Біткоїн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bitcoin
Лого Bitcoin
Bitcoin
Одиниці вартості
Множина біткоїни
Символ
Тікер BTC, XBT
Суперодиниці
 1:1000 мілібіткоїн
 1:1000000 біт
 1:100000000 сатоші
Монети невикористані виходи від попередніх транзакцій
Розробка
Автор(и) Сатоші Накамото (Satoshi Nakamoto)
Біла книга Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System[1]
Реалізація(ї) Bitcoin Core
Перший випуск 0.1.0 / 9 / 1 січня 2009
Актуальний випуск 0.15.1 / 11 листопада 2017
Статус розробки активний
Написано на C++
Операційна система Windows, Linux, Mac OS X
Розробник(и) Сатоші Накамото
Ліцензія MIT License
Веб-сайт https://www.bitcoin.org
Книга обліку
Початок книги обліку 3 січня 2009; 12 років тому (2009-01-03)
Схема мітки часу[en] Доказ виконаної роботи
Геш-функція SHA-256
Емісія Винагорода за блок
Винагорода за блок ₿6,25
Інтервал блоків 10 хвилин
Переглядач блоків https://www.blockchain.info
В обігу ₿18 707 500 (на 12 травня 2021)
Максимально можлива кількість ₿21 млн
Оцінка
Ринкова капіталізація 613 млрд доларів


Bitcoin, або Біткоїн[2][3] — децентралізована електронна платіжна система, концепт якої був опублікований 2008 року Сатоші Накамото[1], і реалізований ним у 2009 році.

Bitcoin не має централізованого управління та емітентів. Транзакції з цифровим підписом між двома адресами передаються до всіх вузлів мережі peer-to-peer, а самі дані про переміщення біткоїнів зберігаються у дубльованій базі даних. Для запобігання можливості трати чужих біткоїнів або подвійного використання своїх власних використовуються криптографічні методи.

Позначення[ред. | ред. код]

знак Bitcoin

Для скорочення замість слова «Bitcoin» часто пишуть абревіатуру латинськими буквами BTC. Такий запис схожий на коди валют, однак подібний код міжнародним стандартом ISO 4217 поки не присвоєно. 7 жовтня 2014 року Bitcoin Foundation опублікувала плани домогтися стандартизації коду для біткоїнів. Запис BTC суперечить прийнятій в стандарті системі — іменувати «глобальні товари» починаючи з X (наприклад, золото має код XAU). Як кандидата розглядають варіант XBT[4].

При вказівці BTC або XBT мається на увазі розрахункова одиниця, а не мережа, набір алгоритмів або будь-яка інша річ, що належить до них. Знак біткоїнів затверджений для включення в планований стандарт Юнікоду версії 9.0, йому присвоєно номер U + 20BF[5]. Іноді застосовують символ ฿ — знак тайського бата, але він сумісний не з усіма кодуваннями і шрифтами. URI-схема «bitcoin:» офіційно включена в специфікації WHATWG для HTML5[6][7]. Біткоїн також планується додати в список валют в Microsoft Excel 2016[8][9].

Принципи роботи[ред. | ред. код]

Система покладається на криптографічні принципи підтвердження прав розпорядження біткоїнами. При цьому самі біткоїни ніяк не кодуються і є лише цифровим записом їх кількості, яка доступна володарю приватного (закритого) ключа зазначеної адреси для передачі на будь-яку (навіть неіснуючу) іншу адресу. Користувачі зберігають криптографічні ключі до своїх адрес. Зазвичай для цього використовується файл, який називають гаманцем (англ. wallet). У такому файлі не зберігаються самі біткоїни, а лише ключі доступу до відповідних адрес. А біткоїни завжди «прив'язані» саме до своєї поточної адреси і будь-хто завжди може перевірити поточний стан будь-якої адреси, навіть не знаючи жодного ключа.

При здійсненні транзакції користувач вказує бажану до передачі кількість біткоїнів, адресу отримувача (яка формується з відкритого ключа отримувача) і підписує це своїм особистим закритим ключем. Щоб отримати біткоїни комп'ютер користувача не повинен мати постійного підключення до мережі, досить лише надати відправнику свою адресу.

Пірингова мережа перевіряє відповідність адреси відправника і сформованого електроного підпису. Зазвичай одержувач майже миттєво бачить транзакцію, але спочатку як «непідтверджену». Транзакція може бути недійсною через конфлікт транзакцій (наприклад, коли відправник направляє ті самі біткоїни двом одержувачам). Це може статися коли у програмному забезпеченні відправника є помилка або коли він навмисно робить спробу шахрайства. Щоб запобігти подвійному використанню одних і тих самих біткоїнів, всі транзакції транслюються іншим учасникам, потім вони групуються у блоки, які додаються у ланцюг блокчейн, які пов'язані не тільки номером, але і збереженням у поточному блоку [[Хеш-сума|хешу] попереднього блоку. Цей процес робить неможливим переписування історії транзакцій, не маючи при цьому обчислювальної потужності, більшої ніж сукупна потужність решти мережі Bitcoin. Включення транзакції до блоку вважаїться її «підтвердженням». Після цього інша транзакція з тими самими біткоїнами буде вважатись помилковою, не буде включатись до чергового блоку і не отримає свого «підтвердження».

