Гола Пристань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гола Пристань
Gola pristan gerb.png Gola prystan.gif
Герб Голої Пристані Прапор Голої Пристані
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Херсонська область
Район/міськрада Голопристанська міська рада
Код КОАТУУ 6510300000
Засноване 1709
Статус міста з 1958 року
Населення 14 755 (01.03.2014)[1]
Агломерація Херсонська агломерація
Площа 9 км²
Густота населення 1639 осіб/км²
Поштові індекси 75600
Телефонний код +380-5539
Координати 46°31′22″ пн. ш. 32°30′57″ сх. д. / 46.52278° пн. ш. 32.51583° сх. д. / 46.52278; 32.51583Координати: 46°31′22″ пн. ш. 32°30′57″ сх. д. / 46.52278° пн. ш. 32.51583° сх. д. / 46.52278; 32.51583
Водойма рр. Дніпро, Конка, о.Соляне
Відстань
Найближча залізнична станція Цюрупинськ
До станції 28 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 21 км
 - автошляхами 47 км
До Києва
 - автошляхами 592 км
Міська влада
Адреса 75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 14

Го́ла При́стань — місто обласного значення в Україні, центр Голопристанського району Херсонської області. Розташоване на річці Дніпро.

Давня запорозька назва міста — Голий Перевіз.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Гола Пристань — місто, розташоване на відстані 18 км від обласного центру — Херсона, в південно-західній частині Херсонської області, є організаційно-господарським, культурно-побутовим та лікувально-оздоровчим центром районного значення. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 року № 1391 Гола Пристань віднесена до курортних міст.

Навколо Голої Пристані добре збережений комплекс дніпровських плавнів, який включає в себе різні види ландшафту: десятки островів в дельті Дніпра, сухі степи, піщані кучугури, озера, болота, солончаковий комплекс.

Природнокліматичні умови та ресурси[ред.ред. код]

На території Голопристанського району знаходиться третина об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі Чорноморський біосферний заповідник та два заказники державного значення — Ягорлицька затока i Березові колки.

Велику перевагу місту надає унікальне географічне розташування в дельті Дніпра та наявність рекреаційних зон, придатних для розвитку екологічного та спортивного туризму, рибальства та полювання.

Окрасою Голої Пристані є острів Білогрудов, який знаходиться за 500 м від центру міста. Доступ до нього можливий лише водним шляхом — переправа через р. Конку на човнах. Відсутність переправи на о. Білогрудов ускладнює відвідування його туристами і гостями міста.

В межах міста знаходяться два озера: Соляне та Боброве.

Соляне озеро відоме своїми цілющими властивостями ропи та грязей. Це великий солончаковий комплекс, який близько межує з плавнями. Довжина озера до 1 км, ширина − 750 м.

Боброве озеро розташовується між Конкою та Чайкою на краю міста. Територія озера охоплює й типові ділянки дельти Дніпра. Урочище «Боброве озеро» має значну фауністичну цінність. Тут зустрічаються в різні пори року до 80 видів птахів різних фауністичних комплексів В озерах та прилягаючих водоймищах різноманітна іхтіофауна, земноводні та плазуни.

Ґрунтовий покрив м. Гола Пристань характеризується відносною однорідністю, що обумовлено обмеженими розмірами і її геоморфологічними особливостями. Аналіз ґрунтових умов приводиться за матеріалами «Укрземпроекту». Ґрунтовий покрив міста представлений дерново-глибокими неоглеєними глинисто-піщаними ґрунтами, що займають біля 50% території міста. Біля 30% території займають темно-каштанові солонцюваті ґрунти. Солонці лучно-степові займають біля 15%, а болотні ґрунти — біля 5% території.

Рельєф території міста рівнинний, знівельований забудовою.

В геоструктурному відношенні територія м. Гола Пристань приурочена до акумулятивної Присиваської низини. В геологічній будові беруть участь третинні і четвертинні відкладення. Палеогенові відкладення в районі міста Гола Пристань представлені глинами, над якими в басейні р. Конки залягає товща піщано-глинистих порід.

