Туризм в Угорщині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ворота героїв у Веспремі

Туризм в Угорщині славиться багатою історією. Угорщина стала тринадцятою за туристичною відвідуваністю країною світу у 2002 році.[1] У 2004 і 2005 роках кількість туристів, що приїжджли в країну, збільшилася на 7 %[2]. 98 відсотків туристів складають жителі європейських країн, здебільшого — Австрії, Німеччини та Словаччини. Туристичний сезон Угорщини триває з квітня по жовтень. У липні та серпні спостерігається пік туристичної активності. найпопулярнішим місце для туристів в Угорщині є Будапешт.

Туризм у Будапешті[ред. | ред. код]

Будапешт став одним з найпопулярніших міст центральної Європи серед туристів у 90-ті роки. Пам'ятки міста включають у себе замок Буда, у якому розташовано декілька музеїв і пам'яток архітектури: Угорська національна галерея, Музей історії Будапешта, Церква Святого Матьяша, Рибацький бастіон, Палац Шандора та інші. Користуються популярністю Будівля угорського парламенту і парк Варошлігет[3]. У місті розташовано безліч музеїв і театрів[4]. Замок Буда, набережні Дунаю і Проспект Андраші є об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

В Угорщині знаходиться близько 1300 геотермальних джерел, які використовуються для лікування і релаксації з часів Римської Імперії. Римляни будували свої лазні на березі Дунаю ще в I столітті н. е.[5] Більше 30 000 кубічних метрів мінеральної води температурою від 21° до 76 °C витікає з 118 термальних джерел на території Будапешта. Лазні Будапешта, побудовані в різні історичні епохи, пропонують туристам різні послуги: лікування, масаж і спа-процедури[6][7].

Під Будапештом знаходиться близько 200 печер, деякі відкриті для туристів[8]. Сталактитова печера Палволги (Pálvölgy) — великий захоплюючий лабіринт, відкритий на початку XX століття. Це найбільша печерна система пагорбів Буда[9]. Інша печера — Землохеги (Szemlohegy) — примітна гарними стінами, покритими мінеральними солями та чистим повітрям[10]. Печера Матіас (Matyas), що знаходиться на околиці міста й має практично непрохідний рельєф, приваблює любителів екстремального туризму.[11]

Озеро Балатон

Регіональний туризм[ред. | ред. код]

Озеро Балатон — найбільше прісноводне озеро центральної Європи. Це другий за популярністю напрямок туризму в Угорщині. В 1994 на озері побувало 2,5 мільйонів туристів[12][13]. Іншими напрямками регіонального туризму є спа курорти, активний відпочинок та культурні пам'ятки[14].В Угорщині створено близько 400 майданчиків для кемпінгу. Прокладено понад 2500 км велосипедних трас. Також особливою популярністю користуються риболовля, спостереження за птахами, верхова їзда і полювання.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hall, Derek R. (2004). Tourism and Transition: Governance, Transformation and Development. CABI Publishing. с. 74. ISBN 0851997481. 
  2. Lyman, Rick (2006-09-03). Budapest Is Stealing Some of Prague’s Spotlight. The New York Times. Процитовано 2008-05-24. 
  3. Hudman, Lloyd E. (2002). Geography of Travel & Tourism. Thomson Delmar Learning. с. 284–285. ISBN 0766832562. 
  4. Bachmann, Helena (2002-03-18). Beauty and the Feast. Time. Процитовано 2008-05-24. 
  5. Schweizer, Kristen (2004-03-06). Hungary: 'Mediterran' thermal spa water park. The Seattle Times. Процитовано 2008-05-24. 
  6. Fallon, Steve (2003). Budapest: Steaming Special Section on Thermal Baths. Lonely Planet. с. 97. ISBN 1864503564. 
  7. Krezinger, Szonja (2008-05-14). Your tour guide to Budapest. Metro World News. Процитовано 2008-05-24. 
  8. Swanson, Brandon (2006-06-05). Digging the way to a new market. The Prague Post. Процитовано 2008-05-24. 
  9. Hebbert, Charles (2002). The Rough Guide to Budapest. Rough Guides. с. 66–67. ISBN 1858288894. 
  10. Hebbert, Charles (2002). The Rough Guide to Budapest. Rough Guides. с. 68. ISBN 1858288894. 
  11. Bowes, Gemma (2006-02-26). 20 Urban adventures. The Guardian. Процитовано 2008-05-24. 
  12. Lake Balaton. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 2012-04-29. Процитовано 2008-05-24. 
  13. Hall, Derek (2003). Tourism and Sustainable Community Development. Routledge. с. 39. ISBN 0415309158. 
  14. Boniface, Brian G. (2005). Worldwide Destinations: The Geography of Travel and Tourism. Butterworth-Heinemann. с. 210. ISBN 0750659971.