Вузли, що обробляють блоки транзакції, винагороджуються від системи фіксованою кількістю нових біткоїнів, до яких додаються добровільні комісійні відрахування користувачів. Рівень складності при формуванні блоку регулюється системою так, щоб середній час між появою двох блоків становив 10 хвилин. Усі учасники системи перевіряють чинність кожної транзакції й кожного блоку, та ігнорують ті, що порушують правила.

Наразі кількість монет в обігу системи становить понад 16.7 млн. Фактично, сьогодні Біткоїн — це хмарна мережа розподіленої бази даних.

Вартість біткоїна визначається виключно співвідношенням пропозиції та попиту.

Конфіденційність[ред. | ред. код]

В системі уся інформація про транзакції відкрита, тобто завжди є можливість відслідкувати рух біткоїнів від адреси до адреси. Але відсутня інформація про власників тих адрес. Розробник системи Сатоші Накамото рекомендував за для підвищення конфеденційності постійно створювати нові адреси, що ускладнить співставлення з їх власником.

Згодом для додаткової конфіденційності було запропоновано «біткоїн-міксер», де на вході змішуються біткоїни різних користувачів і одночасно робиться багато однакових за розміром платежів. Це ускладнює співставлення, хто куди і скільки платив.

Історія розвитку[ред. | ред. код]

Ще задовго до створення Біткоїну, 1983 року Девід Чаум і Стефан Брендс запропонували перші протоколи «електронної готівки»[10].

У травні 1997 року Адам Бак для протидії надсиланню спаму і DoS-атакам запропонував Hashcash, засновану на системі доказів виконання роботи. Згодом подібна система в інший реалізації стала частиною процедури створення нових блоків у біткоїн-базі.

Ідеї криптовалюти «b-money» описав 1998 року Вей Дай в розісланні шифропанків[11]. Незалежно від нього, приблизно в той же час аналогічні ідеї запропонував Нік Сабо для «bit-gold»[12]. Нік Сабо також запропонував модель ринкового механізму, заснованого на управлінні інфляцією, і досліджував деякі аспекти виявлення надійної інформації у ненадійній децентралізованій системі.

Пізніше Хел Фінні реалізував зв'язку ланцюжків хеш-блоків для системи Hashcash на базі чипу для шифрування IBM в рамках специфікації TPM. У 2008 році людиною або групою людей під псевдонімом[13] Сатоші Накамото був опублікований файл з описом протоколу і принципу роботи платіжної системи у вигляді тимчасової мережі. За словами Сатоші, розробка почалася у 2007 році. У 2009 році він закінчив розробку протоколу і опублікував код програми-клієнта. Мережа «біткоїнів» була запущена. За повідомленнями ЗМІ, Сатоші Накамото — псевдонім австралійського підприємця і фахівця з шифрування Крега Стівена Райта[14][15], хоча це всього лише одна з численних версій.

Подальшу розробку організовує і координує співтовариство розробників[16], при цьому будь-які значні зміни у протоколі повинні бути прийняті більшістю власників майнінгових пулів. Перший обмін біткоїнів на реальний товар стався у травні 2010 року — американець Ласло Ханеч за 10 000 біткоїнів отримав дві піци[17][18].

10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів CBOE розпочала торгівлю фьючерсами на біткоїн.[19] Наплив відвідувачів на сайт біржі був настільки значним, що сайт кілька годин був у непрацездатному стані.

Стадії розвитку проєкту[ред. | ред. код]

За задумом творця системи — Сатоші Накамото, — будь-яка центральна емісія повинна бути скасована й замінена на персональну (особисту) емісію самих громадян.

Отримати біткоїни можливо двома варіантами: як винагороду за генерацію чергового блоку з блокчейну (майнінг) або отримати від когось як переказ на свою адресу, наприклад в обмін на традиційну валюту через відповідні сервіси обміну.

У початкових версіях програми не було окремого забезпечення для майнінгу — і його, і транзакції виконував єдиний клієнт. Згодом рівень складності генерації нового блоку зріс так, що використовувати для майнінгу звичайний комп'ютер стало недоцільно. Алгоритм спроєктовано так, щоб загальна потужність системи генерувала новий блок приблизно за 10 хвилин. Таким чином, чим більша сукупна потужніть мережі, тим менші шанси окремому користувачу успішно згенерувати новий блок.

Поступово винагорода за новий блок зменшується. Коли загальна кількість біткоїнів досягне 21 млн, то винагорода від системи зникне і залишиться лише винагорода від користувачів (комісія).

Установлення і використання програми[ред. | ред. код]

Для роботи програми-клієнта потрібно, щоб був відкритий мережевий порт 8333. Є версії для Windows, Linux, MacOS X, Android, IOS.

Правовий статус[ред. | ред. код]

У різних країнах ставлення до системи «біткоїн» значно відрізняється. У багатьох країнах статус досі не визначено або він змінюється. В окремих країнах операції з біткоїнами офіційно дозволені. Зазвичай вони розглядаються як товар[20][21] або інвестиційний актив[22] і для оподаткування підпорядковані відповідному законодавству. Іноді біткоїни визнають розрахунковою грошовою одиницею[23][24], в інших країнах, наприклад, в Японії, Bitcoin є законним платіжним засобом[25][26][27] з податком на їх купівлю. В інших країнах (наприклад, у Китаї) операції з біткоїнами заборонені для банків, але дозволені для фізичних осіб[28].

