Пряник
Пря́ник — кондитерський виріб, солодке печиво з використанням борошна жита та домішками меду, патоки, цукрового сиропу і прянощів. Назва походить від домішок прянощів.
Зміст |
Історія виникнення [ред.]
Поява пряника тісно пов'язана з розповсюдженням вирощування жита та випіканням хліба. Про печиво з медом (прадавні пряники) знали вже в Стародавньому Єгипті. У Стародавньому Римі їх називали «panus mellitus» : їх і випікали з медом. На теренах Київської Русі їх називали «медовим хлібом», який відомий з 9 століття. В цей хліб додавали рослинні соки, подрібнене коріння, а потім і прянощі, які завозили з країн Близького Сходу і навіть Індії.
Рецепти пряників [ред.]
Існує багато рецептів пряників в залежності від борошна і використання домішок, серед яких лимон, м'ята,кмин, різні горіхи, аніс, ваніль, подрібнена кора помаранчів, кріп тощо. Сучасна технологія випікання праників невелика за часом - це чотири хвилини, але при температурі 300 градусів за Цельсієм.
Спершу виготовляли дерев'яні форми, куди закладали тісто, аби воно набуло особливої форми. Була така професія - різбляр пряникових форм. В кожному пряниковому центрі були власні форми, що надавали кулінарним виробам місцевого забарвлення, особливої форми.
Важливою особливістю пряників була і залишається здатність до вживання як в свіжому, так і у черствому виді.
Пряники можуть мати різноманітну форму, навіть невеличких архітектурних споруд. Різняться вони і вагою, є пряники у декілька грамів, найбільший мав шістнадцять 16 кілограмів.
Центри випікання пряників [ред.]
Серед українських центрів вироблення пряників визначався Харків.
В Західній Європі відомі центри виготовлення пряників в містах Торунь (Польща), Пардубіце (Чехія), Нюрнберг (Баварія, Німеччина) тощо.
Росія має декілька відомих центрів виготовлення пряників, серед яких найзначніші — Новгород, Архангельськ, Тула, Рязань, Калуга, Городець.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Gingerbread |
|
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Пряник |
Джерела [ред.]
- Torkild Hinrichsen: Im Knusperhaus. Lebkuchen aus Europa. Husum Druck- und Verlagsgesellschaft, Husum 2008, ISBN 978-3-89876-420-9
- Torkild Hinrichsen: Das Kuchenherz. Lebkuchen aus Deutschland. Husum Druck- und Verlagsgesellschaft, Husum 2009, ISBN 978-3-89876-463-6