Неогенові відкладення в даному районі широко поширені і представлені сарматським, меотичним і понтійським ярусами. Сарматські відкладення представлені вапняками. Меотичні відкладення представлені також вапняками. Понтійські відкладення представлені перекристалізованими вапняками з домішками піску та глинистих частинок. Четвертинні відкладення представлені алювіальними пісками з прошарками мулових пісків та супісків. Загальна потужність четвертинних відкладень становить 20-25 м.

Географічне положення міста відзначає помірно жаркий, посушливий степовий клімат з сухим літом та малосніжною зимою. Взагалі, клімат сприятливий для відпочинку. В середньому на рік припадає приблизно 2000–2700 годин сонячного світла. Середньорічна кількість опадів становить 345 мм. Середня температура повітря становить 8 °C — 12 °C. Літо триває приблизно 5-5,4 місяці на рік. Середня температура повітря влітку +28 °C, мінімальна температура повітря влітку +15° С, максимальна — + 39° С. Температура води від +20 °C до +26 °C. Тривалість купального сезону становить 3-3,5 місяці. Осінь мало волога, з частими заморозками та різкими перепадами температури — вночі та зранку 0- +2 °C, вдень — +12 °C, + 17 °C. Зима, як правило, малосніжна, опади у вигляді дощу, часті ожеледиці. Температура повітря взимку коливається від −5 °C до −25 °C. Вегетативний період триває від 210 до 220 днів. Переважні вітри північно-східних напрямків.

Protoka Dnipra.jpg
Протока Дніпра поблизу Голої Пристані

Історія[ред.ред. код]

Заснування[ред.ред. код]

У 1711 році козаки Олешківської Січі на місці сучасного Голопристанського причалу заснували перевіз під назвою Голий. Цьому сприяла місцевість — вода і пісок. Звідси і пішла назва міста — Гола Пристань, яке розташоване на лівому березі річки Конка — лівому притоці Дніпра, за 18 км від обласного центру. Його околиці були заселені з давніх часів. Розташування озера Соляного, його прибережних територій визначило конфігурацію плану міста, яке охоплює озеро зі сходу, півночі та заходу.

На території сучасного міста люди жили здавна. Свідченням цього є курганні поховання доби бронзи, а також рештки поселення скіфсько-сарматських часів. Перші відомості про казенне село Голу Пристань відносяться до 1786 року. Основними заняттями населення були: хліборобство, городництво, садівництво, скотарство, виготовлення сукна, полотна, корзин із лози, рибальство, суднобудування та судноплавство.

У 1796 році в Голій Пристані налічувалося 208 мешканців. Починаючи з 1804 року сюди прибувають вільні нащадки козаків з Полтавської, Київської, Орловської та Курської губерній. Селу було відведено 15933 десятини землі, його мешканці займалися тваринництвом, переважно розведенням овець. Рілля використовувалися лише під власні потреби. Селяни сіяли жито, просо, льон, ячмінь, коноплі, займалися баштанництвом.[2]

Завдяки розташуванню на перетині водних та суходільних шляхів, Гола Пристань стала значущим портовим місцем. З'являються судновласники, розвивається ремісництво та торгівля. У 18531856 роках через Голу Пристань пройшло 535 суден та 200 плотів з вантажами більш ніж на 2,5 млн крб. Після Кримської війни 1853-56 років стало більш інтенсивно розвиватися сільськогосподарське виробництво.

У другій половині XIX століття Гола Пристань входила до складу Збур'ївської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії. У 1868 році була побудована нова земська пристань для забезпечення інтенсивніших вантажоперевезень. Перевозилась сіль, зерно, кавуни, вовна та інше. У 1867 році відкрито першу школу, в 1889 році Херсонське повітове земство відкрило грязелікарню, на базі якої згодом створено санаторій «Гопри». З 1867 року в місті працює пошта. Гола Пристань — батьківщина радіозв'язку: саме тут у 1902 році було здійснено бездротовий зв'язок з м. Херсоном. За ініціативою винахідника радіо О. С. Попова була заснована перша в Російській імперії та світі радіостанція, яка знаходилася в приміщенні де зараз розташована міська рада.