22 жовтня 2015 року Європейський суд ухвалив, що операції обміну біткоїнів на фіатні валюти звільняються від ПДВ. У рішенні суду уточнюється, що закон про ПДВ поширюється на поставку товарів і надання послуг[29]. Транзакції в біткоїнах були віднесені до платіжних операцій з валютами, монетами і банкнотами, і тому не підлягають оподаткуванню ПДВ. Суд рекомендував усім країнам-членам Євросоюзу виключити криптовалюту з переліку активів, що підлягають оподаткуванню[30].

Україна встановила порядок декларування криптовалюти, де біткоїни — це нематеріальний актив[31].

Випуск біткоїнів[ред. | ред. код]

Майнінг[ред. | ред. код]

Докладніше: Майнінг
Кількість біткоїнів за 2009—2033 роки

Діяльність зі створення нових блоків заради можливості отримати винагороду в формі емітованих біткоїнів і комісійних зборів отримала назву «майнінг» (від англ. mining — видобуток корисних копалин). Випуск нових біткоїнів децентралізований, не залежить від будь-якого регуляторного органу, обсяг емісії відомий заздалегідь. Стандартна порція нових біткоїнів додається до суми комісій з транзакцій, включених в черговий блок. Загальну суму винагороди отримує той, хто додав черговий блок в базу транзакцій[32].

Після формування кожних 210 000 блоків (приблизно раз на 4 роки) запрограмовано розмір винагороди новими біткоїнами зменшувати вдвічі[33], тобто це значення є спадною геометричною прогресією. Загальний обсяг емісії біткоїнів обмежений аналогічно сумі членів спадної геометричної прогресії і не перевищить 21 млн. На травень 2014 року в обігу перебувало 12,7 мільйона біткоїнів[13]. Спочатку розмір емісії при створенні блоку становив 50 біткоїнів. 28 листопада 2012 відбулося перше зменшення емісійної нагороди з 50 до 25 біткоїнів. Наступна зміна відбулась приблизно наприкінці липня 2016 року. 2031 року емісія буде зупинена зовсім (розмір винагороди 50 → 25 → 12.5 → … → 0)[33]. Формування блоків продовжиться й далі, але за них вже не буде фіксованої винагороди новими біткоїнами. Передбачається, що поступово основним джерелом винагороди за формування нових блоків стануть комісійні збори[32].

Станом на 2021, за оцінкою дослідників, на майнінг витрачається 121 терават-годин електроенергії на рік, що приблизно відповідає рівню споживання електроенергії у таких країнах як Аргентина, Україна та Норвегія.[34] Кількість електроенергії, витраченої на майнінг постійно зростає.

Пули[ред. | ред. код]

Для зменшення випадковості й більш рівномірного отримання біткоїнів майнери використовують спеціалізовані вебслужби — пули [65] (від англ. Pool — загальний фонд). Кожен учасник шукає свій варіант блоку і отримані результати направляє до пулу.

Пул отримує винагороду як якийсь потужний соло-майнер. Отримані біткоїни пул розподіляє між учасниками відповідно до встановлених власником пулу правилами.

Обсяг даних[ред. | ред. код]

Стандартні програми-клієнти орієнтовані на роботу з повною базою транзакцій. Програма-клієнт здатна працювати повністю автономно, як повноцінна мережа. Такий механізм забезпечує працездатність мережі без виділеного сервера і центрального агента, але змушує зберігати величезний архів всіх транзакцій. Станом на червень 2015 року розмір бази становив понад 42 ГБ. Після першого запуску на отримання, аналіз та збереження бази транзакцій може йти більше доби. У разі збільшення числа транзакцій до рівнів, порівнянних з популярними нині платіжними системами, проблема зберігання і передачі даних може унеможливити використання стандартних програмних клієнтів на більшості домашніх комп'ютерів. З цієї причини розроблені «тонкі клієнти», які зберігають на жорсткому диску тільки заголовки блоків (близько 80 байт)[35], а повний вміст блоків завантажують в міру потреби. Це економить місце на диску, але не підходить для майнінгу.

Глобальні перспективи[ред. | ред. код]

Біткоїни на добровільних засадах приймають у сотнях західних магазинів електроніки, косметики, компаніях з надання послуг хостингу, замовлення їжі, лотереї, віртуальні ігри тощо. У результаті переговорів з компанією Amazon було досягнуто домовленості про можливість оплати біткоїнами в її інтернет-магазинах (сума покупки повинна перевищувати 30 доларів)[джерело?].

Слід згадати й про політичний компонент: після численних випадків закриття рахунків проєкту WikiLeaks у традиційних платіжних системах цей проєкт продовжив фінансування через біткоїни.

Курс[ред. | ред. код]

Графік вартості Bitcoin
Лінійний графік курсу Bitcoin по відношенню до USD

Курс біткоїнів стрімко та непедедбачено коливається залежно від попиту й пропозиції. Немає механізмів стримування ані зростання, ані падіння.

