергодаром.
Комплексна забудова Енергодара поєднувалася з високими темпами будівництва ДРЕС. Одночасно з блоками станції виростали житлові квартали, дитячі садки, готель, Палац культури «Сучасник». Запорізька теплова електростанція виведена на повну потужність у вересні 1977 року.
14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста обласного значення.
Паралельно будівництву об'єктів промислового призначення збагачувалася інфраструктура міста. Швидко розросталися житлові квартали, щорічно більше тисячі сімей отримували ключі від нових квартир. У 1974 році завершилося будівництво лікарняного комплексу: лікарні, поліклініки та водогрязелікарні. У лісі був розбитий парк культури і відпочинку. Наступними були побудовані готель і палац культури «Сучасник». Відкривалися просторі магазини, в яких реалізовували власну продукцію тепличні господарства, фабрика-кухня, рибне господарство, хлібозавод. Введено в дію річковий порт, залізничний вокзал та автовокзал. Згодом було зведено будівлі ще п'яти середніх шкіл, дитячої художньої школи, розширилася мережа дитячих дошкільних закладів, а для організації дозвілля жителів — молодіжний центр, спортивний комплекс, плавальний басейн, художній виставковий зал. Для відпочинку та оздоровлення своїх працівників тепловою та атомною станціями зведено санаторії-профілакторії.
Центром дозвілля стала набережна прогулянкова каналу з її оригінальним архітектурним вирішенням, чистим повітрям та об'єктами інфраструктури для відпочинку. Ідея створення Набережної отримала реальне втілення, коли знадобився ґрунт для підсипки четвертого і п'ятого мікрорайонів міста. Вода Каховського водосховища впритул підійшла до міста каналом, проритим земснарядами. Саме на цьому каналі і була побудована Набережна довжиною майже 2 кілометри з численними кафе, виставковими залами, магазинами.
[ред.] Культура
У Енергодарі проводиться міжнародний театральний фестиваль «Добрий театр». З травня 1992 року — один з найяскравіших заходів, що проходить у місті, проводиться один раз в два роки. За час існування фестивалю на сцені ПК «Сучасник» — основній базі фестивалю — побували театри із Румунії, Німеччини, Швейцарії, Росії, Латвії, України.
У місті працюють народні колективи — народний хор «Червона калина», оркестр народних інструментів «Джерела», народний театр ПК «Сучасник» — лауреат багатьох фестивалів та конкурсів.
[ред.] Громадське життя
В місті зареєстровано 120 громадських та 80 організацій політичних партій.
[ред.] Населення
Населення:
- За даними перепису 1989 року проживало 47 тисяч чоловік.
- За даними перепису 2001 року — 56 тисяч чоловік.
- На 2006 рік — 55,8 тис. чол.
[ред.] Персоналії
- Сидоренко Валерій Петрович — український боксер у першій найлегшій вагаваговій категорії (до 48 кг).
- Сидоренко Володимир Петрович — український боксер, призер Олімпійських ігор, чемпіон світу з 2001 р. у найлегшій ваговій категорії.
[ред.] Примітки
[ред.] Посилання
|
|
||
|---|---|---|
| Міста: | Бердянськ · Василівка · Вільнянськ · Гуляйполе · Дніпрорудне · Енергодар · Запоріжжя · Кам'янка-Дніпровська · Мелітополь · Молочанськ · Оріхів · Пологи · Приморськ · Токмак | |
| Смт: | Андріївка · Балабине · Веселе · Залізничне · Кам'яне · Кирилівка · Комиш-Зоря · Комишуваха · Куйбишеве · Кушугум · Малокатеринівка · Мирне · Михайлівка · Нововасилівка · Новомиколаївка · Приазовське · Пришиб · Розівка · Степногірськ · Тернувате · Чернігівка · Якимівка | |
|
||||||||||
|
||||||||||||||