У складі Радянського Союзу[ред.ред. код]

У березні 1923 року Гола Пристань стала районним центром. 13 вересня 1941 року місто окуповано німецькими військами, радянська армія зайняла місто 4 листопада 1943 року. Близько 2800 голопристанців за проявлені в боях мужність і героїзм нагороджені орденами і медалями.

У 1932–1933 рр. Гола Пристань пережила штучно організований більшовиками Голодомор. Під час хлібозаготівель у голопристанців силою відбирали хліб.[3] Районна комісія з чистки партії навесні 1933 р. пропонувала колгоспникам їсти «щавель та кашку».[4] Колгоспники району тікали з колгоспів в пошуках їжі.[5]

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення Голої Пристані становила 15691 чоловік. Щільність населення міста становить 10,9 чоловік на один гектар.

Переважна кількість населення у м. Гола Пристань — українці, яких налічується приблизно 13 тис. чоловік. Мешкають у місті росіяни — 2,1 тис. чол., білоруси — 240 чол., а також молдовани, євреї, татари, поляки, корейці, роми та представники інших національностей. Проте це не створює ніяких перешкод для життєдіяльності багатонаціональної громади.

В місті мешкає 8445 жінок, що становить 54,9% від загальної кількості населення, та 6946 чоловіків — 45,1%.

Економіка[ред.ред. код]

Господарське направлення району склалося під впливом природних, соціально-економічних та історичних факторів, найважливішими з яких є: його близьке розташування до моря, незначна віддаль від великого промислового, адміністративно-культурного центру — м. Херсон. Вони визначили спеціалізацію району у виробництві та переробці сільськогосподарської продукції — молока, м'яса, овочів, баштанних культур та винограду.

Курортно-оздоровчі ресурси району визначаються лікувальними грязями озера Соляного, узбережжям Чорного моря та морською водою, цілющим приморсько-степовим кліматом і наявністю лісових насаджень.

На території міста розташоване Голопристанське державне лісомисливське господарство, загальна площа якого становить 29,6 тис. га, у тому числі покрито лісом — 22,1 тис. га. На території міської ради розташовано 3,7 тис. га земель лісомисливського господарства, у тому числі лісових — 3,5 тис. га.

У користуванні міської ради знаходяться сільськогосподарські землі — 2044,9 га (з них сільськогосподарських угідь — 1948,7 га), землі водного фонду — 743,4 га, землі транспорту, зв'язку, промислового призначення — 104,3 га, землі рекреаційного призначення — 398,8 га.

До ресурсів міста також належить 8 артезіанських свердловин, питною водою доброї якості з яких забезпечується населення міста. На території санаторію «Гопри» знаходиться артезіанська свердловина, вода з якої своїми властивостями прирівнюється до столової мінеральної.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Ринок праці[ред.ред. код]

Кількість населення у працездатному віці становить 55,6% від чисельності населення міста. У 2004 році кількість працездатного населення становила 8557 осіб. Фінансова діяльність підприємств та організацій міста впливає на ситуацію становлення ринку праці. Одним з негативних явищ ринку праці є приховане безробіття.

Протягом 19992003 років щорічно кількість безробітного населення в Голопристанському районі та місті зростала майже в 1,5 рази. На кінець 2004 по району зареєстровано безробітних 5132 особи.

Освіта і наука[ред.ред. код]

Структура освітніх закладів міста складається з дошкільних, загальноосвітніх навчальних та позашкільних закладів. У місті функціонують три загальноосвітні школи, в яких навчається 1909 учнів, та одна гімназія — 570 учнів. Кількість учнів по місту, які отримують загальну освіту в цих навчальних закладах, становить 2479 осіб.

У навчальних закладах міста працюють 177 вчителів. На кожного вчителя в середньому припадає 14 учнів. На території міста діють три дошкільні навчальні заклади, які щорічно відвідують понад 500 дітей. У дошкільних навчальних закладах працюють 53 вихователя, в середньому на одного вихователя припадає 11 дітей.

До позашкільних навчальних закладів міста належить районна дитяча школа мистецтв, в якій працює 40 викладачів. Школу щороку відвідують близько 280 дітей. Крім того, у місті діє Будинок дитячої та юнацької творчості, станції юних натуралістів, туристів, техніків.