  • У лютому 2011 року вперше курс обміну BTC до USD досяг стійкого паритету, а в деякі вдалі дні за 1 біткоїн давали більше 1 долара.
  • На початку березня 2017 року вартість 1 біткоїна сягнула приблизно 1250 доларів[36].
  • На початку грудня 2017 року курс зріс до $14000,[37] потім до $17000,[38] за кілька днів був спад до $15000.
  • 17 грудня ціна досягла 20 тис. доларів[39].
  • 16.01.2018 — ринок криптовалют обвалився.[40] Ціна впала до $10 тис. (ще 17.12.2017 ціна була $20 тис.). Із топ-100 валют лише Tether виросла на 2 %,[41] решта 99 впали в середньому на 20 %, причому деякі до 40 %. Капіталізація ринку зменшилася із 700 млрд доларів до 490. Таке різке коливання курсу пов'язують або з висловлюванням міністра фінансів Південної Кореї Кім Дон Ена[42] про заборону криптовалютних бірж або із майбутньою забороною виведення криптовалют у звичайні гроші у Китаї.[41][43]
  • У 2018 році курс поступово знижувався. 15 грудня курс впав до 3194 доларів, після чого розпочалось поступове зростання[44].
  • Лише наприкінці листопада 2020 року курс перевищів 20 тис. доларів[45] і продовжив зростати.
  • 8 лютого 2021 року ЗМІ повідомили, що за звітністю компанії Tesla Inc. вона у січні купила біткоїнів на 1,5 млрд дол. Це викликало швидке зростання курсу[46][47][48][49]
  • 14 квітня ціна біткоїна сягнула майже 65 тис. доларів, після чого почала знижуватись.

Критика[ред. | ред. код]

Критика біткоїнів йде від часу запуску системи і включає кілька головних положень.

Нечесний початковий розподіл[ред. | ред. код]

Початковий розподіл монет надає значні переваги тим, хто почав емісію раніше. Як стверджується, біткоїни поширюються («генеруються») як нагорода за розв'язок складної задачі підтримки протоколу. Недоліком є те, що обсяг роботи, потрібний для отримання однієї монети більш ніж у 500 тис. разів перевищує обсяг роботи для створення перших монет. Чим більше людей приєднується до спільноти — тим важче стає генерувати монети[50][51].

Емісія грошей поза контролем держави[ред. | ред. код]

Анонімність системи «біткоїн» заважає державі контролювати фінансові потоки, в тому числі через кордон. У вересні 2014 року Банк Англії висловив побоювання, що якщо у системи «біткоїнів» збільшиться популярність, то в крайньому варіанті можна втратити контроль над інфляцією[52].

Обіг нелегальних товарів[ред. | ред. код]

Використання біткоїнів у тіньовій економіці дозволяє забезпечити непідконтрольність національним органам влади торгівлю такими товарами, як зброя, наркотики, тощо[53][54]. Як приклад подібної торгівлі ЗМІ найчастіше розглядають історію інтернет-магазину Silk Road. При цьому під час слухань в Сенаті США з приводу віртуальних валют зазначалося, що готівкові гроші для нелегальних операцій використовують набагато частіше, але це не стає підставою для критики або заборони готівки.

Спекулятивна бульбашка[ред. | ред. код]

Багато економістів вважають систему «біткоїнів» спекулятивною бульбашкою.

  • Ексголова ФРС США Алан Грінспен 5 грудня 2013 року в інтерв'ю агентству Bloomberg заявив, що вважає «біткоїни» «бульбашкою», оскільки, об'єктивно, біткоїни не мають ніякої реальної вартості[55].
  • Австралійський економіст Джон Квіггін вважає біткоїни прийнятним інструментом розрахунків замість бартеру, але невідповідним на роль фінансового активу[56]. Базова вартість активів повинна або формуватися їх альтернативним використанням (як альтернативна вартість у золота або срібла), або їх прибутковістю (як теперішня вартість в акцій або облігацій). Але у біткоїнів подібних джерел вартості немає. Якщо торговці відмовляться приймати їх як оплату за товари та послуги, їхня вартість стане нульовою.
  • Роберт Шиллер, лауреат Нобелівської премії з економіки (2013), вважає, що біткоїн «демонструє багато з характеристик спекулятивної бульбашки»[57].
  • Девід Андолфатто, віцепрезидент Федерального резервного банку Сент-Луїса, вважає, що ціна біткоїнів «складається виключно з бульбашки», хоча він визнає, що багато інших активів мають ціни вищі, ніж їх внутрішня вартість[58].
  • Тімоті Лі з Washington Post в листопаді 2013 року зауважив, що спостерігаються цикли зростання і зниження ціни біткоїнів, що не характерні для спекулятивної бульбашки. Він вказує, що для бульбашки характерно падіння ціни після того, як стає очевидним її спекулятивна завищеність і подальшого повернення не відбувається. Для біткоїнів періоди зниження змінювалися новим зростанням навіть після виходу негативних новин[59].

