Дніпродзержинське водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дніпродзержинське водосховище
Дніпродзержинське водосховище
Середньодніпровська ГЕС
48°48′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 48.800° пн. ш. 34.100° сх. д. / 48.800; 34.100Координати: 48°48′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 48.800° пн. ш. 34.100° сх. д. / 48.800; 34.100
Розташування
Розташування Кіровоградська, Полтавська і Дніпропетровська області України
Геологічні дані
Тип Гідроелектростанційне водосховище
Розміри
Площа поверхні 567 км² км²
Середня глибина 4,3 м м
Макс. глибина 14 м м
Берегова лінія 360 км км
Об'єм 2.45 км³ км³
Басейн
Вливаються річки Дніпро
Витікають річки Дніпро
Країни басейну Росія, Білорусь, Україна

CMNS: Дніпродзержинське водосховище на Вікісховищі
Знімок з космосу
Дніпродзержинське водосховище у дніпровському каскаді[1]

Дніпродзержи́нське водосхо́вище — одне з шістьох великих водосховищ у каскаді на Дніпрі. Розташоване частково у Кіровоградській, Полтавській та Дніпропетровській областях. Утворене в результаті спорудження Середньодніпровської ГЕС.


Загальні дані[ред.ред. код]

Площа Дніпродзержинського водосховища 567 км², об'єм води бл. 2,45 км³. Довжина 114 км, ширина не більше 8 км, максимальна глибина — 16 м. Довжина берегової лінії 360 км. Праві береги водосховища високі (до 10—25 м), круті, подекуди урвисті, розчленовані ярами та балками; ліві — низькі (до 2—5 м), пологі, до них прилягають мілководні ділянки водосховища. Замерзає в листопаді — січні, скресає у березні. Товщина криги до 65 см. Водообмін у водосховищі відбувається 18—20 разів на рік.

Коливання рівня не перевищують 0,5—1 м. Максимальні рівні спостерігаються у період весняної повені.

Гребля завдовжки 35 км є однією з найдовших у світі. Гребля розташована на захід від м. Кам'янське (до 2016 Дніпродзержинськ). На ній міститься Середньодніпровська ГЕС, побудована у 1964 році.

У Дніпродзержинське водосховище впадають річки Ворскла, Псел та ще кілька менших річок. Найбільші міста біля Дніпродзержинського водосховища — Кременчук, Кам'янське, Горішні Плавні (до 2016 Комсомольськ) та Верхньодніпровськ.

Використання[ред.ред. код]

Використання водосховища комплексне — для енергетики, водного транспорту, зрошування, водопостачання, рибництва і рекреації.

Флора і фауна[ред.ред. код]

У водосховищі поширені 177 видів водоростей та 39 видів вищих водяних рослин, що займають площу бл. 55 км². Багато планктонних і донних безхребетних (найпростіші, ракоподібні, молюски, комахи та інші). Водиться 30 видів риб (зокрема плітка, лящ, щука, судак, сом).

Затоплені поселення[ред.ред. код]

Під час створення водосховища було затоплено значну частину прилеглої території, при цьому мешканці були переселені на нові місця.

Серед затоплених населених пунктів на лівому березі: Переволочна, Олександрівка, Улянівка, Крамареве, Пархоми, Старий та Новий Орлик, Паньківка.

Заходи безпеки[ред.ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд ГЕС та водосховища.

Панорама водосховища[ред.ред. код]

Панорама водосховища в районі міста Кременчук

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]