Науковий потенціал міста представлений двома науковими установами:

Інститут Південного овочівництва та баштанництва Академії аграрних наук України, директором якого є відомий вчений, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УАЕН Анатолій Остапович Лимар. Науковий колектив інституту складається з 4 докторів наук та 16 кандидатів наук. Інститут має 16 опорних пунктів у різних областях України. За роки діяльності наукового складу створено 40 нових сортів баштанницьких культур. Дослідне господарство щорічно забезпечує споживачів по всій Україні насінням високих репродукцій.

Також на території міста розташоване управління Чорноморського біосферного заповідника, у якому працює 6 кандидатів наук. Ведуться наукові дослідження та спостереження по програмі «Літопис природи» під керівництвом інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена Національної академії наук України.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

У місті Гола Пристань діють чотири лікувальних закладів, що надають медичні послуги населенню:

  • територіальне медичне об'єднання — 19 відділень на 214 місць;
  • фельдшерсько-акушерський пункт у селі Білогрудове;
  • санаторій «Гопри» — ємність 160 місць, кількість обслуговуючого персоналу — 130 осіб;
  • стоматологічна поліклініка;


Лікувальні заклади охоплюють територіальне медичне об'єднання (19 відділень на 214 місць); 1 фельдшерсько-акушерський пункт в селі Білогрудове; санаторій «Гопри» ємністю в 160 місць, у якому працює 130 осіб обслуговуючого персоналу; 1 стоматологічну поліклініку;

Санаторій «Гопри» спеціалізується на лікуванні запалювальних та післятравматичних хвороб суглобів, нервової системи, урологічних, гінекологічних, дерматичних захворювань, лікування безпліддя тощо. Має лікувально-діагностичну базу: лабораторії, кабінет діагностики, біокліматичну станцію, сучасну водогрязелікарню, фізіотерапевтичне відділення, зал лакувальної фізкультури, тренажерний зал, масажний кабінет, стоматологічну поліклініку.

Культурне життя[ред.ред. код]

Для задоволення соціально-культурних потреб населення міста діють:

  • районний Будинок культури;
  • районна бібліотека для дорослих, 2 філії в місті та 1 в с. Білогрудове;
  • дитяча бібліотека;
  • дитяча школа мистецтв;
  • літній танцювальний майданчик;
  • кінотеатри «Жовтень» та літній кінотеатр.
  • палац відпочинку «Сузір'я»

Будинок культури є місцем відпочинку, інформаційним, методичним центром, який виконує рекреаційно-гідонистичну функцію для населення міста і району всіх вікових категорій. Стабільно працюють 23 гуртки художньої самодіяльності та любительські об'єднання. З них: 6 колективів носять звання «самодіяльний народний», 5 — любительських об'єднань, 12 гуртків художньої самодіяльності.

Клубною діяльністю охоплено — близько 200 представників та представниць міста. У м. Гола Пристань діють концертні майданчики:

  • глядацький зал районного будинку культури — 550 місць;
  • дискозал районного будинку культури — 200–250 місць;
  • літній танцювальний майданчик — 150–200 місць;

Наявні заклади культури, що не працюють та не надають послуг населенню через відсутність обладнання: літній кінотеатр та кінотеатр «Жовтень» — 200–250 місць.

У центрі міста діє 2 спортивних майданчика, де молодь має змогу займатись фізкультурою, брати участь у змаганнях з футболу, волейболу, ручного м'яча, шахів, шашок, настільного тенісу.

Для оздоровлення та відпочинку різних верств населення на набережній міста збудовано новий міський пляж.

Музеї[ред.ред. код]

На території Голої Пристані знаходиться управління Чорноморського біосферного заповідника, при ньому відкрито Музей природи. У навчальних закладах міста створено такі музеї:

  • «Українська світлиця» — у Голопристанській гімназії;
  • Двічі Героя Радянського Союзу П. О. Покришева в Голопристанській ЗОШ № 4;
  • літературного краєзнавства — у Голопристанській ЗОШ № 1.

З 1988 року зібраний матеріал про письменників рідного краю, які жили і творили на Голопристанщині. На базі зібраного матеріалу з'явилась можливість відкрити музей, матеріали якого використовують на уроках літератури рідного краю.