Дискусія про фінансову піраміду[ред. | ред. код]

  • Колишній старший радник Казначейства США і Міжнародного валютного фонду Нуріель Рубіні в березні 2014 року заявив, що «біткоїн» є варіантом фінансової піраміди[60].
  • У цьому переконаний і Джонатан Тругман з New York Post[61].
  • У 2012 році Європейський центральний банк в доповіді зазначив, що поки немає можливості оцінити, чи є робота системи «біткоїн» фінансовою пірамідою[62].
  • У 2014 році голова Банку Естонії обережно вказав на відсутність доказів того, що «біткоїн» не є фінансовою пірамідою[63].
  • У звіті 2014 року Всесвітнього банку вказується, що «всупереч широко поширеній думці, „біткоїн“ не є навмисною фінансовою пірамідою»[64].
  • На думку Еріка Познера, професора права в Університеті Чикаго, фінансова піраміда зазвичай має ознаки шахрайства, а ситуація з «біткоїнів» більше схожа на колективну ілюзію[65].
  • Економіст Джеффрі Такер стверджує, що "є кілька ключових відмінностей між фінансовою пірамідою і «біткоїн»[66].
  • У звіті 2014 року Ради Федерації (Швейцарія) у відповідь на неодноразово підняте питання, чи є «біткоїн» фінансовою пірамідою, зробили висновок, що ця система не надає типових обіцянок прибутку, тому і пірамідою не є[67].

Витрати електроенергії[ред. | ред. код]

Створення (майнінг) біткоїнів вимагає використання енергоємної обчислювальної техніки. За останніми оцінками, на майнінг біткоїнів потрібно стільки ж енергії, скільки споживає ціла Нова Зеландія, а, можливо, й більше. У перші дні існування криптовалюти біткоїну всі необхідні підрахунки виконувалися на звичайних персональних комп'ютерах. Але зараз майнери використовують спеціально побудовані машини, оптимізовані під особливі алгоритми біткоїну. Вартість «видобутку» дорівнює вартості використовуваної електроенергії. Єдиний спосіб майнити з прибутком — мати доступ до найдешевшої електрики, тобто електрики, яка виробляється за рахунок згорання дешевого вугілля на старих теплових електростанціях. Майнінг біткоїну до 2017-18 років був сконцентрований у Китаї, який все ще сильно залежить від вугілля.[68] Але через різноманітні заборони з боку китайської влади більшість китайських майнерів вивезли свої ферми для майнінгу до Канади або інших країн.[69] Серед європейських країн майнінг досить сильно розвинений (станом на 2018 рік) в Естонії та Ісландії. Причому в Ісландії майнери вже споживають електроенергії більше, ніж корінні жителі країни.[70]

Станом на 2021, за оцінкою дослідників, на виробництво біткоїнів витрачається 121 терават-годин електроенергії на рік, що приблизно відповідає рівню споживання електроенергії у таких країнах як Аргентина, Україна та Норвегія.[34]

Станом на 2019 рік, виробництво біткоїнів було причиною викидів у атмосферу від 22 до 22,9 мільйона тонн вуглекислого газу, що приблизно відповідало рівню викидів, які генерують Йорданія чи Шрі Ланка.[71]

Bitcoin в Україні[ред. | ред. код]

В Україні справжня популярність криптовалют розпочалася у 2014 році, коли ентузіасти створили громадську організацію, що має на меті поширення, розвиток та вивчення біткоїн та інших віртуальних валют на території нашої держави — Bitcoin Foundation Ukraine (BFU). Приблизно в цей час також почали з'являтись перші компанії та агенції, які пропонували фізичний обмін криптовалют за готівку, а також здійснення грошових онлайн-операцій. За словами власників даних структур, фізичним особам, що досі не стикалися з такого типу транзакціями, ризиковано і технічно непросто здійснювати їх самостійно, саме тому подібного роду компанії беруть на себе роль своєрідного посередника за що і отримують оплату у вигляді певних відсотків від загальної суми транзакції — подібно до звичайних банків.

Недавно BFU спільно з кількома іноземними статистичними компаніями  провели цікаве дослідження щодо популярності та рівня використання біткоїн в Україні. Дані вийшли дуже цікаві — Україна потрапила до першої десятки країн світу за використанням біткоїн-нодів або вузлів, близько 40 % всіх угод з використанням даної криптовалюти були укладені на біржах з українським корінням. Фахівці пояснюють цей факт тим, що Україна також в числі перших за кількістю та якістю навчання ІТ-спеціалістів.

Також на сьогодні зацікавлення біткоїном тільки зростає, як і зростає кількість компаній, чия робота базується на операціях з цією валютою. У великих містах навіть проводиться чимало спеціальних навчальних курсів, де вивчають нюансам роботи з даною віртуальною валютою. А в Києві навіть створили офлайн-майданчик — Satoshi Square Kiev, на якому крім всього іншого також проводяться аукціони біткоїнів.

Попри це, широка громадськість ще і досі мало знає про криптовалюти, в тому числі біткоїн. Причиною цьому є той факт, що де-факто і де-юре платіжних систем, що працюють з криптовалютами, в Україні немає. Національний Банк України навіть дав свій коментар щодо використання даного типу валют — «…віртуальна валюта біткоїн вважається грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства».[72] За словами одного з засновників BFU, це не є правильно, адже по суті, тоді і валютного ринку в нашій державі теж немає, але це не заважає українцям купувати або продавати валюту в обмінниках.

