Замок Радомисль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» — приватний музейний комплекс, створений в місті Радомишлі (Житомирська область) українською лікаркою, доктором медицини Ольгою Богомолець.

Містить у собі єдиний в Європі Музей української домашньої ікони, в основі якого — особиста колекція ікон, котру Ольга Богомолець збирала з 1995 року.

В експозиціях і фондах комплексу представлені також колекції предметів сакрального мистецтва і церковного начиння, а також українських і європейських старожитностей.

Комплекс об'єднує в собі готель, музей, ландшафтний парк, приміщення для урочистих церемоній та концертний зал.

Історія створення[ред.ред. код]

«Замок Радомисль» створювався протягом 2007–2011 рр. Його основою є будівля старовинного млина, споруджена в місті Радомишлі (Житомирська область) у 1902 році. Як встановлено в процесі досліджень, що проводилися в процесі реставрації старої споруди, вона була зведена на залишках фундаменту більш давньої будівлі. Оскільки район міста, де знаходиться будівля млину, зветься Папірня, був зроблений висновок, що раніше на цьому місці знаходилася відома з хронік Радомишльська папірня, зведена між 1612 і 1615 рр. за наказом архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького (між 1550 і 1554–1624).

Замок Радомисль. Архангел Михаїл

Внаслідок досліджень, що проводилися під час реконструкції і реставраційних робіт, був встановлений також оборонний характер споруди, де розміщувалася папірня. Крім того, виявлено, що будівля зведена на підземній гранітній скелі, яка йде вглиб землі на кілька метрів.

Господиня Замку — доктор Ольга Богомолець. Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль»

В процесі реставрації були відтворені інтер'єри XVII–XIX ст. В 2008–2009 році до основної будівлі була добудована башта 35 м заввишки, на якій був встановлений дзвін.

В 2009 році поблизу старовинної будівлі був встановлений на течії річки Мики пам'ятник засновникові Радомишльської папірні Єлисею Плетенецькому. Це перший в Україні пам'ятник цьому видатному церковному діячеві і перший пам'ятник людині на водній поверхні.

Офіційне відкриття історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» відбулося 30 вересня 2011 року.

В серпні 2012 року була вперше презентована нова Богородична зала.

В листопаді того ж року відкрита відновлена лінія виробництва паперу за технологією XVI–XVII ст.

В 2013 році в замковій башті була відкрита каплиця ікони Божої Матері «Знамення на веселці».

Нині до складу історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» входять:

З 2011 року історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» є частиною загальноєвропейського культурного проекту Via Regia, започаткованого Радою Європи. Мета проекту — сприяти розвитку культурному обміну і туризму між європейськими країнами.

Складові частини комплексу[ред.ред. код]

Музей[ред.ред. код]

Основною цікавиною історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» є Музей української домашньої ікони. Його експозиція і фонди налічують понад 5 тисяч образів і скульптур (православних, унійних і католицьких), створених у XVI–XX ст. різних куточках України — від Закарпаття до Слобожанщини і від Сіверщини до Криму. Серед них — багатометрові домашні іконостаси і крихітні подорожні ікони, козацькі «ковчеги» і гуцульські складні, ікони писані на полотні, вилиті з металу і вирізані з дерева.

Музей української домашньої ікони. Фрагмент експозиції. Обрядовий зал.

Деякі ікони зберігають сліди часів радянського войовничого атеїзму — прострелені кулями, з виколотими очима, порубані шаблями. Серед експонатів музею — скриня, зроблена з обезголовлених ікон, віконниці з розпиляного навпіл образу Миколи Чудотворця.

Найстарішою вважається унікальна кам'яна ікона святого Миколи Чудотворця, виконана з шиферного каменю. Точно її вік наразі не встановлений, однак, на думку різних спеціалістів, що оглядали її (Інститут історії НАНУ, Музей волинської ікони), вік ікони коливається від XV–XVI століття (можливо, копія з більш раннього оригіналу) до кінця XII ст.

Експозиція Музею розміщена в п'яти залах. Одна з них  — Обрядова зала  — водночас є місцем для урочистих подій, де проводяться державні реєстрації шлюбів.

Музей української домашньої ікони. Фрагмент експозиції. Домашні іконостаси

У музейних фондах «Замку Радомисль» знаходиться також багата колекція предметів старовинного українського побуту, серед них — сімейні скрині, домашнє начиння (праски, прядки, плетені непроникні посудини для води тощо), човни-довбанки.

Особливий інтерес становить колекція фотографій другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Серед них — фотопортрети з майстерні відомого українського фотографа польського походження Альфреда Федецького, автора першого німого фільму. відзнятого на території України.

Концертна (Камінна, Михайлівська) зала[ред.ред. код]

Концертна зала «Замку Радомисль». Виступ квартету камерної музики.

Концертна зала «Замку Радомисль» розрахована на 150 місць. В залі розташований великий камін зі скульптурою Архангела Михаїла — звідси й її дві інші назви. Висота склепінь сягає 6 метрів.

В залі проходять концерти класичної, вокальної, камерної, народної і джазової музики.

Концертна зала Замку Радомисль — єдиний у світі зал із живим джерелом. Вода потрапляє до зали через тріщини в скельній породі.

Трапезна[ред.ред. код]

Інтер'єр Трапезної поєднує в собі риси пізнього середньовіччя та раннього модерну. Велика замкова піч із потужною тягою може служити і для приготування їжі, і як камін.

Трапезна Замку Радомисль — виконує також роль музейної експозиції. На її стінах розвішані точні копії старовинних західноєвропейських карт XV–XVIII століть, на котрих представлені землі України, Європи та Азії.

Ландшафтний парк[ред.ред. код]

«Замок Радомисль». Вид на острів ландшафтного парку
Біля входу до Замку

Ландшафтний парк «Замку Радомисль» становить окремий природний комплекс, створений з урахуванням усіх сучасних екологічних вимог, з мінімальним втручанням людини в природне середовище. Його частиною є скелі і підземні гранітні породи, що виходять на поверхню. Їхній вік становить сотні тисяч років.

На території парку було відкрито кілька підземних джерел. Вода з них визнана придатною для пиття.

Переважна більшість дерев і квітів, що ростуть у парку, належать до рідкісних різновидів. Серед них — унікальні сорти ірису, виведені українським селекціонером і лікарем Ігорем Хорошем; рожеві та білі водяні лілії, англійські паркові троянди, магнолії, а також занесений до Червоної книги України водяний горіх — Trapa rossica.

В замковому ландшафтному парку живуть різні тварини — бобри, річкові видри, норки, водяні щури, а також птахи — шпаки, лелеки, дятли.

Територія парку, як і будівля Замку, прикрашена оригінальними скульптурами XVII–XIX століть.

Пам'ятник Єлисею Плетенецькому[ред.ред. код]

Скульптура виконана на замовлення і за ідеєю Ольги Богомолець українським скульптором Владиславом Волосенком. Вона зображує монаха, який, схиливши голову, пливе у човні; перед ним лежить розкрита книга, а в руці він тримає свічку, що горить вдень і вночі. Ріка символізує плинність часу, човен — людське життя, книга — знання і життєвий досвід попередніх поколінь, свічка — просвіту і служіння людям.

Інше[ред.ред. код]

Дорогу до замку в жовтні 2013 будували в радянському стилі - практично цілодобово в три зміни. Будівництвом дороги опікувався депутат ПР Віталій Журавський за сприянням тодішнього голови ВР України Володимира Рибака [1]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]