Кричевський Михайло Станіслав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло-Станіслав Кричевський
Michael Krzyczewski, by Circle of M Merian or P Aubry.jpg
Народився невід.
Помер 3 серпня 1649(1649-08-03)
Лоєв
Громадянство
(підданство)
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Діяльність військовослужбовець
Титул шляхтич
Військове звання ротмістр, полковник
Рід Кричевські
Герб

Миха́йло (Станісла́в) Криче́вський (Кречо́вський) гербу власного (р. н. невід. — † 3 серпня 1649[1]) — військовий діяч, з 1643 року полковник Чигиринського полку i Київського полку (1648) реєстрових козаків, наказний гетьман українського козацтва.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився в берестейській шляхетській католицькій родині Кричевських гербу власного. Родина мала руське походження, але полонізувалась на межі XVI—XVII ст.[2] Здобув добру освіту, крім польської, володів також німецькою, французькою та латинською мовами. Завдяки вмінням та знанням військової справи був улюбленцем коронного гетьмана Станіслава Конєцпольского. 1627 року під час польсько-шведської війни очолював хоругву.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Може бути тим Кречовським — товаришем коругви князя Захарія Четвертинського, — який був поранений у битвах проти повсталих козаків від травня до серпня 1638 року. Правдоподібно, брав участь у виборах короля Владислава IV. У жовтні 1643 року коронний гетьман Станіслав Конєцпольский призначив його полковником Чигиринського полку реєстрових козаків замість Яна Закшевского (Івана Закревського), усунутого через зловживання щодо підвладних.[2] Допомагав у 1644 році боротися з татарами в Охматівській битві. У 1647 році:

  • взяв заарештованого Богдана Хмельницького на поруки і випустив його на волю. Став кумом сотника Чигиринського полку Б. Хмельницького.
  • у жовтні брав участь у виправі Алєксандера Конєцпольского на татар.[2]

1648 року приєднався до Хмельницького під Жовтими Водами, потім потрапив у полон у Корсунській битві.[3] Прийняв православне віросповідання та ім'я Михайло (доти він був Станіславом). Брав участь у Пилявецькій битві, військовому поході в Галичину, облозі Замостя, у переможних боях проти загонів С. Лянцкоронського та Я. Вишневецького.

Командував 30-тисячним козацьким військом, якому гетьман доручив відбити напад Януша Радзивілла в 1649 року на Україну. Тяжко поранений у битві під Лоєвом з вояками литовського гетьмана Януша Радзивілла, Кричевський був узятий у полон, де помер (за версією Вєслава Маєвского, незважаючи на допомогу лікарів[1]).

За даними історика Панаса Феденка:

  • куля потрапила йому під праве око і застрягла у шиї, друга рана була у правому боці
  • домігся від козаків, щоб його залишили помирати у таборі, передчуваючи смерть, тут і був знайдений «радзивіллівцями»
  • Януш Радзивілл дав розпорядження:
    • придворному художнику намалювати посмертний портрет М. Кричевського
    • насипати над «вождем непокірних козаків» найвищу серед загиблих під Лоєвом повстанців могилу і поставити хрест
  • був одруженим із Зоєю (відомостей про неї поки немає).[4]

У літературі[ред. | ред. код]

  • головний герой історичного роману Панаса Феденка «Гетьманів кум»;
  • персонаж роману Генрика Сєнкєвіча «Вогнем і мечем»;
  • «Полковник Кричевський»  — повість Андрія Чайковського.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał)… — S. 554.
  2. а б в Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał)… — S. 553.
  3. Мицик Ю. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 195. — ISBN 5-203-01639-9.
  4. Феденко П. Гетьманів кум… — С. 177—183.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Чигиринський полк // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць, вип. 35. — К. : Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, 2010.
  • Степанков В. С. Кричевський Станіслав-Михайло // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 400. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • Степанков В. С. Михайло (Станіслав) Кричевський // Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети. — К., 1998. — Т. 1. — С. 181.
  • Сушинський Б. Козацькі вожді України. Історія України в образах її вождів та полководців XV—XIX ст. — Одеса, 2006.
  • Чайковський А. Перед зривом. Полковник Кричевський. — Львів, 1992.
  • Феденко П. Гетьманів кум // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 18—183. — ISBN 5-319-01072-9.
  • Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał), (zm. 1649) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XV/4., zeszyt 67. — S. 553—554. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]