Саме тому одним зі стратегічних напрямів роботи BFU можна вважати розробку та впровадження нормативно-правових актів та інших регуляторних документів законодавчого характеру, які б вивели учасників ринку біткоїн з тіні. [73]

З 19 грудня 2016 року Українська біржа запустила торгівлю ф'ючерсними контрактами на індекс Bitcoin. Специфікація контрактів зареєстрована в НКЦПФР. Це фактично перший регульований ринок у світі, який запропонував ф'ючерсні контракти на біткоїн.[74]

2016 року юридична компанія Axon Partners стала першою українською компанією, що внесла біткоїни у свій статутний капітал.[75]

До кінця вересня 2017 року в Україні планується надати криптовалюті певний правовий статус. Який саме, досі невідомо[76]. Національний банк України (НБУ) не визнав Bitcoin ні валютою, ні платіжним засобом.[77]

Обмін[ред. | ред. код]

У Києві та Одесі було встановлено Bitcoin-банкомати.

У липні 2020 року одна з найбільших криптобірж світу — Binance — запрацювала із українською гривнею.[78] Перед цим було перекладено інтерфейс біржі українською мовою.

Сайти з безкоштовними біткоїнами[ред. | ред. код]

На кінець 2014 року існує безліч сайтів з «безкоштовними» біткоїнами («крани» біткойнів, англ. Bitcoin faucet), які пропонують всім бажаючим регулярно отримувати невелику кількість сатоши в обмін на виконання простих завдань, наприклад, клік на рекламному банері, перегляд веб-сторінки протягом певного часу чи просто натистуни на капчу. Ці сайти зазвичай розміщують загальну інформацію про біткойни. При реєстрації треба повідомити біткойн-адресу для зарахування отриманих сатош.

Типовий розмір винагороди становить менше 100 сатоши, але багато сайтів у формі лотереї розігрують досить великі суми. Зазвичай сайти не передають сатоші відразу, а ведуть накопичувальний облік нарахувань у власній системі, дозволяючи виводити від 10 000 і більше сатош. Найчастіше діє обмеження за часом - після нарахування оголошується тайм-аут 1 годину до наступної призової події, що не дозволяє інтенсифікувати отримання в рамках одного сайту. Багато подібних сайтів мають систему реферальних виплат. З'явилися сайти, що забезпечують вхід одночасно на кілька сайтів з безкоштовними біткойнами - це дозволяє економити час на перемиканнях.

Бізнес-модель сайтів з виплатою безкоштовних сатоші будується на отриманні доходу від банерної реклами і плати за перегляд рекламних матеріалів з подальшим розподілом між зареєстрованими користувачами частини цього доходу.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Першими мільярдерами в біткоїнах стали брати Вінклвосси, які купили в 2013 році біткоїнів на 11 млн дол по 120 дол за біткоїн, станом на листопад 2017 року, курс виріс до 11 000 дол, таким чином вартість їхніх біткоїнів стала більша за 1 млрд доларів.[79][80]
  • Першим мільярдером в біткоїнах в Україні став Вячеслав Мішалов, станом на квітень 2021 року його задекларована сума біктоїнів — 18 000 монет, приблизно коштує 1 млрд доларів (курс 58000 доларів за біткоїн).[81][82]
  • За оцінками спеціалістів Citibank станом на початок 2018 року Україна — четверта країна у світі за вразливістю до падіння вартості біткоїна. Вразливість оцінено через відсоток від ВВП, який складає капіталізація біткоїна у країні, адже саме на стільки збідніють жителі країни, якщо вартість криптовалюти раптом впаде до нуля. П'ятірка найвразливіших країн: РФ, Нова Зеландія, Нігерія, Україна, Кенія. Так, вартість всіх біткоїн-монет в РФ складає приблизно 5 % від її ВВП, для України цей показник 2.5 %, а для США — всього 0.17 %.[83]
  • В Україні першими мільярдерами (в гривнях) у 2018 році стали Палпатін Дмитро Вікторович (3,5 млрд) і Голубов Дмитро Іванович (2 млрд), які заявили, що свої кошти зберігають в біткоїнах.[84]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Nakamoto, Satoshi (24 May 2009). Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. Процитовано 14 December 2010. 
  2. Залежно від позиції та вимови в українській мові i, y (ігрек) передаються також літерами і, ї та и. <…> Ї пишеться після голосного: мозаїка, наївний, прозаїк, руїна, теїн; Енеїда, Ізмаїл, Каїр.

