Зубний носовий приголосний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: n.
n̪
Номер МФА 116 408
Кодування
HTML (decimal) n​̪
Юнікод (hex) U+006E U+032A
X-SAMPA n_d
Кіршенбаум n[

Зубний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨n̪⟩ («n» із діактриком дентальної артикуляції). В українській мові цей звук передається на письмі літерою н.

Назва[ред. | ред. код]

  • Дентальний зімкнено-носовий
  • Дентальний носовий
  • Зубний зімкнено-носовий
  • Зубний носовий
  • Дзвінкий дентальний зімкнено-носовий
  • Дзвінкий дентальний носовий
  • Дзвінкий зубний зімкнено-носовий
  • Дзвінкий зубний носовий

Властивості[ред. | ред. код]

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це носовий приголосний, тобто повітря вільно виходить крізь ніс.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська month [mʌn̪θ] month Алофон /n/ перед /θ, ð/.
білоруська[1] новы [ˈn̪ovɨ] новий Ламінальний зубно-ясенний. Див. білоруська фонетика
болгарська[2] жена [ʒɛˈn̪a] жінка Ламінальний зубно-ясенний.
грецька[3] άνθος [ˈɐn̪θo̞s] квітка Алофон /n/. Див. грецька фонетика
італійська[4][5] cantare [kän̪ˈt̪äːre] співати Ламінальний зубно-ясенний[5]. Алофон /n/ перед /t, d, s, z, t͡s, d͡z/[4][5]. Див. італійська фонетика
казахська көрінді [kœɾɪn̪d̪ɪ] здається Алофон /n/ перед /t, d/.
каталанська[6] cantar [kən̪ˈt̪ä(ɾ)] співати Ламінальний зубно-ясенний. Алофон /n/ перед /t, d/[6]. Див. каталанська фонетика
киргизька беделинде [be̞d̪e̞lin̪d̪e̞] владою Ламінальний зубно-ясенний. Алофон /n/ перед /t, d/.
латвійська[7] nakts [n̪äkt̪s̪] ніч Ламінальний зубно-ясенний. Див. латвійська фонетика
македонська[8] нос [n̪o̞s̪] ніс Ламінальний зубно-ясенний. Див. македонська фонетика
польська[9] nos [n̪ɔs̪] ніс Ламінальний зубно-ясенний. Ясенний перед /t͡ʂ, d͡ʐ/. Див. польська фонетика
португальська[10][11] nariz [n̻ɐˈɾiʃ] ніс
румунська[12] alună [äˈlun̪ə] горіх Ламінальний зубно-ясенний. Див. румунська фонетика
сербська студент [s̪t̪ǔd̪e̞n̪t̪] студент Алофон /n/ перед /t, d, s, z, t͡s/. Див. сербська фонетика
словенська amarant [amaˈɾaːn̪t̪] амарант Ламінальний зубно-ясенний. Алофон /n/ перед /t, d, s, z, t͡s/. Див. словенська фонетика
угорська[13] nagyi [ˈn̪ɒɟi] бабуся Ламінальний зубно-ясенний. Див. угорська фонетика
українська[14] наш [n̪ɑʃ] — Ламінальний зубно-ясенний. Див. українська фонетика
французька[15] connexion [kɔn̻ɛksjɔ̃] зв'язок Ламінальний зубно-ясенний. Див. французька фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Padluzhny, (1989), pp. 49–50.
  2. ↑ Klagstad Jr., (1958), p. 46.
  3. ↑ Arvaniti, (2007), p. 15.
  4. ↑ а б Bertinetto та Loporcaro, (2005), p. 133.
  5. ↑ а б в Canepari, (1992), p. 58.
  6. ↑ а б Rafel, (1999), p. 14.
  7. ↑ Nau, (1998), p. 6.
  8. ↑ Lunt, (1952), p. 1.
  9. ↑ Rocławski, (1976), p. 136.
  10. ↑ Cruz-Ferreira, (1995), p. 91.
  11. ↑ Barbosa та Albano, (2004), p. 230.
  12. ↑ Chițoran, (2001), p. 10.
  13. ↑ Siptár та Törkenczy, (2000), pp. 75–76.
  14. ↑ Danyenko та Vakulenko, (1995), p. 10.
  15. ↑ Fougeron та Smith, (1993), p. 73.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Arvaniti, Amalia (2007). Greek Phonetics: The State of the Art. Journal of Greek Linguistics 8: 97–208. doi:10.1075/jgl.8.08arv. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 24 травня 2016. 
  • Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004). Brazilian Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 34 (2): 227–232. doi:10.1017/S0025100304001756. 
  • Bertinetto, Marco; Loporcaro, Michele (2005). The sound pattern of Standard Italian, as compared with the varieties spoken in Florence, Milan and Rome. Journal of the International Phonetic Association 35 (2): 132. doi:10.1017/S0025100305002148. 
  • Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8. 
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Chițoran, Ioana (2001). The Phonology of Romanian: A Constraint-based Approach. Berlin & New York: Mouton de Gruyter. ISBN 3-11-016766-2. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Danyenko, Andrii; Vakulenko, Serhii (1995). Ukrainian. Lincom Europa. ISBN 9783929075083. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 24 травня 2016. 
  • Dixon, Robert M. W. (2002). Australian Languages: Their Nature and Development. Cambridge UP. ISBN 9780521473781. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 24 травня 2016. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Kara, Dávid Somfai (2003). Kyrgyz. Lincom Europa. ISBN 3895868434. 
  • Keane, Elinor (2004). Tamil. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 111–116. doi:10.1017/S0025100304001549. 
  • Klagstad Jr., Harold L. (1958). The Phonemic System of Colloquial Standard Bulgarian. American Association of Teachers of Slavic and East European Languages. с. 42–54. 
  • Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5. 
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19815-6. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Lunt, Horace G. (1952). Grammar of the Macedonian Literary Language. Skopje. 
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch (вид. 6th). Duden. ISBN 978-3411040667. 
  • Mannell, R.; Cox, F.; Harrington, J. (2009). An Introduction to Phonetics and Phonology. Macquarie University. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 24 травня 2016. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Mateus, Maria Helena; d'Andrade, Ernesto (2000). The Phonology of Portuguese. Oxford University Press. ISBN 0-19-823581-X. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 24 травня 2016. 
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. с. 66. ISBN 3-89586-228-2. 
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7. 
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski. 
  • Rafel, Joaquim (1999). Aplicació al català dels principis de transcripció de l'Associació Fonètica Internacional (вид. 3rd). Barcelona: Institut d'Estudis Catalans. ISBN 84-7283-446-8. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 24 травня 2016. 
  • Riad, Tomas (2014). The Phonology of Swedish. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-954357-1. 
  • Rocławski, Bronisław (1976). Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego. Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego. с. 130–181. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013). Mapudungun. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 87–96. doi:10.1017/S0025100312000369. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 24 травня 2016. 
  • Scobbie, James M; Gordeeva, Olga B.; Matthews, Benjamin (2006). Acquisition of Scottish English Phonology: an overview. Edinburgh: QMU Speech Science Research Centre Working Papers. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 травня 2016. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Siptár, Péter; Törkenczy, Miklós (2000). The Phonology of Hungarian. New York: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823841-6. 
  • Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. 
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232. 
  • Wells, John C. (1982). Accents of English. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. 
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зубний_носовий_приголосний&oldid=40586492