Потапці (страва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Потапці
Походження Україна

Пота́пці — підсмажені або підсушені невеличкими шматочками хлібці, типу грінок, що їх уживають з кулешиками, гороховою або квасоляною юшками, борщем[1], гарячою рибною юшкою, молоком чи просто водою. Потапцями ще називаються змащені жиром та підсмажені шматочки хліба, своєрідні грінки.

За часів козацтва потапцями називались своєрідні бутерброди, закуска до горілки. На пательні смажили сало, нарізане тонкими пластами, а на цьому жирі обсмажували з обох боків шматочки чорного житнього хліба. Потім на грінки клали сало, посипали подрібненим часником та нарізаними петрушкою і кропом.

Про потапці згадував Котляревський у своїй «Енеїді»:

5 частина

«І вас подавимо, як мух;
Чого прийшли ви, голодрабці?
Лигать латинськії потапці?
Пождіть, — ваш витісним ми дух!»

6 частина

Оп'ять війна і різанина,
Оп'ять біда гне в сук Латина,
Сердешний каявсь од душі,
Що тестем не зробивсь Енею
І послі б з мирною душею
Лигав потапці і книші.

Приготування[ред. | ред. код]

Слід узяти хліб. порізати його на скибки завтовшки з палець. Потім скибки порізати на кубики. Кинувши їх до сковороди, облити ложкою гарячого жиру так, щоб кожен кубик добре промок. Потім на деці слід підсушити кубики в духовці. Просушених потапців уживають до супів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. * Сокол І. О. Найкращі страви української кухні. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2008.— С. 380. — 400 с. — ISBN 978-966-14-0175-3.

Посилання[ред. | ред. код]