    Український правопис (2015), § 90.5.б

  3. Пономарів, Олександр (2017-09-20). Блог Пономарева: як писати і вимовляти bitcoin. BBC Україна (en-GB). Процитовано 2017-10-28. 
  4. Nermin Hajdarbegovic (7 October 2014). Bitcoin Foundation to Standardise Bitcoin Symbol and Code Next Year. CoinDesk. Процитовано 27 April 2015. 
  5. Символ биткоина будет включен в стандарт Юникод | ForkLog
  6. Схему URI для платежей Bitcoin добавили в стандарт HTML5 // Xakep.ru, 24.04.2013
  7. HTML5, A vocabulary and associated APIs for HTML and XHTML. W3C Candidate Recommendation // W3C, 6 August 2013 «The following schemes are the whitelisted schemes: bitcoin»
  8. Биткоин будет включен в список валют Microsoft Excel 2016
  9. FastTrack for Office 365
  10. * Chaum, David (1983). Blind signatures for untraceable payments. Advances in Cryptology Proceedings of Crypto 82 (3): 199–203. doi:10.1007/978-1-4757-0602-4_18. 
  11. Вэй Дай Опис протоколу криптовалюти «b-money»(англ.)неофіційний переклад)
  12. Szabo, Nick. Bit Gold. Unenumerated. Blogspot. Архів оригіналу за 2011-09-22. Процитовано 5 December 2013. 
  13. а б Сергей Козловский Никто не знает, но стоит дорого
  14. Творця криптовалюти Bitcoin заарештувати не вдалося Новини на NewsBY.org.
  15. Розкрито особистість творця Bitcoin
  16. Разработка — Bitcoin
  17. Виктор Фомин (2014-02). Сокровища ботанов: все, что важно знать о валюте будущего — биткоинах. MAXIM. Процитовано 2015-04-06. 
  18. Eric Mack (12/23/2013). The Bitcoin Pizza Purchase That's Worth $7 Million Today (en). Forbes. Процитовано 2015-04-06. ; перевод portwein74 (2013-12-25). Пицца стоимостью 7 миллионов долларов. Bit•Новости. Процитовано 2015-04-06. 
  19. У Чикаго почали торги ф'ючерсами на біткоін
  20. Сингапур планирует легализовать Bitcoin
  21. Singapore government to tax some bitcoin transactions
  22. Доходите от сделки с биткойн се декларират и облагат — Национална Агенция за Приходите
  23. Германия признала Bitcoin
  24. Croatia considers Bitcoin legal; 45 members of the Swiss parliament want the same | BitCoin Examiner
  25. Японское правительство подтвердило, что биткоин — законное средство платежа — портал Coinfox
  26. Japan to adopt new safeguards for bitcoin users- Nikkei Asian Review. Архів оригіналу за 10 квітень 2016. Процитовано 8 квітень 2016. 
  27. Japan OKs recognizing virtual currencies as similar to real money | The Japan Times
  28. ЦБ Китаю заборонив банкам операції з Bitcoin
  29. Обмен традиционных валют на виртуальную валюту «Биткойн» освобождается от НДС // Пресс-релиз Европейского суда № 128/15 от 22 октября 2015(англ.)
  30. Європейський суд справедливості прирівняв біткойни до валют і звільнив від ПДВ
  31. https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/12.Osoblyvosti-vidobrazhennya-vidomostej-pro-nematerialni-aktyvy.pdf
  32. а б Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System, 2008, розділ № 6 «Incentive».
  33. а б Bitcoin Clock, прогноз моментов изменения сложности и уменьшения вознаграждения
  34. а б Як Україна за рік. У Британії підрахували витрату електроенергії на майнінг біткоїна, Ліга, 11.02.2021
  35. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System, 2008, розділ № 7 «Reclaiming Disk Space».
  36. Вартість Bitcoin зросла до 1250 доларів. Процитовано 2017-03-03. 
  37. ОБНОВЛЕНО: Курс Bitcoin преодолел рубеж в $14 тыс., а затем — в $15 тыс. и в $16 тыс., 7.12.2017, Вадим Карпусь, itc.ua
  38. Курс біткоіна виріс до 17,7 тисяч доларів Архівовано 10 грудень 2017 у Wayback Machine., 8 грудня 2017, Інститут Трансформації Суспільства
  39. Вартість Bitcoin досягла 20 тисяч доларів. Економічна правда. 17 грудня 2017. Процитовано 9 січня 2018. 
  40. Почему курсы ведущих криптовалют резко обвалились?. Факты. 16 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. 
  41. а б За добу курс Bitcoin впав на 25%. asn. 17 січня 2018. Архів оригіналу за 17 січень 2018. Процитовано 17 січня 2018. 
  42. КУРС БІТКОЇНА ЗА ДОБУ ВПАВ БІЛЬШ НІЖ НА ЧВЕРТЬ. ТСН. 17 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. 
  43. Курс биткоина на 16 января: «крутое пике» или как Китай вновь обвалил биткоин. Архів оригіналу за 17 січень 2018. Процитовано 17 січень 2018. 
  44. Bitcoin досяг нового рекордного мінімуму, UkrMedia, 17-12-2018
  45. Bitcoin побив новий рекорд – майже $20 тисяч. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2020-11-30. 
  46. Tesla вложила 1,5 миллиарда долларов в биткоин и планирует принимать оплату в криптовалюте — после этого ее курс подскочил почти до 45 тысяч долларов, ІТС, 8 лютого 2021
  47. Bitcoin встановив новий рекорд: курс криптовалюти перевалив за $47 тисяч, Укрінформ, 9.02.2021
  48. Біткоїн оновив історичний максимум після купівлі Tesla криптовалюти на 1,5 млрд доларів, Економічна правда, 8 лютого 2021
  49. Tesla, Inc., ANNUAL REPORT PURSUANT TO SECTION 13 OR 15(d) OF THE SECURITIES EXCHANGE ACT OF 1934 For the fiscal year ended December 31, 2020, UNITED STATES SECURITIES AND EXCHANGE COMMISSION