Музеї міста орієнтовані, в основному, на мешканців. Роботи по їх адаптації для потреб туристів не проводяться. У матеріалах, що розповідають про туристичні ресурси міста, експозиція музеїв не відображена.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Докладніше у статті Пам'ятники Голої Пристані
Пам'ятник Шевченкові у місті Гола Пристань

На території міста Гола Пристань розміщені 16 об'єктів культурної спадщини, серед яких пам'ятник Т. Г. Шевченку, будинок, де розміщувався госпіталь Дунайської військової флотилії, пам'ятний камінь на честь 100-річчя заснування санаторію «Гопри», будинок школи в якій вчився П. О. Покришев, пам'ятник на честь земляків, пам'ятний камінь на честь 2-ї гвардійської армії, пам'ятний знак на честь загиблих під час війни вчителів та учнів, пам'ятний знак жертвам фашизму, Алея Героїв.

Гола Пристань багата на місця історичних подій. Серед них:

Фестивалі та міські свята[ред.ред. код]

Щорічно з 2002 року на початку липня у Голій Пристані проводиться Всеукраїнський благодійний фестиваль народної творчості «Купальські зорі». Починаючи з 2003 року наприкінці серпня у Голій Пристані проводиться Всеукраїнський фестиваль «Український кавун — солодке диво». Фестиваль починається з ярмарка кавунів, розважально-ігрової та концертної програм, продовжується народним гулянням.

День міста проводиться протягом багатьох років. В останні роки починається з карнавальної ходи, привітання міського голови гостей свята та нагородженням найкращих працівників, знаних людей міста.

Народні промисли[ред.ред. код]

Традиційним для мешканців Голої Пристані є рибальство. Серед продуктів харчування риба у голопристанців займала значне місце. Ловлять оселедців, бичків, судака, лящів, сомів, кефаль, осетрів. У свіжому, солоному, копченому і в'яленому виглядах її можна придбати на місцевому ринку. Ловлять рибу вудками, підсаками, ятерями, з лози виплітають кошулі (верші), сітями.

Деякі мешканці міста і досі займаються бондарством. Асортимент виробів бондарів такий: бочки, діжі для пива, вина і квасу, для соління риби, овочів і фруктів, 5 — 10-літрові баклачи та барилки. Промисел поступово занепадає.

Характерним місцевим промислом є також плетіння кошиків та корзин з лози, а також з рогози.

Для місцевого населення характерне приготування страв з овочів, фруктів, риби та м'яса. Кулінарні традиції мешканців мають полінаціональний характер. У приватному секторі традиційно розвивається виноробство за власними рецептами.

Проте туристи, які відпочивають у місті та перетинають його транзитом, не мають можливості придбати сувенірні вироби місцевого виробництва. Заклади громадського харчування міста не пропонують страви, характерні для місцевого населення, а орієнтуються на «європейську» кухню.

Храми[ред.ред. код]

  • Свято-Духівський храм УПЦ МП
  • Свято-Володимирівський храм УПЦ МП
Church of the Holy Spirit in Hola Prystan.JPG Saint Volodymyr's Church in Hola Prystan.JPG New Saint Volodymyr's Church in Hola Prystan under construction.JPG
Свято-Духівська церква
Свято-Володимирська церква
Будівництво нової
Свято-Володимирської церкви

Вулиці[ред.ред. код]

  • вул. Червоноармійська
  • вул. Озерна
  • вул. Карла Маркса
  • вул. 1 Травня
  • вул. Будівельників
  • вул. Дніпрова
  • вул. Зарічна
  • вул. Шевцової Л.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Головне управління статистики у Херсонській області: Чисельність населення на початок місяця
  2. Стратегічний план розвитку міста Гола Пристань на період з 2005 по 2015 роки
  3. Реєстр архівних фондів меморіального характеру з історії голодомору на Херсонщині.
  4. Реєстр архівних фондів меморіального характеру з історії голодомору на Херсонщині. Протокол № 42 засідання районної комісії з чистки партії від 04.11.1933
  5. Реєстр архівних фондів меморіального характеру з історії голодомору на Херсонщині. Витяг з протоколу № 4 засідання районної комісії з чистки партії від 10.07.1933