  50. Bitcoins, a Crypto-Geek Ponzi Scheme. Процитовано 2011-06-15. 
  51. Is the cryptocurrency Bitcoin a good idea?. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2011-06-15. 
  52. Банк Англії: У майбутньому біткойни можуть похитнути фінансову стабільність Великої Британії
  53. Fernholz, Tim (2013-10-02). Silk Road collected 9.5 million bitcoin—and only 11.75 million exist. QUARTZ. Процитовано 2013-10-10. «the currency’s primary use so far (besides as a speculative investment vehicle and point of departure for futuristic payment schemes) was buying illegal things online.» 
  54. RAFFAELA WAKEMAN (OCTOBER 9, 2013). "Take the Drugs, But Don't Take the People's Bitcoins". New Republic. Процитовано 2013-10-21. «(To date, the world has about 11.75 million bitcoins, each worth as of this writing $137 from a variety of sources.) Note that Silk Road’s revenue prior to being shut down was 9.5 million bitcoin—meaning that nearly all of the virtual currency that’s been generated thus far worldwide was being spent on this system.» 
  55. Everyone Is Baffled By Alan Greenspan's Comment About Bitcoin
  56. Quiggin, John (16 April 2013). The Bitcoin Bubble and a Bad Hypothesis. The National Interest. Процитовано 31 October 2014. 
  57. Shiller, Robert (1 March 2014). In Search of a Stable Electronic Currency. New York Times. Процитовано 31 October 2014. 
  58. Andolfatto, David (31 March 2014). Bitcoin and Beyond: The Possibilities and Pitfalls of Virtual Currencies. Dialogue with the Fed. Federal Reserve Bank of St. Louis. с. 21. Процитовано 16 April 2014. 
  59. Lee, Timothy (5 November 2013). When will the people who called Bitcoin a bubble admit they were wrong. The Washington Post. Процитовано 10 January 2014. 
  60. Lubin, Gus (9 March 2014). ROUBINI: 'Bitcoin Is A Ponzi Game And A Conduit For Criminal Activities'. Business Insider. Процитовано 1 April 2014. 
  61. Jonathon M. Trugman (15 February 2014). Welcome to 21st-century Ponzi scheme: Bitcoin. The New York Post (NYP Holdings, inc.). Процитовано 13 December 2014. 
  62. European Central Bank (October 2012). Virtual Currency Schemes (PDF). Frankfurt am Main: European Central Bank. с. 27. ISBN 978-92-899-0862-7. Процитовано 5 March 2014. 
  63. Ott Ummelas and Milda Seputyte (31 Jan 2014). Bitcoin ‘Ponzi’ Concern Sparks Warning From Estonia Bank. bloomberg.com (Bloomberg). Процитовано 1 April 2014. 
  64. Kaushik Basu (July 2014). Ponzis: The Science and Mystique of a Class of Financial Frauds. World Bank Group. Процитовано 30 October 2014. 
  65. Posner, Eric (11 April 2013). Bitcoin is a Ponzi scheme—the Internet’s favorite currency will collapse.. Slate. Процитовано 1 April 2014. 
  66. Tucker, Jeffrey (1 December 2013). Ponzi Logic: Debunking Gary North. The Libertarian Standard. Процитовано 12 Feb 2014. 
  67. Federal Council report on virtual currencies in response to the Schwaab (13.3687) and Weibel (13.4070) postulates. Federal Council (Switzerland). Swiss Confederation. 25 June 2014. с. 21. Процитовано 28 November 2014. 
  68. Майнінг біткоїну спричинить екологічну катастрофу ~ Русло.info. Русло.info (uk-UA). 2017-12-23. Процитовано 2017-12-25. 
  69. Китайський майнінговий гігант відкрив бізнес у Швейцарії, 15 Січня, 2018, K.Fund Media
  70. Майнери біткойнів можуть залишити Ісландію без електроенергії, 13 лютого 2018, K.Fund Media
  71. Виробництво біткоїнів забирає майже стільки ж електроенергії, скільки споживає Україна — дослідження — Радіо Свобода, 12.02.2021.
  72. Національний Банк України. 
  73. Грошики | Bitcoin в Україні. 
  74. 19 грудня відбудеться запуск ф'ючерсних контрактів на BRENT та BITCOIN. 
  75. Украинские компании начинают вносить биткоин в уставной капитал | ForkLog. forklog.com. Процитовано 2017-01-14. 
  76. До кінця вересня Bitcoin в Україні отримає правовий статус. Tokar.ua (uk-UA). 2017-09-04. Процитовано 2017-09-14. 
  77. НБУ визначився зі статусом Bitcoin (uk-UA). 2017-09-22. Процитовано 2017-09-22. 
  78. Binance додає фіатний шлюз для української гривні (UAH), Binance.com, 2020-07-20
  79. Першими біткоїн-мільярдерами стали брати, які засудили Цукерберга
  80. Удачно инвестировали: Братья Уинклвоссы вложили часть отсуженных у Цукерберга денег в Bitcoin. Теперь они миллиардеры, 5.12.2017, Вадим Карпусь, itc.ua
  81. Украинские депутаты задекларировали 46 351 биткоин. Это более 74 млрд грн, АІН, 7 апреля, 2021
  82. Мішалов Вячеслав Дмитрович, декларація за 2020 рік, Національне агентство з питань запобігання корупції
  83. https://ain.ua/2018/01/16/bitkoin-puzyr-opasniy-dlya-ukrainy Citibank: Биткоин — пузырь. Когда он лопнет, Украина пострадает больше других — ain.ua, 16 січня 2018
  84. Олексій Братущак. Одеські мільярдери з нетрів. Е-декларанти з найбільшими статками. Українська правда. Процитовано 23 квітня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]